Постанова № 34132799, 04.10.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2013 р. Справа № 818/6337/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Литвиненко М.В.,

представників позивача - Хірного А.М., Нємцева В.А.,

представника відповідача - Шульга М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/6337/13-a

за позовом Зарічного споживчого товариства

до Першого заступника начальника Державної податкової інспекції у місті Сумах Мелікової Валентини Миколаївни, Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Зарічне споживче товариство звернулося до суду з адміністративним позовом до першого заступника начальника ДПІ в м. Сумах Мелікової Валентини Миколаївни, ДПІ в м.Сумах в якому просило визнати протиправними та скасувати прийняте першим заступником начальника ДПІ в м. Сумах Меліковою В.М. податкового повідомленням-рішенням №0000441502 від 08.04.2013 року.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ДПІ у м. Сумах порушено вимоги податкового законодавства України. Посилаючись на пункти 288.1, 288.4 статті 288 Податкового кодексу України, статті 1, 13,15,21,30 Закону України "Про оренду землі" позивач відмічає, що норми земельного законодавства та Податкового кодексу України чітко визначають умови взаємовідносин між землекористувачами та власниками землі. На думку позивача, розмір орендної плати встановлюється виключно договором оренди землі, зміна її допускається виключно шляхом внесення змін до договору оренди. Виходячи з викладеного, позивач вважав, що відповідачем безпідставно було донараховано суму податкового зобов'язання з орендної плати, виходячи з 3% від нормативної грошової оцінки землі - без внесення відповідних змін до договору.

Відповідач проти позову заперечував, зазначив, що справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України з урахуванням критеріїв, які визначені у розділі ХІІІ "Плата за землю". Таким чином, на думку посадових осіб податкового органу, при визначенні суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельну ділянку позивач мав враховувати вимоги п.п.288.5.1. п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України та узгодити податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за листопад-грудень 2011 року у розмірі не меншому трикратного розміру земельного податку. Тому, вважає, що сума грошового зобов'язання була визначена податковим органом позивачу на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України у відповідності до чинного законодавства (а.с.38-40).

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.38-40).

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що з метою здійснення господарської діяльності позивач на підставі Договорів оренди землі, укладених з Сумською міською радою, використовує земельні ділянки комунальної власності, на яких розміщуються ринки міста Суми: по вул. СКД, та по вул. Інтернаціоналістів.

Так, 21.11.2002 між Сумською міською радою та Зарічним споживчим товариством було укла дено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Зарічне споживче товариство отри мало в оренду земельну ділянку площею 0,63 га, у тому числі інших угідь 0,63 га, придатного для цільового використання за адресою: м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, строком до 23.06.2009 (а.с.51-54). Пунктом 2.3 договору передбачено, що орендна плата на рік становить 1,0 % від грошової оцінки землі.

25.02.2005 між Сумською міською радою та Зарічним споживчим товариством було укла дено договір про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки, відповідно до якого строк дії договору подовжено до 22.06.2019 (а.с.56).

Також, 21.11.2002 між Сумською міською радою та Зарічним споживчим товариством було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Зарічне споживче товариство отри мало в оренду земельну ділянку площею 0,4481 га, у тому числі інших угідь 0,4481 га, придатного для цільового використання за адресою: м. Суми, вул. СКД, строком до 23.06.2009 (а.с.57-60). Пунктом 2.3 договору передбачено, що орендна плата на рік становить 1,0 % від грошової оцінки землі.

25.02.2005 між Сумською міською радою та Зарічним споживчим товариством було укла дено договір про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки, відповідно до якого строк дії договору подовжено до 23.06.2019 (а.с.62).

21.03.2013 року відповідачем було проведена камеральна перевірка податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за листопад-грудень 2011 року.

За результатами вказаної вище перевірки було складено Акт №900/152/30321224 від 21.03.2013 року згідно з висновками якого встановлено, що визначене платником грошове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки є меншим, ніж визначено за результатами камеральних перевірок, оскільки, визначене платником податків грошове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за листопад-грудень 2011 року становить 1,0 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок по вул. Інтернаціоналістів та по вул. СКД в м. Суми, що призвело до заниження грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за листопад 2011 року грудень 2011 року - на 28 949грн.22коп., чим було порушено вимоги п. п. 288.5.1 п. 288.5 ст.288 Податкового кодексу України щодо визначення мінімального річного розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності для всіх категорій земель, крім сільськогосподарського призначення, на рівні трикратного розміру відповідного земельного податку

За результатами камеральної перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000441502 від 08.04.2013 року, яким визначене грошове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності з юридичних осіб за листопад-грудень 2011 року на суму 43424,90 грн., в т.ч. основного платежу 28949,93 гри. та штрафних (фінансових) санкцій 14474,97 грн. (а.с.11).

Податкове повідомлення-рішення №0000441502 від 08.04.2013 року у відповідності з приписами ст. 56 Податкового кодексу України було оскаржене у адміністративному порядку шляхом подання скарги на податкове повідомлення-рішення. Рішенням Міністерством доходів і зборів України від 05.07.2013 року за №6322/6/99-99-10-01-15 (а.с.1920), прийнятим за результатами розгляду скарги, відмовлено у задоволенні їх вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд виходить з наступного.

Як вбачається з акту перевірки (а.с.12-15), підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало встановлення відповідачем порушення Зарічним споживчим товариством вимог пп.288.5.1 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, згідно яких річна сума платежу з орендної плати не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом. В той же час, позивач в декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності визначив зобов'язання з орендної плати за користування земельною ділянкою на рівні 1% від грошової оцінки землі.

У відповідності до статті 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. При цьому, згідно частини 2 вказаної статті плата за землю справляється відповідно до закону, а з 01 січня 2011 року будь - які питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Податкового кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Підпунктом 4.1.1. п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України закріплено принцип "загальність оподаткування", тобто, кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені Податковим кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями Податкового кодексу.

Відповідно до ст. 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податків відповідно до Податкового кодексу.

Податковим кодексом на території України встановлено загальнодержавні та місцеві податки та збори.

В положенні п. 8.2 статті 8 Податкового кодексу України зазначено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 9 Податкового кодексу України плату за землю віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

У відповідності до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків (п. 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України).

Порядок оподаткування землі в Україні, починаючи з 01 січня 2011 року, визначається розділом ХІІІ "Плата за землю" Податкового кодексу України.

Питання орендної плати за землю врегульовані статтею 288 Податкового кодексу України.

Враховуючи те, що плата за землю є загальнодержавним податком та обов'язковим до сплати, умови та підстави для зменшення розміру податку повинні бути визначені на законодавчому рівні, а саме в Податковому кодексі України.

Повноваження щодо встановлення ставок загальнодержавних податків і зборів та інших обов'язкових елементів цих платежів, у відповідності до підпункту 12.1.3 пункту 12.1 статті 12 Податкового кодексу України, належить виключно Верховній Раді України.

До повноважень органів місцевого самоврядування базового рівня (сільських, селищних та міських рад, в тому числі Сумської міської ради) не належить зміна розмірів ставок загальнодержавних податків і зборів, до якого належить, зокрема, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.

До їх повноважень, у відповідності до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, належить прийняття рішень про встановлення місцевих податків і зборів у порядку, визначеному Податковим кодексом, а саме: об'єктів оподаткування, платників податків і зборів, розмірів ставок, податкових періодів та інших обов'язкових елементів, визначених статтею 7 та з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ "Місцеві податки і збори" Податкового кодексу України для відповідного місцевого податку чи збору.

Тобто, враховуючи норми Податкового кодексу України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, суд зазначає, що річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету суб'єктами господарювання, які орендують земельні ділянки державної та комунальної власності, визначається відповідно до умов договору, але з урахуванням вимог пп. 285.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пункти 288.2, 288.3 статті 288 Податкового кодексу України).

Пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України чітко визначено, що мінімальний річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності для всіх категорій земель, крім сільськогосподарського призначення, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ цього кодексу.

Разом з тим, ст. 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ Податкового кодексу України, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Згідно з п.п. 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для розділу ХІІІ Податкового кодексу України - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначені Законом України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 p. № 1378-ГУ.

Відповідно до абзацу 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 9 Типового договору оренди землі встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності вноситься у грошовій формі та зазначається у відсотках нормативної грошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного податку.

Розмір орендної плати за землю переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом (пункт 13 Типового договору оренди).

Крім того, відповідно до п. 5.2 ст. 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що з січня 2011 року мінімальний розмір щомісячної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, складає трикратний розмір земельного податку.

Крім того, стосовно твердження позивача щодо звільнення його як платника єдиного податку від обов'язку нараховувати та сплачувати орендну плату слід зазначити наступне.

Платники єдиного податку згідно зі ст. 297 глави І "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, із земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

При цьому слід розмежовувати поняття орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та земельний податок.

Так, згідно пп. 14.1.147. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно пп. 14.1.136. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата);

Згідно пп.14.1.72. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Таким чином, звільнення від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності платників єдиного податку чинним податковим законодавством не передбачено.

Отже, відповідачем зроблено правильний висновок щодо заниження Зарічним споживчим товариством суми орендної плати за землю за листопад-грудень 2011 року.

З огляду на викладені вищеі обставини та досліджені докази, суд приходить висновку, що оскаржене податкове повідомлення-рішення не суперечить вимогам чинного законодавства, є обґрунтованим, прийняте у відповідності до вимог ч.3 ст.2 КАС України, а тому у задоволенні позовних вимог Зарічного споживчого товариства необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Зарічного споживчого товариства до Першого заступника начальника Державної податкової інспекції у місті Сумах Мелікової Валентини Миколаївни, Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.04.2013 року №0000441502 -відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова

Повний текст постанови складено та підписано 09.10.2013 року.