Постанова № 34096220, 02.10.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 року справа № 823/2689/13-а

16 год. 54 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

за участю секретаря - Савости С.В.,

за участю представників:

позивача - Різника В.С. за довіреністю,

відповідача - Головатюка В.І., директора ТОВ «Агропроморбіта»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроморбіта» про стягнення 72 842 грн. 31 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Звенигородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області звернулась до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроморбіта» про стягнення 73 673 грн. 01 коп. податкового боргу за рахунок активів відповідача.

В подальшому представник позивача подав заяву про зміну позовних вимог в якій зазначив, що позивачем сплачено частину податкового боргу в сумі 830 грн. 70 коп., а тому просив суд стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, податковий борг в сумі 72 842 грн. 31 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач має податковий борг по податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств. За твердженням позивача, сума заборгованості по вищевказаних податках виникла у зв'язку з винесенням позивачем податкових повідомлень-рішень № 0000132301/0/0 від 26.03.2008р. та № 0000142301/0 від 26.03.2008р., по яких суми грошових зобов'язань є узгодженими. Оскільки податковий борг відповідачем у добровільному порядку не сплачений, то позивач просить його стягнути в примусовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач подав заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що суми податкових зобов'язань нараховані відповідачу безпідставно, податкові повідомлення-рішення № 0000132301/0 від 26.03.2008р. та № 0000142301/0 від 26.03.2008р. він не отримував, а тому зазначені рішення не є узгодженими і визначені в них суми податкових зобов'язань стягненню не підлягають.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, товариство з обмеженою відповідальністю «Агропроморбіта», ідентифікаційний код 21356592, зареєстровано 08.12.1993р. як суб'єкт господарювання, взято на облік в органах державної податкової служби 08.12.1993р., зареєстровано платником податку на додану вартість.

При дослідженні письмових матеріалів справи, судом встановлено, що у лютому-березні 2008 року позивач провів виїзну планову документальну перевірку відповідача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2005 р. по 31.12.2007 p. за результатами якої складено акт від 14.03.2008 р. за №206/23- 018/21356592.

В акті перевірки зазначено про порушення відповідачем: п. 5.1. пп. 5.2.1 п. 5.2. пп. 5.3.2 та 5.3.3 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, пп. 8.1.2 п. 8.1, п. 8.3, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого відповідач занизив податок на прибуток за перший квартал 2007 р. на 11 064 грн., за перше півріччя 2007 р. на 14 768 грн., за три квартали 2007 р. на 19 075 грн. та за 2007 р. на 13 093 грн.; пп.4.5.1 п. 4.5 ст. 4, пп. 7.2.1 та пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 та пп. 7.4.4 п. 7.4. пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого відповідач занизив чисту суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 28 524 грн.; ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та п. 4 «Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, в результаті чого відповідачу було донараховано 276,90 грн. податку з доходів фізичних осіб.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення рішення: № 0001301701/0 від 24.03.2008р. про визначення відповідачу податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 830,70 грн., у тому числі 276,90 грн. - основного платежу та 553,80 грн. - штрафних санкцій; №0000132301/0/0 від 26.03.2008 про визначення відповідачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 26557,80 грн., у тому числі 20 061 грн. - основного платежу та 6496,80 грн. - штрафних санкцій; №0000142301/0 від 26.03.2008 про визначення відповідачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 46 286,50 грн., у тому числі 28 524 грн. - основного платежу та 17 762,50 грн. - штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення № 0001301701/0 від 24.03.2008р. одержано 27.03.2008р. керівником відповідача Головатюком В.І. особисто, що підтведжується його підписом на корінці зазначеного рішення.

В судовому засіданні встановлено, що сума податкового боргу в розмірі 830 грн. 70 коп., нарахована вказаним податковим повідомленням-рішенням, сплачена відповідачем у повному обсязі.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що на момент звернення позивача до суду податкові зобов'язання нараховані відповідачу податковими повідомленнями-рішеннями № 0000132301/0 від 26.03.2008р. та № 0000142301/0 від 26.03.2008р., є неузгодженими з огляду на таке.

Так, податкові повідомлення-рішення № 0000132301/0 від 26.03.2008р., та № 0000142301/0 від 26.03.2008р. направлені 26.03.2008р. податковим органом відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_1, яка міститься в реєстраційних документах відповідача.

Згідно відомостей, які містяться в корінці повідомлення про вручення поштового відправлення № 174630, зазначений лист вручено 27.03.2008р. Головатюку.

Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що в книзі для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень центру поштового зв'язку №4 Черкаської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» міститяться підпис особи, яка отримала поштове відправлення № 174630, що адресовано ТОВ «Агропроморбіта». При цьому, поряд з підписом зазначено прізвище - Головатюк.

В судовому засіданні директор ТОВ «Агропроморбіта» Головатюк В.І. зазначив, що не ставив свій підпис в зазначеному журналі та не отримував поштове відправлення № 174630.

Встановлюючи правдивість посилань директора відповідача, судом досліджено відомості, які містяться в постанові слідчого Звенигородської міжрайонної прокуратури Бабенка Р.В. від 25.12.2009р. про відмову в порушенні кримінальної справи за скаргами ОСОБА_4 та Головатюка В.І. Згідно відомостей, які містяться в цій постанові, проведеною перевіркою встановлено, що листоноша центру поштового зв'язку №4 Черкаської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» ОСОБА_5 поштове відправлення № 174630 вручила невідомій особі в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1, який орендує приватний підприємець ОСОБА_6 При цьому, листоноша ОСОБА_5 навпроти підпису про отримання листа дописала прізвище особи якій, на її думку, вона повинна була вручити лист, а саме: Головатюка.

В розумінні пункту 3 Правил надання послуг поштового зв'язку (чинних на момент виникнення спірних правовідносин), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. № 1155 рекомендоване поштове відправлення - поштове відправлення (лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок «M»), що приймається для пересилання без зазначення суми оголошеної цінності вкладення з видачею відправникові розрахункового документа про прийняття і доставляється (вручається) адресатові (одержувачу) під розписку.

Реєстроване поштове відправлення - будь-яке поштове відправлення, що приймається для пересилання з видачею відправнику розрахункового документа про прийняття і доставляється (вручається) адресатові (одержувачу) під розписку.

Тобто, будь-яке рекомендоване поштове відправлення являється реєстрованим поштовим відправленням.

За змістом пунктів 110, 111 Правил надання послуг поштового зв'язку прості поштові відправлення, прості повідомлення про вручення реєстрованих поштових відправлень (поштових переказів), первинні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (поштових переказів) і періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях, або видаватися в приміщеннях об'єкта поштового зв'язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти, чи доставлятися у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень.

Порядок доставки поштових відправлень, періодичних друкованих видань, що надходять на адресу юридичних осіб, визначається на підставі письмового повідомлення або договору про доставку поштових відправлень, періодичних друкованих видань, що укладається юридичною особою з об'єктом поштового зв'язку.

Реєстровані поштові відправлення, адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти у приміщеннях об'єкта поштового зв'язку, на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія такої довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об'єкті поштового зв'язку.

Таким чином, обов'язковою умовою одержання повідомлень про надходження реєстрованих поштових відправлень та безпосередньо реєстрованих поштових відправлень, адресованих юридичним особам є наявність довіреності чи іншого документу, який підтверджує повноваження цієї особи.

Наведені обставини дають суду підстави вважати, що уповноваженою особою відповідача не одержувались вже згадані податкові повідомлення-рішення № 0000132301/0 від 26.03.2008р. та № 0000142301/0 від 26.03.2008р., оскільки листоноша ОСОБА_5 рекомендоване поштове відправлення, в якому містились ці рішення, вручила невстановленій особі.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що частиною 1 статті 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.

В розумінні пункту 1.3 частини 1 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі - Закон № 2181-III) (чинного до 01.01.2011р.) податковим боргом визнається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

В силу положень підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, тобто крім випадків оскарження рішення контролюючого органу в десятиденний термін з моменту його отримання в адміністративному чи судовому порядку.

Підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-III передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

В силу положень абзацу 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-III у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

З аналізу зазначених правових норм випливає, що узгодженим вважається податкове зобов'язання, визначене рішенням контролюючого органу, яке одержано платником податків та не оскаржене у встановленому законом порядку або в результаті процедури оскарження рішення контролюючого органу залишено без змін.

В силу положень пункту 6.2.4 Закону № 2181-III у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Суд зазначає, що в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачем не вивішувались на дошку податкових оголошень податкові повідомлення-рішення №0000132301/0 від 26.03.2008р. та №0000142301/0 від 26.03.2008р., у зв'язку з неможливістю їх вручення відповідачу.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач не отримував податкові повідомлення-рішення №0000132301/0 від 26.03.2008р. та №0000142301/0 від 26.03.2008р., та у зв'язку з тим, що зазначені рішення не вивішувались на дошку податкових оголошень, то визначені в цих податкових повідомленнях-рішеннях суми податкових зобов'язань є неузгодженими.

Суд критично оцінює посилання представника позивача на ту обставину, що підставою для стягнення податкових зобов'язань є виставлені відповідачу: перша податкова вимога від 08.04.2008р. №1/99 на суму 73 673 грн. 01 коп. та друга податкова вимога від 13.05.2008р. № 2/122 на суму 73 673 грн. 01 коп., які одержані відповідачем 09.04.2008р. та 16.05.2008р., відповідно.

Так, пунктом 6.2 статті 6 Закону № 2181-III визначено порядок надіслання податкових вимог платнику податків, який не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання.

Згідно наведеної норми у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

З наведеного випливає, що перша та друга податкові вимоги надсилаються лише в тому випадку, коли платник податків не сплачує у встановлені строки узгоджені суми податкових зобов'язань.

Оскільки податкові зобов'язання, визначені відповідачу є неузгодженими, суд вважає неправомірним направлення відповідачу першої та другої податкових вимог.

Приймаючи до уваги зазначені обставини, що встановлені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про безпідставність стягнення з відповідача суми грошових зобов'язань, які нараховані податковими повідомленнями-рішеннями №0000132301/0 від 26.03.2008р. та №0000142301/0 від 26.03.2008р.

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд не знаходить підстав для задоволення адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроморбіта» про стягнення 72 842 грн. 31 коп., відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко

Повний текст постанови виготовлено 07.10.2013р.