Постанова № 34141627, 28.08.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2013 року Справа № 814/3566/13-а

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Середа О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», м. Дніпропетровськ

до відповідача: Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, м. Миколаїв

про: звільнення майна з-під арешту,

встановив:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом (зміненим заявою від 28.08.2013 року) до Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (надалі - відповідач) про:

- визнання незаконними дії державних виконавців щодо накладення арешту та винесення заборон за заставлене майно, а саме - квартиру АДРЕСА_1;

- скасування постанов від 24.11.2010 року, від 21.10.2010 року, від 04.10.2011 року в частині накладення арешту та винесення заборон на заставлене , а саме - квартиру АДРЕСА_1;

- зняття арешту та обтяження від 24.11.2010 року за № 10525152 з квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2;

- зняття арешту та обтяження від 21.10.2010 року за № 10393020 з квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2;

- зняття арешту та обтяження від 24.11.2010 року за № 10525152 з квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2;

- зняття арешту та обтяження від 04.10.2011 року за № 11683873 з квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказане майно є предметом застави за договором іпотеки № 52 від 16.01.2008 року, укладеним між позивачем та ОСОБА_1, ОСОБА_2 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, згідно якого надано кредит ОСОБА_1 Обтяження у вигляді застави нерухомого майна внесені до Державного реєстру іпотек. Відповідачем накладено арешт все майно, що належить ОСОБА_1, в тому числі і на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, ОСОБА_2 та перебуває в іпотеці позивача. Враховуючи визначену ст.589 ЦК України наявність у позивача права на задоволення вимог за рахунок предмету іпотеки, та керуючись приписами ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", позивач звернувся до суду.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце розгулу справи повідомлений належним чином, письмових заперечень суду не надав.

Представники позивача надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Судом розглядаються позовні вимоги викладені в заяві про уточнення позовних вимог від 28.08.2012 року.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 6692095 від 23.07.2013 року позивачу стало відомо, що в рамках виконавчого провадження державним виконавцем Заводського ВДВС Миколаївського МУЮ винесені постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.11.2010 року, 04.10.2010 року, 24.11.2010 року, якими накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 в тому числі квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та перебуває в іпотеці позивача.

16.01.2008 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, в забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним договором було укладено договір іпотеки квартири АДРЕСА_1, яка по 1/2 частці кожному належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про власність.

Відповідно до ст. 14 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», для встановлення вищого пріоритету перед іншими Обтяжувачами (уповноважений орган при публічному обтяженні, кредитори та/або інші особи на користь яких встановлено обтяження (арешт)) - ПриватБанк зареєстрував відомості про обтяження іпотечного майна в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна за № 6405690 від 16.01.2008 року.

Оскільки ОСОБА_1 допустив прострочку кредиту позивач звернувся з позовом до суду. 17.01.2013 року Заводський районний суд м. Миколаєва виніс рішення про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № NKIPGA00000075 від 16.01.2008 року шляхом самостійного продажу Банком вказаного предмета іпотеки з одночасним виселенням всіх мешканців зі зняттям їх з реєстраційного обліку.

На підставі вказаного рішення суду було видано виконавчі документи про виселення, які пред'явлено до Заводського ВДВС ММУЮ. Станом на 06.08.2013 року рішення суду в частині виселення та зняття з реєстраційного обліку виконано, про свідчать копії актів державного виконавця. Але позивач зазначає, що немає можливості задовольнити свої вимоги та на підставі рішення суду від 17.01.2013 року звернути стягнення на іпотечне майно з огляду на нижченаведене.

24.11.2010 року за № 10525152 зареєстроване обтяження та арешт невизначеного майна, всього нерухомого майна належного ОСОБА_2 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ЄДРВП № 22793518 державним виконавцем Заводського ВДВС ММУЮ.

21.10.2010 року за № 10393020 зареєстроване обтяження та арешт невизначеного майна, всього нерухомого майна належного ОСОБА_1 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ЄДРВП № 21781802 державним виконавцем Заводського ВДВС ММУЮ.

24.11.2010 року за № 10525152 зареєстроване обтяження та арешт невизначеного майна, всього нерухомого майна належного ОСОБА_1 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ЄДРВП № 22793518 державним виконавцем Заводського ВДВС ММУЮ.

04.10.2011 року за № 11683873 зареєстроване обтяження та арешт невизначеного майна, всього нерухомого майна належного ОСОБА_1 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ЄДРВП № 22793518 державним виконавцем Заводського ВДВС ММУЮ.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо варість предмета застави перевищує розмір заборгованості божника заставодержателю.

Відповідно до ст. 16 ЗУ «Про заставу» право застави виникає з моменту укладання договору застави. В даному випадку, право застави у позивача виникло, як зазначено вище 16.01.2008 року, а постанови про накладення арешту та заборону відчуження винесені відповідно: 24.11.2010 року, 21.10.2010 року, 04.10.2011 року, тобто пізніше, ніж квартиру АДРЕСА_1 та перебуває в іпотеці позивача було передано в заставу ПриватБанку, згідно укладеного іпотечного договору.

Згідно з ч.1 ст.20 ЗУ «Про заставу» заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не було виконане, якщо інше не передбачене законом чи договором.

У відповідності до ч.6 ст.20 ЗУ «Про заставу» заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави шляхом самостійної реалізації заставленого майна без проведення аукціону (торгів), яка може здійснюватися заставодержателем, заставодавцем або за участю третіх осіб за вибором заставодержателя та по вартості, вказаній заставодержателем чи іншим способом, передбаченим чинним законодавством, за вибором заставодержателя.

У відповідності з ст. ст. 11, 12, 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяження не рухомого майна реєструються в Державному реєстрі, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями.

Згідно ст.14 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» позивач має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Пріоритетне право позивача на іпотечне майно як іпотекодержателя підтверджується договором іпотеки від 16.01.2008 року та витягом з державного реєстру від 23.07.2013 року № 6675238.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 ЗУ «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів або якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Вказані обставини підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до п.4 ст. 82 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця іншими учасниками виконавчого провадження можуть бути оскаржені - до відповідного адміністративного суду в порядку передбаченому законом.

Відповідно до ст. 54 "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (в редакції від 08.03.2011) (надалі - Закон №606-XIV), звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна. Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом

За вказаних обставин, суд вважає вимоги позивача про зняття арешту із іпотечного майна обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 128, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконними дії державних виконавців щодо накладення арешту та винесення заборон за заставлене майно, а саме - квартиру АДРЕСА_1;

Скасувати постанову від 24.11.2010 року в частині накладення арешту та винесення заборон на заставлене , а саме - квартиру АДРЕСА_1.

Скасувати постанову від 21.10.2010 року в частині накладення арешту та винесення заборон на заставлене , а саме - квартиру АДРЕСА_1.

Скасувати постанову від 04.10.2011 року в частині накладення арешту та винесення заборон на заставлене , а саме - квартиру АДРЕСА_1.

Зняти арешт та обтяження від 24.11.2010 року за № 10525152 з квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Зняти арешт та обтяження від 21.10.2010 року за № 10393020 з квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Зняти арешт та обтяження від 24.11.2010 року за № 10525152 з квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2;

Зняти арешт та обтяження від 04.10.2011 року за № 11683873 з квартири АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа