Рішення № 34139216, 03.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2013 р. Справа № 911/2912/13

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіаксар», м.Вишгород

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська», с.Пухівка

про стягнення 93676,71 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Овсієнко Р.М.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіаксар» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (далі - відповідач ) про стягнення 93676,71 грн.

Провадження у справі №911/2912/13 порушено відповідно до ухвали суду від 30.07.2013 року та призначено справу до розгляду на 13.08.2013 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 13.08.2013 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. Розгляд справи відкладався до 03.10.2013 року.

В судовому засіданні 03.10.2013 року позивач позовні вимоги підтримав, надав додаткові пояснення та докази з приводу викладених відповідачем у відзиві обставин. Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 03.10.2013 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, надіслав до суду відзив на позов, в якому проти позову заперечував.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, судом встановлено.

27.04.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіаксар» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (відповідач) було укладено Договір постачання товару №МК/12 (надалі - Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору ТОВ «Кіаксар» зобов'язалось поставити і передати у власність відповідачу сировину для виробництва комбікормів, у кількості та асортименті, відповідно до Специфікацій, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити отриманий товар на умовах, визначених Специфікаціями.

На виконання умов Договору ТОВ «Кіаксар» здійснив поставку товару відповідно до Специфікації №2 від 30.05.2012 року: сої в кількості 123,03 тон по ціні 4080,00 грн. за тону на загальну суму 501962,40 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № РН-0000015 від 31.05.2013 року про передачу сої в кількості 91,33 тони на суму 372626,40 грн. та № РН-000001612 від 01.06.2012 року про передачу сої в кількості 31,7 тони на суму 129336,00 грн.

Відповідно до вказаної Специфікації№2 встановлено строк оплати товару - протягом 5 банківських днів з моменту постачання кожної партії товару на склад покупця.

Таким чином, останній день оплати поставленої партії товару закінчився 08.06.2012 року.

Однак, відповідач в порушення умов Договору, своєчасно та в повному обсязі отриманий товар не оплатив, заборгованість відповідачем сплачувалась частинами з простроченням строків оплати і на день розгляду спору складає 18302,55 грн.

Відповідач у відзиві проти позову заперечував, зазначив, що за спірним Договором ним проводились оплати також 04.05.2012 року на суму 60171,40 грн., 08.05.2012 року на суму 50000,00 грн. та 11.05.2012 року на суму 46704,00 грн., всього на суму 156875,40 грн. І з врахуванням наведених позивачем оплат за відповідачем рахується переплата на суму 138572,90 грн.

Позивач надав пояснення на відзив відповідача, в яких зазначив, що позов подано у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором поставки №МК/12 від 26.04.2012 року в частині поставок за Специфікацією №2 від 30.05.2013 року.

До підписання сторонами Специфікації №2 від 30.05.2013 року, позивачем здійснювалось постачання відповідачу товару на підставі Специфікації №1 від 27.04.2013 року. За Специфікацією №1 позивач здійснив поставку відповідачу зерна сої в кількості 37,62 тони за ціною 4170,00грн. з ПДВ, на загальну суму 156875,40 грн. Обумовлений специфікацією строк поставки з 27.04.2012 року по 15.05.2013 року. Поставка здійснювалась 28.04.2012 року в обсязі 26,42 тони за видатковою накладною РН-0000013 від 28.04.2012 року та 07.05.2013 року за видатковою накладною №РІ 1-0000014.

За поставлений за Специфікацією №1 товар відповідачем було здійснено оплату: 04.05.2012 року 60171.40грн., 08.05.2012 року 50000,00грн., 11.05.2012 року 46704.00 грн. Загальна сума сплачених коштів за Специфікацією №1 складає 156875.40грн., тобто оплата здійснена повністю.

Таким чином, суд не приймає посилання відповідача на переплату за Договором, оскільки зазначені у відзиві оплати відбувались в період, що передував поставці товару за Специфікацією № 2 (до підписання відповідної Специфікації №2), позивачем надано пояснення та докази щодо спрямування сплачених відповідачем коштів в оплату товару за Специфікацією № 1. Крім того, в наданих відповідачем доказах про оплату відсутнє посилання на номери накладних чи специфікації.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача в сумі 18302,55 грн., що відповідачем не спростовано.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У зв'язку з простроченням відповідачем оплати поставленого товару, позивач просить стягнути 4151,43 грн. пені, 830,25 грн. 3% річних та 70392,48 грн. штрафу.

Відповідно до п.5.4 Договору у випадку несвоєчасної оплати прийнятого товару, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення оплати прийнятого товару.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий розрахунок, судом встановлено, що пеня нарахована на суми фактичного прострочення за відповідні періоди прострочення з врахуванням часткових сплат в межах визначеного ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України строку, таким чином, вимога про стягнення пені обґрунтована і підлягає задоволенню.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування 3% річних було проведено виходячи із фактичної суми заборгованості, що існувала на відповідну дату з врахуванням часткових сплат, таким чином, вимога позивача про стягнення 3% річних підлягає задоволенню.

Крім того, позивач п.5.4 Договору передбачено, у випадку несвоєчасної оплати прийнятого товару, Покупець сплачує на користь Постачальника штраф, в розмірі 20% суми простроченої оплати партії товару.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на підставі п. п.5.4 Договору штрафу в розмірі 20% від суми несвоєчасно оплаченого товару, судом встановлено, що проведені позивачем нарахування штрафу в сумі 70392,48 грн. штрафу здійснені на суму боргу 351 962,40грн., яка існувала декілька днів, в розрахунку штрафу позивачем не враховано часткові проплати Враховуючи ступінь виконання відповідачем основного зобов'язання. сума штрафу є неспіврозмірно завищеною в порівнянні з існуючою сумою основного боргу.

Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Згідно з п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суд України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам.

Таким чином, враховуючи, що з дій відповідача (поступове часткове погашення майже всієї заборгованості) не вбачається наміру порушувати умови Договору, заявлений до стягнення штраф є неспіврозмірним відповідним наслідкам порушення відповідачем строку оплати, суд вважає за необхідне зменшити штраф нарахуванням 20% від суми фактичної заборгованості на момент розгляду справи, що складає 3660,51грн.

Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення 18302,55 грн. основного боргу, 4151,43 грн. пені, 830,25 грн. 3% річних та 3660,51грн. штрафу.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (07413, Київська обл., Броварський р-н, с. Пухівка, вул. Радгоспна, код 05513187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КІАКСАР» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Кургузова, 11а, кв. 156, код 34586949) 18302,55 грн. основного боргу, 4151,43 грн. пені, 830,25 грн. 3% річних, 3660,51грн. штрафу та 538,90 грн. судових витрат.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Суддя Кошик А.Ю.

дата підписання 14.10.2013 р.