Рішення № 34102726, 14.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.10.2013 Справа № 905/5895/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Малікової Е.І.

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля",

м.Донецьк

до відповідача Державного підприємства "Шахта №17-17 "БІС", м.Донецьк

про стягнення 22 217 149 грн. 39 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Багрицевич Є.А. - за довіреністю №116 від 30.05.2013р.

від відповідача: Пономарьова Н.Ю. - за довіреністю №01/336 від 27.08.2013р.

Згідно зі ст.77 ГПК України в судовому засіданні

оголошувалась перерва з 30.09.2013р. по 14.10.2013р. о 14.00год

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства "Шахта №17-17 "БІС", м.Донецьк, про стягнення заборгованості 22217149 грн.39 коп., у тому числі основний борг за активну електроенергію в сумі 20458014грн. 35коп., основний борг за реактивну електроенергію в сумі 246135грн. 71коп , інфляційні втрати в сумі 25430грн. 48 коп., 3% річних в сумі 619104грн. 29коп., пеня в сумі 868464грн. 56коп.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №260п від 30.12.2003р., в частині повної та своєчасної оплати вартості електричної енергії; додаток №5 від 01.09.2006р. «порядок розрахунків» до договору; додаток №8 до договору; рахунки за активну електроенергію за період вересень 2011р. - травень 2013р.; рахунки за перетікання реактивної електроенергії за період листопад 2011р. - травень 2013р.; акти приймання-передачі електроенергії за період вересень 2011р. - травень 2013р.; розрахунок суми позову.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву від 14.10.2013р. визнав позов, просив суд зменьшити розмір санкцій заявлених позивачем до стягнення, з підстав скрутного фінансового становища Державного підприємства "Шахта №17-17 "БІС", м.Донецьк. В обгрунтування зазначеного клопотання посилається на той факт, що підприємство фінансується з державного бюджету, кошти на оплату послуг з постачання електроенергії не було виділено, внаслідок чого і утворилась заборгованість. Одночасно зазначає про відсутність у останнього доходу, наявність великої кредиторської заборгованості, тощо, що спричинено збитковістю діяльності підприємства. Крім цього, заявник посилається на ті обставини, що на підприємстві згідно з наказом №260 від 28.04.2006р. утворено ліквідаційну комісію, розрахунки з кредиторами проводяться в порядку черговості.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, проти зменшення розміру суми пені заперечував з підстав викладених у запереченнях від 14.10.2013р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до загальних положень наданого до матеріалів справи Статуту Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», м.Донецьк, затвердженого річними загальними зборами протокол №1/2013 від 22.04.2013р. (зареєстрованому у Виконавчому комітеті Донецької міської ради Донецької області 05.06.2013р.), в результаті проведення державної реєстрації змін до статуту, у зв`язку з набранням чинності Закону України "Про акціонерні товариства» від 17.03.2008р. та зміною найменування Відкритого акціонерного товариства «ПЕМ-Енерговугілля», м.Донецьк на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», м.Донецьк, останнє є правонаступником майна, прав та обов`язків ВАТ «ПЕМ-Енерговугілля», м.Донецьк.

Згідно зі ст.26 Закону України „Про електроенергетику" та п.1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила користування електричною енергією регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

За приписом п.2 ст.275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.67, 174 Господарського кодексу України виникають, зокрема з договору та інших правочинів.

Як встановлено судом, 30.12.2003р. між Відкритим акціонерним товариством «ПЕМ-Енерговугілля», м.Донецьк та Державним підприємством "Шахта №17-17 "БІС", м.Донецьк, був укладений договір про постачання електричної енергії №260п, за умовами якого позивач (постачальник) електричної енергії постачає електричну енергію відповідачу (споживачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є невід`ємними його частинами.

Відповідно до розділу 2 договору постачальник електричної енергії зобов`язується, зокрема постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору ( додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»); згідно з категорією струймопримачів споживача та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії визначених державними стандартами.

Споживач зобов`язався виконувати умови цього договору; дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору; оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії». Здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та енергоустановками споживача згідно з додатком «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії» (п.2.2 договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2007р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчееня терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.4. договору).

У додатку №5 від 01.09.2006р. «Порядок розрахунків» до договору сторони погодили порядок визначення обсягу та вартості спожитої споживачем у розрахунковому періоді активної електроенергії та визначення розміру плати за надання постачальником послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії у розрахунковому періоді.

Відповідно до п.3.2 додатку №5 споживач здійснює оплату отриманих від постачальника рахунків за спожиту активну електоенергію самостійно, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника:

- до 04 числа щомісячно здійснює оплату суму рахунку для резервування обсягу електричної енергії на покриття екологічної/аварійної броні в наступному розрахунковому періоді;

- до 06 числа поточного місяця сплачує суму за фактично спожиту в звітному розрахунковому періоді активну електроенергію;

- до 06 числа поточного місяця здійснює оплату поточного споживання електроенергії у розмірі 100% від суми одержаного планового розрахунку. Споживач зобов`язаний протягом розрахункового місяця сплатити не менш ніж 100% вартості договірного обсягу поточного споживання електроенергії, при необхідності привести договірну величину електроспоживання у відповідність до прогнозованих обсягів споживання електричної енергії у розрахунковому періоді.

Згідно з п.4 додатку №5 постачальник зобов`язується щомісячно надавати, а споживач щомісячно сплачувати одержані рахунки за послуги з компенсації перетікання раективної електричної енергії (з урахуванням ПДВ) у такому порядку:

- до 01 числа щомісячно постачальник надає уповноваженому представнику споживача, який з`являється у службу енергозбуту постачальника відповідно до п.2.4. цього додатку, рахунок за послуги з компенсації з перетікання реактивної електроенергії у звітному розрахунковому періоді;

- споживач у 5-ти денний термін пісяля отримання рахунку сплачує вартість послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

На виконання умов договору позивачем у період вересень 2011р. - травень 2013р. було поставлено, а відповідачем прийнято та спожито активної електричної енергії на суму 20458014грн. 35коп., одночасно, надано послуги з перетікання реактивної електричної енергії за період листопад 2011р. - травень 2013р. на загальну суму 246135грн. 71коп., що підтверджується актами приймання-передачі електроенергії за період вересень 2011р. - травень 2013р., підписаних сторонами без будь- яких зауважень (а.с.84-147 т.1, а.с.1-103 т.2).

З огляду на викладене, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт постачання відповідачу електричної енергії за період вересень 2011р. - травень 2013р. та надання останньому послуг з перетікання реактивної електричної енергії за період листопад 2011р. - травень 2013р.

Факт постачання позивачем активної електроенергії та надання послуг з перетікання реактивної електричної енергії на вказану суму за договором про постачання електричної енергії №260п від 30.12.2003р. у зазначений період відповідачем не спростовується.

Позивачем на підставі зазначеного договору були виставлені відповідачу рахунки за активну електроенергію за період вересень 2011р. - травень 2013р. на загальну суму 20458014грн. 35коп. (з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідача); рахунки за перетікання реактивної електроенергії за період листопад 2011р. - травень 2013р. на загальну суму 246135грн. 71коп.

Згідно зі ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів за спожиту активну електричну енергію в сумі 20458014грн. 35коп.(з урахуванням часткової оплати заборгованості з боку відповідача), та послуги з перетікання реактивної електричної енергії в сумі 246135грн. 71коп., всього в сумі 20704150грн. 06коп. за договором, всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Зокрема, згідно з актом звірки взаємних розрахунків за період, який підписаний сторонами без будь-яких зауважень або заперечень, станом на заборгованість відповідача перед позивачем становить 20704150грн. 06коп.

За таких обставин, враховуючи, що позов в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу обгрунтований, доведений належним чином, вимоги про стягнення основного боргу за спожиту активну електричну енергію в сумі 20458014грн. 35коп. та основного боргу за послуги з перетікання реактивної електричної енергії в сумі 246135грн. 71коп., всього в сумі 20704150грн. 06коп. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати всього в сумі 25430грн. 48 коп.: за несвоєчасну сплату за спожиту активну електроенергію в сумі 25225грн. 87коп. за період з 08.10.2011р. по 31.01.2013р., за послуги з перетікання реактивної електричної енергії в сумі 204грн. 61коп. за період з 08.12.2011р. по 31.01.2013р., 3% річних всього в сумі 619104грн. 29коп.: за несвоєчасну сплату за спожиту активну електроенергію в сумі 611351грн. 79коп. за період з 08.10.2011р. по 15.08.2013р., за послуги з перетікання реактивної електричної енергії в сумі 7752грн. 50коп. за період з 08.12.2011р. по 15.08.2013р.

Судом проведено перевірку відповідності вимогам закону, з застосуванням юридичної інформаційно-пошукової системи „Законодавство", наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних. В результаті проведеної перевірки суд дійшов висновку, що позивачем при визначенні суми 3% річних за період жовтень 2011р. по серпень 2013р. не враховано, що 2012рік є високосним.

За таких обставин, за висновками суду, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних в сумі 618451грн. 48коп., у тому числі: за несвоєчасну сплату за спожиту активну електроенергію в сумі 610708грн. 67коп. за період з 08.10.2011р. по 15.08.2013р., за послуги з перетікання реактивної електричної енергії в сумі 7742грн. 81коп. за період з 08.12.2011р. по 15.08.2013р., вимоги про стягнення 3% річних в сумі 652грн. 81коп. підлягають залишенню без задоволення через арифметичні недоліки в розрахунках позивача.

Одночасно, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат також підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Інфляція за своєю правовою природою є збільшенням суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України, яка визначається офіційними державними органами за результатами економічних процесів в конкретний місяць, тобто, є помісячним індексом. При цьому, індекс розраховується не на кожу дату місяця, а в середньому на місяць, причому може мати місце як інфляція грошових коштів, так і дефляція, і коли строк виконання зобов'язань настає 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за наступний місяць.

За приписом п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. N01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Вказана позиція також відображена у постанові Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. N23/466 та листі Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997р. N62-97р.

Перевіривши проведений позивачем розрахунок суми інфляціїних втрат суд дійшов висновку, що позивачем неправомірно при проведенні нарахування інфляційних втрат не було взято місяці, в яких індекс інфляції був менше одиниці.

За таких обставин, внаслідок проведеного судом перерахунку, з застосуванням юридичної інформаційно-пошукової системи „Законодавство",, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати в сумі 22928грн. 47коп., у тому числі за несвоєчасну сплату за спожиту активну електроенергію в сумі 22723грн. 86коп. за період з 08.10.2011р. по 31.01.2013р., за послуги з перетікання реактивної електричної енергії в сумі 204грн. 61коп. за період з 08.12.2011р. по 31.01.2013р., вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 2502грн. 01коп. підлягають залишенню без задоволення.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.п.4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених п.п. 2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,0383% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру, встановленого законодавством. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Таким чином, позивачем також пред'явлено до стягнення з відповідача пеню за період з 15.08.2012р. по 15.08.2013р. в сумі 868464грн. 56коп.

Внаслідок проведеного судом перерахунку, з застосуванням юридичної інформаційно-пошукової системи „Законодавство",судом встановлені арифметичні помилки у розрахунках пені, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 867437грн. 87коп.

Відповідачем у резолютивній частині відзиву на позовну заяву №01/388 від 14.10.2013р. заявлено клопотання про зменшення судом заявленої до стягнення позивачем суми штрафних санкцій у повному обсязі.

Розглянувши вказане клопотання суд дійшов висновку, що останнє підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне:

Як зазначено вище, крім суми основного боргу, позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача обумовлену сторонами у договорі пеню - господарську санкцію за невиконання або неналежне виконання договірного господарського зобов'язання в сумі 868464грн. 56коп., яка підлягає стягненню у сумі 867437грн. 87коп.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України).

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, суд на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення розміру пені.

Згідно зі ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

З урахуванням викладеного, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

В обрунтування клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій Державним підприємством "Шахта №17-17 "БІС" посилається на наявність обставин, що ускладнюють та роблять неможливим виконання рішення суду у справі в повному обсязі.

В підтвердження скрутного фінансового становища Державним підприємством "Шахта №17-17 "БІС" до матеріалів справи надано копію балансу останнього станом на 30.06.2013р., згідно якого містяться відомості про наявність довгострокових фінансових зобов'язань відповідача, поточної кредиторської заборгованості, поточних зобов'язань за розрахунками з бюджетом, зі страхування, з оплати праці тощо. Одночасно, з наданого відповідачем до матеріалів справи звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1 півріччя 2013р. судом встановлено, що діяльність ДП"Шахта №17-17 "БІС" є збитковою.

Крім цього, судом встановлено, що на підприємстві згідно наказу №260 від 28.04.2006р. утворено ліквідаційну комісію (а.с.134), підприємство є державним. З пояснень відповідача вбачається, що фінансування на оплату спожитої електричної енергії відсутнє, й протилежного не доведено позивачем.

Отже, оцінивши надані докази та обставини справи у їх сукупності, те що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку щодо можливості зменшення розміру пені, присудженої до стягнення, на 30% до 607206грн. 51коп.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 33, 34, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", м.Донецьк до Державного підприємства "Шахта №17-17 "БІС", м. Донецьк, про стягнення заборгованості 22217149 грн.39 коп., у тому числі основний борг за активну електроенергію в сумі 20458014грн. 35коп., основний борг за реактивну електроенергію в сумі 246135грн. 71коп., інфляційні втрати в сумі 25430грн. 48 коп., 3% річних в сумі 619104грн. 29коп., пеня в сумі 868464грн. 56коп., задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Шахта №17-17 "БІС", м. Донецьк (83011, м.Донецьк, вул.Кірова, код ЄДРПОУ 30701383) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" (83001, м.Донецьк, вул.Челюскінців, б.151, код ЄДРПОУ 00169845) основний борг за активну електроенергію в сумі 20458014грн. 35коп., основний борг за реактивну електроенергію в сумі 246135грн. 71коп., інфляційні втрати в сумі 22928грн. 47коп., 3% річних в сумі 618451грн. 48коп., пеня в сумі 607206грн. 51коп., судовий збір в сумі 68807грн. 04коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 14.10.2013р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Е.І. Малікова