Ухвала суду № 34087200, 09.07.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р. справа № 2а/0470/13635/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новоженін І.Є.

за участю представників:

позивача: - Буртова К.Д. дов від 08.07.2013

відповідача: - Семенова І.В. дов від 08.07.2013

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.12

у справі № 2а/0470/13635/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Трансавтоматика»»

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000952302 від 27.05.11,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Трансавтоматика»» звернулося до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська з позовом, в якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000952302 від 27.05.11, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 127262,00 грн., в т.ч. 127261,00 грн. - основний платіж, 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу про укладення позивачем правочинів з ПТВП «МПК-Контакт», які мають ознаки нікчемності, з відповідними правовими наслідками, зокрема, безпідставного віднесення сум податку на додану вартість в складі придбаного товару до складу податкового кредиту.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2012 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000952302 від 27.05.2011.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (т.2 а.с. 2), в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована обставинами, встановленими відповідачем в ході перевірки.

Представник відповідача в судовому засідання підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, постановлено законне та обґрунтоване рішення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000952302 від 27.05.2011, яким підприємству нарахована сума податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 127 262 грн., з яких збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 127262,00 грн., в т.ч. 127261,00 грн. - основний платіж, 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для прийняття означеного податкового повідомлення-рішення стали висновки, зроблені відповідачем в результаті проведеної невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Трансавтоматика»» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за січень 2011 року по взаємовідносинам з платником податків ПТВП «МПК-КОНТАКТ» (акт перевірки № 1010/232/20257178 від 13.05.2011).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188; п. 198.6 ст. 198; п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов'язань у лютому 2011 року у сумі 127260,80 грн.

Як зазначено в акті перевірки, відповідно до ч.ч. 1,5 ст. 203, ч.ч.1,2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України правочини між ТОВ «НВО «Трансавтоматика» та ПТВП «МПК-Контакт», вчинені в січні 2011 року, мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону.

В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток.

Вищезазначене свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Тобто такі угоди носять фіктивний характер.

До такого висновку відповідач дійшов з огляду на наступні обставини.

Між ТОВ «НВО «Трансавтоматика» (покупець) та ПТВП «МПК-Контакт» (постачальник) укладені договори купівлі-продажу № Т-0029/10 від 02.11.2010 та № Т-0031/10 від 04.11.2010.

Відповідно до вказаних договорів, постачальник зобов'язується поставити у власність ТОВ «НВО «Трансавтоматика» у визначений термін товар, відповідно до специфікацій (запчастини та комплектуючи).

У відповідності з п.3.1 договору № Т-0031/10 від 04.11.2010 позивачем протягом листопада - грудня 2010 року здійснена попередня оплата за обумовлений договором товар на загальну суму 427116 грн., що підтверджено платіжними документами, з призначенням платежу «за матеріали по договору № Т-0031/10 від 04.11.2010».

Протягом грудня 2010 року та січня 2011 року позивачем отримано від ПТВП «МПК-Контакт» товар в межах договорів купівлі-продажу № Т-0029/10 від 02.11.2010 та № Т-0031/10 від 04.11.2010, що підтверджено видатковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.

По факту отримання від позивача попередньої оплати або факту поставки, відповідно, ПТВП «МПК-Контакт» виписані податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість в складі ціни придбаного товару віднесені до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів.

Податковий кредит у розмірі 127260,80 грн. задекларований підприємством згідно із розрахунком коригування сум ПДВ до податкової декларації у лютому 2011 року (№ 9000923405 від 15.05.2011) на підставі податкових накладних, отриманих із запізненням,: № 11012 від 11.01.2011 на суму 52422 грн. в т.ч. ПДВ 8737 грн.; № 21011 від 21.01.2011 - 401866 грн., в т.ч. ПДВ 66977,67 грн.; № 26011 від 26.01.2011 -151644 грн., в т.ч. ПДВ 25274 грн.; № 28011 від 28.01.2011 - 157632,80 грн. в т.ч. ПДВ 26272,13 грн.

Вказаний факт відповідачем не заперечується, встановлений ним в ході перевірки.

Посилаючись на акт ДПІ Жовтневому районі м. Дніпропетровська «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПТВП «МПК-КОНТАКТ» з питання дотримання вимог податкового законодавства за січень 2011 року» від 05.04.2011 №1068/23/4/30192548, відповідач зазначає, що на початок періоду, що перевірявся, у ПТВП «МПК-КОНТАКТ» відсутні залишки товару, що свідчить про відсутність факту придбання товару від постачальників, неможливості реалізації товару, в т.ч. ТОВ «НВО «Трансавтоматика». ПТВП «МПК-КОНТАКТ» за реєстраційною адресою не знаходиться, не має основних засобів, виробничих потужностей, достатньої кількості трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності, виробничого обладнання, транспортних засобів.

За висновками акту від 05.04.2011 №1068/23/4/30192548 встановлено порушення ПТВП «МПК-КОНТАКТ» до ч.5 ст. 203, ч.ч.1,2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійснених ПТВП «МПК-КОНТАКТ» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар по таких правочинах не був переданий в порушення ст.ст.662, 665 та 656 ЦК України за січень 2011 року. У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, такий правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Оскільки фактично відсутній намір створення відповідних правових наслідків, такі угоди носять фіктивний характер.

Виходячи з наведених обставин, а також встановленої розбіжності між сумою, задекларованого податкового зобов'язання ПТВП «МПК-Контакт», та сумою податкового кредиту, задекларованого покупцями, зокрема, ТОВ «НВО «Трансавтоматика», за період з 01.01.2011 по 31.01.2011, відповідач встановив, що правочини між та ПТВП «МПК-Контакт», вчинені в січні 2011 року, мають ознаки нікчемності, не спричиняють реального настання правових наслідків, відповідно, позивач включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в вартості товару на підставі документів, що не мають статусу первин них документів, є такими, що не підтверджують факти здійснення господарських операцій.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковістю таких висновків податкового органу.

Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, законодавчою підставою не включення до складу податкового кредиту відповідних сум є не підтвердження придбання товарів (послуг) відповідними документами.

Матеріалами справи підтверджено факт здійснення перерахування коштів (передоплати), поставки товару ПТВП «МПК-КОНТАКТ» на адресу позивача в межах укладених ними договорів купівлі-продажу № Т-0029/10 від 02.11.2010 та № Т-0031/10 від 04.11.2010.

Фактичне виконання вказаних договорів підтверджується платіжними дорученнями, видатковими накладними. Вищенаведені документи містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

Придбаний позивачем товар в установленому порядку ним оприбуткований, використаний у власній господарській діяльності позивача, що підтверджено поданими позивачем доказами, зокрема, договорами підряду, актами виконаних робіт.

На момент укладення та реалізації цих договорів контрагент позивача - ПТВП «МПК-КОНТАКТ» мало зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Відповідачем доказів анулювання свідоцтва про реєстрацію контрагента позивача в якості платника податку на додану вартість, виключення його з реєстру платників податку на додану вартість не надано, податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені ПТВП «МПК-КОНТАКТ» у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Наведені в акті перевірки обставини щодо відсутності у ПТВП «МПК-КОНТАКТ» реальної можливості здійснювати будь-який вид діяльності в установленому порядку, як того вимагає ст.ст.70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведені.

Посилання відповідача на факти, зафіксовані в акт ДПІ Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 05.04.2011 №1068/23/4/30192548 стосовно ПТВП «МПК-КОНТАКТ», не приймається колегією суддів до уваги, оскільки інформація, що міститься в цьому акті, за встановлених вище фактичних обставин не може бути підставою для висновку про недійсність (нікчемність) укладених договорів, а відтак й про завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 127261,00 грн.

З огляду на приписи ст.528 ЦК України не встановлена наявність у ПТВП «МПК-КОНТАКТ» умов для фінансово-господарської діяльності, не свідчить про неможливість виконання вказаних вище договорів та відсутність ознак реальності операцій щодо поставки товару.

Вказані вище договори між позивачем та ПТВП «МПК-КОНТАКТ» не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами). Крім того, відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідачем вказана норма законодавства не врахована, належні докази на підтвердження викладених в акті перевірки доводів щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції з передачі ПТВП «МПК-КОНТАКТ» позивачеві обумовленого договорами в специфікаціях товару відповідачем не зазначені, суду не подані. Жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти та був обов'язковим для застосування на всій території України, в матеріалах справи відсутній.

Згідно з положеннями наведених вище правових норм в їх сукупності, вбачається, що сума податку на додану вартість, включена до складу ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, а отже саме він і несе відповідальність по сплаті цього податку до бюджету.

В будь-якому випадку невиконання постачальником товару своїх зобов'язань перед бюджетом не передбачено законодавцем як підстава для втрати покупцем права на податковий кредит.

В даному випадку, якщо контрагент позивача і не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем виконані всі умови для віднесення суми податку на додану вартість 127261,00 грн. до складу податкового кредиту у лютому 2011 року, у зв'язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції в повному обсязі з'ясовано усі обставини, які мають значення для справи, ухвалено законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.12 у справі № 2а/0470/13635/11 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко