Постанова № 34132514, 22.08.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2013 р. Справа №2а-13365/12/0170/10

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

при секретарі судового засідання - Золотковій Г.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача - Жаворонкова Г.В., довіреність № б/н від 30.05.2011 року;

від відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМСТРОЙ-ІІ»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМСТРОЙ-ІІ» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби із вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2012 року №0009352204, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 96710,00 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 77368,00 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 19342,00 гривень, №0009342204, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 238897,50 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 191118,00 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 47779,50 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена позапланова невиїзна перевірки позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ БВП «Строитель плюс» та КП «Альянс» за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року, якою встановлено заниження податку на прибуток на суму 191118,00 гривень, а також заниження податку на додану вартість у загальній сумі 152295,00 гривень, внаслідок здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. На думку позивача, укладені угоди мали реальний характер, податковий кредит з ПДВ та витрати сформовано на підставі належних чином оформлених податкових накладних, а висновок податкового органу є необґрунтованим і таким, що суперечить чинному законодавству.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні адміністративного позову, зазначив, що судово-економічною (бухгалтерською) експертизою підтвердилось необґрунтованість та неправомірність висновків акту перевірки Державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби № 8499/22-8/30624634 від 29.10.2012 року.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечень на адміністративний позов не надав.

Суд, враховуючі думку представника позивача, якій не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його та його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі відповідача та його представника, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМСТРОЙ-ІІ» є юридичною особою, зареєстрованою 03.09.2009 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №487817 (т.1, а.с.21-22).

Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМСТРОЙ-ІІ» зареєстроване як платник податку на додану вартість з 22.09.2009 року, про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100246064 (т.1 а.с. 20).

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності позивача є: здавання в оренду власного нерухомого майна, будівництво будівель, оптова торгівля будівельними матеріалами, діяльність готелів, оренда автомобілів, оренда будівельних машин та устаткування (т.1 а.с. 21).

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМСТРОЙ-ІІ» є юридичною особою, яка зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням діяльності.

Судом встановлено, що у період з 24.09.2012 року по протягом 5 днів посадовими особами Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМСТРОЙ-ІІ» по взаємовідносинам з ТОВ БВП «Строитель-плюс» (код за ЄДРПОУ) та КП «Альянс» (код за ЄДРПОУ 32468182) за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року, якою встановлено заниження податку прибуток та податку на додану вартість.

Зазначені порушення були встановлені внаслідок не підтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій з зазначеними контрагентами. Реальність здійснення господарських операцій із зазначеними суб'єктами господарювання не підтверджена з посиланням на акти від 11.04.012 року про неможливість проведення зустрічних звірок з КП «Альянс» та ТОВ БВП «Строитель-плюс» з питань правомірності проведених господар ських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

Результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕМСТРОЙ-ІІ» знайшли своє відображення у Акті № 8499/22-8/306246634 від 29.10.2013 року (а.с. 27-35).

Згідно Акту перевірки відповідачем встановлено порушення:

- п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.5.3.9 п.п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 року № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.97 року № 283/97-ВР із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 191118,00 гривень, в тому числі по періодах: за 3 квартал 2009 року на суму 94408,00 гривень, за 4 квартал 2009 року на суму 96710,00 гривень.

-п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97 року (із змінами та доповненнями ), внаслідок чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 152295,00 гривень, у тому числі за липень 2009 року 42267,00 гривень, за серпень 2009 року в сумі в сумі 7338,00 гривень, за вересень 2009 року в сумі 25322,00 гривень, за жовтень 2009 року в сумі 18616,00 гривень, за листопад 2009 року в сумі 38312,00 гривень, за грудень 2009 року в сумі 20440,00 гривень.

На час прийняття податкового повідомлення-рішення набув чинності Податковий кодекс України (надалі - ПК), що діє з 01.01.2011 року.

Згідно зі статтею 14 ПК України: 14.1.157. податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Пунктом 54.3 ст.54 ПК встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: 54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; 54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується такий вид юридичної відповідальності як фінансова (п.111.1 ст.111 ПК). Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п.111.2 ст.111 ПК).

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

На підставі висновків акту перевірки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби були винесені податкові повідомлення-рішення від 12.11.2012 року №0009352204, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 96710,00 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 77368,00 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 19342,00 гривень, №0009342204, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 238897,50 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 191118,00 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 47779,50 гривень.

Таким чином, як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств є формування валових витрат та податкового кредиту за рахунок угод з контрагентами, господарська діяльність яких на думку податкового органу має ознаки нікчемності.

Вирішуючи питання про законність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки судом встановлено наступне.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як свідчать надані документи, Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕМСТРОЙ-ІІ» було придбано у від КП "Альянс" товарів, робіт на загальну суму 532 093,58 гривень, у тому числі ПДВ 88 682,26 гривень, на підтвердження придбання та отримання товарів та робіт позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності:

- податкова накладна №2310 від 01.07.2009 року на суму 129416,65 гривень, у тому числі ПДВ 21569,44 гривень (т.2, а.с.134);

- податкова накладна №2315 від 01.07.2009 року на суму 2982,08 гривень, у тому числі ПДВ 497,08 гривень (т.2, а.с.135);

- податкова накладна №2361 від 06.07.2009 року на суму 6944,99 гривень, у тому числі ПДВ 1157,50 гривень (т.2, а.с.136);

- податкова накладна №2417 від 08.07.2009 року на суму 38564,53 гривень, у тому числі ПДВ 6427,42 гривень (т.2, а.с.137-138);

- податкова накладна №2851 від 07.08.2009 року на суму 5325,90 гривень, у тому числі ПДВ 887,65 гривень (т.2, а.с.145);

- податкова накладна №2879 від 10.08.2009 року на суму4636,12 гривень, у тому числі ПДВ 772,69 гривень (т.2, а.с.146);

- податкова накладна № 2883 від 11.08.2009 року на суму 1269,32 гривень, у тому числі ПДВ 211,55 гривень (т.2, а.с.148);

- податкова накладна № 3298 від 02.09.2009 року на суму 41737,92 гривень, у тому числі 6956,32 гривень (т.2, а.с.156);

- податкова накладна № 3297 від 07.09.2009 року на суму 40774,93 гривень, у тому числі ПДВ 6795,80 гривень (т.2, а.с.157);

- податкова накладна № 3308 від 09.09.2009 року на суму 5763,72 гривень, у тому числі ПДВ 960,62 гривень (т.2, а.с.158);

- податкова накладна № 3491 від 09.09.2009 року на суму 43353,40 гривень. У тому числі ПДВ 7225,57 гривень (т.2, а.с.159);

- податкова накладна № 3783 від 12.10.2009 року на суму 111695,21 гривень, у тому числі ПДВ 18615,87 гривень (т.1, а.с.88);

- податкова накладна № 4673/1 від 02.12.2009 року на суму 48950,40 гривень, у тому числі ПДВ 8158,40 гривень (т.1, а.с.70);

- податкова накладна № 4652/1 від 02.12.2011 року на суму 50678,40 гривень, у тому числі ПДВ 8446,40 гривень (т.1, а.с.80);

- акт приймання виконаних підрядних робіт №б/н від 31.12.2009 року на суму 50678,40 гривень, у тому числі ПДВ 8446,40 гривень (т.2, а.с.15-16);

- акт приймання виконаних підрядних робіт №б/н від 31.12.2009 року на суму 48 950,40 гривень, у тому числі ПДВ 8 158,40 гривень (т.2, а.с.10-12);

- видаткова накладна №3783 від 12.10.2009 року на суму 111695,21 гривень, у тому числі ПДВ 18615,87 гривень (т.1, а.с.53);

- видаткова накладна №3491/1 від 09.09.2009 року на суму 43353,40 гривень, у тому числі ПДВ 7225,57 гривень (т.1, а.с.54);

- видаткова накладна № 3308 від 09.09.2009 року на суму 5763,72 гривень, у тому числі ПДВ 960,62 гривень (т.1, а.с.55);

- видаткова накладна № 3297 від 07.09.2009 року на суму 40774,93 гривень, у тому числі ПДВ 6795,80 гривень (т.1, а.с.56);

- видаткова накладна № 3298 від 02.09.2009 року на суму 41737,92 гривень, у тому числі 6956,32 гривень (т.1, а.с.57);

- видаткова накладна №2315 від 01.07.2009 року на суму 2982,08 гривень, у тому числі ПДВ 497,08 гривень (т.1, а.с.58);

- видаткова накладна №2361 від 06.07.2009 року на суму 6944,99 гривень, у тому числі ПДВ 1157,50 гривень (т.1, а.с.59);

- видаткова накладна №2310 від 01.07.2009 року на суму 129416,65 гривень, у тому числі ПДВ 21569,44 гривень (т.1, а.с.60);

- видаткова накладна №2417 від 08.07.2009 року на суму 38564,53 гривень, у тому числі ПДВ 6427,42 гривень (т.1, а.с.61);

- видаткова накладна №2851 від 07.08.2009 року на суму 5325,90 гривень, у тому числі ПДВ 887,65 гривень (т.2, а.с.65);

- видаткова накладна №2879 від 10.08.2009 року на суму4636,12 гривень, у тому числі ПДВ 772,69 гривень (т.1, а.с.66);

- видаткова накладна № 2883 від 11.08.2009 року на суму 1269,32 гривень, у тому числі ПДВ 211,55 гривень (т.1, а.с.67).

Придбані товари та роботи були у повному обсязі в сумі 532093,58 гривень, у тому числі ПДВ 88682,26 гривень оплачені ТОВ «РЕМСТРОЙ-ІІ» шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь КП «Альянс», що підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банку, а саме:

- платіжне доручення № 182 від 05.08.2009 року на суму 39 800,00 гривень, у тому числі ПДВ 6 633,33 гривень (т.1, а.с.109);

- платіжне доручення № 185 від 06.08.2009 року на суму 39 400,00 гривень, у тому числі ПДВ 6 566,67 гривень (т.1, а.с.112);

- платіжне доручення № 195 від 07.08.2009 року на суму 39 700,00 гривень, у тому числі ПДВ 6 616,67 гривень (т.1, а.с.114);

- платіжне доручення № 197 від 10.08.2009 року на суму 39 600,00 гривень, у тому числі ПДВ 6 600,00 гривень (т.1, а.с.116);

- платіжне доручення № 198 від 11.08.2009 року на суму 39 600,00 гривень, у тому числі ПДВ 6 600,00 гривень (т.1, а.с.117);

- платіжне доручення № 230 від 16.08.2009 року на суму 41 600,00 гривень, у тому числі ПДВ 6 933,33 гривень (т.1, а.с.125);

- платіжне доручення № 232 від 17.08.2009 року на суму 41 500,00 гривень, у тому числі ПДВ 6 916,67 гривень (т.1, а.с.123);

- платіжне доручення № 235 від 18.09.2009 року на суму 41 300,00 гривень, у тому числі ПДВ 6 883,33 гривень (т.1, а.с.122);

- платіжне доручення № 260 від 06.11.2009 року на суму 39 900,00 гривень, у тому числі ПДВ 6 650,00 гривень (т.1, а.с.132);

- платіжне доручення № 263 від 09.11.2009 року на суму 39 600,00 гривень, у тому числі ПДВ 6 600,00 гривень (т.1, а.с.131);

- платіжне доручення № 266 від 10.11.2009 року на суму 40 100,00 гривень, у тому числі ПДВ 6 683,33 гривень (т.1, а.с.129);

- платіжне доручення № 270 від 11.11.2009 року на суму 40 600,00 гривень, у тому числі ПДВ 6 766,67 гривень (т.1, а.с.128);

- платіжне доручення № 290 від 07.12.2009 року на суму 40 300,00 гривень, у тому числі ПДВ 6 716,67 гривень (т.1, а.с.138);

- платіжне доручення № 292 від 08.12.2009 року на суму 37 200,00 гривень, у тому числі ПДВ 6 200,00 гривень (т.1, а.с.136).

Як свідчать надані документи, Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕМСТРОЙ-ІІ» було придбано у від БВП "Строитель-плюс" товарів, робіт на загальну суму 381675,34 гривень, у тому числі ПДВ 63612,56 гривень, на підтвердження придбання та отримання товарів та робіт позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності:

- податкова накладна №3174 від 30.07.2009 року на суму 75692,44 гривень, у тому числі ПДВ 12615,41 гривень (т.2, а.с.139);

- податкова накладна №3441 від 10.08.2009 року на суму 25 977,18 гривень, у тому числі ПДВ 4 329,53 гривень (т.2, а.с.147);

- податкова накладна №3507 від 12.08.2009 року на суму 6 818,21 гривень, у тому числі ПДВ 1 136,37 гривень (т.2, а.с.149);

- податкова накладна №4019 від 11.09.2009 року на суму 20 301,60 гривень, у тому числі ПДВ 3 383,60 гривень (т.2, а.с.160);

- податкова накладна №4972 від 02.11.2009 року на суму 13160,71 гривень, у тому числі ПДВ 2193,45 гривень (т.1, а.с.81);

- податкова накладна №4983 від 04.11.2009 року на суму 9111,72 гривень, у тому числі ПДВ 1 518,62 гривень (т.1, а.с.82);

- податкова накладна №4986 від 04.11.2009 року на суму 52 242,00 гривень, у тому числі ПДВ 8 707,00 гривень (т.1, а.с.83);

- податкова накладна №4984 від 05.11.2009 року на суму 6 866,87 гривень, у тому числі ПДВ 1 144,48 гривень (т.1, а.с.84);

- податкова накладна №5246 від 19.11.2009 року на суму 24 795,60 гривень, у тому числі ПДВ 4 132,60 гривень (т.1, а.с.87);

- податкова накладна №5247 від 19.11.2009 року на суму 27 374,40 гривень, у тому числі ПДВ 4 562,40 гривень (т.1, а.с.86);

- податкова накладна №5248 від 19.11.2009 року на суму 96 321,60 гривень, у тому числі ПДВ 16 053,60 гривень (т.1, а.с.85);

- податкова накладна №5956/1 від 07.12.2009 року на суму 9 049,81 гривень, у тому числі ПДВ 1 508,30 гривень (т.1, а.с.68);

- податкова накладна №5956 від 07.12.2009 року на суму 13 963,20 гривень, у тому числі ПДВ 2 327,20 гривень (т.1, а.с.69);

- акт приймання виконаних підрядних робіт №б/н від 31.07.2009 року на суму 75 692,44 гривень, у тому числі ПДВ 12615,41 гривень (т.1, а.с.150-155);

- акт приймання виконаних підрядних робіт №б/н від 30.09.2009 року на суму 20 301,60 гривень, у тому числі ПДВ 3 383,60 гривень (т.1, а.с.230-232);

- акт приймання виконаних підрядних робіт №б/н від 30.11.2009 року на суму 24 795,60 гривень, у тому числі ПДВ 4 132,60 гривень (т.1, а.с.215-216);

- акт приймання виконаних підрядних робіт №б/н від 30.11.2009 року на суму 27 374,40 гривень, у тому числі ПДВ 4 562,40 гривень (т.1, а.с.222-225);

- акт приймання виконаних підрядних робіт №б/н від 30.11.2009 року на суму 52 242,00 гривень, у тому числі ПДВ 8 707,00 гривень (т.1, а.с.200-201);

- акт приймання виконаних підрядних робіт №б/н від 30.11.2009 року на суму 96 321,60 гривень, у тому числі ПДВ 16 053,60 гривень (т.1, а.с.205-208);

- акт приймання виконаних підрядних робіт №б/н від 31.12.2009 року на суму 9 049,81 гривень, у тому числі ПДВ 1 508,30 гривень (т.2, а.с.6-7);

акт приймання виконаних підрядних робіт №б/н від 31.12.2009 року на суму 13 963,20 гривень, у тому числі ПДВ 2 327,20 гривень (т.2, а.с.19-21);

- видаткова накладна №4983 від 04.11.2009 року на суму 9111,72 гривень, у тому числі ПДВ 1 518,62 гривень (т.1, а.с.50);

- видаткова накладна №4984 від 05.11.2009 року на суму 6 866,87 гривень, у тому числі ПДВ 1 144,48 гривень (т.1, а.с.51);

- видаткова накладна №4972 від 02.11.2009 року на суму 13160,71 гривень, у тому числі ПДВ 2193,45 гривень (т.1, а.с.52);

- видаткова накладна №3441 від 10.08.2009 року на суму 25 977,18 гривень, у тому числі ПДВ 4 329,53 гривень (т.1, а.с.62);

- видаткова накладна №3507 від 12.08.2009 року на суму 6 818,21 гривень, у тому числі ПДВ 1 136,37 гривень (т.1, а.с.63).

Придбані товари та роботи були у повному обсязі в сумі 381675,34 гривень, у тому числі ПДВ 63612,56 гривень оплачені ТОВ «РЕМСТРОЙ-ІІ» шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь БВП «Строитель-плюс», що підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банку, а саме:

- платіжне доручення № 182 від 05.08.2009 року на суму 39 300,00 гривень, у тому числі ПДВ 6 550,00 гривень (т.1, а.с.109);

- платіжне доручення № 184 від 06.08.2009 року на суму 39 600,00 гривень, у тому числі ПДВ 6 600,00 гривень (т.1, а.с.111);

- платіжне доручення № 194 від 07.08.2009 року на суму 38 700,00 гривень, у тому числі ПДВ 6 450,00 гривень (т.1, а.с.113);

- платіжне доручення № 196 від 10.08.2009 року на суму 39 500,00 гривень, у тому числі ПДВ 6 583,33 гривень (т.1, а.с.115);

- платіжне доручення № 199 від 11.08.2009 року на суму 38 500,00 гривень, у тому числі ПДВ 6 416,67 гривень (т.1, а.с.118);

- платіжне доручення № 231 від 16.09.2009 року на суму 20 673,35 гривень, у тому числі ПДВ 3 445,56 гривень (т.1, а.с.124);

- платіжне доручення № 261 від 06.11.2009 року на суму 39 800,00 гривень, у тому числі ПДВ 6 633,33 гривень (т.1, а.с.133);

- платіжне доручення № 262 від 09.11.2009 року на суму 39 500,00 гривень, у тому числі ПДВ 6 583,33 гривень (т.1, а.с.130);

- платіжне доручення № 289 від 07.12.2009 року на суму 40 200,00 гривень, у тому числі ПДВ 6 700,00 гривень (т.1, а.с.139);

платіжне доручення № 291 від 08.12.2009 року на суму 37 100,00 гривень, у тому числі ПДВ 6183,33 гривень (т.1, а.с.137).

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З огляду на вищевикладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

На підтвердження використання у господарської діяльності придбаних позивачем робіт та товарів у КП «Альянс» та ТОВ БВП «Строитель-плюс» позивачем надані договори підряду, а саме:

- договір підряду № 2/11/06 від 02.11.2006 року між відділом капітального будівництва ГУ МВС України в АРК, в особі начальника відділу Савіна А.В. (Замовник) та КП "Ремстрой II", в особі директора Школермана О.Д. (Генпідрядник), за яким Замовник доручає Підряднику виконати роботи з "Будівництва будівлі ізолятора тимчасового тримання на 133 місця в місці Сімферополі".

- договір № 682 від 13.12.2007 року між КП "Ремстрой-ІІ", в особі Школермана О.Д. (Виконавець) та Таврійським національним університетом ім. В.І. Вернадського, в особі ректора Багрова М.В. (Замовник), за яким Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання робіт з будівництва будівель, добудови учбового корпусу, а Замовник зобов'язується прийняти виконану роботу й оплатити її.

- договір № 496 від 19.10.2009 року між ТОВ "Ремстрой-ІІ" в особі Школермана О.Д. (Виконавець) та Таврійським національним університетом ім. В.І. Вернадського, в особі ректора Багрова М.В. (Замовник) за яким Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання будівельних робіт з Реконструкції корпусу філологічного факультету ТНУ ім. В.І. Вернадського, пр-т. Академіка Вернадського, 2, а Замовник зобов'язується прийняти виконану роботу й оплатити її.

- договір № 499 від 19.10.2009 року між ТОВ "Ремстрой-ІІ", в особі Школермана О.Д. (Виконавець) та Таврійським національним університетом ім. В.І. Вернадського, в особі ректора Багрова М.В. (Замовник), за яким Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання будівельних робіт з поточного ремонту приміщень корпусу іноземної філології, вул.. Леніна, 9-11, корпусу філологічного факультету ТНУ ім. В.І. Вернадського, пр-т. Академіка Вернадського, 2, а Замовник зобов'язується прийняти виконану роботу й оплатити її.

- договір № 567 від 25.11.2009 року між ТОВ "Ремстрой-П", в особі Школермана О.Д. (Виконавець) та Таврійським національним університетом ім. Вернадського, в особі ректора Багрова М.В. (Замовник) за яким: Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання послуг з поточного ремонту і темничному обслуговуванню котельної за адресою пр. Академіка Вернадського, 2, а Замовник зобов'язується прийняти виконану роботу й оплатити її.

- договір № 567 від 2009 року між ТОВ "Ремстрой-ІІ", в особі Школермана О.Д. (Виконавець) та Таврійським національним університетом ім. В.І. Вернадського особі ректора Багрова М.В. (Замовник), за яким Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання послуг з поточного ремонту і темничному обслуговуванню котельної за адресою вул. Рилєєва, 4, а Замовник зобов'язується прийняти виконану роботу й оплатити її.

На підтвердження виконання умов зазначених договорів за участю придбаних товарів та робіт від КП «Альянс» та ТОВ БВП «Строитель-плюс» позивачем надано акти приймання виконаних підрядних робіт, а саме:

- акт приймання виконаних підрядних робіт №б/н від 31.12.2009 року на суму 50678,40 гривень, у тому числі ПДВ 8446,40 гривень (т.2, а.с.15-16);

- акт приймання виконаних підрядних робіт №б/н від 31.12.2009 року на суму 48 950,40 гривень, у тому числі ПДВ 8 158,40 гривень (т.2, а.с.10-12);

- акт приймання виконаних підрядних робіт №б/н від 31.07.2009 року на суму 75 692,44 гривень, у тому числі ПДВ 12615,41 гривень (т.1, а.с.150-155);

- акт приймання виконаних підрядних робіт №б/н від 30.09.2009 року на суму 20 301,60 гривень, у тому числі ПДВ 3 383,60 гривень (т.1, а.с.230-232);

- акт приймання виконаних підрядних робіт №б/н від 30.11.2009 року на суму 24 795,60 гривень, у тому числі ПДВ 4 132,60 гривень (т.1, а.с.215-216);

- акт приймання виконаних підрядних робіт №б/н від 30.11.2009 року на суму 27 374,40 гривень, у тому числі ПДВ 4 562,40 гривень (т.1, а.с.222-225);

- акт приймання виконаних підрядних робіт №б/н від 30.11.2009 року на суму 52 242,00 гривень, у тому числі ПДВ 8 707,00 гривень (т.1, а.с.200-201);

- акт приймання виконаних підрядних робіт №б/н від 30.11.2009 року на суму 96 321,60 гривень, у тому числі ПДВ 16 053,60 гривень (т.1, а.с.205-208);

- акт приймання виконаних підрядних робіт №б/н від 31.12.2009 року на суму 9 049,81 гривень, у тому числі ПДВ 1 508,30 гривень (т.2, а.с.6-7);

- акт приймання виконаних підрядних робіт №б/н від 31.12.2009 року на суму 13963,20 гривень, у тому числі ПДВ 2 327,20 гривень (т.2, а.с.19-21).

Таким чином, первинними документами бухгалтерського обліку у повному обсязі підтверджується належне виконання сторонами умов угод з вищезазначеними контрагентами, а також включення суми ПДВ. Отриманий товар був оплачений позивачем у безготівковій формі, що також було встановлено перевіркою.

Стосовно висновків відповідача, що усі операції між позивачем та вказаними контрагентами спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Станом на 2009-2010 роки вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат були встановлені ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Так, згідно п. 5.1 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону заборонено встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових крім тих, що визначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону, при цьому вказана стаття не містить будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Відповідно до підпункту 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Суд вважає, що позивачем при проведенні перевірки була надана вся необхідна первинна документація, яка підтверджує факт здійснення підприємством господарських операцій з отримання від КП «Альянс» та ТОВ «БВП «Строитель Плюс» товарів та робіт, використання їх в господарській діяльності підприємства та відповідно правомірність віднесення витрат по придбанню цих товарів та робіт до валових.

В 2009-2010 році порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентувався приписами п. 7.4, 7.5, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яких платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення яких формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів у Законі України "Про податок на додану вартість не передбачено.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).

Певні обмеження щодо формування податкового кредиту були передбачені пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), який при цьому обов'язково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.

В судовому засіданні були досліджені всі документи ТОВ «РЕМСТРОЙ-ІІ», які підтверджують фактичне придбання та використання позивачем отриманих від КП «Альянс» та ТОВ «БВП «Строитель Плюс» товарів та робіт, та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентами позивача накладних встановленим законодавствам вимогам, відповідачем в акті перевірки не викладено та судом також не встановлено.

Таким чином, суд звертає увагу на те що, висновки відповідача про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані виключно на підставі аналізу змісту договірних відносин, які існували між ТОВ «РЕМСТРОЙ-ІІ» та ТОВ БВП «Строитель плюс», КП «Альянс», є протиправними, оскільки результати аналізу другого, а тим паче третього ланцюга постачання відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків, які стосуються позивача.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11, «Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом».

В той же час, зміст акту перевірки позивача свідчить про те, що відповідачем не було системно проаналізовано всіх вищевикладених документів, тобто, всіх обставин спірних правовідносин, оскільки, висновки відповідача у спірних правовідносинах ґрунтуються на аналізі фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача - ТОВ БВП «Строитель плюс» та КП «Альянс»,.

Судом під час розгляду справи ухвалою від 18.12.2012 року було призначено судово-економічну (бухгалтерську) експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Інститут експертних досліджень». Згідно з висновком № 47 судово-економічної експертизи від 20.06.2013 року, що проведена судовим експертом Такуловим З.М. (т.2, а.с. 82-128) висновки акту Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 8499/22-8/30624634 від 29.10.2012 року, щодо заниження податку на прибуток на суму 191118,00 гривень також заниження податку на додану вартість у загальній сумі 152295,00 гривень, первинними документами податкового та бухгалтерського обліку ТОВ «РЕМСТРОЙ-ІІ» не підтверджується.

Як встановлено судом та підтверджується висновком експерта, фактичне придбання робіт та товарів ТОВ «РЕМСТРОЙ-ІІ» від контрагентів підтверджується первинними документами:

- ТОВ «БВП «Строитель плюс» на суму 381675,34 гривень, у тому числі ПДВ 63612,56 гривень;

- КП «Альянс» на суму 532093,58 гривень, у тому числі ПДВ 88682,26 гривень.

Висновком експерта встановлено що, реальність господарських операцій позивача з придбання робіт та товарів у контрагентів ТОВ «БВП «Строитель-плюс», КП «Альянс» та їх використання в господарській діяльності підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами ТОВ «РЕМСТРОЙ-ІІ» (актами прийняття виконаних підрядних робіт, актами прийняття-здачі робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт, платіжними дорученнями, виписками банку, головними книгами, журналами-ордерами) з урахуванням вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІ\/ (зі змінами та доповненнями) та п. 2.4 Положення № 88.

Суд, дослідивши даний висновок № 47 від 20.06.2013 року судово-економічної експертизи в порядку ст. 86 КАС України, який складено судовим експертом, попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку (ст. 384, 385 КК України), яким під час дослідження використовувались методи документальної перевірки та співставлення, а також зіставивши його з іншими доказами у справі, не знаходить підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів встановлених висновком експерта по даній справі. Дані про заінтересованість експерта в розгляді справи відсутні, його висновки об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам, відповідають первинним та додатковим документам позивача, наявним в матеріалах справи.

Відтак, всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки податкового органу у спірних правовідносинах базуються не на аналізі змісту договірних відносин між позивачем та його контрагентом, а на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування (збільшення) суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що укладені між позивачем та його контрагентами угоди не відповідають зазначеним вимогам.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Разом з тим, власне фіктивність діяльності одного з постачальників в ланцюзі до позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Чинним законодавством України на покупця товару (послуг) - платника податку не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту та валових витрат перевіряти дотримання постачальниками товару в ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Як встановлено судом, позивач мав взаємовідносини з підприємствами, які були зареєстрованими платниками податку на додану вартість, податковий кредит був ним сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, податок сплачений в ціні товару.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання, у випадку за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «…Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» визначає сферу оподаткування (зокрема, непрямі податки) як пріоритетну сферу для виконання програми адаптації українського законодавства. Даний закон визначає, що елементом адаптації законодавства має стати перевірка проектів законів України та інших нормативно-правових актів на їх відповідність acquis communautaire (право ЄС) з метою недопущення прийняття актів, які суперечать acquis Європейського Союзу. Тобто, податкове законодавство України, а, відповідно, його тлумачення та застосування, не може суперечити положенням Шостої Директиви. Це підтверджується позицією Суду Європейського Союзу (Суд ЄС), яка відповідно застосовується ЄСПЛ для вирішення справи «Булвес»АД проти Болгарії», а саме: «…Операції самі по собі не визнаються недійсними через шахрайство з ПДВ, складають поставки товарів чи послуг особою, яка виступає у ролі платника податку, та економічну діяльність в розумінні статей 2(1). 4 та (1) Шостої Директиви, де такі поставки і така діяльність відповідають об'єктивним критеріям, на яких базуються визначення даних термінів, незважаючи на наміри іншого продавця, який приймає участь у тій самій низці поставок та/або потенційно шахрайський характер будь-якої іншої операції платником податку, який розглядається, про що платник податку не знав і не міг знати. Право на податковий кредит особи зі статусом платника податку, яка здійснює такі операції, не може залежати від факту, що у низці поставок, в яку входять ці операції, попередня чи наступна операція є недійсною через шахрайство з ПДВ, про яке платник податку не знав і не міг знати».

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні справ.

Відповідно до ст. 69 КАС України докази в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому докази повинні бути належними та обґрунтованими. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ст. 70 КАС України).

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду належних доказів, як і не зазначено будь-яких інших обставин, які б спростували фактичне здійснення господарських відносин між позивачем та ТОВ БВП «Строитель плюс», КП «Альянс».

Крім того, не знаходить свого підтвердження у матеріалах справи висновки відповідача щодо невідповідності господарським операцій цілям та завданням підприємницької діяльності позивача, збитковості виконаних послуг, або інших обставин, які б могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту виконання послуг, а також про те, що вчинення зазначених послуг не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

В даній адміністративній справі ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим, як суб'єктом владних повноважень, не було виконано покладеного на нього законом обов'язку щодо доведення правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, та не надано належних доказів, які б підтверджували викладені в акті перевірки висновки.

Враховуючи, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняти спірні повідомлення-рішення є необґрунтованими, тобто відсутні і підставі для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у спірних податкових повідомленнях-рішеннях.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 12.11.2012 року №0009352204 та №0009342204 не можуть бути визнаними такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

При цьому, згідно зі ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, при чому до останніх належать, зокрема, витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз.

Судом встановлено, що за проведення судово-економічної експертизи ТОВ «РЕМСТРОЙ-ІІ» перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю «Інститут експертних досліджень» грошові кошти у розмірі 10000,00 гривень.

За таких обставин, враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за можливе стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2146,00 гривень та витрати, пов'язані з проведенням судово-економічної експертизи, в розмірі 10000,00 гривень.

В судовому засіданні 22.08.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 27.08.2013 року.

Керуючись статтями 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 12 листопада 2012 року №0009352204, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМСТРОЙ-ІІ», про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 96710 (дев'яносто шість тисяч сімсот десять) гривень 00 копійок.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 12 листопада 2012 року №0009342204, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМСТРОЙ-ІІ», про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватник підприємств на загальну суму 238897 (двісті тридцять вісім тисяч вісімсот дев'яносто сім ) гривень 50 копійок.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМСТРОЙ-ІІ» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість ) гривень 00 копійок.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМСТРОЙ-ІІ» судові витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.