Постанова № 34111875, 01.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року

Справа № 25769/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Гулида Р.М., Улицького В.З.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Кіцманському районі Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стебник» до Державної податкової інспекції в Кіцманському районі Чернівецької області про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2010 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Стебник» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Кіцманському районі Чернівецької області, в якому просив про скасування податкового повідомлення-рішення №000015/2300/0 від 14.04.2010 року про відмову в отриманні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 347306 грн.

В обгрунтування позовних вимог покликався на те, що при подачі заяви на повернення суми бюджетного відшкодування позивачем були дотриманні вимоги п.п. 7.7.1-7.7.3 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.15.3.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обовязкових платежів), або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані на пізніше 1095 днів, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування, а тому вважає, що податкове повідомлення-рішення про відмову в отриманні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 347306 грн є безпідставним та підлягає скасуванню.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіцманському районі №000015/2300/0 від 14.04.10 р. про відмову в отриманні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 347306 грн. В іншій частині відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись із таким рішенням суду, його оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 14 квітня 2010 року №000015/2300/0 прийнято у зв»язку із порушенням позивачем п.п.7.7.11, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зокрема, позивач не мав права на отримання бюджетного відшкодування за період з грудня 2008 року по листопад 2009 року в зв’язку з тим, що підприємство зареєстровано платником податку на додану вартість лише 25.12.2008 року. Крім того, за останні 12 місяців обсяги оподаткованих операцій декларації по податку на додану вартість склали 11 910,00 грн., а сума, яка була заявлена до бюджетного відшкодування складає 347306 грн. і на підставі цього перевіркою зменшено суму бюджетного відшкодування за січень 2010 року в сумі 347306 грн. та збільшено значення рядка 26 Податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року на 346866 грн. А хоча податковий кредит виник внаслідок придбання та спорудження (будівництва) основних фондів, проте позивач не отримав рішення Кабінету Міністрів України.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 квітня 2010 року працівниками Державної податкової інспекції у Кіцманському районі проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Стебник» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2010 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №6/23-2/35800522 від 12 квітня 2010 року, на підставякого прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 квітня 2010 року №000015/2300/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування в сумі 347306 грн.

Зокрема, перевіркою встановлено, що у порушення п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» товариство з обмеженою відповідальністю «Стебник» не мало права на отримання бюджетного відшкодування за період з грудня 2008 року по листопад 2009 року в зв’язку з тим, що підприємство зарестроване платником податку на додану вартість 26.12.2008 року. В розрахунок суми бюджетного відшкодування (Рядок 2 «Частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (гр.4 додатка 2 до податкової декларації звітного податкового періоду)») за січень 2010 року товариством з обмеженою відповідальністю «Стебник» були включені суми за період з лютого 2008 року по листопад 2009 року, тобто за період, в якому товариство не мало права на бюджетне відшкодування.

Цим порушено норму п.п.7.7.2 а) п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в силу якої якщо у наступному періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Стебник» завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2010 року в сумі 7690 грн., в т.ч.: за рахунок віднесення у Рядок 2 «Частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (гр.4 додатка 2 до податкової декларації звітного податкового періоду)» сум попередньої оплати, проведеної у грудні 2009 року - 4167 грн. (перераховано СУБП «Укртехносинтез» за компресор роторний банківська виписка АК «Діамант» від 29.12.2009 року ); включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по податкових накладних за серпень, жовтень та листопад 2009року в сумі 3523 грн. (за період, в якому товариство не мало права на бюджетне відшкодування згідно п.п. 7.7.11 а) (2)), чим порушено п.п.7.7.2 а) п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пп.7.7.11 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не має права на отримання бюджетного відшкодування особа яка, мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Так, за останні 12 місяців обсяги оподаткованих операцій рядок 5.1 декларації по податку на додану вартість склали 11 910,00 грн. в тому числі: за жовтень 2009 р. - 900,00 грн. декларація вх. №28721 від 20.11.2009р.; за грудень 2009 р. -11 010,00 грн. декларація від 19.01.2010р.

Згідно поданої Декларації по податок на прибуток за 2009 рік у рядку 01.1 доходи від продажу товарів (робіт, послуг) складають 11 910,00 грн., тоді як сума податку на додану вартість заявлена до відшкодування складає 347306,00грн.

Перевіркою підставно зменшено суму бюджетного відшкодування за січень 2010 року в сумі 347306 грн. та збільшено значення рядка 26 Податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року на 346866грн.

Колегія суддів вважає безпідавним посилання позивача на пп. 15.3.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки норма вищевказаного закону не стосується бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Відтак, суд першої інстанції приймаючи оскаржувану постанову дійшов висновків, що не відповідають обставинам справи та порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Наведене, в силу п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, є підставою для скасування оскаржуваної постанови, та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 195, 197, п.3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Кіцманському районі Чернівецької області задовольнити.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року у справі № 2а-2329/10/2470 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Стебник» відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя Р.М. Гулид

суддя В.З. Улицький