Рішення № 34086190, 03.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2013 р. Справа № 911/2685/13

Розглянувши матеріали справи за позовом Української міської ради Обухівського району Київської області, м.Українка

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українка», м.Українка

Товариства з обмеженою відповідальністю «Софттрейд», м.Київ

про визнання права власності на майно та витребування майна

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні розивача: Обухівської районної ради та Підприємства по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Грицаєнко С.М., Щевель С.М.

Від відповідача1: Рудик М.В.

Від відповідача 2: Оводнев О.Є.

Від третьої особи1: не з'явився

Від третьої особи2: Малимін В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Української міської ради Обухівського району Київської області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українка» (далі - відповідач 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Софттрейд» (далі - відповідач 2) за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні розивача: Обухівської районної ради та Підприємства по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради про визнання права власності на майно та витребування майна.

Провадження у справі №911/2685/13 порушено відповідно до ухвали суду від 12.07.2013 року та призначено справу до розгляду на 25.07.2013 року.

У судовому засіданні 25.07.2013 року оголошено перерву до 01.08.2013 року на 10:00.

Третя особа - Обухівська районна рада належним чином повідомлена про час і місце розгляду спору, у судове засідання 01.08.2013 року не з'явилась та надіслала суду заяву в якій позов визнає в повному обсязі, просить позов задовольнити та розглядати справу без участі представника.

Від третьої особи - Підприємства по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради надійшло клопотання про долучення доказів.

До господарського суду надійшов відзиви відповідача 1 та 2 на позовну заяву, в яких відповідачі проти позову заперечують та просять суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Судом у судовому засіданні 01.08.2013 року заслухано пояснення представників сторін та розглянуто подані відзиви та пояснення у справі. Розгляд справи відкладався на 15.08.2013 року.

У судовому засіданні 15.08.2013 року представники позивача та відповідача 1 надали додаткові письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 01.08.2013 року.

Представник 2 у судовому засіданні 15.08.2013 року подав додаткові письмові пояснення в обґрунтування заперечень на позов.

Крім того, представник відповідача 1 у судовому засіданні 15.08.2013 року подав клопотання про витребування у позивача Рішення Виконкому Української міської ради від 10.02.2010 року №36.

Заслухавши у судовому засіданні 15.08.2013 року пояснення представників сторін та дослідивши подані сторонами документи та докази, господарський суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи з метою витребування додаткових документів та доказів, необхідних для вирішення спору. Розгляд справи відкладався до 03.10.2013 року.

В судовому засіданні 03.10.2013 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідачі проти позову заперечували. В судовому засіданні 03.10.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані ними докази, судом встановлено наступне.

Українською міською радою Обухівського району Київської області подано позов про визнання за територіальною громадою міста Українка в особі Української міської ради Обухівського району Київської області права власності на нежитлову будівлю (будинок побуту), що розташована за адресою: Київська область Обухівський район місто Українка вулиця Юності, 6 та витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю «Софттрейд» на користь територіальної громади міста Українка в особі Української міської ради нежитлової будівлі (будинок побуту), що розташована за адресою: Київська область Обухівський район місто Українка вулиця Юності, 6.

Позов подано у зв'язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Українка» не визнає за Українською міською радою Обухівського району право комунальної власності на нежитлову будівлю (будинок побуту), що розташована за адресою: Київська область Обухівський район місто Українка вулиця Юності, 6 та вчиняє дії спрямовані на незаконне заволодіння вказаною будівлею.

Крім того, 20.06.2013 року на адресу Української міської ради Обухівського району Київської області надійшов лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Софттрейд» № 1906/13-2 від 19.06.2013 року до якого додано Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 04.04.2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українка» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Софттрейд», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М. та зареєстровано в реєстрі за № 782. Відповідно до п. 1.1.1. вищезазначеного Договору купівлі-продажу, за ним відчужується цілісний майновий комплекс, будинок побуту, літера А, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, м.Українка, вул. Юності, будинок 6.

Таким чином, позивач вважає, що нежитлове приміщення (Будинок побуту), що розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6 фактично викрадений у законного власника територіальної громади міста Українка в особі Української міської ради Обухівського району, оскільки вибув з володіння поза її волею.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 року № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)» затверджено Перелік державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), згідно з яким у власність областей передано державне майно, зокрема об'єднання, управління, підприємства по ремонту і пошиттю взуття, одягу, трикотажних виробів, ремонту складної побутової техніки, включаючи радіотелевізійну апаратуру, по ремонту та виготовленню меблів, хімічній чистці одягу і пранню білизни, ремонту і будівництву житла, а також власних основних фондів, автотранспортні підприємства, підприємства по наданню фотопослуг, ритуальних послуг, лазні, прокатні пункти, побуткомбінати, перукарні, малі та інші державні підприємства, що обслуговують населення.

Пунктом 3 вищевказаної Постанови КМУ передбачено, що розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів; розмежування майна між власністю районів, міст обласного підпорядкування та власністю інших адміністративно-територіальних одиниць провадиться виконкомами районних і міських Рад народних депутатів з участю виконкомів районних у містах, міських районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів.

06.05.1992 року виконавчий комітет Обухівської районної ради народних депутатів на виконання рішення облвиконкому від 27.01.1992 року № 11 «Про розмежування майна комунальної власності області» та керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1992 року № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)», прийняв рішення № 183 «Про розмежування майна комунальної власності». Згідно з п. 10 додатку до зазначеного рішення № 183 Українській міській раді Обухівського району Київської області (в комунальну власність) передано Будинок побуту «Українка», який розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Українка вулиця Юності, 6.

Таким чином, будівлю Будинку побуту «Українка» передано у комунальну власність територіальної громади міста Українка в 1992 році при розмежуванні загальнодержавного майна.

Позивач стверджує, що з моменту передачі в 1992 році в комунальну власність територіальній громаді міста Українка нежитлової будівлі (Будинок побуту), яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, 6, Українська міська рада від імені та в інтересах територіальної громади міста, володіє, користується та розпоряджається вказаним майном на власний розсуд.

Зокрема, Рішенням виконавчого комітету Української міської ради народних депутатів №31 від 22.02.1999 року «Про забезпечення належного утримання та ефективної експлуатації будинку побуту м. Українка» вирішено винести на розгляд сесії міської ради питання передачі в постійне чи тимчасове користування будинку побуту підприємству по обслуговуванню житла виконкому, в зв'язку із незадовільним станом будинку побуту, заборгованістю перед бюджетом, тощо.

Рішенням п'ятої сесії Української міської ради двадцять третього скликання «Про передачу в тимчасове користування будинку побуту підприємству по обслуговуванню житла виконкому для забезпечення належного утримання та його ефективного експлуатування» від 02.03.1999 року Будинок побуту передано в користування Підприємству по обслуговуванню житла Української міської ради.

Договір оренди Будинку побуту м. Українка укладений 15.05.1999 року між Українською міською радою (Орендодавець) та Підприємством по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради (Орендар).

Також, згідно з Рішенням двадцять другої сесії Української міської ради двадцять третього скликання «Про передачу в тимчасове користування будинку побуту підприємству по обслуговуванню житла виконкому для забезпечення належного утримання та його ефективного експлуатування» від 05.02.2002 року, укладено Договір оренди майна Української міської ради, Будинку побуту м. Українка від 01.11.2003 року між Українською міською радою (Орендодавець) та Підприємством по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради (Орендар) з Додатковим угодами за період з 01.03.2004 року по 16.01.2013 року.

В свою чергу Підприємство по обслуговуванню житла виконавчого комітету Української міської ради відповідно до укладених договорів суборенди передавало орендовані приміщення будинку побуту, що розташований за адресою: Київська область Обухівський район місто Українка вулиця Юності, 6 в суборенду суб'єктам господарювання.

Позивач стверджує, що одним із суб'єктів господарювання який суборендував з 1999 року приміщення будинку побуту є Товариство з обмеженою відповідальністю «Українка», про що свідчить Договір оренди державного майна № 1 від 01.03.1999 року, укладений між Підприємством по обслуговуванню житла Української міської ради (Суборендодавець) та ТОВ «Українка» (Суборендар). Згідно п. 1 вказаного Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування виробничі приміщення будинку побуту м. Українка, які знаходяться на балансі Української міської ради, для надання побутових послуг (з Додатковими угодами за період з 01.02.2005 року по 01.05.2005 року.

Також, позивач зазначає, що при розслідуванні кримінальної справи СВ Обухівського РВ ГУМВС України в Київській області встановлено, що під час приватизації майна МП «Українка» безпосередньо будівля Будинку побуту, що розташована в м. Українка по вул. Юності, б у складі цілісного майнового комплексу не передавалась. Члени та голова комісії фонду комунального майна Обухівського району, які проводили оцінку вартості державного майна - цілісного майнового комплексу МП «Українка» повідомили, що у приватизаційну масу будівля Будинку побуту не входила, оцінка її не здійснювалась і під час укладення договору купівлі-продажу державного майна не передавалась.

Посилання позивача на встановлені в ході розслідування кримінальної справи обставини не приймаються судом, оскільки вони викладені в описовій частині постанови СВ Обухівського РВ ГУМВС України в Київській області від 12.12.2008 року про порушення кримінальної справи та переписані в описовій частині ухвали Обухівського районного суду від 17.05.2013 року, ґрунтуються виключно на поясненнях і по суті не досліджувались і не встановлені.

Також, суд не приймає посилання позивача на рішення Третейського суду і його скасування згідно рішення Господарського суду м. Києва від 30.09.2910 року у справі № 14/368, оскільки таке скасування відбулось з формальних підстав у зв'язку з відсутністю у Третейського суду повноважень встановлювати факт права власності, при цьому наявність права власності по суті не досліджувалась та не спростована.

Позивач в обґрунтування позовних вимог також заперечує правомірність державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Українка» права власності на нежитлову будівлю Будинку побуту, яка розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка вул. Юності, 6, та видачі Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 01.03.2013 року на підставі Свідоцтва про право власності № 8 від 25.01.1995 року виданого Фондом комунального майна Обухівського району та договору купівлі-продажу державного майна № 4485 від 27.12.1994 року, укладеного МП «Українка» із Фондом комунального майна Обухівського району.

Зокрема, позивач вважає, що Свідоцтво про право власності №8 від 25.01.1995 року видане Фондом комунального майна району Обухівської районної ради народних депутатів та договір купівлі-продажу № 4485 від 27.12.1994 року не стосуються безпосередньо будівлі Будинку побуту, що розташований за адресою: Київська область Обухівський район місто Українка вулиця Юності,6.

Позивач стверджує, що за вказаними документами передавалось лише обладнання та витратне майно Малого підприємства «Українка».

Крім того, позивач стверджує, що будівля Будинку побуту «Українка» не могла бути продана Фондом комунального майна Обухівського району Київської області, оскільки, Фонд комунального майна Обухівського району, утворений Рішенням 14-ї сесії Обухівської районної ради народних депутатів першого скликання «Про фонд комунального майна району» від 12.03.1993 року, відповідно до Положення про фонд комунального майна Обухівського району, затвердженого вказаним Рішенням, здійснює повноваження власника лише щодо майна, що є районною комунальною власністю.

Дослідивши наведені посилання позивача, суд зазначає, що, оскільки м. Українка підпорядковане Обухівському району, повноваження Фонду комунального майна Обухівського району Київської області, які поширюються на територію всього району, стосуються і комунального майна м. Українка. Крім того, позивачем не зазначено орган приватизації, який мав повноваження безпосередньо щодо майна м. Українка, відомості про створення Фонду комунального майна саме м. Українка відсутні.

Таким чином, посилання позивача на відсутність у Фонду комунального майна Обухівського району Київської області повноважень органу приватизації майна м. Українка суд вважає безпідставними. Крім того, повноваження Фонду комунального майна Обухівського району Київської області та дотримання процедури приватизації не підлягають дослідженню в матеріалах даної справи.

Також, позивач вважає, що з огляду на дані Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Малого підприємства побутового обслуговування «Українка», затвердженого Наказом № 48 Фонду комунального майна району від 27.12.1994 року, оціночна вартість майна згідно з передаточним балансом і документацією про результати інвентаризації станом на 01.11.1994 року становить 36 731 000 крб., що на думку позивача за його підрахунком на сьогоднішній день становить 799 грн. і свідчить про те, що будівля не входила до оцінки приватизованого майна.

Наведений розрахунок ґрунтується виключно на припущеннях і жодним чином не відображає та не обґрунтовує дійсний стан речей.

В ст. 2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (в редакції від 26.01.1994 року) зазначено, що балансова вартість основних фондів зазначених об'єктів малої приватизації не повинна перевищувати 20 мільйонів карбованців за станом на 1 травня 1992 року (після їх індексації), чим спростовується наданий позивачем розрахунок оцінки вартості спірного майна.

Відповідач 1 у відзиві проти позову заперечував, зазначив, що ТОВ «Українка»/, як правонаступник Малого підприємства «Українка» правомірно набуло право власності на приміщення Будинку побуту, розташованого за адресою Київська обл., м. Українка, вул. Юності, буд. 6.

Відповідач 1 пояснив та надав відповідні докази (оригінали для огляду, копії для доручення до матеріалів справи), що 12.05.1992 року Наказом №67-В директора Обухівського райпобуткомбінату виробничий підрозділ Обухівського райпобуткомбінату будинок побуту м. Українка перетворено в Мале підприємство «Українка». Крім того, зазначеним наказом було передано на баланс Малого підприємства «Українка»: 1) будинок побуту; 2) обладнання; 3) інвентар; 4) товари прокату.

22.10.1994 року в газеті «Обухівський край» (№83) було опубліковано оголошення про те, що Фонд комунального майна Обухівського району пропонує для приватизації як об'єкт малої приватизації - Мале підприємство «Українка» (м. Українка, вул. Юності 6).

27.10.1994 року до Фонду комунального майна Обухівського району була подана заява про реєстрацію Товариства покупців трудового колективу Малого підприємства «Українка». Згідно підписного листа, доданого до заяви про реєстрацію Товариства покупців (порядковий номер додатку 4), заява подається для придбання об'єкту приватизації, що знаходиться на балансі МП «Українка», а саме: будинку та обладнання.

Наказом Фонду комунального майна Обухівського району № 38 від 28.10.1994 року було зареєстровано заяву на реєстрацію товариства покупців - членів трудового колективу Малого підприємства «Українка», розташованого за адресою: 255401, м. Українка, вул. Юності, 6, та видано свідоцтво про реєстрацію зазначеного товариства і посвідчення голови товариства покупців.

02.11.1994 року Товариство покупців членів трудового колективу Малого підприємства побутового обслуговування «Українка», користуючись правами, наданими ст. ст. 5, 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та ст. 2, 8, 12 Закону України «Про приватизацію державного майна», подало до Фонду комунального майна Обухівського району заяву про приватизацію цілісного майнового комплексу - МП «Українка» (адреса місцезнаходження: 255401, м. Українка, вул. Юності, 6) шляхом викупу товариством покупців.

27.12.1994 року Наказом № 48 Фонду комунального майна Обухівського району Київської області затверджено акт оцінки вартості державного майна - цілісного майнового комплексу МП «Українка». Згідно затвердженого акту вартість цілісного майнового комплексу МП «Українка» становила 36 731 000 крб.

27.12.1994 року між Фондом комунального майна Обухівського району Київської області та Товариством покупців - членів трудового колективу Малого підприємства «Українка» укладено Договір купівлі-продажу державного майна - Малого підприємства «Українка». За змістом ст. 1 цього Договору предметом договору виступало державне майно /цілісний майновий комплекс/ Малого підприємства побутового обслуговування «Українка» (адреса місцезнаходження: 255401, м. Українка, вул. Юності, 6). Цей Договір посвідчено нотаріально 27.12.1994 року державним нотаріусом Української державної нотаріальної контори Антонченко А.В. та зареєстровано в реєстрі за № 4485.

Пунктом 1.5. зазначеного Договору купівлі-продажу встановлено, що право власності на продане державне майно /цілісний майновий комплекс/, що вказане в акті оцінки об'єкту приватизації за даним Договором купівлі-продажу переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору і повної сплати визначеної вартості державного майна.

У січні 1995 року Товариство покупців - членів трудового колективу Малого підприємства «Українка» перерахувало на рахунок Фонду комунального майна Обухівського району Київської області 36 731 000 крб.

25.01.1995 року Фондом комунального майна Обухівського району Товариству покупців - членів трудового колективу малого підприємства побутового обслуговування «Українка» видано Свідоцтво про власність (реєстраційний № 8) на майно/цілісний майновий комплекс/ Малого підприємства побутового обслуговування «Українка» (адреса місцезнаходження: 255401, м. Українка, вул. Юності, 6).

Крім того, 25.01.1995 року між Фондом комунального майна Обухівського району Київської області та Товариством покупців-членів трудового колективу Малого підприємства «Українка» складено акт передачі проданого майна. Згідно зазначеного акту продавець передав, а покупець прийняв: 1) основні засоби; 2) запаси та витрати; 3) грошові кошти, розрахунки та інші активи; 4) розрахунки та інші пасиви.

10.03.1995 року Фонд комунального майна Обухівського району звернувся до начальника обласного управління статистики з листом вх. № 10, у якому повідомив про укладення договору купівлі-продажу державного майна та просив включити це підприємство до державного реєстру, що і було зроблено.

20.06.1995 року Обухівською районною державною адміністрацією Київської області проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Українка». Згідно п. 1.1. Статуту ТОВ «Українка» створено в результаті приватизації майна /цілісного майнового комплексу/ товариством покупців - членів трудового колективу Малого підприємства побутового обслуговування «Українка» та здійснює свою діяльність як його правонаступник.

Враховуючи наведені відповідачем 1 обставини та надані докази, суд зауважує, що посилання позивача на набуття права власності на спірне майно на підставі рішення № 183 від 06.05.1992 року «Про розмежування майна комунальної власності» не заперчується і не спростовується, однак, в 1994 році майно вибуло з власності м. Українка у зв'язку з його приватизацією.

При цьому, приватизація не оскаржувалась і не була визнана недійсною в установленому законом порядку і на сьогоднішній день вважається чинною і законною.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (в редакції від 26.01.1994 року) сферою застосування цього закону є галузі, які підлягають першочерговій приватизації, зокрема побутове обслуговування населення.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (в редакції від 26.01.1994 року) об'єктами малої приватизації є цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, в тому числі об'єкти незавершеного будівництва. Будівлі (споруди, приміщення) за бажанням покупця приватизуються разом з розташованими в них об'єктами приватизації, якщо на це немає прямої заборони.

Не можуть бути об'єктами малої приватизації будівлі або їх окремі частини, які становлять національну, культурну і історичну цінність і перебувають під охороною держави.

Відповідно до п. 8 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1993 року № 717, цілісний майновий комплекс - це господарський об'єкт із закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг). Пунктом 10 цієї Методики було встановлено, що до переліку майна об'єктів приватизації як цілісних майнових комплексів включаються: 1) основні засоби та інші позаоборотні активи (у тому числі незавершене будівництво); 2) оборотні засоби - запаси і затрати, кошти, розрахунки та інші активи. Приналежність майна до основних і оборотних засобів визначається відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 року № 250.

Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» передбачено, що право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації.

Видача Фондом комунального майна Обухівського району Свідоцтва про право власності № 8 від 25.01.1995 року на цілісний майновий комплекс Малого підприємства «Українка» свідчить про виконання сторонами своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 4485 від 27.12.1994 року.

Враховуючи наведені норми законодавства, судом встановлено, що Товариство покупців трудового колективу Малого підприємства побутового обслуговування «Українка» в своїй заяві на приватизацію виявив бажання приватизувати будівлю Будинку побуту в м. Українка, яка не становить національної, культурної, історичної цінності і не заборонялась до приватизації.

Зокрема, зі змісту приватизаційної заяви Товариства покупців трудового колективу Малого підприємства побутового обслуговування «Українка» вбачається намір приватизувати майно Малого підприємства побутового обслуговування «Українка», яке знаходиться на його балансі. А як вбачається з Наказу №67-В директора Обухівського райпобуткомбінату було передано на баланс Малого підприємства «Українка»: 1) будинок побуту; 2) обладнання; 3) інвентар; 4) товари прокату.

Суд не досліджує по суті правомірність винесення відповідного Наказу №67-В (який позивачем не оскаржено у встановленому порядку) і приймає відповідний доказ лише в якості підтвердження наміру Малого підприємства побутового обслуговування «Українка» приватизувати в т.ч. будівлю Будинку побуту в складі цілісного майнового комплексу, яку вони вважали переданою на баланс.

Крім того, в підписному листі учасників на придбання об'єкта приватизації чітко визначено, що об'єкт приватизації: будівля, обладнання.

В Постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011 року у справі №2а-6372/10, яка підтримана Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.04.2011 року у справі № К/9991/5117/11 в мотивувальній частині (обставини, які встановлювались судом і були покладені в основу судового рішення) встановлено, що до приватизованого майна входила також будівля Будинку побуту м. Українка.

Також, суд звертає увагу, що позивача цілком влаштовує правомірність приватизації Малим підприємством побутового обслуговування «Українка» іншого майна, крім будівлі, в той час, як відповідне майно також поряд зі спірною будівлею відносилось до комунальної власності і мало однаковий правовий статус. Таким чином, суду не зрозуміло, що заперечує позивач, чи правомірність приватизації в цілому, чи факт входження будівлі до приватизованого майна, відповідна позиція позивача є суперечливою.

Щодо посилань позивача на договори оренди та додатки до них, відповідне питання вже було об'єктом судового розгляду у справі №2а-6372/10, і надані позивачем договори оренди та додатки до них суд не взяв до уваги.

Позивачем не надано Акту прийому-передачі Будинку побуту за вказаними договорами.

Суд вважає, що посилання позивача на наявність Договорів оренди спірного приміщення (в. тому числі суборенди з відповідачем 1) не спростовує виникнення у відповідача 1 (його правопопередника - Малого підприємства побутового обслуговування «Українка») права власності на спірне майно в ході приватизації, Договір оренди міг бути укладений помилково в залежності від обізнаності відповідних посадових осіб про дійсні обставини справи чи з метою врегулювання спірності питання.

Щодо наданих 3-ю особою доказів про нарахування та сплату орендних платежів, суд зазначає, що в них є посилання лише на номери рахунків для оплати і в жодному з них не зазначено посилання на договір оренди, тому не можливо встановити про оренду якого приміщення і за якими договорами відбувались нарахування та сплати.

Надані позивачем листи про відмову відповідача 1 від орендних відносин приміщення Будинку побуту не приймаються судом, оскільки не містять інформації яка дозволяла б встановити за яким договором оренди і про які приміщення (не вказано адреси місця розташування) йде мова.

Щодо посилання позивача на реєстрацію за ним права власності (Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 11.02.2010 року Серія САВ № 408262 та Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25293671 від 11.02.2010 року Серія ССО № 582586), відсутність підстав для такої реєстрації встановлена Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011 року у справі №2а-6372/10 та Ухвала Вищого адміністративного суду України від 19.04.2011 року у справі № К/9991/5117/11.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Українка» у порядку, встановленому Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (в редакції від 26.01.1994 року) на підставі Договору купівлі-продажу державного майна - Малого підприємства «Українка», набуло у власність внаслідок правонаступництва цілісний майновий комплекс Малого підприємства «Українка», до складу майна якого входив Будинок побуту (розташований за адресою: 255401, м. Українка, вул. Юності, 6).

Викладене випливає, також з Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2011 року у справі №2а-6372/10 та Ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.04.2011 року у справі № К/9991/5117/11, підтверджується Свідоцтвом про право власності від 01.03.2013 року №901236 та Витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності із ст.ст. 316, 387 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, власник не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Враховуючи, що за наслідками розгляду спору судом встановлено факт вибуття спірного майна - будівлі Будинку побуту м. Українка з комунальної власності м. Українка внаслідок приватизації, позивач правомірно втратив право власності на спірне майно, відтак відсутні підстави для задоволення позову про визнання за ним права власності.

У зв'язку з відсутністю у позивача права власності на спірне майно, у нього відсутнє право вимоги про повернення майна з чужого незаконно володіння, крім того, відсутній факт порушення права власності позивача.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не доведені та не обґрунтовані, тому не підлягають задоволенню в повному обсязі щодо обох відповідачів.

Керуючись ст. ст. 33, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українка» відмовити повністю.

2. В задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Софттрейд» відмовити повністю.

Суддя Кошик А.Ю.