Ухвала суду № 34084691, 09.10.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

09.10.2013 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді - Стана І.В.,

суддів - Вотьканича Ф.А., Феєра І.С.,

за участю прокурора - Сирохман Л.І. ,

адвоката - ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,

засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією, яку подав прокурор прокуратури Великоберезнянського району Логойда С.О., який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Перечинського районного суду від 26 грудня 2012 року.

Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Слабунівка Балаклавського району Харківської області, зареєстрований у АДРЕСА_2, гр. України, українець, із середньою освітою, неодружений, не працюючий, раніше судимий за вироком Ужгородського міськрайонного суду від 23.07.2009 року за ч. 2 ст. 307 КК України до п'яти років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком два роки,

засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду від 23 липня 2009 року й за сукупністю вироків остаточно до відбуття ОСОБА_3 призначено п'ять років шість місяців позбавлення волі.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець та мешканець АДРЕСА_3, гр. України, українець, не працюючий, учень Великоберезнянського ПТУ-33, неодружений, відповідно до ст. 89 КК України не судимий,

засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець та мешканець АДРЕСА_4, гр. України, українець, не працюючий, учень Вилекоберезнянського ПТУ-33, неодружений, не судимий,

засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 залишено попередній - тримання під вартою, а строк відбування покарання засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визначено рахувати із часу їх затримання - 15 травня 2010 року, а засудженому ОСОБА_5 - з 03 вересня 2010 року.

Заявлені цивільні позови потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 солідарно на користь потерпілої ОСОБА_8 - 43861,20 грн. заподіяної майнової шкоди, а на користь потерпілого ОСОБА_7 - 55736,50 грн. заподіяної майнової шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 солідарно на користь потерпілої ОСОБА_8 - 26168,00 грн. заподіяної майнової шкоди та 5000,00 грн. - моральної шкоди й на користь потерпілого ОСОБА_7 - 28579,20 заподіяної майнової шкоди та 5000,00 грн. - моральної шкоди й із ОСОБА_5 на користь потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 2000,00 грн. - кожному - моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 солідарно на корить НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області судові витрати, понесені на проведення експертиз, усього в сумі 8316,56 грн.

Речові докази передано потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за належністю.

Згідно вироку, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 визнані винуватими й засуджені за вчинені злочини за таких обставин.

У ніч з 2 на 3 травня 2010 року приблизно о 23 - й годині 30 хвилин ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за попередньою змовою, умисно, таємно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, через вікно на другому поверсі проникли в будинок АДРЕСА_5, і в якому проживають громадяни ОСОБА_7 та його донька ОСОБА_8, звідки викрали належні останнім товарно-матеріальні цінності, а саме : від потерпілого гр. ОСОБА_7 : відеокамеру марки «SONY CCD-TR46E» №1102899 - вартістю 1024 грн. ; фотоапарат марки «SONY DSK- Hl» №4627598 - вартістю 1775 грн. 20 коп.; ланцюжок золотий - вартістю 8000 грн. ; ланцюжок золотий на руку - вартістю 5200 грн.; обручку золоту - вартістю 2400 грн. ; каблучку чоловічу із вставкою чорного каменю - вартістю 6400 грн. ; мобільний телефон марки «Самсунг SGH-T 100» - вартістю 630 грн. ; мобільний телефон марки «NOKIA Е 65» - вартістю 1450 грн. ; мобільний телефон марки «NOKIA N72» - вартістю 1700 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_7 матеріальні збитки на загальну суму 28579 грн. 20 коп., а від потерпілої гр. ОСОБА_8 - відеокамеру марки «SONY», корпус чорного кольору - вартістю 5000 грн.; фотоапарат марки «OLIMPUS», стального кольору - вартістю 400 грн. ; фотоапарат марки «SONY», корпус чорного кольору - вартістю 2000 грн.; ланцюжок золотий жіночий - вартістю 4800 грн.; ланцюжок золотий чоловічий - вартістю 4800 грн.; браслет на руку чоловічий - вартістю 1000 грн. ; каблучку чоловічу із вставкою чорного каменя - вартістю 2500 грн. ; каблучку жіночу з жовтого золота, з камінням - вартістю 2500 грн.; мобільний телефон марки марки «Самсунг Д600»- вартістю 3168 грн., чим спричинили потерпілій ОСОБА_8 матеріальні збитки на загальну суму 26 168 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність у ніч з 13 на 14 травня 2010 року приблизно о 23 -й годині 30 хвилин ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за попередньою змовою між собою умисно, таємно, повторно, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, через вікно на другому поверсі проникли в будинок АДРЕСА_5, і в якому проживають громадяни ОСОБА_7 та його донька ОСОБА_8, звідки викрали належні останнім товарно-матеріальні цінності, а саме : від потерпілого гр. ОСОБА_7 : плазмовий телевізор марки «SHARP LC-42X 20 Е» № 712021752 - вартістю 6969 грн.; музичний центр марки «PANASONІK N SA-AK 15» в комплекті з акустичними колонками - вартістю 669 грн. 50 коп.; тюнер марки «DIGITAL 4100» № 3360691 - вартістю 140 грн. ; два мікрофони марки «WV-313» вартістю 126 грн., із розрахунку вартість одного мікрофону 63 грн. ; програвач марки «DVD 4517» А60206В08088 - вартістю 224 грн. ; мікрофон моделі «ФІРСТ» вартістю 64 грн. ; сокиру марки «ГАНБЕЛ» вартістю 63 грн. ; шкіряні рукавиці чорного кольору - вартістю 130 грн. ; сумку дорожню чорно-зелено-фіолетового кольору - вартістю 45 грн. ; мобільний телефон марки «Самсунг X-140» НОМЕР_1 - вартістю 100 грн. ; вентилятор, корпус біло-синього кольору - вартістю 200 грн. ; битку бейсбольну - вартістю 160 грн.; ланцюжок золотий чоловічий - вартістю 5600 грн. ; хрестик золотий із вставкою зеленого каменю - вартістю 4000 грн. ; застібку для галстука золоту - вартістю 3600 грн. ; авторучку золоту - вартістю 4000 грн. ; срібний ланцюжок з срібним кулоном (картуш) з арабськими символами - вартістю 1200 грн.; каблучку золоту жіночу з рубіном посередині - вартістю 7128 грн.; каблучку золоту жіночу з каменем - вартістю 2376 грн. ; сережки золоті жіночі - вартістю 3168 грн. ; сережки золоті жіночі, в комплекті 6 штук - вартістю 1584 гри.; ланцюжок золотий жіночий - вартістю 4752 грн.; ланцюжок золотий жіночий - вартістю 3168 грн. ; хрестик золотий - вартістю 1584 грн. ; кулон у вигляді сердечка з червоним каменем - вартістю 1584 грн.; срібну каблучку з каменем - вартістю 792 грн.; біжутерію на суму 500 грн.; одну пляшку коньяку «Метакса», об'ємом 0,7 літра - вартістю 195 грн.; подарунковий набір «Горілка. Президентський стандарт», об'ємом 0,7 літра - вартістю 205 грн. ; гладкоцівкову мисливську рушницю марки «ИЖ-18», 12-го калібру, № НОМЕР_2, - вартістю 1100 грн. ; 15 мисливських патронів 12-го калібру - вартістю 180 грн., із розрахунку вартість 1 патрона - 12 грн.; 13 патронів калібру 9 мм. з гумовими кулями - вартістю 130 грн., із розрахунку вартість 1 патрона - 10 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_7 матеріальні збитки на загальну суму 55736 грн. 50 коп., а від потерпілої гр. ОСОБА_8 - викрали : комп'ютер марки «LG» в комплекті - вартістю 5000 грн.; пульт до люстри - вартістю 237 грн. 60 коп.; валізу дорожню «Timberland» - вартістю 712 грн.; гітару «8tagg» - вартістю 1040 грн.; пристрій до телефону марки «NOKIA ВН-600» - вартістю 301 грн.; 2 картки пам'яті - вартістю 633 грн. 60 коп., із розрахунку 1 картка - 316 грн. 80 коп.; 70 пачок сигарет «Прилуки червоні» - вартістю 385 грн., із розрахунку вартість 1 пачки - 5 грн. 50 коп.; затискач на гроші - вартістю 100 грн.; 10 пляшок горілки «Хортиця», об'ємом 0,5 літра - вартістю 183 грн., із розрахунку вартість 1-ї пляшки - 18 грн. 30 коп.; каблучку жіночу з жовтого золота - вартістю 6336 грн. ; каблучку золоту чоловічу - вартістю 5544 грн. ; каблучку жіночу з жовтого золота з діамантом - вартістю 7925 грн. ; ланцюжок золотий на руку - вартістю 3960 грн.; кулон золотий у вигляді сови - вартістю 7128 грн.; гроші в сумі 2000 грн.; 300 доларів США, що по курсу Національного банку України складає 2376 грн., чим спричинили потерпілій ОСОБА_8 матеріальні збитки на загальну суму 43861 грн. 20 коп.

Окрім того, органом досудового слідства ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 обвинувачувались в тому, що вони ж цього дня, а саме в ніч з 13 на 14 травня 2010 року приблизно о 23 -й годині 30 хвилин із будинку АДРЕСА_5, викрали гроші в сумі 70000 Євро, чим потерпілому гр. ОСОБА_7 заподіяли матеріальну шкоду на вказану суму, що по курсу НБУ складає 697000 грн. 90 коп.

В апеляції прокурор прокуратури Великоберезнянського району Логойда С.О. вказує на те, що вирок є незаконним, у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочинів та особам засуджених та в зв'язку з неправильним застосуванням кримінально-процесуального законодавства. Вважає, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 призначено занадто м'яке покарання. Посилається на те, що суд при постановленні вироку не знайшов обставин, які б обтяжували покарання підсудних, що ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 злочин учинили за попередньою змовою, що відповідно до ст. 67 КК України є обставиною, що обтяжує покарання, а також те, що ОСОБА_3 раніше судимий вироком Ужгородського міськрайонного суду від 23.07.2009 року за ч. 2 ст. 307 КК України на п'ять років позбавлення волі з іспитовим строком два роки. Крім того, посилається на те, що суд, зазначивши в описовій частині вироку про виключення із пред'явленого обвинувачення викрадення 70 тисяч Євро, у порушення вимог ст. 335 КПК України в резолютивній частині вироку не зазначив про виправдання підсудних за ч. 5 ст. 185 КК України. Також вказує на те, що суд допустився помилки при прийнятті рішення про виділення матеріалів за обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 186 КК України із зазначеної кримінальної справи, оскільки під час додаткового розслідування неможливо поновити право ОСОБА_3 на захист. Вважає, що рішення щодо обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 186 КК України повинно прийматись в межах даної кримінальної справи. Просить вирок скасувати в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочинів та особам засуджених, внаслідок його м'якості та в зв'язку з неправильним застосуванням кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі. У доповненні до апеляції прокурор вказує на те, що суд необґрунтовано виключив з обвинувачення підсудних викрадення ними належних потерпілому ОСОБА_7 70000 Євро. При цьому посилається на те, що суд не взяв до уваги послідовні покази потерпілого ОСОБА_7 як під час досудового слідства, так і під час розгляду справи судом про викрадення в нього грошей у сумі 70000 Євро, які були завезені ним зі Словацької Республіки, оскільки він там працює та періодично проживає. Також вказує на те, що дана обставина була предметом детального дослідження при першому розгляді справи у Великоберезнянському районному суді, про що свідчить протокол судового засідання. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

У запереченні на апеляцію прокурора підсудний ОСОБА_3 вказує на те, що не згідний з апеляцією прокурора, оскільки при призначенні йому покарання судом першої інстанції враховано характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність. Також вказує на те, що ні в обвинувальному висновку, ні у вироку обставин, що обтяжують його відповідальність не встановлено. Вважає, що в резолютивній частині вироку необхідно зазначити, що його виправдано за ч. 5 ст. 185 КК України. Просить апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок без зміни, постанову Перечинського районного суду від 26.12.2012 року про обвинувачення його за ч. 2 ст. 186 КК України скасувати й виправдати його.

У запереченні на апеляцію прокурора підсудній ОСОБА_4 вказує на те, що доводи прокурора в апеляції є безпідставними й такими, що не підлягають задоволенню, оскільки судом, з урахуванням ст. ст. 66, 67 КК України, всім підсудним призначено справедливе покарання. Вважає, що помилку суду першої інстанції, а саме те, що в резолютивній частині вироку не зазначено про виправдання підсудних за ч. 5 ст. 185 КК України, слід виправити, змінивши вирок. Просить апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок змінити, включити в резолютивну частину вироку виправдання їх за ч. 5 ст. 185 КК України.

У запереченні на апеляцію прокурора ОСОБА_5 вказує на те, що не згідний з апеляцією прокурора, оскільки при призначенні йому покарання судом першої інстанції враховано характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність. Також вказує на те, що ні в обвинувальному висновку, ні у вироку обставин, що обтяжують його відповідальність не встановлено. Вважає, що в резолютивній частині вироку суд вправі не зазначати про виправдання їх за ч. 5 ст. 185 КК України. Просить апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок без зміни.

У запереченні на апеляцію прокурора адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 вказує на те, що апеляція не відповідає дійсним обставинам, які стверджені доказами, дослідженими в порядку, встановленому КПК України. Наведені в апеляції обставини не можуть лягти в основу зміни вироку та застосування до засудженого ОСОБА_4 більш тяжкого покарання за скоєні ним злочини. Також вказує на те, що вирок є законним та обґрунтованим, що, призначаючи ОСОБА_4 покарання судом у повній мірі враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу, обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Крім того, вказує на те, що доводи апелянта про те, що судом не була врахована така обставина, що обтяжує покарання, як вчинення злочину за попередньою змовою, не можуть братися до уваги, оскільки в ч. 4 ст. 67 КК України зазначено, що будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, не може ще раз урахуватись при призначенні покарання як така, що його обтяжує. Просить вирок залишити в силі, а апеляцію без задоволення.

Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, основні доводи апеляції, пояснення прокурора, який підтримав доводи апеляції, яку подав прокурор прокуратури Великоберезнянського району, просив вирок скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2, які вважали вирок законним та обґрунтованим, і заперечували проти апеляції прокурора, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів уважає, що вирок підлягає до скасування, а справа направленню на новий судовий розгляд з таких підстав.

Так, відповідно до вимог ст. 321-339 КПК України вирок, який постановляється іменем України, є найважливішим актом правосуддя в кримінальних справах і повинен відповідати вимогам цих статей, у тому числі бути законним, і обґрунтованим, - його мотивувальна частина має містити насамперед формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини й мотивів останнього. У цій частині вироку необхідно викласти весь обсяг обвинувачення, яке визнане судом доведеним, навести докази, на яких ґрунтуються висновки суду щодо підсудного, тощо. Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які б виключали сумніви із приводу достовірності того, чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів повинно бути вмотивовано.

Окрім того, відповідно до вимог ст. ст. 367, 370 КПК України істотне порушення судом кримінально-процесуального закону є підставою для скасування вироку при розгляді справи апеляційним судом. Істотним порушенням кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу, і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

Колегія суддів уважає, що при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судом першої інстанції допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону ; неповнота при дослідженні зібраних по справі доказів, постановлений вирок містить недоліки, у зв'язку чим його не можна визнати законним та обґрунтованим.

Доводи апеляції прокурора про незаконність та необґрунтованість вироку колегія суддів задовольняє з таких підстав.

Так, визнавши ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 винними в таємному викраденні чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням у житло, зокрема, у викраденні в ніч із 2 на 3 травня 2010 року в потерпілого ОСОБА_7 відеокамери марки «SONY CCD-TR46E» №1102899, фотоапарата марки «SONY DSK- Hl» №4627598, ланцюжка золотого, ланцюжка золотого на руку, обручки золотої, каблучки чоловічої із вставкою чорного каменю, мобільного телефону марки «Самсунг SGH-T 100», мобільного телефону марки «NOKIA Е 65», мобільного телефону марки «NOKIA N72» і від потерпілої ОСОБА_8 - відеокамери марки «SONY», корпус чорного кольору, фотоапарата марки «OLIMPUS», стального кольору, фотоапарата марки «SONY», корпус чорного кольору, ланцюжка золотого жіночого, ланцюжка золотого чоловічого, браслета на руку чоловічого, каблучки чоловічої із вставкою чорного каменя, каблучки жіночої з жовтого золота, з камінням, мобільного телефону марки марки «Самсунг Д600»- вартістю 3168 гривень, а також у викраденні у ніч з 13 на 14 травня 2010 року у потерпілого ОСОБА_7 плазмового телевізора марки «SHARP LC-42X 20 Е» № 712021752, музичного центра марки «PANASONІK N SA-AK 15» в комплекті з акустичними колонками, тюнера марки «DIGITAL 4100» № 3360691, двох мікрофонів марки «WV-313», програвача марки «DVD 4517» А60206В08088, мікрофона моделі «ФІРСТ», сокири марки «ГАНБЕЛ», шкіряних рукавиць чорного кольору, сумки дорожню чорно-зелено-фіолетового кольору, мобільного телефону марки «Самсунг X-140» НОМЕР_1, вентилятора, корпус біло-синього кольору, битки бейсбольної, ланцюжка золотого чоловічого, хрестика золотого із вставкою зеленого каменю, застібки для галстука золотої, авторучки золотої, срібного ланцюжка зі срібним кулоном (картуш) з арабськими символами, каблучки золотої жіночої з рубіном посередині, каблучки золотої жіночої з каменем, сережок золотих жіночих, сережок золотих жіночих, в комплекті 6 штук, ланцюжка золотого жіночого, ланцюжка золотого жіночого, хрестика золотого, кулона у вигляді сердечка з червоним каменем, срібної каблучки з каменем, біжутерії на суму 500 гривень, пляшки коньяку «Метакса», об'ємом 0,7 літра, подарункового набору «Горілка. Президентський стандарт», об'ємом 0,7 літра, гладкоцівкової мисливської рушниці марки «ИЖ-18», 12-го калібру, № НОМЕР_2, 15 мисливських патронів 12-го калібру, 13 патронів калібру 9 мм. з гумовими кулями, і від потерпілої ОСОБА_8 - комп'ютера марки «LG» в комплекті, пульта до люстри, валізи дорожньої «Timberland», гітари «8tagg», пристрою до телефону марки «NOKIA ВН-600», 2 карток пам'яті, 70 пачок сигарет «Прилуки червоні», затискача на гроші, 10 пляшок горілки «Хортиця», об'ємом 0,5 літра, каблучки жіночої з жовтого золота, каблучки золотої чоловічої, каблучки жіночої з жовтого золота з діамантом, ланцюжка золотого на руку, кулона золотого у вигляді сови, гроші в сумі 2000 гривень та 300 доларів США, які по курсу Національного банку України складали 2376 гривень, суд у мотивувальній частині вироку не послався на докази, які підтверджують висновок суду про вищевказане найменування, кількість та вартість викраденого майна.

З викладених у вироку показань потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не вбачається, що вони вказували на найменування, кількість та вартість викраденого у них майна, а також на найменування, кількість та вартість майна, яке їм під час досудового слідства чи судового розгляду справи повернуто або на розмір відшкодованої їм матеріальної шкоди (т. 7, а. с. 69, 70).

З показань підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також не вбачається, що вони вказували на зазначене в мотивувальній частині вироку й визнане доведеним найменування, кількість та вартість викраденого ними майна (т. 7, а. с. 68, 69).

З матеріалів кримінальної справи, а саме протоколу судового засідання вбачається, що 25 травня 2012 року, будучи допитаним у судовому засіданні, підсудний ОСОБА_4 показав, що, проникнувши до будинку в сейфі знайшов ДВД - диски з порнографією, у шафі - рушницю, що викрав тільки 90 доларів США, і підтримує показання які дав ОСОБА_3 Одночасно з указаного протоколу вбачається, що ОСОБА_3 судом допитувався після дачі показань ОСОБА_4 Судом не з'ясовано які саме показання ОСОБА_3 підтримує ОСОБА_4, де коли і за яких обставин дані показання, які підтримує ОСОБА_4. Крім того, з показань ОСОБА_3 вбачається, що в ніч з 2 на 3 травня 2010 року з будинку він викрав 3 золоті ланцюжки, 3 золоті каблучки, 2 відеокамери та 2 фотоапарати, а в ніч з 13 на 14 травня 2010 року викрали - плазмовий телевізор, музичний центр, тюнер, програвач марки «DVD 4517», 2 телефони марки «NOKIA», два фотоапарати, два мікрофони, сокиру, шкіряні рукавиці, сумку дорожню, вентилятор, битки бейсбольні, срібний ланцюжок, срібне кільце, сережки золоті жіночі, біжутерію, коньяк, горілку, рушницю, патрони, пульт до люстри, валізу, гітару, пристрій до телефону марки «NOKIA», дві картки пам'яті, 70 пачок сигарет, кулон та каблучку чоловічу. З показань підсудного ОСОБА_5 вбачається, що він підтримує показання, які дали підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не вказуючи на найменування, кількість та вартість викраденого майна (т. 6, а. с. 91 - 92). Зі змісту цих показань ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається, що вони вину визнають тільки в частині пред'явленого їм в обвинуваченні майна, що суд не вмотивував свої висновки про прийняття одних і відхилення інших доказів

Указане свідчить про те, що висновки суду викладені в мотивувальній частині вироку щодо найменування, кількості та вартості викраденого майна не відповідають здобутим під час судового розгляду справи доказам, що висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи.

Як у мотивувальній, так і в резолютивній частинах вироку не зазначено найменування, кількість та вартість майна, яке повернуто потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Указане має суттєве значення для встановлення розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілим, впливає на розмір заявленого по справі цивільного позову.

У порушення вимог ст. 334 КПК України та роз'яснень, які Пленум Верховного Суду України дав у п. 16 постанови від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку« (зі змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 1993 року № 3 та від 03 грудня 1997 року № 12 ), суд у мотивувальній частині вироку не дав аналіз усім зібраним по справі доказам, які підтверджують пред'явлене ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачення, а обмежився лише зазначенням цих доказів : протоколи огляду будинку АДРЕСА_5, квартири АДРЕСА_1, огляду грошей, матеріали витребувані з ломбарду (не вказані які саме матеріали вилучено), дані протоколу явки з повинною ОСОБА_4, - не вказуючи, які саме дані містяться в цих доказах ( т. 7, а. с. 71 - 72 ).

Крім того, у мотивувальній частині вироку в порушення вимог ст. 334 КПК України та роз'яснень, які Пленум Верховного Суду України дав у п. 17 вищевказаної Постанови, суд у підтвердження висновку про доведеність вини ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у скоєнні злочинів у мотивувальній частині вироку посилається на протоколи явки з повинною ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ( т. 2, а. с. 9 ; 47- 49 ; 51), які, як убачається із протоколу судового засідання, судом не досліджувались ( т. 7, а. с. 71 - 72 ; т. 6, а.с. 54 ).

Посилаючись у підтвердження вини ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на висновок товарознавчої експертизи, суд у мотивувальній частині вироку не вказав якого саме майна експертами встановлена вартість ( т. 7, а. с. 72 ).

Крім того, посилаючись у мотивувальній частині вироку в підтвердження вини ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які в судове засіданні не з'явились з невідомих причин, і оголошуючи показання які свідки давали під час досудового слідства суд не дотримався вимог ст. 306 КПК України.

Кваліфікувавши дії ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України й визнавши їх винними в таємному викраденні чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням у житло, судом не враховано, що органом досудового слідства дії ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також кваліфіковані за ознакою повторність ( т. 3, а. с. 239 - 246 ; т. 7, а. с. 72 ).

Із протоколу судового засідання також убачається, що в судовому засіданні відповідно до ст. 297 КПК України не оголошувалась позовна заява потерпілих (т. 6, а. с. 90).

У мотивувальній частині вироку суд не вмотивував висновок у підтвердження розміру - по 5000 гривень стягнутих на користь потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 внаслідок скоєних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 злочинних дій і 2000 гривень - внаслідок скоєних ОСОБА_5 дій, моральної шкоди, а саме в чому полягає тяжкість завданих моральних та душевних страждань потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Із протоколу судового засідання вбачається, що потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не вказували на те в чому саме полягає заподіяна їм моральна шкода.

Доводи апеляції прокурора про те, що засудженим призначено м'яке покарання, колегія суддів з урахуванням того, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за вчинені діяння призначено майже мінімальне покарання за ч. 3 ст. 185 КК України, вартості пред'явленого їм в обвинувачення майна, визнає обґрунтованими.

Доводи апеляції прокурора про те, що вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб судом не визнано обставиною, що обтяжує їх покарання, колегія суддів вважає, такими, що підлягають до ретельної перевірки та відповідної оцінки з урахуванням положень ст. 67 КК України. Крім того, колегія суддів вважає, суд при постановленні вироку не зобов'язаний відшуковувати обставини, що обтяжують покарання винних осіб, що на ці обставини повинен посилатись прокурор під час розгляду справи, - доводи апеляції в цій частині такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Доводи апеляції прокурора про те, що суд допустився помилки при прийнятті рішення про виділення із кримінальної справи матеріалів за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 186 КК України, колегія суддів визнає такими, що вирішені апеляційним судом 16 квітня 2013 року за результатами розгляду апеляції на відповідні судові рішення, а доводи апеляції прокурора про те, що суд, зазначивши в описовій частині вироку про виключення із пред'явленого обвинувачення викрадення 70 тисяч Євро, у порушення вимог ст. 335 КПК України в резолютивній частині вироку не зазначив про виправдання підсудних за ч. 5 ст. 185 КК України такими, що також підлягають до ретельної перевірки та відповідної оцінки.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів уважає, що при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судом допущена неповнота та істотні порушення кримінально-процесуального закону, які не можуть бути усунуті під час розгляду справи апеляційним судом і можливості усунення яких не вичерпані, постановлений вирок не відповідає вимогам закону, у зв'язку із чим його не можна визнати законним та обґрунтованим.

Вищевказані порушення вимог кримінально-процесуального закону допущені судом першої інстанції, колегія суддів також уважає істотними й такими, що відповідно до ст. ст. 368, 370 КПК України, перешкодили суду першої інстанції постановити законний, та обґрунтований вирок, - що тягнуть його скасування.

Ураховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого орган досудового слідства обвинувачує ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжний захід щодо них залишити попередній - взяття під варту.

Керуючись пунктами 11, 15 розділу Х1 «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України та ст. ст. 365, 366, 379 КПК України (у редакції Закону України 1960 року), апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

апеляцію, яку подав прокурор прокуратури Великоберезнянського району Логойда С.О., який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Перечинського районного суду від 26 грудня 2012 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити попередній - взяття під варту.

Судді: