Рішення № 34088723, 07.10.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/7913/13-ц Головуючий у 1-й інстанції Грицак Р.М. Провадження № 22-ц/789/1171/13 Доповідач - Щавурська Н.Б.Категорія - 25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2013 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Щавурської Н.Б.

суддів - Фащевської Н. Є., Гурзеля І. В.,

при секретарі - Щебивовк Г.І.

з участю сторін - представника апелянта товариства з

додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" Жутова К.В., позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант", ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів ТзДВ СК "Альфа-Гарант", ОСОБА_3 про солідарне стягнення коштів в сумі 26142 грн. 85 коп. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що внаслідок ДТП, яка мала місце з вини ОСОБА_3 15.12.2012 року , було пошкоджено належний йому транспортний засіб марки «БМВ», д.н.з. НОМЕР_1. Відповідачем ТзДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант», який є страховиком ОСОБА_3 згідно Полісу АВ № 3154686, виплачено йому 24032 грн. страхового відшкодування. Однак виплачена сума не відповідає дійсній вартості матеріального збитку, завданого йому пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, який згідно висновку авто товарознавчого дослідження від 07.03.2013 року складає 50174 грн. 85 коп. Його звернення до ТзДВ СК «Альфа-Гарант» з вимогою виплатити різницю між виплаченою сумою та дійсною вартістю завданих йому збитків відповідачем залишено без відповіді. У зв'язку з цим, просив у судовому порядку стягнути солідарно з відповідачів ТзДВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» та ОСОБА_3 26142 грн. 85 коп. страхового відшкодування та покласти на відповідача судові витрати.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 серпня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» 16741 грн. 31 коп. заподіяної шкоди.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» в користь держави судовий збір в сумі 229 грн.40 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ТзДВ "Альфа-Гарант" просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2, посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, звертає увагу на те, що судом першої інстанції всупереч вимог ст.ст.57, 58, 60 ЦПК України при ухваленні рішення не враховані зауваження представника страхової компанії щодо незгоди з висновком експерта-автотоварознавця ОСОБА_5 відносно заміни та пошкоджень окремих деталей автомобіля, а також факт проведення огляду автомобіля спеціалістом ОСОБА_5 майже через два місяці після ДТП. Вважає, що судом безпідставно не взято до уваги звіт, проведений ТОВ "Експертум-АВЕ".

Крім цього, стверджує, що при визначенні розрахунку страхового відшкодування судом першої інстанції не застосовано норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", і зокрема ч.2 ст.36.2, яка передбачає зменшення страхового відшкодування за умови здійснення такого на рахунок потерпілого на розмір податку на додану вартість, а також безпідставно не враховано розмір франшизи в сумі 500 грн., передбаченої договором.

У судовому засіданні представник апелянта ТзДВ Страхова компанія "Альфа-Гарант" Жутов К.В. апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. У судове засідання, яке відбулося 07.10.2013 року, будучи належним чином повідомленим, не з'явився. Враховуючи вимоги ч.2 ст.305 ЦПК України, на думку колегії суддів, неявка представника апелянта не перешкоджає продовженню розгляду справи у його відсутності.

Позивач ОСОБА_2 заперечив відносно доводів апеляційної скарги, вважає оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, таким, що скасуванню не підлягає.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, ознайомившись з матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для стягнення з відповідача ТзДВ СК "Альфа-Гарант", у якій застрахована цивільно-правова відповідальність винної у ДТП особи ОСОБА_3, відповідно до лімітів відповідальності страхового відшкодування в користь позивача ОСОБА_2, оскільки таке з врахуванням висновку експерта, було виплачено йому не в повному обсязі, а також - з відсутності правових підстав для стягнення страхового відшкодування з відповідача ОСОБА_3

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині наявності правових підстав для часткового стягнення страхового відшкодування з ТзДВ СК "Альфа-Гарант", як такими, що достатньо мотивовані, відповідають нормам матеріального та процесуального права, грунтуються на матеріалах справи.

Так, судом установлено, що 15.12.2012 року близько 14 год. 30 хв. по вул.Микулинецька в м.Тернополі мала місце ДТП з участю автомобілів "БМВ", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та "Опель Комбо", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3

Постановою Тернопільського місьрайонного суду від 27.12.2012 року винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП за обставин, що мали місце 15.12.2012 року, визнаний ОСОБА_3 (а.с.24).

Внаслідок ДТП автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Відповідальність ОСОБА_3 згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АВ № 3154686 від 15.05.2012 року застраховано у ТзДВ Страхова компанія "Альфа-гарант". Ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну складає 50000 грн. (а.с.19).

15.02.2013 року ТзДВ Страховою компанією "Альфа-гарант" добровільно відшкодовано позивачу ОСОБА_2 24032 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, розрахунок якої проведено, виходячи з вартості матеріального збитку, визначеного експертним шляхом спеціалістом ТОВ "Експертум-АВЕ" у розмірі 29588 грн. 24 коп., за вирахуванням ПДВ у сумі 4931 грн. 37 коп. та франшизи встановленої договором у сумі 500 грн.

З врахуванням того, що виплаченої страховою компанією суми не вистачало для проведення ремонту автомобіля "БМВ", позивач ОСОБА_2 звернувся у приватному порядку до експерта-автотоварознавця з питанням визначення вартості матеріального збитку, завданого йому внаслідок пошкодження автомобіля у ДТП, що мала місце 15.12.2012 року.

Відповідно до висновку № 209/13 експертного автотоварознавчого дослідження від 07.03.2013 року, складеного експертом-товарознавцем ОСОБА_5, вартість матеріального збитку станом на момент ДТП, яке мало місце 15.12.2012 року, завданого власнику автомобіля БМВ, реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 50174 грн. (а.с.5-18).

На думку колегії суддів, судом першої інстанції підставно не взято до уваги висновок спеціаліста про розмір матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу ОСОБА_2, складений ТОВ "Експертум-АВЕ", оскільки, як встановлено в ході судового розгляду, перший огляд автомобіля проводився поверхово без розбирання окремих вузлів, у зв'язку з чим деякі пошкодження не могли бути видимими. При цьому, присутність позивача при першому огляді та його згода з даним висновком не може вказувати на правильність останнього, оскільки ОСОБА_2 не є спеціалістом в галузі автотоварознавчого дослідження. Сумніви позивача з результатами огляду автомобіля, проведеного спеціалістом за ініціативою страховика, з'явилися лише після виплати йому 15.02.2013 року страхового відшкодування у розмірі 24032 грн. та недостатності даної суми для ремонту автомобіля. У зв'язку з чим за заявою позивача спеціалістом ОСОБА_5 і було проведено повторний детальний огляд пошкодженого автомобіля, в ході якого було розібрано окремі вузли та деталі та встановлено пошкодження, які не були видимі при попередньому огляді. Висновок спеціаліста ОСОБА_5 в частині неможливості проведення ремонту алюмінієвого крила автомобіля у зв'язку з наявністю у ньому надриву, як і висновок його в цілому, зроблений з врахуванням Методики товарознавчої експертизи, державних стандартів та рекомендацій спеціалістів, висловлених в окремій літературі, а тому сумнівів в колегії суддів не виликає.

Твердження представника апелянта в частині проведення вказаного дослідженння через два місяці після вчинення ДТП та можливості у зв'язку з цим отримання автомобілем БМВ інших механічних пошкоджень, як такі, що грунтуються на припущеннях, також на увагу колегії суддів не заслуговують, у зв'язку з чим відповідно до ч.4 ст.60 ЦПК України не можуть бути покладені в основу рішення по даній справі. Будь-яких належних та допустимих доказів про отримання автомобілем пошкоджень у період між проведенням двох еспертних досліджень представником апелянта суду не надано.

Також, колегія суддів погоджується і з висновками суду першої інстанції в частині неврахування до розміру суми страхового відшкодування, що підлягає виплаті ОСОБА_2, втрати товарної вартості автомобіля, визначеної висновком експерта у сумі 9 276 грн. 67 коп., як такими, що відповідають п.32.7 ст.32 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Разом з тим, висновок суду про виплату позивачу страхового відшкодування з врахуванням ПДВ та неврахування при визначенні розміру відшкодування франшизи, що згідно умов договору складає 500 грн., на думку колегії суддів не відповідає положенням ст.12 та ч.2 ст.36.2 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Так, у відповідності до ст.12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Крім цього, згідно ч.2 ст.36.2 Закону якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи, сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Як пояснив ОСОБА_2 в ході апеляційного розгляду справи, будь-які підтверджуючі документи на придбання ним нових запчастин до пошкодженого у ДТП автомобіля та проведення ремонтних робіт на спеціалізованій станції техобслуговування, у нього відсутні.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для виплати позивачу страхового відшкодування відповідачем з врахуванням ПДВ.

Враховуючи наведене, розмір страхового відшкодування, яке повинно було бути виплачено ОСОБА_2 страховою компанією "Альфа-гарант" на підставі висновку експерта ОСОБА_5 за № 209/13 від 07.03.2013 року, складатиме:

50174,85 - 9276,67 - 6816,36 - 500 = 33581 грн. 82 коп.,

де, 9276,76 грн. - величина втрати товарної вартості;

6816, 36 грн. - податок на додану вартість;

500 грн. - франшиза, встановлена договором страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_3

Оскільки страховиком 15.02.2013 року виплачено позивачу 24032 грн., сума коштів, що підлягає стягненню зі Страхової компанії "Альфа-Гарант" у судовому порядку складатиме:

33581,82 - 24032 = 9549 грн. 82 коп.

Крім цього, дійшовши вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3, судом першої інстанції всупереч вимог ст.215 ЦПК України, без врахування відповідних роз'яснень, викладених у п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення" у рішенні суду не було наведено жодних мотивів такої відмови з посиланням на закон та інші нормативно-правові акти матеріального права.

Так, у відповідності ч.2 ст.1188 ЦК України, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Згідно вимог ч.1 ст.1190 особи, які спільними діями яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими.

Виходячи зі змісту правовідносин, що виникли між сторонами у справі, вимоги позивача про стягнення з відповідачів ТзДВ СК "Альфа-гарант" та ОСОБА_3 виплаченого не в повному розмірі страхового відшкодування солідарно, як такі, що не регулюють спірні правовідносини, є безпідставними і до задоволення не підлягають.

Разом з тим, ст.1194 ЦК України передбачено обов'язок особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди.

Як вбачається з договору про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_3, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну складає 50000 грн. (а.с.19).

Враховуючи відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів про наявність передбачених законом підстав для солідарної відповідальності ОСОБА_3, а також те, що розмір страхового відшкодування, визначений судом (на загальну суму 33581 грн. 82 коп.) повністю охоплюється лімітом відповідальності страховика, встановленим договором страхування (50000 грн.) колегія суддів приходить до висновку про відсутність порушень прав позивача з боку відповідача ОСОБА_3 у невиплаті ОСОБА_2 страхового відшкодування та у зв'язку з цим - про відмову позивачу у задоволенні його позовних вимог про солідарну виплату страхового відшкодування, заявлених до ОСОБА_3

У відповідності до вимог п.п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

З врахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції підлягає зміні як в частині зменшення розміру невиплаченої ОСОБА_2 відповідачем ТзДВ СК "Альфа-Гарант" суми страхового відшкодування до 9549 грн. 82 коп., так і відповідно - в частині розподілу судових витрат.

Згідно з вимогами ч.1 ст.88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи те, що позивачу ОСОБА_2 ухвалою суду від 07.05.2013 року відстрочено до ухвалення судового рішення сплату судового збору у розмірі 261 грн. 43 коп., а також з врахуванням суми задоволеної частини позовних вимог у розмірі 9549 грн. 82 коп., що складає 36,5 % від усієї суми заявлених до відповідача вимог, з позивача ОСОБА_2 підлягає стягненню в користь держави судовий збір в сумі 95 грн. 42 коп., в той час як з відповідача ТзДВ СК "Альфа-Гарант" - судовий збір у розмірі 261,43- 95,42 = 166 грн. 01 коп.

Керуючись ст.ст.58 ч.1, 60 ч.4, 88 ч.1, 209 ч.ч.1, 2, 3; 303 ч.1, 305 ч.2, ч.1 п.3; 309 ч.1 п.3, ; 313, 314 ч.2, 316 ч.1, 317 ч.1, 319 ч.1, 324 ч.1 п.1, 325 ч.1 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 990, 999, 1188 ч.1 п.1, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст.12, 22 п.22.1, 29, 32 п.32.7, 36 п.36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року № 1961-ІV з наступними змінами і доповненнями, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Альфа-Гарант" - задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 серпня 2013 року - змінити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" (вул.Л.Українки,26 м.Київ, код ЄДРПОУ 32382598) в користь ОСОБА_2 АДРЕСА_1) 9549 (дев'ять тисяч п'ятсот сорок дев'ять) грн. 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір у розмірі 95 грн. (дев'яносто п'ять) грн. 42 коп., з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" (вул.Л.Українки,26 м.Київ, код ЄДРПОУ 32382598) в користь держави судовий збір у розмірі 166 (сто шістдесят шість) грн. 01 коп.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.Б. Щавурська