Рішення № 34086139, 09.10.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" жовтня 2013 р. Справа № 918/1430/13

за позовом Приватного підприємця Тихончук Л.Х. м. Рівне

до Сільськогосподарського приватного підприємства "Мир" Рівненської області Сарненського району с. Костянтинівка

про стягнення 120 000 грн., з яких 40 000грн. - основного боргу, 80 000грн. - штрафу.

Суддя Кочергіна В.О.

Представники сторін:

від позивача: Тихончук Л.Х. - приватний підприємець

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні, відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 160 000 грн., з яких 80 000грн. - основного боргу, 80 000грн. - штрафу.

Ухвалою суду від 17.09.2013р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 01.10.2013р.

В судовому засіданні 01.10.2013р. позивачем, відповідно до ст. 22 ГПК України, подано заяву про зменшення суми позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 120 000 грн., з яких 40 000грн. - основного боргу, 80 000грн. - штрафу.

Подана заява про зменшення позовних вимог судом прийнята.

З урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення позовних вимог предмет позову становлять вимоги про стягнення з відповідача 120 000 грн., з яких 40 000грн. - основного боргу, 80 000грн. - штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні 09.10.2013р. зменшені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити останні в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору про надання юридичних послуг від 16.03.2010року. Наголошує, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором про надання юридичних послуг від 16.03.2010 року, актом виконання робіт від 18.04.2013 року, рахунком-фактурою №15 від 18.04.2013 року, рахунком-фактурою №22.

09.10.2013 року на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про визнання позову у повному обсязі. Також відповідач зазначив, що акт виконаних робіт від 18.04.2013р. та рахунок-фактура №15 від 18.04.2013р. отримані в день підписання акту 18.04.2013року.

Заява про визнання позову не суперечить чинному законодавству, не порушує права та охоронювані законом інтереси та судом приймається.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

16.03.2010р. між Сільськогосподарським приватним підприємством "Мир" (Замовник) та Приватним підприємцем Тихончук Л.Х (Виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг.

За умовами договору Виконавець зобов'язується надати Замовнику юридичну допомогу, а саме: консультаційні послуги щодо підготовки повного пакету документів для юридичного оформлення замовником права власності на майно (котельня з теплицями), що знаходиться за адресою: вул. Технічна 2д, м. Сарни, Сарненський р-н, Рівненська обл. для можливості виготовлення проектної документації по відводу земельної ділянки площею 5 442,9 кв. м для обслуговування даних будівель та споруд з метою її викупу або оренди (п.1.1 договору).

Згідно п. 2.2 договору початок виконання робіт визначається з моменту набрання договором чинності. Закінчення робіт з консультування та ведення претензійно-позовної роботи визначається моментом підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

Пунктом 4.1 договору визначено, що загальна вартість послуг наданих Виконавцем Замовнику становить 80 000грн.00коп.

Відповідно до п.5.2 договору розрахунки за виконану роботу здійснюються Замовником в 5-ти денний термін з дати отримання рахунку та акту про виконані роботи.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

За умовами договору у разі невиконання Замовником вимог розділу 4 договору Замовник зобов'язаний, протягом 15 банківських днів з дня виконання робіт відображених в п.4.3 Договору сплатити штраф в розмірі 100% ціни договору ( п. 7. 5 договору).

Договір підписано уповноваженими представниками та скріплено відбитками печаток сторін.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу юридичні послуги на загальну суму 80 000грн. 00 коп., що підтверджується актом виконаних робіт від18.04.2013 року.

Відповідачем у письмовому поясненні підтверджено, що рахунок-фактуру №15 від 18.04.2013 року про оплату наданих юридичних послуг та акт виконаних робіт ним отримано в день підписання акту, тобто 18.04.2013р.

01.07.2013 року ПП Тихончук Л.Х. на адресу відповідача надіслано претензію вих. № 2158 щодо сплати заборгованості.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті наданих юридичних послуг виконав частково в сумі 40 000 грн. 00 коп., що підтверджується копією платіжного доручення №@2PL966440 від 20.09.2013р.

На час розгляду справи заборгованість відповідача по оплаті за надані послуги становить 40 000 грн. 00 коп., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань по оплаті за надані послуги позивачем, відповідно до п.5.4 Договору про надання юридичних послуг від 18.04.2010р., нараховано відповідачу 80 000грн. 00коп. штрафу.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525, ст.526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору .

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором про надання юридичних послуг виконав належним чином, проте відповідач за надані юридичні послуги в повному обсязі не розрахувався. На час розгляду справи заборгованість відповідача перед Приватним підприємцем Тихончук Л. Х. становить 40 000 грн. 00 коп.

Представником відповідача визнано позов в повному обсязі, про що подано відповідну заяву (вх. №22221/13 від 09.10.2013р.).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає позовні вимоги про стягнення 40 000грн. 00 коп. заборгованості по оплаті наданих юридичних послуг обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 80 000грн. 00коп. штрафу, застосованого відповідно до п. 7.5 договору за несвоєчасне виконання умов договору щодо оплати наданих послуг.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст. 546 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7. 5 укладеного між сторонами договору про надання юридичних послуг від 16.03.2010р. визначено, що у разі невиконання Замовником вимог розділу 4 договору Замовник зобов'язаний, протягом 15 банківських днів з дня виконання робіт відображених в п.4.3 даного Договору сплатити штраф в розмірі 100% ціни договору.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 627 ЦК України, встановлено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Наявними в матеріалах доказами підтверджено порушення відповідачем строків оплати наданих послуг, з огляд на що суд вважає правомірним застосування позивачем до відповідача штрафних санкцій.

При цьому суд зважає на наявну в матеріалах справи заяву відповідача про визнання позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного підприємця Тихончук Л.Х. м. Рівне до Сільськогосподарського приватного підприємства "Мир" Рівненської області Сарненського району с. Костянтинівка про стягнення 120 000 грн., з яких 40 000грн. - основного боргу, 80 000грн. - штрафу. підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

При цьому, як вбачається із платіжного доручення № 320 від 13.09.2013 року, позивач при зверненні до суду з позовом сплатив судовий збір за подання позову у даній справі на загальну суму 3 200,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи те, що в редакції заяви про зменшення позовних вимог від 02.10.2013 року предмет позову становлять вимоги позивача про стягнення 120 000грн., належний до сплати із зазначеної суми позову судовий збір становить 2400грн.

З огляду на що, відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір", Приватному підприємцю Тихончук Л.Х. підлягає поверненню з Державного бюджету України 800 грн. (3200грн. - 2 400грн).

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 35, 44, 49, 82-84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємця Тихончук Л.Х. м. Рівне до Сільськогосподарського приватного підприємства "Мир" Рівненської області Сарненського району с. Костянтинівка про 120 000 грн., з яких 40 000грн. - основного боргу, 80 000грн. - штрафу задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства "Мир" (Рівненська область, Сарненський район, с. Костянтинівка, вул. Шевченка, 2, ідентифікаційний податковий номер 32256304) на користь Приватного підприємця Тихончук Лесі Хотіївни (м. Рівне, вул. Фруктова, 4/1, код 2598312769) 40000грн. 00коп. (сорок тисяч гривень 00коп.) - основного боргу, 80000грн. 00коп. (вісімдесят тисяч гривень 00коп.) - штрафу, 2400грн. 00коп. (дві тисячі чотириста гривень 00коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повернути Приватному підприємцю Тихончук Лесі Хотіївни (м. Рівне, вул. Фруктова, 4/1, код 2598312769) з Державного бюджету України зайво сплачений згідно платіжного доручення №320 від 13.09.2013р. судовий збір у розмірі 800грн. 00коп. (вісімсот гривень), про що видати відповідну ухвалу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано 11.10.2013р.

Суддя Кочергіна В.О.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33001, м. Рівне, вул. Фруктова, 4/1);

3 - відповідачу рекомендованим (34509, Рівненська обл.,Сарненський р-н, с. Костянтинівка, вул. Шевченка, 2).