Ухвала суду № 34087014, 04.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2013 р.справа № 1170/2а-61/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Новоженін І. Є.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року

у справі № 1170/2а-61/11

за позовом Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення штрафних (фінансових) санкцій,-

встановила:

Світловодська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якому просила стягнути з відповідача заборгованість в сумі 3951,50 грн. на користь позивача в доход державного бюджету.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем проведено планову перевірку відповідача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері та безготівкового обігу в результаті якої було встановлено порушення п.1 та п.13 ст.3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», внаслідок чого прийнято рішення про застосування фінансових санкцій в розмірі 3951,50 грн. Означена сума відповідачем в доход держави не сплачена.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.03.2011 адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (а. с. 42), в якій просить прийняти нову постанову та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд дійшов помилкового висновку про правомірність проведеної позивачем перевірки та правомірність застосування штрафної санкції за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі коштів, зазначеній в денному звіті РРО. Позивачем не доведено правомірності застосування штрафних санкцій, а відтак вказані штрафні санкції застосовані до відповідача неправомірно.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, господарської одиниці - магазину, що розташований за адресою АДРЕСА_1, та належить відповідачу, за результатами якої складено акт №731/11/27/2300/НОМЕР_1 від 09.07.2010.

Перевірка проведена в присутності продавця ОСОБА_2, яка від підпису акту перевірки відмовилась, про зазначено в акті перевірки.

В ході перевірки встановлено наступні порушення:

проведення розрахункової операції без використання реєстратора розрахункових операцій на суму 70,59 грн., що є порушенням п.1. ст.3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, у розмірі 790,30 грн., що є порушенням п.13 ст.3 Закону №265/95-ВР.

На підставі акту перевірки позивачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000762320 від 14.07.2010, згідно з яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 3951,50 грн. на підставі п.1 ст.17, ст.22 Закону №265/95-ВР.

Копія означеного рішення направлена на адресу відповідача разом з супроводжувальним листом від 14.07.2010 № 9026/10/23-104, отримана відповідачем 21.07.2010 (а.с.11, 12).

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції, який, задовольняючи позовні вимоги, встановив, що застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій є обґрунтованим, таким, що відповідає чинному законодавству.

Відповідно до п.1 ст.3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

Матеріалами справи підтверджено, відповідачем не спростовано, що розрахунковий документ на суму проведеної операції не видавався. Відповідно до акту перевірки правильності проведення розрахункової операції на місці реалізації товарів (надання послуг) від 09.07.2010 - додаток до акту перевірки №731/11/27/2300/НОМЕР_1 від 09.07.2010 (а.с.19) особою, що здійснює розрахункові операції, отримано 200,00 грн., реалізовано товару в асортименті, в тому числі горілка «Хлібний Дар» 0,5 л, цигарки «Winston», на суму 77,60 грн., видано здачу 122,40 грн. При цьому реєстратор розрахункових операцій не використовувався, розрахунковий документ не видавався. Означений акт підписаний особою, що здійснює розрахункові операції, - продавцем ОСОБА_2

Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо порушення відповідачем п.1 ст.3 Закону №265/95-ВР і як, наслідок, правомірного застосування до відповідача штрафної санкції в сумі 352,95 грн.

Згідно п.13 ст.3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Факт виявленого позивачем порушення п.13 ст.3 Закону №265/95-ВР, а саме: невідповідність суми готівкових коштів в розмірі 790,30 грн. - розбіжність між сумою готівкових коштів на місці проведення розрахунків (867,90 грн.) і сумою коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (70,59 грн.), з вирахуванням суми готівкових коштів, яка не була проведена через реєстратор розрахункових операцій, підтверджена наступними доказами - денним звітом реєстратора розрахункових операцій, фіскальний номер 1127000950, від 09.07.2010 та розпискою продавця про наявність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків (а.с.10).

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на те, що виявлені на місці проведення розрахунків відповідачу не належать, оскільки у вказаному магазині підприємницька діяльність ведеться також фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.

Статтею 2 Закону №265/95-ВР місце проведення розрахунків визначено як місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Отже, із приписів даної норми Закону випливає, що місце, де здійснюються розрахунки, та місце, де зберігаються готівкові кошти, - це одночасно є місцем, де розташовано реєстратор розрахункових операцій.

Відповідно до ч.4 п.23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №833 від 15.06.2006, забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Відповідно до п.1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 № 637, каса - це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів, місце проведення розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій підпадає під визначення каси.

Згідно п.4.1 того ж Положення з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку.

Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.

Таким чином, у випадку здійснення підприємницької діяльності з продажу товарів в одному магазині різними суб'єктами господарювання такі суб'єкти мають забезпечити наявність відповідної технічної конструкції, за допомогою якої можна було б розмежувати місця здійснення розрахунків кожного з підприємців та відповідно зменшити ймовірність змішування готівкових коштів з різних кас.

Наявні в матеріалах справи докази не спростовують встановленого позивачем факту невідповідності суми грошових коштів та не підтверджують тієї обставини, що грошові кошти, які знаходились у продавця під час перевірки, були в тому числі особистими коштами іншої особи, які за правилами повинні бути відокремлені від загальної маси грошових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахункової операції. Реалізація всього товару, який знаходився в магазині, здійснювалась одночасно та без відокремлення отриманих грошових коштів працівником позивача - продавцем ОСОБА_2, внаслідок чого твердження відповідача, що у суму 867,90 грн. включено готівкові кошти, отримані від продажу належного ОСОБА_3 товару, не відповідає фактичним обставинам.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про порушення відповідачем п.13 ст.3 Закону №265/95-ВР.

Виходячи з наведеного, встановлені в акті перевірки №731/11/27/2300/НОМЕР_1 від 09.07.2010 факти свідчать про порушення відповідачем норм п.п.1, 13 ст. 3 Закону №265/95-ВР, що тягне за собою відповідальність у вигляді фінансових санкцій в розмірах, встановлених в п. 1 ст.17, а також ст. 22 цього Закону.

Порядок стягнення штрафних санкцій за порушення Закону №265/95-ВР визначається цим Законом з урахуванням затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.01 № 110 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, яка діяла на час звернення позивача до суду.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що на день вирішення спору в суді першої інстанції нараховані відповідачеві штрафні санкції в загальній сумі 3951,50 грн. останнім не сплачені, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в достатньому обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року у справі № 1170/2а-61/11 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко