Постанова № 34132609, 15.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2013 року Справа № 812/8038/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Островської О.П.,

при секретарі: Тельдековій Н.В.,

за участю:

представника позивача: Домніній М.В.,

відповідача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 50 136,25 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 50 136,25 грн.

Представник позивача у судовому засіданні надав уточнення до адміністративного позову,

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зареєстрований 21.07.2000 року виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Представник позивача у судовому засіданні надав уточнення до адміністративного позову, в якому зазначив, що згідно облікової картки платника податків ОСОБА_2 частково сплатив суму податкового боргу у розмірі 2500,00 грн., зараховану в погашення податкового боргу за податковим повідомленням рішенням форми «Р» від 26.07.2012 № 0000151720. За несвоєчасну сплату грошового зобов'язання відповідачу нарахована пеня у сумі 149,12 грн.

Таким чином, загальна сума податкового боргу по ПДВ станом на 31.07.2013 року складає 47785,37 грн.

На підставі вищевикладеного представник позивача просив сягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_2) в дохід державного бюджету на р/р 31118029700072 ВДК в м. Свердловську, код одержувача 37871265 УДКСУ у Луганській області, МФО 804013, КФК 14010100 суму податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 47785,37 грн. (сорок сім тисяч сімсот вісімдесят п'ять гривень 37 копійок).

Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні заперечували проти позову, надали письмові заперечення на адміністративний позов у яких серед іншого зазначили, що Державною податковою інспекцією в місті Свердловську Луганської області було проведено документальну планову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер за період з 01.04.2009 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки складений Акт від 06.06.2012 року №143/17/НОМЕР_2 та 26 липня 2012 року прийнятого на підставі нього Державною податковою інспекцією у м. Свердловську Луганської області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000151720, яким відповідачу, було нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 32 857,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 9 064,25 грн., застосованих за порушення ч.2 п.180.1 ст. 180, п.181.1 ст. 181, п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України.

Під час оскарження донарахованих сум податкових зобов'язань в адміністративному порядку на найвищої інстанції відповідачу було донараховано додаткове податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 6572,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 1643,00 грн. та прийнято податкове повідомленням - рішенням від 13.11.1012 №90000321720.

Відповідач вважає, що при розгляді його скарг не враховано всі вимоги чинного законодавства з питань оподаткування.

Перевіряючим було взято до уваги, що відповідно до 181.1. ст. 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).

Період, за який визначений обсяг операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, перевіряючим зазначений з липня 2010 року по червень 2011 року. При такому обчисленні вперше обсяг оподатковуваних операцій, який сукупно перевищує 300000 гривень, досягнуто у червні 2011 року. Тобто в термін до 11 липня 2011 року відповідач повинен був зареєструватися платником податку на додану вартість згідно п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України.

З 11 липня 2011 року відповідачу визначено обсяг операцій з оподаткування податком на додану вартість у розмірі 197 147,45 грн. (таблиця «Розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ») та податкові зобов'язання у сумі 32 857 грн. (таблиця «Розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ»), які збільшено відповідно до рішення Державної податкової служби у Луганській області №17722/10-408 від 07.11.2012 року та прийнятого на підставі нього податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Свердловську Луганської області N90000321720 від 13.11.1012 року з податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6 572,00 грн. та штрафних (фінансових) санкції на сумі 1 643,00 грн.

Відповідач вважає, що під час проведення перевірки перевіряючим не вірно застосовані норми Податкового кодексу України в частині визначення періоду, який враховується для цілей оподаткування податком на додану вартість. Зокрема, згідно п. 1 Розділу XIX Прикінцеві положення Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року.

З урахуванням ст. 58 Конституції України, яка закріплює, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи період, який враховується для цілей оподаткування податком на додану вартість повинен обчислюватися з 01 січня 2011 року.

За таких обставин, вперше обсяг оподатковуваних операцій, який сукупно перевищує 300 000 гривень, досягнуто у вересні 2011 року, а зареєструватися платником податку на додану вартість відповідач повинен був до 11 жовтня 2011 року.

На підставі викладеного відповідач та його представник просили відмовити у задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та надані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

З 01.01.2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України, прийнятий 02.12.2010 року.

В судовому засіданні встановлено, фізична особа - підприємець ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрований 21.07.2000 року виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області у якості фізичної особи - підприємця на підтвердження чого було видане свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_3 (а.с.5).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до положень статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 є платником податків і зборів, відповідно до чинного законодавства України, зареєстрований та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Пунктами 36.1, 36.2, 36.3 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно із пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Крім того, пеня нараховується після закінчення встановлених Податковим кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу), а закінчується - у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Кодексу).

В силу п. 129.4 ст. 129 Кодексу пеня, визначена пп. 129.1.1 п. 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5 ст. 129 Кодексу). Крім того, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (п. 131.1 ст. 131 Кодексу).

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позовних вимог позивач (а.с. 43) станом на 04 жовтня 2013 року відповідач має податковий борг по податку на додану вартість на загальну суму 47785,37 грн.

Податковий борг по ПДВ у сумі 47636,25 грн. підтверджується податковим повідомленням-рішенням форми «Р» від 26.07.2012 № 0000151720, яким визначено грошове зобов'язання за платежем ПДВ у сумі 41921,25 грн. (у т. ч. за основним платежем - 32857,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 9064,25 грн.) (зворотній бік а.с.23) та податковим повідомленням-рішенням форми «Р» від 13.11.2012 № 0000321720, яким визначено грошове зобов'язання за платежем ПДВ у сумі 8215,00 грн. (у т. ч. за основним платежем - 6572,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1643,00 грн.) (а.с.21).

Згідно облікової картки платника податків ОСОБА_2 частково сплатив суму податкового боргу у розмірі 2500,00 грн., зараховану в погашення податкового боргу за податковим повідомленням рішенням форми «Р» від 26.07.2012 № 0000151720(а.с.45).

При цьому, за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання відповідачу нарахована пеня у сумі 149,12 грн.

Судом встановлено, що податкові повідомлення - рішення форми «Р» від 26.07.2012 № 0000151720 та форми «Р» від 13.11.2012 № 0000321720 оскаржувалися відповідачем в судовому порядку.

Так, Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.03.2013 року по справі №812/1763/13-а у задоволені адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 26.07.2012 № 0000151720, від 13.11.2012 № 0000321720 було відмовлено повністю (а.с.25-30).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2013 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишено без задоволення. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року у справі № 812/1763/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Свердловську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.07.2012 № 0000151720, від 13.11.2012 № 0000321720 - залишено без змін (а.с.31-34).

28 серпня 2013 року ухвалою Вищого адміністративного суду України у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.03.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 у справі № 812/1763/13-а відмовлено.

Так, рішення суду, яке набрало законної сили - має преюдиціальне значення, згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини). Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, податкові повідомлення - рішення форми «Р» від 26.07.2012 № 0000151720 та форми «Р» від 13.11.2012 № 0000321720 є чинними та підлягають виконанню.

Таким чином, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 має заборгованість перед бюджетом в розмірі 47785,37 грн., яка є непогашеною та виникла внаслідок несплати узгодженого грошового зобов'язання визначеного в податкових повідомленнях - рішеннях «Р» від 26.07.2012 № 0000151720 та форми «Р» від 13.11.2012 № 0000321720.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі..

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що позивачем на адресу відповідача надсилалась податкова вимога форми «Ф» від 26 червня 2013 року №94 з повідомленням про податковий борг у сумі 50136,25 грн.(а.с.24).

Однак на адресу податкового органу повернувся конверт без вручення вимоги (зворотній бік а.с.24).

Порядок формування, надсилання, вручення та відкликання податкових вимог органами державної податкової служби визначений Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, який затверджено Наказ Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1037 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1432/18727 (далі - Порядок).

Пунктом 4.7 Порядку встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу в зв'язку з: відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб, відмовою посадових осіб прийняти податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, податкова вимога форми «Ф» від 26 червня 2013 року №94 вважається врученою фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2.

Доказів оскарження відповідачем даної податкової вимоги суду не надано.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача викладені у письмових запереченнях на позов, оскільки у своїх запереченнях відповідач фактично знову оскаржує податкові повідомлення - рішення форми «Р» від 26.07.2012 № 0000151720 та форми «Р» від 13.11.2012 № 0000321720, скасування яких було предметом позову в адміністративній справі 812/1763/13-а.

Положенням пп. 20.1.19 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючого органу застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службо відповідно до закону про виконавче провадження.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 15 жовтня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 16 жовтня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Уточнений адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Свердловську Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 47785,37 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_2) в дохід державного бюджету на р/р 31118029700072 ВДК в м. Свердловську, код одержувача 37871265 УДКСУ у Луганській області, МФО 804013, КФК 14010100 суму податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 47785,37 грн. (сорок сім тисяч сімсот вісімдесят п'ять гривень 37 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 16 жовтня 2013 року.

Суддя О.П. Островська