Рішення № 34106297, 08.08.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/15476/12

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

08 серпня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Гребенюка В. В. ,

при секретарі - Литовченко Д. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про стягнення заборгованості за невиконання договірних зобов'язань, -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2012 року приватне акціонерне товариство "Лізинг інформаційних технологій" (надалі за текстом - ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій") звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1.), ОСОБА_2 (надалі за текстом - ОСОБА_2), ОСОБА_3 (надалі за текстом - ОСОБА_3), ОСОБА_4 (надалі за текстом - ОСОБА_4.), ОСОБА_5 (надалі за текстом - ОСОБА_5), про стягнення заборгованості за невиконання договірних зобов'язань.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що між закритим акціонерним товариством "Лізинг інформаційних технологій", від імені якого діяло товариство ТОВ "Версія-Сістемс" та ОСОБА_1 укладено договір № 07120707 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання, відповідно до умов договору ОСОБА_1 приймає участь в системі LeaseІТ, зокрема отримує ІТ - обладнання, інших товарів та послуг в системі, відповідно до умов якого було передано ОСОБА_1 від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу комп'ютерне обладнання загальною вартістю 5 492 грн. згідно з заявкою на отримання обладнання, інших товарів та послуг від 18.12.2007 року № 20083136. Строк виплати вартості обладнання - 24 місяці. Пунктом 5.4.2. даного договору встановлено обов'язок лізингоодержувача своєчасно в повному обсязі сплачувати платежі, передбачені пакетом LeaseІТ та цим договором. Проте, ОСОБА_1 не дотримується умов договору, не сплачує щомісячні платежі у розмірі та порядку, визначеному договором та додатками до нього, станом на 13.12.2012 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 10 624 грн. 97 коп.

16.01.2008 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, уклали договір взаємної поруки для забезпечення виконання зобов'язань між ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" в групі LeaseІТ. Укладаючи договір поруки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, скористалися спеціальною послугою, що передбачала знижену вартість пакету та свідомо увійшли до учасників групи взаємної поруки, щоб знизити відсотки по сплаті за надання фінансування.

В зв'язку з вищевикладеним, ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" звернулось до суду за захистом порушеного права та просило стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованість за договором у сумі 10 624 грн. 97 коп.

Представник ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" у судовому засіданні позов підтримав, просив суд його задовольнити.

ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти позову, мотивуючи тим, що позов є необгрунетованим та не містить доказів на які покликається позивач.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, участь представників не забезпечила, причини неявки суду не повідомила.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 806 Цивільного Кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

За приписами ч. 1 - 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З матеріалів справи вбачається, що між ЗАТ "Лізинг інформаційних технологій" правонаступником якого є ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій", від імені якого за довіреністю від 29.07.2007 року діяло ТОВ "Версія-Сістемс", та ОСОБА_1 укладено договір про отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІТ, за умовами якого було передано ОСОБА_1, а останнім - отримано від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу комп'ютерне обладнання: монітор TFT Samsung SyncMaster 206 BW (LS20MEWSFV), системний блок IQ iXterra D03 (0001) з акустичну систему Genius SP-F120, Web-камеру Genius Eye 110, загальною вартістю 5 492 грн. згідно з заявкою на отримання обладнання, інших товарів та. Строк виплати вартості обладнання - 24 місяці. Сторони визначили, що Правила отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІТ є невід'ємною частиною договору (а.с. 6, 7 - 14).

16.01.2008 року між ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 було укладено договір взаємної поруки в групі LeaseІТ (а.с. 18).

Згідно з п.1 ч.2 ст.10 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець зобов'язаний передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору.

Факт належного виконання лізингодавцем взятого на себе обов'язку щодо передачі лізингоодержувачу предмета лізингу підтверджується накладною - вимогою від 18.12.2007 року №20083136 (а.с.15 - 17).

Відповідно до п. 6.12. Правил отримання ІТ - обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІТ у випадку суттєвих змін встановленого Національним банком України курсу долара США чи євро по відношенню до української гривні, оператор LeaseІТ залишає за собою право в односторонньому порядку відповідно збільшити платіж, про що повідомляється клієнту в рахунку на оплату чергового поточного платежу. Лізингодавець реалізував своє право, закріплене у п.6.12. Правил отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІТ, на збільшення в односторонньому порядку розміру лізингових платежів.

Згідно з п.п.6.8, 6.9 Правил отримання ІТ-обладнання кошти, які надійшли від Клієнта на рахунок Оператора LeaseІТ, в першу чергу спрямовуються на погашення заборгованості, щодо сплати пені (штрафів, погашення заборгованості щодо сплати платежів; в другу чергу - на оплату процентів (комісій) за надання фінансування; у третю чергу -на оплату частини вартості обладнання. Якщо клієнт сплачує місячний платіж після 20 числа поточного місяця і при цьому за його особовим рахунком існувала заборгованість за попереднім(и) місячним(ими) платежем (ами), то кошти, які надійшли, в першу чергу зараховуються погашення нарахованих штрафів (пені); в другу чергу - в погашення всіх нарахованих процентів(комісій); в третю чергу погашають заборгованість за попереднім (іми) місячним (ими) платежем (ами) в частині вартості обладнання.

За пунктом 14.2. Правил отримання ІТ-обладнання у разі несвоєчасної оплати клієнтом нарахованого платежу клієнт сплачує на користь оператора LeaseІТ плату за прострочення платежу в розмірі п'яти відсотків від погашеної суми простроченого платежу, якщо погашення простроченого платежу здійснюється у розрахунковому періоді, на який припадає дата оплати за договором; в розмірі десяти відсотків від суми простроченого платежу, якщо погашення здійснюється після закінчення розрахункового періоду, на який припадає дата оплати за договором.

Відповідно до п. 4.9 Правил під час отримання ІТ- обладнання Клієнт підписує документ, що супроводжує передання обладнання. Такий підписаний документ підтверджує прийняття ним зобов'язань щодо подальшої сплати платежів на умовах обраного пакету LeaseIT. Пунктом 1.1.13. Правил передбачено, що документ, що посвідчує передання обладнання - документ, який посвідчує передачу (надання) обладнання, інших товарів та надання послуг відповідно до заявлених специфікацій (акт приймання-передачі, накладна, тощо).

Відповідно до п. 3.1 договору, Клієнт сплачує на користь Оператора LeaselT платежі згідно з умовами пакету LeaseІT та цього договору. Клієнт отримує рахунки Оператора LeaselT в строк до 10-го числа поточного місяця та сплачує платежі в строк до 20-го числа поточного місяця. Розрахунки між сторонами здійснюються в гривнях.

Згідно п. 5.4.2 договору, Клієнт зобов'язаний своєчасно в повному обсязі сплачувати платежі, передбачені пакетом LeaseІT та цим договором.

У п. 8.1 договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту розірвання з ініціативи будь-якої із сторін або з підстав, передбачених цим договором, Правилами отримання обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІT (Правила), але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх обовязків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

П. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що лізингоодержувач зобов'язаний відповідно до умов договору своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Пунктом 5.4.2. договору передбачено обов'язок лізингоодержувача своєчасно в повному обсязі сплачувати платежі, визначені пакетом LeaseІТ та цим договором. Строки та порядок сплати лізингових платежів встановлені у п.п.6.1.- 6.11. Правил отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІТ.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У розрахунку міститься графа нарахування «індексація місячних платежів, платежів розрахункового періоду, простроченої заборгованості», до якої внесені нарахування індексації за вказаним договором на загальну суму 4 846 грн. 54 коп., яка розрахована по відношенню до курсу долару США на момент розрахункового періоду, в той час як зобов'язання клієнта за умовами фінансового лізингу відповідно до укладеного між сторонами договору мають гривневий еквівалент та не містять жодного посилання про залежність розрахунків від курсу долару США, а тому розрахунок індексації в даному випадку є необґрунтованим позивачем із посиланням на норми матеріального права та умови договору.

Однак, будь - яких даних про те, що ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" повідомляло ОСОБА_1 про збільшення платежу матеріали справи не містять і доказів про це відповідно до ст.ст.57, 60 ЦПК України представник ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" не надала.

За таких обставини, збільшення платежу здійснене з порушенням умов, передбачених п.6.12 Правил, а тому збільшений розмір платежів не підлягає врахуванню при стягненні заборгованості з ОСОБА_1

З урахуванням здійсненних по договору ОСОБА_1 проплат у розмірі 7 320 грн., що не заперечується ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій", та, встановленої судом відсутності правової підстави для стягнення з ОСОБА_1 індексації платежів, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" простроченої заборгованості за невиконання договірних зобов'язань у розмірі 5 778 гривень 43 копійки.

Пунктом 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

Згідно п. 24 даної Постанови відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідач ОСОБА_3 заявив до суду клопотання про застосування строку позовної давності в якій зазначив, що виконав свої зобов'язання по договору, про те що були змінені ставки, здійсненна індексація та були підвищенні рахунки його та інших поручителів не повідомляли. В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтримали клопотання ОСОБА_3, в свою чергу, надали суду свої пояснення з цього приводу.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Цивільного-процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 19.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Відповідно до встановлених судом обставин та досліджених в судовому доказів, договір про отримання ІТ - обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІТ між сторонами було укладено 07.12.2007 року, строк виплати вартості обладнання - 24 місяці, договір взаємної поруки в групі LeaseІТ між ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" та поручителями було укладено16.01.2008 року. Таким чином, ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" довідалося про порушення свого права з 07.12.2009 року, після чого лише 25.12.2012 року звернулося з позовом до Подільського районного суду м. Києва. А відтак, ПрАТ "Лізинг інформаційних технологій" протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителів.

На основі з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позов в частині вимог про солідарне стягнення простроченої заборгованості за невиконання договірних зобов'язань з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Лізинг інформаційних технологій» підлягає стягненню судовий збір у сумі 214 грн. 60 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 252, 256, 261, 267, 509, 559, 610, 639, 806 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 10 - 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", положеннями Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 19.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» ст. ст. 4, 10, 11, 60 - 61, 88, 209, 212 - 215, 294 Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про стягнення заборгованості за невиконання договірних зобов'язань -задовольнити частково;

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» (Код ЄДРПОУ 33149830) - прострочену заборгованість за невиконання договірних зобов'язань у розмірі 5 778 (п'ять тисяч сімсот сімдесят вісім) гривень 43 копійки;

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити;

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» (Код ЄДРПОУ 33149830) судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок;

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. В. Гребенюк