Ухвала суду № 34111864, 09.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 р. Справа № 9104/98332/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,

з участю секретаря судового засідання: Сідельник Г.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року у справі №2а-710/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галмод» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

25.01.2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова від 13.09.2011 року №0002532302/29793 та №0002522302/29794; визнати протиправним і скасувати акт про результати позапланової виїзної перевірки від 31.08.2011 року №2324/23-2/22344384.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що висновки контролюючого органу, викладені в акті позапланової виїзної перевірки про заниження Товариством податку на прибуток та завищення податкового кредиту з підстав відсутності реальної можливості поставок товаро-матеріальних цінностей ПП «Версант» та ПП «Бізнесгруп», оскільки у цих контрагентів відсутні трудові ресурси, основні засоби, власні, орендовані, складські, торгівельні приміщення, то такі ґрунтуються на припущеннях, спростовується первинними документами щодо факту реалізації товару ПП «Версант» та ПП «Бізнесгруп», в наслідок чого правомірно віднесено суми, на підставі господарських відносин, до валового доходу Товариства та сплачено податок на прибуток, а також правомірно віднесено суми ПДВ до податкових зобов'язань Товариства за спірний період.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова від 13.09.2011 року №0002532302/29793 та №0002522302/29794.

Відповідач постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати, та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

На обгрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що при винесенні оскаржуваної постанови судом порушено п.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) відповідно до якого не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Отже, враховуючи викладені в актах документальних перевірок своїх контрагентів ПП «Бізнесгруп» та ПП «Версант» аргументи, позивачем не представлено документів, які б підтверджували фактичне отримання товарно-матеріальних цінностей від вказаних суб'єктів господарської діяльності. Також судом порушено п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), у відповідності до якого не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплачено (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення та заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що контролюючим органом на підставі п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а саме на підставі постанови заступника начальника відділу СУ ГУМВС України у Львівській області від 27.07.2011 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПП «Версант», ПП «Сервіс Доріг», ПП Інформаційно-консалтингова агенція «Інтелект», ПП «Трансзахідком», ПП «Сократ Плюс», ПП «Оптіма -Інформ», ПП «Бізнесгруп», ПП «Західбізнесстандарт», ПП «Західбудторгівля», ПП «Галекспортторг», ПП «Вестінком», ПП «Нео Інвест Груп», ПП «Фірма Арміда», ПП «Торггрупбізнес», ПП «Ліміт Інвест Груп», ТзОВ «Лемберг Техно груп», ТОВ «Стартпромгруп», згідно постанови за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої ДПІ прийшла до висновку про порушення Товариством п.1, п.2 ст. 215, ст. 203, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97р. №283 із змінами та доповненнями в результаті чого Товариством завищено валові витрати по придбанню товарів від ПП «Версант», ПП «Бізнесгруп» всього на суму 334 066,66 грн., у тому числі у 2 кварталі 2010 р. -138 388,33 грн., у 3 кварталі 2010 р. -195 678,33 грн., що призвело до заниження податку на прибуток всього в сумі 83 516,66 грн. та п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №168) в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту по придбанню товарів від ПП «Бізнесгруп», ПП «Версант» всього на суму 82 420,67 грн., що викладено в Акті перевірки від 31.08.2011 р. №2324/23-2/22344384.

За наслідками виявлених порушень та на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 13 вересня 2011 року:

- №0002532302/29793, яким Товариству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - на суму 83 516,66 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - на суму 20 879,16 грн.;

- №0002522302/29794, яким Товариству визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - на суму 82 420,67 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - на суму 20 605,17 грн.

Вказані у акті порушення полягають у не підтвердженні позивачем факту здійснення господарських операцій з ПП «Бізнесгруп», ПП «Версант» та ґрунтуються на актах перевірок вказаних підприємств, складених відповідними податковими органами, у яких зазначено про відсутність поставок товарів та укладення угод без мети настання реальних наслідків. Висновки податкового органу про відсутність у ПП «Версант» та ПП «Бізнесгруп» основних фондів та виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів, про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності цих підприємств з їх контрагентами, про нікчемність договорів щодо придбання та продажу товарів (робіт, послуг), зроблені на підставі аналізу їх податкової звітності. Так, враховуючи висновки перевірок постачальників попередньої ланки постачання щодо нікчемності укладених угод купівлі-продажу товарів, встановлено порушення ТзОВ «Галмод» вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Під час перевірки господарської діяльності Товариства, як це зазначено в акті перевірки щодо контрагентів Товариства -ПП «Версант» та ПП «Бізнесгруп», аналізувалась податкова звітність, та не досліджувались жодні первинні бухгалтерські та податкові документи цих контрагентів. Також, податковим органом не взято пояснень щодо здійснення підприємствами фінансово-господарських операцій Товариства з контрагентами щодо відображення в Деклараціях сум податкових зобов'язань по податку на прибуток та податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з ст. 198.1 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема у разі придбання або виготовленні товарів та послуг. Статтею 201.10 Податкового кодексу України обумовлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

При цьому суд вважає недопустимим дослідження у даній справі фактичності і реальності господарських операцій позивача з контрагентами, оскільки такі обставини у подальшому можуть вплинути на результати розслідування кримінальної справи, для чого за постановою заступника начальника відділу СУ ГУМВС України у Львівській області від 27.07.2011 р. проводилася відповідачем перевірка позивача.

Поряд із цим, слід зазначити, що п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до ст.86.9 Податкового кодексу України та п.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року і зареєстрованого Міністерством юстиції України 12.01.2011р. №34/18772 (далі - Порядок), у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України, встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Тобто, матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, винесеним судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Станом на день прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідного судового рішення по кримінальній справі, яке б набрало законної сили, не було прийнято, отже, у податкового органу не було передбачених ПК України підстав для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень, а тому вони є протиправними і підлягають скасуванню. (Аналогічна правова позиція була висловлена в ухвалі ВАСУ від 09 липня 2013 року К/800/10081/13).

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявленого адміністративного позову.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року у справі №2а-710/12/1370 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді С.П. Нос

А.І. Рибачук