Рішення № 34139213, 01.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2013 р. Справа № 911/3412/13

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» до Фізичної особи-підприємця Колпакова Анатолія Вікторовича про стягнення боргу,

за участю представників:

позивача: Лещенко Д.О. (дов. № 174 від 19.02.2013);

відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» до Фізичної особи-підприємця Колпакова Анатолія Вікторовича про стягнення боргу.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором про надання овердрафту № 10/1/13-OVER від 23.01.2013.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.09.2013 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 10.09.2013.

Ухвалою від 10.09.2013 розгляд справи було відкладено на 01.10.2013.

В судовому засіданні 01.10.2013 суд заслухав пояснення представника позивача. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

23.01.2013 між Публічним акціонерним товариством «ЗЛАТОБАНК» (кредитодавець, банк) та Фізичною особою-підприємцем Колпаковим Анатолієм Вікторовичем (позичальник, боржник) було укладено договір про надання овердрафту № 10/1/13-OVER. Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4., 1.5. в порядку та на умовах, встановлених цим кредитним договором та чинним законодавством України, кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього кредитного договору. Кредитодавець надає позичальнику кредит у вигляді овердрафту понад його залишок на рахунку позичальника, в межах ліміту овердрафту, визначеного цим кредитним договором, шляхом дебетування рахунку. Ліміт за овердрафтом становить максимально припустиму суму кредиту, яка складає 500000,00 грн. Кінцева дата повернення овердрафту: не пізніше 22.01.2014. За користування овердрафтом позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки, яка встановлюється у розмірі 29% річних.

03.04.2013 між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання овердрафту № 10/1/13-OVER від 23.01.2013, якою було внесено зміни до п. 1.3. договору, а саме збільшено ліміт за овердрафтом до 750000,00 грн.

Крім того, між сторонами було укладено договір застави товарів в обороті № 10/1/13-OVER/S-1 від 23.01.2013 та договір застави товарів в обороті № 10/1/13-OVER/S-2 від 03.04.2013. Відповідно до п.п. 1.1. договорів для забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань, визначених у статті 2, заставодавець підписанням цього договору надає заставодержателеві у заставу майно, визначене у статті 3. В силу цих договорів заставодержатель має право у разі невиконання боржником боргових зобов'язань, задовольнити свої вимоги за кредитним договором за рахунок предмета застави, переважно перед іншими кредиторами заставодавця та/або боржника.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем банк надав відповідачу обумовлену сторонами суму, а отже належним чином виконав свої договірні зобов'язання.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також і відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення банком умов договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Приписами статей 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статей 1054, 1049, 1048, 1050, 627 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондується з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором, а саме п.п. 3.4.19 та 3.4.20., відповідно до яких позичальник зобов'язується здійснювати щомісячно кредитові обороти через відкритий поточний рахунок в АТ «Златобанк» в розмірі не менше ніж 2000000,00 грн, а також укласти та підписати договір зарплатного проекту з АТ «Златобанк» та випустити не менше 90 карток, протягом 30 днів з дати укладання цього договору. Даний факт підтверджується довідкою № 1972 від 28.08.2013, а також відсутністю заперечень з боку відповідача.

Відповідно до п. 3.1.4. договору кредитодавець має право відмовитися від подальшого кредитування позичальника за цим кредитним договором частково або в повному обсязі та/або вимагати повернення у повному обсязі наданих кредитних коштів (в тому числі дострокового повернення), сплати процентів за весь строк користування кредитним коштами та неустойки/штрафів у разі настання та/або існування хоча б однієї з таких обставин: у випадку одноразового порушення позичальником будь-якого з боргових зобов'язань, в будь-якій їх частині, наявності/виникнення випадку невиконання умов тощо.

За таких обставин, позивач звертався до відповідача з листом-вимогою № 1644 від 24.07.2013, в якому вимагав повернути суму фактично наданих кредитних коштів та процентів за фактичне користування кредитом.

14.08.2013 актом перевірки наявності та умов зберігання заставного майна було встановлено відсутність останнього. Отже, позивач повторно звернувся до відповідача з листом-вимогою № 1853 від 15.08.2013 . Обидва листи залишені відповідачем без відповіді та задоволення. Докази надсилання листів містяться у матеріалах справи.

Як вбачається з банківської виписки по особовим рахункам з 27.08.2013 по 30.09.2013 залишок боргу відповідача перед позивачем становить 715921,00 грн. Копія виписки міститься в матеріалах справи.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача:

· заборгованості за кредитом 715921,00 грн

· заборгованості по процентам за користування кредитом 33769,07 грн.

підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 156,83 грн пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам, 5000,00 грн штрафу за неналежне виконання зобов'язань.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4.1. договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та/або за несвоєчасну повну чи часткову сплату/несплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення за кожен день прострочення та обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів.

Оскільки наданий позивачем розрахунок пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам є арифметично невірним, суд склав власний розрахунок. Відповідно до останнього, задоволенню підлягає лише вимога про стягнення з відповідача 147,77 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 5000,00 грн штрафу за неналежне виконання зобов'язань суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.3. договору за кожен випадок невиконання/неналежного виконання зобов'язань за цим кредитним договором, визначених у п. 3.4., позичальник сплачує кредитодавцю штраф у розмірі 5000,00 грн.

Так, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 5000,00 грн штрафу за неналежне виконання зобов'язань є обґрунтованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Колпакова Анатолія Вікторовича (код 2019410377) на користь Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» (код ЄДРПОУ 35894495) 715921,00 грн боргу, 33769,07 грн заборгованості по процентам, 147,77 грн пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам, 5000,00 грн штрафу за неналежне виконання зобов'язань, а також 15096,94 грн судового збору.

3. В решті заявлених позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ.

Суддя А.Ф. Черногуз