Постанова № 34132671, 03.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2013 року Справа № 812/7547/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Матвєєвої В.В.

при секретарі Захаровій Ю.О.

за участю сторін:

представника позивача: Парчевського В.Ю.,

представника відповідача: Загідуліної В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перевальський торговий дім» до Управління пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про визнання незаконними та скасування розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах,-

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2013 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, яким просив визнати незаконними та скасувати розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №б/н з лютого 2013 року, №б/н з березня 2013 року, №4147/03-21 від 11.04.2012, №5688/03-21 від 16.05.2013, №6656/03-21 від 05.06.2013, №б/н з липня 2013 року, №9085/03-21 від 13.08.2013, які виписані Управлінням пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є вугледобувним підприємством, що пройшло державну експертизу умов праці. У додатку №1 до наказу від 12.03.2009 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці», позивачем визначено перелік професій та посад, яким за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, серед яких гірник очисного забою, прохідник, машиніст підземних установок, електрослюсар підземний, директор, головний технолог, головний маркшейдер та інші. Як зазначає позивач, в розрахунках пільгових пенсій зазначені робітники, які працювали на підприємстві гірниками очисного забою з повним робочим днем під землею та були безпосередньо зайняті видобутком вугілля, а також зазначено головного інженера та головного маркшейдера, які зайняті повний робочий день на підземних роботах та роботах з особливо шкідливими умовами праці. Підставою для проведення нарахування витрат у розрахунках наведено п. п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». З даними розрахунками позивач не погоджується з наступних підстав.

Згідно положень абз. 5 п. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону. На думку позивача, законодавством України встановлено вичерпний перелік джерел, з яких здійснюється виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля. Тому, як вважає позивач, розрахунки відповідача є незаконними та підлягають скасуванню.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник УПФУ в Перевальському районі Луганської області позовні вимоги не визнав, про що надав заперечення та пояснив, що посилання позивача на направлені на його адресу розрахунки за пунктами «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є безпідставним, оскільки управлінням були направлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно з п. «а» ст. 13 вказаного Закону.

Крім того представник відповідача зазначив, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності страхового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заперечення, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ТОВ «Перевальський торговий дім» зареєстроване в якості юридичної особи Перевальською районною державною адміністрацією Луганської області 16.02.2001 за №13731200000000068 (а. с. 8), про що внесено запис до ЄДР підприємств та організацій України (а. с. 9). В УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області зареєстрований платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За період з 01.01.2013 по серпень 2013 року відповідачем на адресу ТОВ «Перевальський торговий дім» направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме: №б/н за лютий 2013 року, №б/н за березень 2013 року, №4147/03-21 від 11.04.2012, №5688/03-21 від 16.05.2013, №6656/03-21 від 05.06.2013, №б/н за липень 2013 року, №9085/03-21 від 13.08.2013.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підставою для нарахування пільгових пенсій є не тільки запис у трудовій книжці щодо праці на даному підприємстві, а й довідка підприємства, яка уточнює характер роботи з зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, яка оцінюється управлінням Пенсійного фонду з урахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 за № 536/6824. Відповідальність за представлення таких документів покладається на адміністрацію підприємств, установ, організацій, згідно ст. 101 Закону "Про пенсійне забезпечення" № 1788- ХІІ.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Таким чином витрати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженої Постановою Правлінням Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до наказу ТОВ «Перевальський торговий дім» №6 від 12.03.2009 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці», затверджено перелік професій та посад, яким за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 (а. с. 17). Такі професії та посади перелічені в додатку до зазначеного наказу, а саме: гірник очисного забою, прохідник, машиніст підземних установок, електрослюсар підземний, директор, заступник директора з охорони праці, головний технолог, механік дільниці, головний маркшейдер, начальник дільниці, головний інженер, геолог, заступник директора з виробництва (а. с. 18, 19).

Як вбачається з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, пенсії особам, які займали перелічені вище посади, були призначені відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788). Зазначена обставина також підтверджується особовими справами пенсіонерів, які були оглянуті в судовому засіданні.

Статтею 13 Закону №1788, серед іншого, встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком №1, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату та доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення таких пенсій чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, зі змісту статті 14 Закону № 1788-XII убачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 у контексті статті 14 Закону № 1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.

Таким чином, посилання позивача на відсутність у Товариства обов'язку відшкодувати управлінню ПФУ витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, є помилковим.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 10 вересня 2013 року.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем надано обґрунтовані пояснення на позов щодо спростування вимог позивача, натомість останнім не доведено належними засобами доказування правомірності заявленого позову, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Перевальський торговий дім» до Управління пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про визнання незаконними та скасування розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах слід відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст. 2, 17, 18, 71, 86 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних Товариства з обмеженою відповідальністю «Перевальський торговий дім» до Управління пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області про визнання незаконними та скасування розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №б/н з лютого 2013 року, №б/н з березня 2013 року, №4147/03-21 від 11.04.2012, №5688/03-21 від 16.05.2013, №6656/03-21 від 05.06.2013, №б/н з липня 2013 року, №9085/03-21 від 13.08.2013 - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 8 жовтня 2013 року.

Суддя В.В. Матвєєва