Ухвала суду № 34089890, 26.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 року м. Київ К/9991/11298/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011

у справі № 2а-24945/10/0570

за позовом Закритого акціонерного товариства "Насолода"

до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Насолода" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.12.2010 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011 постанову суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 0002952341/0 від 18.10.2010.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив його в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011 та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.12.2010.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору у даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка позивача з питань правомірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість за червень 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ "МАКРА ПЛЮС", за результатами якої був складений акт № 6865/23-3-31477332 від 01.10.2010.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток за півріччя 2010 року всього в сумі 1300 грн. та пп. 7.2.3. п. 7.2, пп. 7.4.1 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду, та як наслідок завищено від'ємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду для зарахування до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду Податкової декларації з податку на додану вартість) всього в сумі 1040 грн., в тому числі за червень 2010 року на суму 1040 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення рішення № 0002952341/0 від 18.10.2010 яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток підприємств і організацій на суму 1560 грн., з яких за основним платежем 1300 грн. та за штрафними санкціями 260 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, у 2 кварталі 2010 року позивачем включено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 1040 грн. та до складу валових витрат включено витрати на загальну суму 5200 грн. без ПДВ, за товари (роботи, послуги) придбані у ТОВ "МАКРА ПЛЮС".

30.04.2010 між позивачем та ТОВ "МАКРА ПЛЮС" був укладений договір купівлі-продажу № 30/04.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 01.06.2010 згідно умов вказаного договору ТОВ "МАКРА ПЛЮС" було поставлено позивачу гофрокартон на суму 6240 гривень, що підтверджується первинною бухгалтерською документацією (видатковою накладною № 2887, податковою накладною № 2887, прибутковим складським ордером № 154). 16.07.2010 та 27.07.2010 позивач оплатив поставлений товар у безготівковому порядку, що підтверджується банківськими виписками позивача.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, щодо того, що зміст договору, укладеного між позивачем і контрагентом не суперечить Цивільному та Господарському кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особи, які його укладали мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, та договір вчинявся у формі, встановленій законом, то висновки відповідача про недійсність вказаного договору є необґрунтованими.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, стосовно того, що оскільки укладений договір не визнаний недійсним, і виконання договору та настання правових наслідків за ним підтверджується бухгалтерською документацією, то позивачем було правомірно включено до складу податкового кредиту ПДВ сплачений за договором, а прийняте відповідачем податкове повідомлення рішення є неправомірним.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011 у справі № 2а-24945/10/0570 слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області відхилити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011 у справі № 2а-24945/10/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239І Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

С.Е.Острович

О.І. Степашко