Постанова № 34103054, 01.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року /15:25/Справа № 2а-6958/10/0870 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О. при секретарі Чорній В.С., за участю представників позивача Мироненка І.М., Свідерського К.Е., представників відповідача Харламової О.О., Сінявського О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 21.04.2005,

ВСТАНОВИВ:

29.04.2005 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства по газозабезпеченню та газифікації «Запоріжгаз». до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 21.04.2005 №0000171322/0,

31.08.2010 ухвалою Господарського суду Запорізької області справа передана за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду.

У позовній заяві позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі №0000171322/0 від 21.04.2005 р. в частині нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 8 502 585 грн. 50 коп. (у тому числі: основний платіж - 4 956 504 грн. 77 коп., штрафні (фінансові) санкції - 3 546 080 грн.73 коп.).

В обґрунтування позову зазначено, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими, оскільки операції по обігу валютних цінностей (зокрема векселів) не є об'єктом оподаткування незалежно від способу розрахунку.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити, з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі, з підстав зазначених у письмових запереченнях. Пояснив, що операція заліку заборгованості ТОВ «Кобо-Інвест» за придбані у ПАТ «Запоріжгаз» векселі в рахунок погашення заборгованості ПАТ «Запоріжгаз» перед третьою особою ТОВ «Юридична Компанія «Консалтинг Груп» є бартерною, а об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операція з продажу векселів ТОВ «Кобо-Інвест» на загальну суму 10 666 920 грн. 76 коп.

Вислухавши думку представників сторін, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

30.12.1994 Позивач був зареєстрований як Відкрите акціонерне товариство по газозабезпеченню та газифікації «Запоріжгаз».

Між ВАТ «Запоріжгаз» та ЗАТ «Головне підприємство теплових мереж» у 1996 році був укладений договір на поставку природного газу. Оскільки ЗАТ «Головне підприємство теплових мереж» не були виконані умови договору, ВАТ «Запоріжгаз» звернулось з позовом до господарського суду щодо стягнення заборгованості за поставку природного газу.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.02.2002 (справа №1/3/519) позовні вимоги ВАТ «Запоріжгаз» задоволені. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.2002 рішення господарського суду Запорізької області від 01.02.2002 залишено без змін.

В погашення заборгованості, що виникла за поставку природного газу, ВАТ «Головне підприємство теплових мереж» 30.09.2002 емітувало (видало) на користь ВАТ «Запоріжгаз» два простих векселя на загальну суму 15 589 208 грн. 04 коп. (вексель 6931339913126 на суму 10 589 208 грн. 04 коп., вексель №6931339913129 на загальну суму 5 000 000 грн.).

У травні 2003 ВАТ «Запоріжгаз» було отримано два листа від ТОВ «Кобо-Інвест» з пропозиціями щодо реалізації векселів, емітентом яких є ВАТ «Головне підприємство теплових мереж».

08.07.2010 проведено заміну найменування юридичної особи на Публічне акціонерне товариство по газозабезпеченню та газифікації «Запоріжгаз».

З 22.03.2005 по 18.04.2005 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі проводилась документальна перевірка фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки з питань дотримання ПАТ «Запоріжгаз» вимог податкового законодавства за період з 01.07.2003 по 31.12.2004.

В ході перевірки встановлено зниження позивачем податку на додану вартість за період з 01.07.2003 по 31.12.2004 у розмірі 4 958 777 грн. 32 коп., а саме:

2 133 384 грн. 15 коп. у зв'язку з ненарахуванням податку на додану вартість на частину вартості проданих векселів, розрахунки за які здійснені не в грошовій формі;

на суму 2 272 грн. 55 коп. внаслідок нездійснення підприємством коригування сум податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним;

завищений податковий кредит за жовтень 2003 на суму 1 883 286 80 коп. з вартості юридичних послуг, що не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу);

на суму 939 833 грн. 81 коп. весь перевірний період, внаслідок не проведення підприємством коригування (зменшення) податкового кредиту на суму ПДВ з вартості видатків газу та вартості послуг їх транспортування, які не компенсовані притоками газу та вартістю їх послуг.

За результатами перевірки складено Акт від 19.04.2005 №8/03345716/13-32-225, яким встановлено порушення позивачем:

пункту 11.1 пункту 11, підпункту 11.4 пункту 11 Порядку ведення книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 165 (з змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за № 233/2037; п.п.3.2.1 п.3.2 ст.3, п.4.2 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), у зв'язку з чим занижено податкові зобов'язання за друге півріччя 2003 року на 2 491 417 грн. 97 коп., за 2004 рік - 2 467 359 грн. 35 коп., у тому числі про періодах:

- за вересень 2003 - на 1429 грн. 24 коп.;

- за жовтень 2003 - на 1 883 286 грн. 80 коп.;

- за грудень 2003 - на 606 701 грн. 83 коп.;

- за січень 2004 - на 46 942 грн. 57 коп.;

- за лютий 2004 - на 2 172 962 грн. 91 коп.;

- за березень 2004 - на 160 119 грн. 67 коп.;

- за квітень 2004 - на 292 грн. 50 коп.;

- за червень 2004 - на 87 грн. 13 коп.;

- за грудень 2004 - на 86 954 грн. 57 коп.;

На підставі акту перевірки, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000171322/0 від 21.04.2005 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8 505 994 грн. 33 коп., з яких 4 958 777 грн. 32 коп. - основний платіж, 3 547 217 грн. 01 коп. - фінансові санкції. Позивачем дане податкове повідомлення-рішення отримано 21.08.2005.

Як встановлено у судовому засіданні, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» не оскаржує суму 2 272 грн. 55 коп., яка донарахована відповідачем внаслідок нездійснення підприємством коригування сум податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним.

18.10.2010 судом винесено ухвалу про зупинення провадження по даній справі до вирішення Вищим адміністративним судом України пов'язаної справи № К-58087/09, К-58191/09 (по першій інстанції - справа № 23/179-АП).

18.03.2013 Вищим адміністративним судом України винесено рішення по справі № К-58087/09, К-58191/09, яким задоволено касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз».

В пов'язаній справі розглядалися питання щодо правомірності винесення до складу валових витрат:

витрат з нарахування оплати юридичних послуг ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг Груп» за договором від 27.11.2002 на загальну суму 9 416 433 грн. 96 коп.

перевищення вартості відтоків газу та послуг з їх транспортування, не компенсованих притоками газу та послугами з їх транспортування в сумі 7 655 324 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.03.2013 у справі № К-58191/09 постанова Дніпропетровського апеляційного суду від 16.11.2009 скасована, постанова Господарського суду Запорізької області від 30.10.2007 залишена в силі.

Рішеннями судів касаційної та першої інстанції було встановлено правомірність віднесення до складу валових витрат вартості юридичних послуг, наданих ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг Груп» за договором від 27.11.2002 в сумі 9 416 433 грн. 96 коп. та витрат з перевищення вартості видатків газу та послуг з їх транспортування, не компенсованих притоками газу та послугами з їх транспортування в сумі 7 655 324 грн.

Відповідно до п. 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97 (далі - Закон про ПДВ), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Таким чином, податковим законодавством прямо передбачене включення ПДВ до складу податкового кредиту в залежності від права віднесення витрат з придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат. Таке право позивача було остаточно встановлене рішенням (ухвалою) Вищого адміністративного суду України від 18.03.2013 у справі № К-58191/09.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

В зв'язку з зазначеним вбачається, що позивач правомірно скористався своїм правом та включив до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі: 1 883 286 грн. 80 коп. з вартості юридичних послуг ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг груп» за договором від 27.11.2002; та 939 833 грн. 81 коп. з вартості відтоків газу та вартості послуг з їх транспортування, які не компенсовані притоками газу та вартістю послуг з їх транспортування.

Між ВАТ «Запоріжгаз» та ТОВ «Кобо-Інвест» був укладений договір купівлі-продажу простих векселів №192/1-Т від 02.06.2003. На підставі цього договору ВАТ «Запоріжгаз», як продавець, передав ТОВ «Кобо-Інвест» два векселя загальною вартістю 15 589 289 грн. 04 коп. (без ПДВ). Факт передачі векселів зафіксований в акті прийому-передачі векселів від 02.06.2003. Згідно з договором Покупець ТОВ «Кобо-Інвест» повинен розрахуватись за отримані векселі шляхом перерахування грошових коштів до 31.12.2003. У той же час у зазначений термін розрахунки за отримані векселі з боку ТОВ «Кобо-Інвест» не були здійснені.

Угодою про уступку вимоги №1 від 12.02.2004, що укладена між ВАТ «Запоріжгаз» та ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг Груп», право вимоги заборгованості з ТОВ «Кобо-Інвест» у сумі 10 666 920 грн. 76 коп. надане ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг Груп».

Як зазначила СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі на стор. 37 Акту перевірки, «операція заліку заборгованості ТОВ «Кобо-Інвест» за придбані у ВАТ «Запоріжгаз» векселі в рахунок погашення заборгованості ВАТ «Запоріжгаз» перед третьою особою - ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг Груп» - є бартерною, а об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операція з продажу векселів ТОВ «Кобо-Інвест» на загальну суму 10 666 920 грн. 76 коп.»

Суд вважає, що посилання Відповідача на необхідність нарахування податку на додану вартість на частину векселів, не оплачену грошовими коштами внаслідок того, що під час здійснення фінансово-господарської операції між ТОВ «Кобо-Інвест» та ВАТ «Запоріжгаз» векселі використано як товар, а розрахунок за частину договірної вартості векселів у розмірі 10 666 920 грн. 76 коп. (без ПДВ) здійснено не у грошовій формі, не відповідають чинному законодавству.

Відповідно до п.3.2.1 Закону про ПДВ, не є об'єктом оподаткування операції: з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково - клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону.

Статтею 1 Закону про ПДВ визначено термін «продаж товарів» - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або надання майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Тобто податкове законодавство чітко встановлює, що термін «продаж товарів» повинен розкриватися через конкретний вид цивільно-правового договору та відповідно до умов його виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплати за нього певну грошову суму.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має було досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Однією з умов договору купівлі-продажу простих векселів № 192/1-Т від 02.06.2003 є встановлення порядку розрахунків - оплата грошовими коштами в розмірі вартості векселів з строком погашення до 31.12.2003.

Отже, у відповідності до умов укладеної угоди продаж цінних паперів був здійснений за кошти, та відповідно до п. 3.2.1 Закону про ПДВ така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 651 ЦК України). Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту ( ч.1 ст. 654 ЦК України).

Відповідно до п. 8.2 договору купівлі-продажу простих векселів №192/1-Т від 02.06.2003 цей договір може бути змінений за згодою сторін або з підстав, передбачених чинним законодавством України шляхом підписання сторонами додаткової письмової угоди, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Зміни до договору в частині здійснення розрахунків між Позивачем та ТОВ «Кобо-Інвест» не вносились. На момент складання угоди про уступку вимоги № 1 від 12.02.2004 зміст правочину за договором № 192/1-Т від 02.06.2003 не змінився та був визначений як продаж цінних паперів (векселів) за грошові кошти.

Перевіркою також не встановлено факту погашення заборгованості саме за договором № 192/1-Т від 02.06.2003.

Визначення терміну «бартер (товарний обмін)» наведене в п. 1.19 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі Закон про прибуток). Бартер (товарний обмін) - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Характерною ознакою бартеру, наведеному в Законі про прибуток, є наявність наступних подій:

- постачання або будь-яка інша передача платником податку товарів (робіт, послуг);

- проведення розрахунків за надані товари роботи (послуги) у будь-якій формі, ніж грошова, для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем додержані вимоги п. 3.2.1. Закону про ПДВ, а саме продаж векселів, відповідно до договору №192/1-Т від 02.06.2003, здійснено за кошти, а висновок Відповідача про здійснення розрахунку за частину договірної вартості векселів у розмірі 10 666 920 грн. 76 коп. не у грошовій формі не відповідає дійсності.

Крім того, відповідно до Угоди про уступку вимоги № 1 від 12.02.2004 Позивач передав право ТОВ ЮК «Консалтинг груп» вимагати від ТОВ «Кобо-Інвест» за договором купівлі-продажу простих векселів № 192/1-Т від 02.06.2003 суму 10 666 920 грн. 76 грн.

Цей правочин, відповідно до норм цивільного законодавства, слід розглядати як окрему угоду, пов'язану із зміною кредитора в зобов'язанні (ст. 512 ЦК України).

У разі заміни кредитора у зобов'язанні первинний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває з зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін, залишається незмінним.

Виходячи з загальних правил та положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора.

Таким чином, уклавши угоду про заміну сторони в зобов'язанні, сторони не змінювали умови основного договору, у тому числі порядок розрахунків.

Згідно з додатком № 1 від 12.02.2004 до договору на юридичне обслуговування № 04 від 27.11.2002, Позивачем та ТОВ ЮК «Консалтинг груп» передбачено проведення розрахунку за цим договором в рахунок зобов'язань за Угодою про уступку вимоги №1 від 12.02.2004 в сумі 10 666 920 грн. 76 коп.

Отже, проведення заліку зустрічних однорідних вимог або «бартеру», в розумінні п.1.19 ст. 1 Закону про прибуток, проведено за договорами на юридичне обслуговування №04 від 27.11.2002 та уступки вимоги № 1 від 12.02.2004.

На підставі вищенаведеного, висновок податкового органу про те, що операція заліку заборгованості ТОВ «Кобо-Інвест» за придбані у ВАТ «Запоріжгаз» векселі в рахунок погашення заборгованості ВАТ «Запоріжгаз» перед третьою особою - ТОВ ЮК «Консалтинг груп», є погашенням зобов'язань (бартером) за договором купівлі-продажу простих векселів №192/1-Т від 02.06.2003, не відповідає нормам цивільного законодавства та фактичним обставинам.

У відповідності до п. 1 ст. 1 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19.02.1993, "валютні цінності":

- валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України;

- платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;

Таким чином, згідно з приписами даної правової норми, векселі є валютною цінністю.

Згідно з пп. 3.2.4 п.3.2 ст.3 Закону про ПДВ, не є об'єктом оподаткування операції з обігу валютних цінностей.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду належних доказів в підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Отже, оскільки Угода про уступку права вимоги №1 від 12.02.2004 здійснювалась за рахунок продажу за кошти цінних паперів, що підпадає під дію п. 3.2.1. ст.3 Закону про ПДВ, операції з обігу валютних цінностей (векселів) не є об'єктом оподаткування.

З огляду на викладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів №0000171322/0 від 21.04.2005 скасуванню.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.04.2005 № 0000171322/0, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів відносно Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», в частині донарахування податкових зобов'язань у розмірі 4956504, 77 грн. основної заборгованості з податку на додану вартість та в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 3 546 090,74 грн., та всього на суму 8 502 585,51 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О.Нестеренко