Ухвала суду № 34087423, 25.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2013 р. справа № 2а-0870/792/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новоженін І.Є.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Велика Технологічна Компанія»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року

у справі № 2а-0870/792/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Велика Технологічна Компанія»

до Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 24.12.10 № 0000782301/0,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Велика Технологічна Компанія» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову (а.с.199), просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 24.12.2010 р. за №0000782301/0, яким визначено податкове повідомлення-рішення з податку на прибуток в загальному розмірі 94155,00 грн., в т.ч. 62770,00 грн. - основний платіж, 31385,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача не було правових підстав для висновку про перерахування позивачем грошових коштів за договорами поставки, укладеними з ПП «Протехбуд-Постач» та ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», без мети реального настання наслідків та з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, оскільки всі господарські операції позивача підтверджені первинними бухгалтерськими документами. Оскільки первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій, є такими, що не суперечать законодавству, відтак позивачем правомірно сформовані валові витрати.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.04.2011 у задоволенні адміністративного позову відмовлено з тих підстав, що операції по взаємовідносинах TOB "ВТК" із ПП "Промтехбуд-Постач", а також з ВГІ "ЗАЕС" ДГІ "НАЕК "Енергоатом" не мали реального товарного характеру.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (а.с.237), в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. та визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 24.12.2010 за №0000782301/0.

Апеляційна скарга фактично мотивована доводами, викладеними в адміністративному позові.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем - Державною податковою інспекцією у м. Енергодар Запорізької області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000782301/0 від 24.12.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 94155,00 грн., в тому числі 62770,00 грн. - за основним платежем, 31385,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для прийняття означеного податкового повідомлення-рішення є висновки, зроблені відповідачем в ході проведеної планової виїзної перевірки ТОВ "Велика технологічна компанія" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2010 (акт перевірки від 30.11.2010 №256/23-0/34697345).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 (з урахуванням п.п.1.32, 1.31 ст.1), п.5.1. п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 95070 грн., у тому числі: за півріччя 2007 року - 12 718,00 грн., за 3 квартали 2007 року - 36 257,00 грн., за 2007 рік - 32 300,00 грн., за 1 квартал 2008 року - 29 786,00 грн., за півріччя 2008 року - 29 119,00 грн., за 3 квартали 2008 року - 21 694,00 грн., за 2008 рік - 60 976,00 грн., за 1 квартал 2009 року - 1 794,00 грн.. за півріччя 2009 року - 1 794,00 грн., за 3 квартали 2009 року - 1 794,00 грн., за 2009 рік - 1 794,00 грн., та завищено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 15 828,00 грн.

Як зазначено в акті перевірки, за період з 01.04.2007 по 31.03.2010 підприємством завищено скоригований валових доход в загальній сумі 1440668,00 грн. За цей же період підприємством завищено валові витрати на загальну суму 1836776,00 грн.

Наведені обставини пов'язані з встановленим порушенням позивачем ч.1 ст.203, ст.215, ст.228, ст.662, ст.655, ст. 656 Цивільного Кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (п.5 ст.203 ЦК України), а саме:

- по правочину між позивачем та ПП "Протехбуд-Постач" - договори №08/01 від 08.01.2008 та б/н від 07.03.2008 на загальну суму 1703306,76 грн. та ПДВ 323027.43 грн.;

- по правочинам між позивачем та ВП "ЗАЕС", ДП "НАЕК "Енергоатом" - договори: №592(6)07УС від 05.12.2007, №174(2)08УС від 12.05.2008, №217(6)08УК від 06.06.2008, №193(6)08УК від 22.05.2008, №232(2)08УК від 12.06.2008, №105УС від 26.08.2008, №26.09.2008 №116УС, №376(2)08УК від 23.09.2008, №474(6)08УК від 11.11.2008, №556(2)08УК від 23.12.2008, №138(6)08УК від 09.04.2009 на загальну суму відносин 1440667, 80 грн. (без урахування ПДВ) та ПДВ 288133.59 грн.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону Україні "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку..; - або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.4.1 ст. 4 вказаного Закону валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закон №334/94-ВР).

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3.Закону №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (покупець) та ПП «Промтехбуд-Постач» (постачальник) укладено договори поставки ТМЦ №08/01 від 08.01.2008 та б/н від 07.03.2008 на загальну суму 1703306,76 грн., ПДВ 323027,43 грн. На підтвердження фактичного виконання вказаних договорів позивачем надано податкові накладні, рахунки фактури, видаткові накладні.

В подальшому, між позивачем (постачальник) та ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» (покупець) укладено договори поставки продукції (в т.ч. запасних частин, які раніше були придбані у ПП «Промтехбуд-Постач») №592(6)07УС від 05.12.2007, №174(2)08УС від 12.05.2008, №217(6)08УК від 06.06.2008, №193(6)08УК від 22.05.2008, №232(2)08УК від 12.06.2008, №105УС від 26.08.2008, №116УС від 26.09.2008, №376(2)08УК від 23.09.2008, №474(6)08УК від 11.11.2008, №556(2)08УК від 23.12.2008, №138(6)08УК від 09.04.2009 на загальну суму 1440667,80 грн. та ПДВ 288133,59 грн. На підтвердження фактичного виконання вказаних договорів позивачем надано податкові накладні та рахунки фактури.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договорами поставки ТМЦ №08/01 від 08.01.2008 №08/01 та від 07.03.2008 б/н, укладеними позивачем з ПП "Промтехбуд-Постач", не передбачено умови поставки товару, тобто взагалі не визначено за чий рахунок повинен здійснюватися транспортування товару, ким повинен бути фактично перевезений товар та на яких умовах.

Відповідно до умов договорів, укладених між позивачем з ВП "ЗАЕС" ДП "ПАЕК "Енергоатом", обов'язки та витрати щодо фактичного транспортування ТМЦ покладаються на продавця, тобто позивача.

Перевіркою первинних документів, наданих позивачем до перевірки, не встановлено здійснення витрат позивачем щодо закупівлі послуг з перевезення вантажів, отримання в оренду транспортних засобів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Виходячи з наведеного вище, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що подані позивачем документи на підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Промтехбуд-Постач", також ВП "ЗАЕС" ДП "ПАЕК "Енергоатом" не є достатніми доказами правомірності відображення відповідних сум в податковому обліку позивача.

Позивачем не подано доказів, в тому числі на вимогу суду, на підтвердження здійснення перевезення, зберігання товару та його оприбуткування.

Крім того, відповідно до наявного в матеріалах вироку Василівського районного суду Запорізької області від 24.11.2009 у кримінальній справі №1-627/2009 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.2 ст.205, ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво та службове підроблення) щодо створення підприємств ПП «Агроторгопт» та ПП «Промтехбуд-Постач», ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України та призначено покарання, з урахуванням ст. 70 ч.1 Кримінального кодексу України - 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях будь-яких форм власності строком на 1 рік. У відповідності до ст.ст. 7 ч.5, 74 ч.4 КК України ОСОБА_2 звільнено від призначеного покарання внаслідок зміни обставин. Вирок набрав законної сили 10.12.2009.

Вказаним вироком встановлено, що протягом 2008-2009 років з розрахункових рахунків контрагентів на розрахункові рахунки ПП «Промтехбуд-Постач», начебто за поставлену продукцію, здійснено перерахування грошових коштів, при цьому фактично поставка продукції не здійснювалась, ніякої господарської діяльності ПП «Промтехбуд-Постач» не здійснювало.

Згідно з ч.4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З огляду на вищевикладене, колегія приходить до висновку, що позивач не мав права на формування валових витрат та валових доходів по господарським операціям з ПП «Промтехбуд-Постач» та ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», внаслідок чого є правомірним прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000782301/0 від 24.12.2010.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи в достатньому обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про відмову в задоволенні позову.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Велика Технологічна Компанія» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року у справі № 2а-0870/792/11 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко