Постанова № 34119762, 09.10.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №813/4481/13-а

09 жовтня 2013 року Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - cудді Кузана Р.І.

в присутності секретаря судового засідання Кончук Н.С.,

з участю представників:

позивача Грень Т.Я.

відповідача Ярошика Т.В.

третьої особи Гладій О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Гетьман» до Ягодинської митниці Міндоходів, третя особа: Спеціалізована Державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м.Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Гетьман» звернулось у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Ягодинської митниці, в якому, з урахуванням заяви про зміну та збільшення позовних вимог, просить: визнати неправомірними дії Ягодинської митниці в частині зарахування попередньої оплати за митне оформлення в сумі 6 805 461,70 гривень, в тому числі 2 126 791,09 гривень по миту та 4 678 670,61 гривень по податку на додану вартість, в якості платежу по митному оформленню товарів, ввезених на митну територію України згідно з Контрактом № 26/02-01 від 26.02.2013р. та зарахувати надміру сплачені грошові кошти в сумі 6 805 461,70 грн. в якості передоплати для подальших розрахунків по митному оформленню товарів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання Контракту № 26/02-01 від 26.02.2013р. в період з 29.03.2013р. по 01.06.2013р. було проведено імпорт товарів на митну територію України на загальну суму 8 513 255,42 грн. відповідно до вантажно-митних декларацій.

При проведенні митного оформлення товару, за результатами консультацій декларанта з митним органом, було нараховано та ТзОВ НВП «Гетьман» сплачено, шляхом проведення попередньої оплати, митні платежі на загальну суму 9 529 703,44 грн., в тому числі 2 978 116,63 грн. мита та 6 551 586,81 грн. податку на додану вартість.

Вважає, що відповідно до наявних в нього та поданих відповідачу під час митного оформлення товару первинних документів, для визначення митної вартості, сума платежів повинна становити 851 325,54 грн. по ввізному миту та 1 872 916,20 грн. по податку на додану вартість.

Таким чином, позивач вказує, що ним надміру сплачено мита та податку на додану вартість на загальну суму 6 805 461,70 грн. Причинами такої переплати вважає невірне обрання методу визначення митної вартості та невиконання відповідачем вимог п. 2 ст. 301 Митного кодексу України.

У зв'язку з цим, на виконання вимог ст. 43 Податкового кодексу України, ст. 301 Митного кодексу України та Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007р. та зареєстрованого Міністерством юстиції України 25.09.2007р. за № 1097/14364, позивачем було надіслано відповідачу заяву про повернення митних та інших платежів, надмірно сплачених до бюджету. Даною заявою, ТзОВ НВП «Гетьман» просило Ягодинську митницю зарахувати надміру сплачені грошові кошти в сумі 6 805 461,70 грн. в якості передоплати для подальших розрахунків.

На вказану заяву відповідачем надано відповідь № 1/12-6/1217 від 07.08.2013р., якою відмовлено в проведенні відповідного зарахування у зв'язку з тим, що митним органом не виявлено фактів надмірної сплати митних платежів та не встановлено надмірно зарахованих сум митних платежів, що підлягають поверненню з бюджету згідно з ст. 301 Митного кодексу України.

Позивач вважає, що такими діями відповідач порушує його права та законні інтереси, а тому просить позов задовольнити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених в адміністративному позові, заяві про зміну та збільшення позовних вимог та долучених до матеріалів справи письмових доказів.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечив. Подав письмові заперечення, де вказав, що митним органом, під час проведення митного контролю та митного оформлення товару, контроль визначення митної вартості таких товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Згідно з статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. За положеннями ст. 52 Кодексу визначення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 9 Митного кодексу України. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом та подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Декларантом у вантажно-митних деклараціях самостійно визначено, що у нього відсутні документи для підтвердження митної вартості, яка б могла бути визначена згідно з основним методом визначення митної вартості - за ціною договору.

Рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості при здійсненні митного оформлення товару «яблука…» приймалось уповноваженими особами митного агента ТзОВ НВП «Гетьман» та обґрунтовано у деклараціях митної вартості, що подавались до митного оформлення разом з митними деклараціями. Один з другорядних методів визначення митної вартості даного товару (резервний), самостійно обрався митним агентом позивача до подання митної декларації митному органу.

Таким чином, вважає, що під час митного контролю та митного оформлення товару «яблука…», який ввозився на митну територію України на адресу ТзОВ Науково-виробниче підприємство «Гетьман» посадовими особами митного органу було дотримано усіх вимог митного законодавства. На підставі оформлених митних декларацій товар було випущено у вільний обіг.

Представник відповідача в судовому засіданні з цих підстав просить в задоволенні позову відмовити повністю.

У зв'язку з проведеною реорганізацією відповідача, судом відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України допущено заміну відповідача правонаступником - Ягодинською митницею Міндоходів та роз'яснено, що усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для правонаступника в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Ухвалою суду від 17.07.2013р. залучено до участі в даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Спеціалізовану Державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечила, подала письмові пояснення по справі. Вказала, що відповідно до п.8 ст. 264 Митного кодексу України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до ч. 2 п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку , що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою.

З цих підстав, просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

26.02.2013 року між Компанією Blue Mare LLP, в особі уповноваженого представника Яремцьо Галини та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Гетьман» (далі ТзОВ «НВП «Гетьман») в особі генерального директора Леньо А.Р., укладено контракт № 26/02-01 (т.1 а.с. 41-44) (далі Контракт) на загальну суму 100 000 000 (сто мільйонів) доларів США, про поставку товару (яблука свіжі, ІІ сорт) відповідно до інвойсів (рахунків-фактур) до кожної поставки.

Для проведення декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, та їх митного оформлення у митницях України між ТзОВ НВП «Гетьман» та Приватним підприємством «СІА-БРОК» (далі ПП «СІА-БРОК») укладено договір доручення на декларування та митне оформлення товарів № 125 від 29.03.2013р. (т.3 а.с. 213-216) (далі Договір № 125).

Відповідно до умов Контракту, ТзОВ НВП «Гетьман» в період з 29.03.2013р. по 01.06.2013р. включно було ввезено на митну територію України в митному режимі - імпорт яблука свіжі, урожаю 2012 року, країна виробництва - Польща, на загальну суму 8 513 255,42 грн. відповідно до наступних вантажно-митних декларацій та міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR): ВМД № 003093 від 01.04.13р. на загальну суму 4893,75 доларів США, CMR №170173 від 30.03.2013р., ВМД № 003240 від 04.04.13р. на загальну суму 7140 доларів США, СМR№ 051273 від 03.04.2013р. по ВМД №003240 від 04.04.2013 року, ВМД № 003241 від 04.04.13 року на загальну суму 7007 доларів США, СМR №105095 від 03.04.2013 року по ВМД №003241 від 04.04.2013 року, ВМД № 003242 від 04.04.13 року на загальну суму 4893,75 доларів США, СМR № 326749 від 03.04.2013 року по ВМД №003242 від 04.04.2013 року, ВМД № 003243 від 04.04.2013 року на загальну суму 5050 доларів США, СМR №117986 від 03.04.2013 року по ВМД №003243 від 04.04.2013 року, ВМД № 003298 від 04.04.13 року на загальну суму 5040 доларів США, СМR №103796 від 03.04.20ІЗ року по ВМД №003298 від 04.04.2013 року, ВМД № 003334 від 05.04.2013 року на загальну суму 4826,25 доларів США, СМR №174380 від 04.04.2013 року по ВМД 003334 від 05.04.2013 року, ВМД № 003340 від 05.04.2013 року на загальну суму 5050 доларів США, СМR №б/н від 02.04.2013 року по ВМД №003340 від 05.04.2013 року, ВМД № 003438 від 08.04.2013 року на загальну суму 7140 доларів США, СМR№ б/н від 05.04.2013 року по ВМД №003438 від 08.04.2013 року, ВМД № 003439 від 08.04.2013 року на загальну суму 5012,5 доларів США, СМR №б/н від 05.04.2013 року по ВМД №003439 від 08.04.2013 року, ВМД № 003440 від 08.04.20ІЗ року на загальну суму 4900 доларів США, СМR№113247 від 05.04.2013 року по ВМД №003440 від 08.04.2013 року, ВМД № 003441 від 08.04.2013 року на загальну суму 4893,75 доларів США, СМR№ 196496 від 05.04.2013 року по ВМД №003441 від 08.04.2013 року, ВМД № 003442 від 08.04.2013року на загальну суму 7007 доларів США, СМR№189569 від 05.04.2013 року по ВМД №003442 від 08.04.2013 року, ВМД № 003482 від 08.04.2013 року на загальну суму 5040 доларів США, СМR №187605 від 05.04.2013 року по ВМД №003482 від 08.04.2013 року, ВМД № 003483 від 08.04.2013 року на загальну суму 5012,5 доларів США, СМR №б/н від 05.04.2013 року по ВМД №003483 від 08.04.2013 року, ВМД № 003484 від 08.04.201З року на загальну суму 5050 доларів США, СМR №105419 від 05.04.2013 року по ВМД №003484 від 08.04.2013 року, ВМД № 003485 від 08.04.2013 року на загальну суму 4893,75 доларів США, СМR №150509 від 05.04.2013 року по ВМД №003485 від 08.04.2013 року, ВМД № 003489 від 08.04.2013 року на загальну суму 5040 доларів США, СМR №246770 від 06.04.2013 року по ВМД №003489 від 08.04.2013 року, ВМД № 003490 від 08.04.2013 року на загальну суму 6930 доларів США, СМR №б/н від 05.04.2013 року по ВМД №003490 від 08.04.2013 року, ВМД № 003510 від 08.04.2013 року на загальну суму 4800 доларів США, СМR №012337 від 06.04.2013 року по ВМД №003510 від 08.04.2013 року, ВМД № 003513 від 08.04.2013 року на загальну суму 5050 доларів США, СМR №0020397 від 06.0.2013 року по ВМД №003513 від 08.04.2013 року, ВМД № 003532 від 08.04.2013 року на загальну суму 7133 доларів США, СМR №0466843 від 05.04.201З року по ВМД №003532 від 08.04.2013 року, ВМД № 003596 від 10.04.2013 року на загальну суму 5050 доларів США, СМR №б/н від 08.04.2013 року по ВМД №003596 від 10.04.2013 року, ВМД № 003605 від 10.04.2013 року на загальну суму 4800 доларів США, СМR №012334 від 08.04.2013 року по ВМД № 003605 від 10.04.2013 року, ВМД № 003661 від 11.04.2013 року на загальну суму 4893,75 доларів США, СМR №222855 від 09.04.2013 року по ВМД №003661 від 11.04.2013 року, ВМД № 003670 від 11.04.2013 року на загальну суму 4893,75 доларів США, СМR №151495 від 09.04.2013 року по ВМД №003670 від 11.04.2013 року, ВМД № 003679 від 11.04.2013 року на загальну суму 7007 доларів США, СМR №001721 від 09.04.2013 року по ВМД №003679 від 11.04.2013 року, ВМД № 003720 від 12.04.2013 року на загальну суму 7140 доларів США, СМR №051279 від 09.04.2013 року по ВМД №003720 від 12.04.2013 року, ВМД № 003721 від 12.04.2013 року на загальну суму 4875 доларів США, СМR №б/н від 08.04.2013 року по ВМД №003721 від 12.04.2013 року, ВМД № 003722 від 12.04.2013 року на загальну суму 6938,75 доларів США, СМК №б/н від 10.04.2013 року по ВМД №003722 від 12.04.2013 року, ВМД № 003723 від 12.04.2013 року на загальну суму 5017,5 доларів США, СМR №б/н від 11.04.2013 року по ВМД №003723 від 12.04.2013 року, ВМД № 003725 від 12.04.2013 року на загальну суму 4949,75 доларів США, СМR №0010 від 11.04.2013 року по ВМД №003725 від 12.04.2013 року, ВМД № 003778 від 12.04.2013 року на загальну суму 5050 доларів США, СМR №127751 від 10.04.2013 року по ВМД №003778 від 12.04.2013 року, ВМД № 003779 від 12.04.2013 року на загальну суму 5050 доларів США, СМR №105425 від 11.04.2013 року по ВМД №003779 від 12.04.2013 року, ВМД № 003780 від 12.04.2013 року на загальну суму 5050 доларів США, СМR №117994 від 10.04.2013 року по ВМД №003780 від 12.04.2013 року, ВМД № 003808 від 13.04.2013 року на загальну суму 4826,25 доларів США, СМR №174378 від 10.04.2013 року по ВМД №003808 від 13.04.2013 року, ВМД № 003809 від 13.04.2013 року на загальну суму 4893,75 доларів СШA , СМR №б/н від 10.04.2013 року по ВМД №003809 від 13.04.2013 року, ВМД № 003810 від 13.04.2013 року на загальну суму 7007 доларів США, СМR №105093 від 10.04.2013 року по ВМД №003810 від 13.04.2013 року, ВМД № 003811 від 13.04.2013 року на загальну суму 7140 доларів США, СМR №б/н від 11.04.2013 року по ВМД №003811 від 13.04.2013 року, ВМД № 003834 від 15.04.2013 року на загальну суму 4875 доларів США, СМR №б/н від 11.04.2013 року по ВМД №003834 від 15.04.2013 року, ВМД № 003836 від 15.04.2013 року на загальну суму 7392 доларів США, СМR №б/н від 11.04.2013 року по ВМД №003836 від 15.04.2013 рокy, ВМД № 003838 від 15.04.2013 року на загальну суму 4875 доларів США, . СМR №б/н від 12.04.2013 року по ВМД №003838 від 15.04.2013 року, ВМД № 003840 від 15.04.2013 року на загальну суму 5070 доларів США, СМR №105229 від 11.04.2013 року по ВМД №003840 від 15.04.2013 року, ВМД № 003841 від 15.04.2013 року на загальну суму 5020 доларів США, СМR №б/н від 11.04.2013 року по ВМД №003841 від 15.04.2013 року, ВМД № 003851 від 15.04.2013 року на загальну суму 5005 доларів США, СМR №105199 від 12.04.2013 року по ВМД №003851 від 15.04.2013 року, ВМД № 003854 від 15.04.2013 року на загальну суму 5070 доларів США, СМR №001559 від 11.04.2013 року по ВМД №003854 від 15.04.2013 року, ВМД № 003855 від 15.04.2013 року на загальну суму 5100 доларів США, СМК №б/н від 12.04.2013 року по ВМД №003855 від 15.04.2013 року, ВМД № 003909 від 16.04.2013 року на загальну суму 7000 доларів США, СМR №0466844 від 12.04.2013 року по ВМД №003909 від 16.04.2013 року, ВМД № 003910 від 16.04.2013 року на загальну суму 5070 доларів США, СМR №00138 від 15.04.2013 року по ВМД №003910 від 16.04.2013 року, ВМД № 003911 від 16.04.2013 року на загальну суму 5050 доларів США; СМR №010573 від 13.04.2013 року по ВМД №003911 від 16.04.2013 року, ВМД № 003921 від 16.04.2013 року на загальну суму 6930 доларів США, СМR №259702 від 12.04.2013 року по ВМД №003921 від 16.04.2013 року, ВМД № 003951 від 17.04.2013 року на загальну суму 7098 доларів США, СМR №б/н від 16.04.2013 року по ВМД №003951 від 17.04.2013 року, ВМД № 003952 від 17.04.2013 року на загальну суму 5050 доларів США, СМR №б/н від 16.04.2013 року по ВМД №003952 від 17.04.2013 року, ВМД № 003953 від 17.04.2013 року на загальну суму 7140 доларів США, СМR№170649 від 15.04.2013 року по ВМД №003953 від 17.04.2013 року, ВМД № 003984 від 17.04.2013 року на загальну суму 7140 доларів США, СМR №051279 від 16.04.2013 року по ВМД №003984 від 17.04.2013 року, ВМД № 003994 від 18.04.2013 року на загальну суму 5050 доларів США, СМК №010559 від 17.04.2013 року по ВМД №003994 від 18.04.2013 року, ВМД № 004061 від 19.04.2013 року на загальну суму 7007 доларів США, СМR №113600 від 18.04.2013 року по ВМД №004061 від 19.04.2013 року, ВМД № 004062 від 19.04.2013 року на загальну суму 5050 доларів США, СМR №105479 від 18.04.2013 року по ВМД №004062 від 19.04.2013 року, ВМД № 004063 від 19.04.2013 року на загальну суму 5077,5 доларів США, СМR №157183 від 17.04.2013 року по ВМД №004063 від 19.04.2013 року, ВМД № 004064 від 19.04.2013 року на загальну суму 4949,75 доларів США, СМR №0010 від 18.04.2013 року по ВМД №004064 від 19.04.2013 року, ВМД № 004124 від 20.04.2013 року на загальну суму 7140 доларів США, СМR №105096 від 19.04.2013 року по ВМД №004124 від 20.04.2013 року, ВМД № 004133 від 20.04.2013 року на загальну суму 4875 доларів США, СМR №113246 від 19.04.2013 року по ВМД №004133 від 20.04.2013 року, ВМД № 004147 від 22.04.2013 року на загальну суму 4970 доларів США, СМR №б/н від 21.04.2013 року по ВМД №004147 від 22.04.2013 року, ВМД № 004148 від 22.04.2013 року на загальну суму 6825 доларів США, СМR №113534 від 19.04.2013 року по ВМД №004148 від 22.04.2013 року, ВМД № 004149 від 22.04.2013 року на загальну суму 5050 доларів США, СМR №117988 від 20.04.2013 року по ВМД №004149 від 22.04.2013 року, ВМД № 004150 від 22.04.2013 року на загальну суму 6930 доларів США, СМR №019024 від 19.04.2013 року по ВМД №004150 від 22.04.2013 року, ВМД № 004207 від 23.04.2013 року на загальну суму 7000 доларів США, СМR №б/н від 22.04.2013 року по ВМД №004207 від 23.04.2013 року, ВМД № 004208 від 23.04.2013 року на загальну суму 4950 доларів США, СМR №097939 від 22.04.2013 року по ВМД №004208 від 23.04.2013 року, ВМД № 004218 від 23.04.2013 року на загальну суму 4875 доларів США, СМR №б/н від 18.04.2013 року по ВМД №004218 від 23.04.2013 року, ВМД № 004220 від 23.04.2013 року на загальну суму 5092,5 доларів США, СМR №065712 від 22.04.2013 року по ВМД №004220 від 23.04.2013 року, ВМД № 004265 від 24.04.2013 року на загальну суму 5050 доларів США, СМR №010570 від 23.04.2013 року по ВМД №004265 від 24.04.2013 року, ВМД № 004270 від 24.04.2013 року на загальну суму 5062,5 доларів США, СМR №б/н від 23.04.2013 року по ВМД №004270 від 24.04.2013 року, ВМД № 004271 від 24.04.2013 року на загальну суму 7000 доларів США, СМR №157184 від 22.04.2013 року по ВМД №004271 від 24.04.2013 року, ВМД №004272 від 24.04.2013 року на загальну суму 7140 доларів США, СМR №051273 від 23.04.2013 року по ВМД №004272 від 24.04.2013 року, ВМД №004283 від 24.04.2013 року на загальну суму 4970.00 доларів США, СМR № б/н від 22.04.2013 року по ВМД №004283 від 24.04.2013 року, ВМД №004314 від 25.04.2013 року на загальну суму 5050.00 доларів США, СМR №010566 від 22.04.2013 року по ВМД №004314 від 25.04.2013 року, ВМД № 004395 від 26.04.2013 року на загальну суму 5025 доларів США, СМR №097943 від 25.04.2013 року по ВМД №004395 від 26.04.2013 року, ВМД № 004397 від 26.04.2013 року на загальну суму 7007 доларів США, СМR №105097 від 25.04.2013 року по ВМД №004397 від 26.04.2013 року, ВМД № 004398 від 26.04.2013 року на загальну суму 4900 доларів СШA, СМR №б/н від 23.04.2013 року по ВМД №004398 від 26.04.2013 року, ВМД № 004399 від 26.04.2013 року на загальну суму 4970 доларів США, СМR №б/н від 25.04.2013 року по ВМД №004399 від 26.04.2013 року, ВМД № 004400 від 26.04.2013 року на загальну суму 4900 доларів США, СМR №170644 від 25.04.2013 року по ВМД №004400 від 26.04.2013 року, ВМД № 004401 від 26.04.2013 року на загальну суму 4900 доларів США, СМR №170643 від 25.04.2013 року по ВМД №004401 від 26.04.2013 року, ВМД № 004465 від 27.04.2013 року на загальну суму 11628 доларів США, СМR №030603 від 26.04.2013 року по ВМД №004465 від 27.04.2013 року, ВМД № 004467 від 27.04.2013 року на загальну суму 5050 доларів США, СМR №1730316 від 26.04.2013 року по ВМД №004467 від 27.04.2013 року, ВМД № 004468 від 27.04.2013 року на загальну суму 5070 доларів США, СМR №100844 від 26.04.2013 року по ВМД №004468 від 27.04.2013 року, ВМД № 004492 від 29.04.2013 року на загальну суму 4815 доларів США, СМR №012350 від 27.04.2013 року по ВМД №004492 від 29.04.2013 року, ВМД № 004493 від 29.04.2013 року на загальну суму 7000 доларів США, СМR. №2030 від 25.04.2013 року по ВМД №004493 від 29.04.2013 року, ВМД № 004494 від 29.04.2013 року на загальну суму 5050 доларів США, СМR №б/н від 26.04.2013 року по ВМД №004494 від 29.04.2013 року, ВМД № 004497 від 29.04.2013 року на загальну суму 4970 доларів США, СМR №б/н від 27.04.2013 року по ВМД №004497 від 29.04.2013 року, ВМД № 004498 від 29.04.2013 року на загальну суму 5050 доларів США, СМR №б/н від 27.04.2013 року по ВМД №004498 від 29.04.2013 року, ВМД № 004526 від 29.04.2013 року на загальну суму 5050 доларів США, СМR №б/н від 26.04.2013 року по ВМД №004526 від 29.04.2013 року, ВМД № 004548 від 30.04.2013 року на загальну суму 6930 доларів СШ, СМR №047990 від 29.04.2013 року по ВМД №004548 від 30.0.2013 року, ВМД № 004553 від 30.04.2013 року на загальну суму 4970 доларів США, СМR №б/н від 29.04.2013 року по ВМД №004553 від 30.04.2013 року, ВМД № 004556 від 30.04.2013 року на загальну суму 4910 доларів США, СМR №б/н від 29.04.2013 року по ВМД №004556 від 30.04.2013 року, ВМД № 004619 від 01.05.2013 року на загальну суму 4900 доларів США, СМR № 028323 від 29.04.2013 року по ВМД № 004619 від 01.05.2013 року, ВМД № 004620 від 01.05.2013 року на загальну суму 4800 доларів США, СМR № 012327 від 30.04.2013 року по ВМД № 004620 від 01.05.2013 року, ВМД № 004685 від 03.05.2013 року на загальну суму 4970 доларів США, СМR № б/н від 02.05.2013 року по ВМД № 004685 від 03.05.2013 року, ВМД № 004686 від 03.05.2013 року на загальну суму 4970 доларів США, СМR № б/н від 02.05.2013 року по ВМД № 004686 від 03.05.2013 року, ВМД № 004736 від 07.05.2013 року на загальну суму 5050 доларів США, СМR № б/н від 06.05.2013 року по ВМД № 004736 від 07.05.2013 року, ВМД № 004737 від 07.05.2013 року на загальну суму 5070 доларів США, СМR № 00139 від 06.05.2013 року по ВМД № 004737 від 07.05.2013 року, ВМД № 004803від 08.05.2013 року на загальну суму 5050 доларів США, СМR № б/н від 07.05.2013 року по ВМД № 004803 від 08.05.2013 року, ВМД № 004804 від 08.05.2013 року на загальну суму 5050 доларів США, СМR № б/н від 07.05.2013 року по ВМД № 004804 від 08.05.2013 року, ВМД № 004805 від 08.05.2013 року на загальну суму 4826,25 доларів США, СМR № 174379 від 07.05.2013 року по ВМД № 004805 від 08.05.2013 року, ВМД № 004806 від 08.05.2013 року на загальну суму 4893,75 доларів США, СМR № 196438 від 07.05.2013 року по ВМД № 004806 від 08.05.2013 року, ВМД № 004807 від 08.05.2013 року на загальну суму 7000 доларів США, СМR № 157166 від 07.05.2013 року по ВМД № 004807 від 08.05.2013 року, ВМД № 004808 від 08.05.2013 року на загальну суму 5040 доларів США, СМR № 187611 від 07.05.2013 року по ВМД № 004808 від 08.05.2013 року; ВМД № 004809 від 08.05.2013 року на загальну суму 5075 доларів США, СМR № 157186 від 07.05.2013 року по ВМД № 004809 від 08.05.2013 року, ВМД № 004810 від 08.05.2013 року на загальну суму 7140 доларів США, СМR № 047935 від 07.05.2013 року по ВМД № 004810 від 08.05.2013 року, ВМД № 004857 від 09.05.2013 року на загальну суму 6930 доларів США, СМR № б/н від 08.05.2013 року по ВМД № 004857 від 09.05.2013 року, ВМД № 004880 від 10.05.2013 року на загальну суму 5075 доларів США, СМR № 151423 від 08.05.2013 року по ВМД № 004880 від 10.05.2013 року, ВМД № 004892 від 10.05.2013 року на загальну суму 5050 доларів США, СМR № 010552 від 09.05.2013 року по ВМД № 004892 від 10.05.2013 року, ВМД № 004893 від 10.05.2013 року на загальну суму 4880 доларів СШA, СМR № 859909 від 09.05.2013 року по ВМД № 004893 від 10.05.2013 року, ВМД № 004917 від 10.05.2013 року на загальну суму 4970 доларів США, СМR № б/н від 08.05.2013 року по ВМД № 004917 від 10.05.2013 року, ВМД № 004918 від 10.05.2013 року на загальну суму 9449,28 доларів США, СМR № 170646 від 09.05.2013 року по ВМД № 004918 від 10.05.2013 року, ВМД № 004949 від 11.05.2013 року на загальну суму 5050 доларів США, СМR № б/н від 10.05.2013 року по ВМД № 004949 від 11.05.2013 року, ВМД № 004950 від 11.05.2013 року на загальну суму 5050 доларів США, СМR № 4937114 від 10.05.2013 року по ВМД № 004950 від 11.05.2013 року, ВМД № 004951 від 11.05.2013 року на загальну суму 7007 доларів США, СМR № б/н від 10.05.2013 року по ВМД№004951 від 11.05.2013 року, ВМД № 004952 від 11.05.2013 року на загальну суму 7000 доларів СШA, СМR №0004674 від 10.05.2013 року по ВМД №004952 від 11.05.2013 року, ВМД № 004953 від 11.05.2013 року на загальну суму 5075 доларів США, СМR № 065747 від 10.05.2013 року по ВМД № 004953 від 11.05.2013 року, ВМД № 004954 від 11.05.2013 року на загальну суму 4995 доларів США, СМR № б/н від 10.05.2013 року по ВМД № 004954 від 11.05.2013 року, ВМД № 004955 від 11.05.2013 року на загальну суму 4893,75 доларів США, СМR № 477217 від 10.05.2013 року по ВМД № 004955 від 11.05.2013 року, ВMД №004976 від 13.05.2013 року на загальну суму 4826,25 доларів США, СМR № 174377 від 11.05.2013 року по ВМД № 004976 від 13.05.2013 року, ВМД № 004977 від 13.05.2013 року на загальну суму 4777,5 доларів США, СМR №012329 від 11.05.2013 року по ВМД № 004977 від 13.05.2013 року, ВМД № 005024 від 14.05.2013 року на загальну суму 5025 доларів США, СМR 157187 від 13.05.2013 року по ВМД № 005024 від 14.05.2013 року, ВМД № 005030 від 14.05.2013 року на загальну суму 4893,75 доларів США, СМR № 195724 від 13.05.2013 року по ВМД № 005030 від 14.05.2013 року, ВМД № 005038 від 14.05.2013 року на загальну суму 6930 доларів США, СМR № б/н від 13.05.2013 року по ВМД № 005038 від 14.05.2013 року, ВМД № 005058 від 14.05.2013 року на загальну суму 5050 доларів США, СМR № 105417 від 14.05.2013 року по ВМД № 005058 від 14.05.2013 року, ВМД № 005101 від 15.05.2013 року на загальну суму 5050 доларів США, СМR № б/н від 14.05.2013 року по ВМД № 005101 від 15.05.2013 року, ВМД № 005102 від 15.05.2013 року на загальну суму 5050 доларів США, СМR № б/н від 14.05.2013 року по ВМД № 005102 від 15.05.2013 року, ВМД № 005103 від 15.05.2013 року на загальну суму 7002,8 доларів США, СМR № 1916999 від 14.05.2013 року по ВМД № 005103 від 15.05.2013 року, ВМД № 005104 від 15.05.2013 року на загальну суму 4970 доларів США, СМR № б/н від 13.05.2013 року по ВМД №005104 від 15.05.2013 року, ВМД № 005106 від 15.05.2013 року на загальну суму 4893,75 доларів США, СМR № 477214 від 14.05.2013 року по ВМД № 005106 від 15.05.2013 року, ВМД № 005107 від 15.05.2013 року на загальну суму 5040 доларів США, СМR № 189644 від 14.05.2013 року по ВМД №005107 від 15.05.2013 року, ВМД № 005117 від 15.05.2013 року на загальну суму 5100 доларів США, СМR № 194994 від 14.05.2013 року по ВМД № 005117 від 15.05.2013 року, ВМД № 005184 від 16.05.2013 року на загальну суму 4970 доларів США, СМК № б/н від 14.05.2013 року по ВМД № 005184 від 16.05.2013 року, ВМД № 005185 від 16.05.2013 року на загальну суму 4950 доларів США, СМR № б/н від 15.05.2013 року по ВМД № 005185 від 16.05.2013 року, ВМД № 005187 від 16.05.2013 року на загальну суму 4893,75 доларів США, СМR № б/н від 15.05.2013 року по ВМД № 005187 від 16.05.2013 року, ВМД № 005193 від 16.05.2013 року на загальну суму 4900 доларів США, СМR № 190212 від 15.05.2013 року по ВМД № 005193 від 16.05.2013 року, ВМД № 005195 від 16.05.2013 року на загальну суму 7007 доларів США, СМR № 613 від 15.05.2013 року по ВМД №005195 від 16.05.2013 року, ВМД № 005196 від 16.05.2013 року на загальну суму 10610,60 доларів США, СМR №097347 від 15.05.2013 року по ВМД №005196 від 16.05.2013 року, ВМД № 005322 від 17.05.2013 року на загальну суму 7007 доларів США, СМR № 2013 від 16.05.2013 року по ВМД № 005322 від 17.05.2013 року, ВМД № 005325 від 17.05.2013 року на загальну суму 10981,60 доларів США, СМR № 587257 від 16.05.2013 року по ВМД № 005325 від 17.05.2013 року, ВМД № 005261 від 17.05.2013 року на загальну суму 5000 доларів США, СМR № б/н від 16.05.2013 року по ВМД № 005261 від 17.05.2013 року, ВМД № 005262 від 17.05.2013 року на загальну суму 7056 доларів США, СМR № б/н від 16.05.2013 року по ВМД № 005262 від 17.05.2013 року, ВМД № 005263 від 17.05.2013 року на загальну суму 5040 доларів США, СМR № 187608 від 16.05.2013 року по ВМД № 005263 від 17.05.2013 року, ВМД № 005338 від 18.05.2013 року на загальну суму 4826,25 доларів США, СМR № 5718770 від 17.05.2013 року по ВМД № 005338 від 18.05.2013 року, ВМД № 005339 від 18.05.2013 року на загальну суму 4893,75 доларів США, СМR № б/н від 16.05.2013 року по ВМД № 005339 від 18.05.2013 року, ВМД № 005340 від 18.05.2013 року на загальну суму 4893,75 доларів США, СМК № 195723 від 17.05.2013 року по ВМД № 005340 від 18.05.2013 року, ВМД № 005356 від 18.05.2013 року на загальну суму 5050 доларів США, СМR № 048019 від 17.05.2013 року по ВМД № 005356 від 18.05.2013 року, ВМД № 005357 від 18.05.2013 року на загальну суму 5050 доларів США, СМR № б/н від 17.05.2013 року по ВМД № 005357 від 18.05.2013 року, ВМД № 005364 від 18.05.2013 року на загальну суму 5000 доларів США, СМR № б/н від 15.05.2013 року по ВМД № 005364 від 18.05.2013 року, ВМД № 005367 від 18.05.2013 року на загальну суму 5005 доларів СШA, СМR № 1411791 від 17.05.2013 року по ВМД № 005367 від 18.05.2013 року, ВМД № 005369 від 18.05.2013 року на загальну суму 5032,5 доларів США, СМR № 157188 від 17.05.2013 року по ВМД №005369 від 18.05.2013 року, ВМД № 005371 від 18.05.2013 року на загальну суму 5005 доларів США, СМR № 065745 від 17.05.2013 року по ВМД № 005371 від 18.05.2013 року, ВМД № 005373 від 18.05.2013 року на загальну суму 4970 доларів США, СМR № б/н від 17.05.2013 року по ВМД № 005373 від 18.05.2013 року, ВМД № 005403 від 20.05.2013 року на загальну суму 4900 доларів США, СМR № 028325 від 18.05.2013 року по ВМД № 005403 від 20.05.2013 року, ВМД № 005404 від 20.05.2013 року на загальну суму 5040 доларів США, СМR № 103407 від 18.05.2013 року по ВМД № 005404 від 20.05.2013 року, ВМД № 005405 від 20.05.2013 року на загальну суму 6930 доларів США, СМR № б/н від 17.05.2013 року по ВМД № 005405 від 20.05.2013 року, ВМД № 005406 від 20.05.2013 року на загальну суму 4880 доларів США, СМR № 194595 від 18.05.2013 року по ВМД № 005406 від 20.05.2013 року, ВМД № 005407 від 20.05.2013 року на загальну суму 5050 доларів США, СМR № 105415 від 18.05.2013 року по ВМД № 005407 від 20.05.2013 року, ВМД № 005408 від 20.05.2013 року на загальну суму 4826,25 доларів США, СМR № 173998 від 18.05.2013 року по ВМД № 005408 від 20.05.2013 року, ВМД № 005411 від 20.05.2013 року на загальну суму 5100 доларів США, СМR № 047936 від 18.05.2013 року по ВМД № 005411 від 20.05.2013 року, ВМД № 005412 від 20.05.2013 року на загальну суму 4970 доларів США, СМR № б/н від 19.05.2013 року по ВМД № 005412 від 20.05.2013 року, ВМД:№ 005450 від 21.05.2013 р.; ВМД № 005457 від 21.05.2013 р.; ВМД №005495 від 22.05.2013 р.; ВМД №005497 від 22.05.2013 р.;ВМД № 005510 від 22.05.2013 р.; ВМД № 005516 від 22.05.2013 р.; ВМД №005532 від 22.05.2013 р.; ВМД № 005556 від 23.05.2013 р.; ВМД № 005561 від 23.05.2013 р.; ВМД № 005562 від 23.05.2013 р.; ВМД № 005563 від 23.05.2013 р.; ВМД № 005588 від 24.05.2013 р.; ВМД № 005590 від 24.05.2013 р.; ВМД № 005606 від 24.05.2013 р.; ВМД № 005613 від 24.05.2013 р.; ВМД № 005639 від 25.05.2013 р.; ВМД № 005675 від 27.05.2013 р.; ВМД № 005676 від 27.05.2013 р.; ВМД № 005713 від 28.05.2013 р.; ВМД № 005733 від 28.05.2013 р.; ВМД № 005744 від 29.05.2013 р.; ВМД № 005746 від 29.05.2013 р.; ВМД № 005779 від 30.05.2013 р.; ВМД № 005794 від 30.05.2013 р.; ВМД № 005830 від 01.06.2013 р.; ВМД № 005829 01.06.2013 р.

Оплата митних платежів проведена позивачем із застосуванням авансових платежів (передоплати), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (т.1 а.с. 17-40) та не заперечується відповідачем. Проведені митні платежі були зараховані Ягодинською митницею в рахунок ввізного мита на загальну суму 2 978 116 (два мільйони дев'ятсот сімдесят вісім тисяч сто шістнадцять) гривень 63 копійки та податку на додану вартість на загальну суму 6 551 586 (шість мільйонів п'ятсот п'ятдесят одна тисяча п'ятсот вісімдесят шість) гривень 81 копійки, що разом складає 9 529 703 (дев'ять мільйонів п'ятсот двадцять дев'ять тисяч сімсот три) гривні 44 копійки.

Для зарахування вказаних сум митних платежів митним органом приймалась за основу зазначена у згаданих вище вантажно-митних деклараціях митна вартість, яка, як встановлено судом та не заперечується сторонами, визначалась за резервним методом визначення митної вартості.

У зв'язку з виявленням позивачем факту надмірної сплати митних платежів, відповідно до положень ст. 43 Податкового кодексу України, ст. 301 Митного кодексу України та розділу 2 Порядку повернення платникам податків коштів, що облікуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, ТзОВ НВП «Гетьман» 25.07.2013р. було надіслано на адресу відповідача заяву № 637/1 про повернення митних та інших платежів, надмірно сплачених до бюджету. За результатами розгляду даної заяви Ягодинською митницею Міндоходів надано позивачу відповідь № 1/12-6/1217 від 07.08.2013р., якою відмовлено в поверненні сплачених платежів, оскільки у відповідача відсутні підстави вважати, що резервний метод визначення митної вартості обраний сторонами невірно.

Надаючи оцінку доводам позивача та запереченням відповідача та третьої особи, суд враховує наступне:

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України (далі МК України) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

За положеннями ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

З пояснень представників позивача та відповідача, судом встановлено, що резервний метод визначення митної вартості вказаних товарів застосовувався за результатами консультацій, проведених між митним органом та представником декларанта - ПП «СІА-БРОК». При цьому, підставою для застосування вказаного методу була відсутність всіх документів, які необхідні для визначення митної вартості за основним методом.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу (якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються інші витрати і якщо вони не включалися до ціни; якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; якщо покупець та продавець пов'язані між собою та у випадку, коли декларація митної вартості подається декларантом за власним бажанням), та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

На надісланий судом запит про надання інформації з переліком документів, які надавались відповідачу при проведенні митного оформлення ввезеного позивачем по Контракту № 26/02-01 від 26.02.2013р. товару, ПП «СІА-БРОК» (уповноважена декларантом особа), листом № 07/10 від 07.10.2013р., повідомило суд, що при здійсненні митних процедур по оформленню товару «яблука…» за Контрактом № 26/02-01, до кожної вантажно-митної декларації митному органу було подано: картку обліку особи, що здійснює операцію (код 1602), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR код 2730), рахунок-фактуру (інвойс) (код 3105), зовнішньоекономічний договір (код 4100), договір послуг брокера (код 4207), довідка валютних цінностей (код 5090), сертифікат походження товару (код 7011), інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару - відбиток штампу «Санітарно-епідеміологічний контроль здійснено» (код 5501), інформація про позитивні результати здійснення фіто санітарного контролю товару - відбиток штампів «Ввезення в Україну дозволено» (5503), інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару - відбиток штампу «Радіологічний контроль ввіз дозволено» (код 5504).

Вказане підтверджується даними, зазначеними в графі 44 вантажно-митних декларацій.

Відповідачем не подано суду доказів того, що вказаних документів було недостатньо для визначення митної вартості за основним методом або митний орган мав обґрунтовані підстави вважати, що подані декларантом документи не можуть бути достатніми для такого визначення митної вартості.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.41 Податкового кодексу України (далі ПК України) контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.

Статтею 61 ПК України передбачено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

За положеннями ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; випускати за певних умов у вільний обіг товари, що декларуються (ч.4 ст. 54 МК України).

Вказані положення митного законодавства України відповідають вимогам міжнародного законодавства. Так, відповідно до пункту 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка є обов'язковою для країн учасників Світової організації торгівлі, членом якої з 2008 року є Україна, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі встановлено: первинний метод митного оцінювання визначений у Статті 1 (тобто, за ціною угоди з товарами, які ввозяться), і імпортні товари повинні оцінюватися відповідно до положень цієї Статті, коли умови, передбачені в ній, виконано.

Митна вартість імпортних товарів є контрактною вартістю, тобто ціною, фактично сплаченою або що підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт до країни імпорту, скоригованою відповідно до положень Статті 8 за умови, що: (a) немає жодних обмежень стосовно розпорядження або використання товарів покупцем; (b) продаж або ціна не підпадають під якусь умову або міркування, відповідно до якого вартість не може бути визначена відносно товарів, що оцінюються; (c) жодна частина виручки за будь-який подальший перепродаж, розпорядження або використання товарів покупцем не перейде прямо або опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблене відповідне коригування відповідно до положень Статті 8; (d) покупець і продавець не пов'язані між собою або якщо покупець і продавець пов'язані, то контрактна вартість прийнятна для митних цілей згідно з положеннями параграфа 2 Статті 1.

Якщо згадані умови не виконуються, митна вартість не може бути визначена відповідно до ціни угоди з товарами, які ввозяться, послідовно застосовуються інші методи митної оцінки.

Аналіз вказаних норм дає підстави зробити висновок, що митний орган у всіх випадках зобов'язаний перевірити правильність визначення декларантом митної вартості. При цьому, такий обов'язок покладений на нього не залежно від того, чи митна вартість декларантом визначена за основним методом (ціною договору) чи за другорядними методами.

Вказане, кореспондується з нормами Податкового кодексу України, за положеннями якого до повноважень контролюючих органів відноситься перевірка правильності визначення платником податків податкових зобов'язань, в тому числі виявлення фактів їх заниження чи завищення.

Таким чином, самостійне визначення декларантом митних платежів, в тому числі у випадку їх завищення, не повинно залишатись поза увагою контролюючого органу та в кожному випадку такий розмір його грошових зобов'язань повинен бути предметом перевірки митних органів, оскільки суть митного контролю полягає у перевірці числового значення заявленої митної вартості з відомостями, що підтверджують таке числове значення в поданих документах. Невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України є підставою для відмови у проведенні митного оформлення товару (п.3 ч.6 ст. 54 МК України).

Суд враховує, що процедура, за якою було проведено визначення митної вартості в даному випадку (консультації представника декларанта з митним органом) є невизначеною, не дає чіткого розуміння того, які саме дані приймались сторонами за основу для визначення митної вартості. Закріплені в статті 64 МК України положення щодо порядку визначення митної вартості за резервним методом, передбачають нечіткий та незрозумілий підхід до вибору критеріїв за якими така митна вартість визначається. Вказане, на думку суду, створює умови, за яких декларант при визначенні митної вартості за резервним методом чи в ході проведення консультацій з митним органом, немає достатньо можливостей перевірити дані, якими керується митний орган обґрунтовуючи необхідність врахування раніше визнаних ним митних вартостей. В такому випадку митна вартість товару для декларанта не завжди є передбачуваною та обґрунтованою.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 14.10.2011р. по справі «Щокін проти України» зазначив, що «ведучи мову про «закон», стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях Конвенції. Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним у застосуванні».

Сторонами не подано суду належного обґрунтування того, якими саме документами підтверджується числове значення заявленої митної вартості щодо кожної вантажно-митної декларації та причини проведення коригування митної вартості в графі 45 вантажно-митних декларацій. З врахуванням того, що в кожній з долучених позивачем вантажно-митних декларацій, декларантом було заповнено графу 42 (ціна товару) та вказаний в графі 44 (додаткова інформація та подані документи) чіткий перелік документів, які подавались для проведення митного оформлення товару, суд не отримав від сторін належного обґрунтування підстав застосування резервного методу визначення митної вартості.

Аналогічну правову позицію висловив Вищий адміністративний суд у своєму рішенні від 27.03.2013р. за позовом ТОВ "АЙТІ-СЕРВІС" до Південної митниці де зазначив, що за наявності вантажно-митних декларації, в яких у графі 42 зазначена ціна товару за ціною договору, тобто за першим методом, а в графі 45 зазначено коригування ціни товару за шостим методом. Ціна товару за шостим методом (графа 45) значно вище ціни товару за першим методом (графа 42). Платежі до бюджету були сплачені з ціни товару за шостим методом (графа 45 декларацій), внаслідок чого виникла надмірна сплата позивачем до бюджету. Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем не враховано те, що у позивача були всі наявні документи, які підтверджують правильність обчислення ціни товару за першим методом, а саме: договори, інвойси, митні декларації (графи 42, 44), які наявні в матеріалах справи.

Крім того, Верховний Суд України в своїх рішеннях щодо вирішення питання у подібних спірних правовідносинах неодноразово визначав, що згідно норм МК України та підзаконних актів митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких зокрема належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів (постанови від 20.04.2010 року N 10/58, від 21.01.2011 року по справі N 21-56а10, від 14.11.2011 року по справі N 21-213а11, від 21.03.2012 року по справі за позовом ТОВ "ОНВІ" до Житомирської митниці).

Таким чином, при наданні митниці документів, за якими митна вартість товару може бути визначена за першим основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються), обов'язок доказування щодо неможливості застосування цього методу та послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів покладається на суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ст.301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 43 ПК України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Відповідно до розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як переоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року N 618, загальний строк прийняття митним органом рішення про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів не повинен перевищувати одного місяця. У разі, коли цей строк недостатній для складання документа, у якому відображаються результати перевірки, такий строк (за письмовою згодою платника податків) може бути продовжений митним органом з урахуванням специфічних обставин кожного випадку, коли може бути здійснене повернення митних та інших платежів. За відсутністю підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Статтею 11 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі передбачено, що законодавство кожного члена Світової організації торгівлі повинно передбачати стосовно визначення митної вартості для імпортера чи будь-якої іншої особи, що несе відповідальність за сплату мита, право на апеляцію без застосування штрафних санкцій.

Аналіз вказаних положень законодавства дає підстави дійти висновку, що право платника податків на повернення надміру сплачених митних платежів не залежить від того, чи розмір таких митних платежів помилково визначений декларантом самостійно чи за рішенням митного органу.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний суд України висловив свою правову позицію по аналогічним правовідносинам. Так, в постанові від 01.12.2009р. по справі за позовом ТзОВ «Пластфарма» до Львівської митниці та Головного управління Державного казначейства у Львівській області про визнання нечинним митного оформлення товарів та зобов'язання вчинити дії верховний суд України вказав, що за змістом чинного законодавства позивач може не погодитись з законністю вказівки митного органу та оспорити відмову в пропуску товару на митну територію України. Однак, обраний позивачем спосіб захисту , оформлення товару, а потім оскарження дій Митниці не суперечить закону.

Оформлення Митницею товару згідно з поданою позивачем вантажною митною декларацією є дією суб'єкта владних повноважень, що породжує для позивача певні правові наслідки й може бути оскаржено до суду. При цьому право позивача на оскарження не залежить від того чи сам він помилково зазначив код товарної номенклатури (в даному випадку - визначив митну вартість), чи в результаті вказівки митного органу, оскільки останній має діяти лише в спосіб, на підставі та в межах закону.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України, а згідно з ч. 2 цієї ж статті, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, суд, в такому випадку, перевіряє чи прийняті (вчинені) такі рішення чи дії: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст. 2 Кодексу).

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що дії Ягодинської митниці по зарахуванню до Державного бюджету України сплачених ТзОВ НВП «Гетьман» авансовими платежами митних платежів без належної перевірки правильності визначення митної вартості є протиправними, а заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають вимогам законодавства та підлягають до задоволення.

Суд зазначає, що відповідачем не подано суду заперечень щодо розміру та розрахунку заявлених для зарахування в майбутні платежі сум, який проведено позивачем відповідно до контрактної вартості товарів, за першим методом визначення митної вартості, представник відповідача в судовому засіданні зауважень з цього приводу не висловив.

Разом з цим, відповідач заперечує сам факт можливості проведення такого зарахування, оскільки позивачем самостійно вказані в вантажно-митних деклараціях митна вартість та суми належних до сплати ввізного мита та податку на додану вартість. Таким аргументам судом вже надана оцінка. З урахуванням цього, відповідно до вимог ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено, що між сторонами відсутній спір щодо самого розміру сум, вказаних в позовній заяві, а тому дана обставина не потребує доказуванню.

Судові витрати у розмірі 2294,00 гривень відповідно до ст. 94 КАС України слід стягнути на користь позивача.

Керуючись статтями. 7-14, 69-71, 86, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Ягодинської митниці (місцезнаходження: ст.Ягодин, с.Римачі, Любомильський район, Волинська область, 44350) щодо зарахування попередньої оплати в якості платежу по митному оформленню товару, ввезеного на митну територію України Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Гетьман» згідно Контракту № 26/02-01 від 26.02.2013р., в частині сплаченої суми 6 805 461,70 грн., в тому числі 2 126 791,09 грн. по миту та 4 678 670,61 грн. по податку на додану вартість.

Зобов'язати Ягодинську митницю Міндоходів (місцезнаходження: ст.Ягодин, с.Римачі, Любомильський район, Волинська область, 44350, код ЄДРПОУ 38592872) зарахувати надміру сплачені грошові кошти в сумі 6 805 461 (шість мільйонів вісімсот п'ять тисяч чотириста шістдесят одну) гривню 70 копійок, як попередню оплату для подальших розрахунків по митному оформленню товарів.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Гетьман» судовий збір в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 коп.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кузан Р.І.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14 жовтня 2013 року.