Постанова № 34087444, 17.09.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2013 р. справа № 2а/0470/2458/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новоженін І.Є.

за участю представників:

прокурора: - Зубова О. В. (посвідчення №015940)

позивача: - Лісовий А. В. (дов. №6202/10/10-019)

відповідача: - ОСОБА_3 (дов. від 04.01.2011 р.)

- ОСОБА_4 (паспорт)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року

у справі № 2а/0470/2458/11

за позовом прокурора м. Вільногірська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції

до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4

про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій у сумі 2202,00 грн.,-

встановила:

Прокурор м. Вільгірська Дніпропетровської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Верхгьодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4, в якому просив стягнути з відповідача 2 202,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачено грошові кошти у розмірі 2202,00 грн., що визначені рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.09.2010 р. №0009072303 та №0009052303, які відповідачем не оскаржені, внаслідок чого і виник борг у розмірі 2202,00 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2011 адміністративний позов задоволено. Стягнуто з відповідача заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 2202,00 грн.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду в частині стягнення штрафу в розмірі 1522,00 грн. у зв'язку з відсутністю вказаного правопорушення, а зі сплачених 900,00 грн. здійснити погашення штрафу в розмірі 680,00 грн., суму, що лишилась визначити до повернення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачем неправомірно здійснено погашення попереднього податкового боргу грошовими коштами в розмірі 900,00 грн., що були спрямовані на погашення боргу в розмірі 2202,00 грн. згідно рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.09.2010 р. №0009072303 та №0009052303. По суті правопорушень відповідач підтверджує здійснення не щоденного друку фіскальних звітних чеків за 16 березня та 19 травня 2010 року, проте наголошує, що вказане порушення не призвело до не оприбуткування готівкових коштів у день одержання готівки, а відтак штрафні санкції відповідачем застосовані неправомірно.

Відповідач та його представник в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Прокурор та позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечують, зазначають, що рішення судом першої інстанції прийнято законно та обґрунтовано.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивачем проведено перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, господарської одиниці відповідача - магазину, що розташований за адресою с.Водяне, вул.18 років дивізії, за результатами якої складено від 30.08.2010.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

- не забезпечено щоденний друк фіскального звітного чека за 16.03.2010 (роздрукований 17.03.2010 о 05:48 год. та за 19.05.2010 (роздрукований 20.05.2010 о 08:08 год., що є порушенням п.9 ст.3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- неоприбуткування готівки (в день одержання готівкових коштів), що надійшла до каси за 19.05.2010 в сумі 132,65 грн. та 16.03.2010 в сумі 171,80 грн., що є порушенням п.п.2.2 - 2.6 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті України», затвердженого Постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004.

На підставі акту позивачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0009072303 від 08.09.2010, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1522,00 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0009052303 від 08.09.2010, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 680,00 грн.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, частково погоджується з судом першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до п.9 ст.3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п.2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199, Z-звіт виконується суб'єктом підприємницької діяльності в кінці дня,

З огляду на наведені правові норми, колегія суддів вважає, що виявлене під час перевірки нероздрукування відповідачем фіскального звітного чеку за 16.03.2010 (роздрукований 17.03.2010 р. о 05:48 год.) та за 19.05.2010 (роздрукований 20.05.2010 р. о 08:08 год.) свідчить про порушення ним п.9 ст.3 Закону №265/95-ВР.

Вказані обставини відповідачем не спростовані, підтверджені матеріалами справи.

Також є таким, що підтверджений матеріалами справи факт неоприбуткування відповідачем готівкових коштів в день їх одержання.

Згідно з пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637, оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Книга обліку розрахункових операцій (КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються па підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до пункту 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Розроблений на виконання Закону України № 265/95-ВР Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 614 від 01.12.2000, передбачає при використанні книги ОРО, зареєстрованої на РРО, підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо (п.7.5 Порядку).

Як вбачається з акту перевірки та не заперечується відповідачем, до книги ОРО внесено записи про облік руху готівки за 16.03.2010 на загальну суму 171,80 грн. та 19.05.2010 на загальну суму 132,65 грн., проте вказане не підтверджується фіскальними звітними чеками на відповідних сторінках книги ОРО, а відтак колегія суддів приходить до висновку про несвоєчасне оприбуткування відповідачем готівкових коштів.

Відповідно до абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» №436/95 від 12.06.1995 за неоприбуткування, неповне та/або несвоєчасне оприбуткування у касах готівки передбачено штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

За порушення п.9 ст.3 Закону №265/95-ВР пунктом 4 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлена відповідальність у вигляді фінансових санкцій у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про правомірність притягнення відповідача до відповідальності, проте вважає невірним висновок про обґрунтованість розміру застосованих до відповідача штрафних санкцій з огляду на наступне.

Відповідно до позиції Верховного Суду України, яка висловлена у постанові від 16.04.2013 у справі № 21-98а13 за позовом про визнання незаконним та скасування рішення податкового органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій за вчинення порушень, про які йдеться у п. 4 ст. 17 Закону №265/95-ВР, відповідний орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чека та/або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій, виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги).

У вказаній постанові Верховний Суд України вказує, що невиконуючи протягом певного періоду обов'язок щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи цей чек у книзі обліку розрахункових операцій - триваюче.

Відповідно до статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій за кожен з двох випадків не роздрукування фіскальних звітних чеків є неправомірним, а отже рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0009052303 від 08.09.2010 є неправомірним в частині суми 340,00 грн., тобто за вказаним рішенням підлягає стягненню сума 340,00 грн., за рішенням №0009072303 від 08.09.2010 - сума 1522,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції правильно встановив, що визначений позивачем борг зі сплати штрафних (фінансових) санкцій відповідачем непогашений, додані відповідачем квитанції про часткову сплату штрафних санкцій правомірно не визнані належними доказами у справі, оскільки на дату перерахування коштів відповідач мав попередній борг перед бюджетом по штрафним санкціям, а платіжні документи, на які посилається відповідача, не містять призначення платежу. Отже позивачем отримані суми правомірно зараховані в рахунок погашення штрафної санкції по строку сплати 26.10.2009.

За наведених обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується заборгованість відповідача по платі штрафних санкцій в загальній сумі 1862,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача - частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2011 року у справі № 2а/0470/2458/11 - скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 1862,00 грн.

В решті позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко