Ухвала суду № 34079891, 03.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 р. Справа № 180991/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Кузьмича С.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представників: позивача Яценка С.А., відповідача Павлюк Б.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року у адміністративній справі №2а-7708/12/1370 за позовом Приватного підприємства «Віком» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство «Віком» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень - рішень №0002742321/1 від 12.11.2010 року, №0002742321/4 від 13.12.2010 року, №0002052321/0 від 30.08.2010 року, №0002052321/1 від 12.11.2010 року, №0002052321/4 від 13.11.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що під новими розуміються ті основні фонди, які є новими для позивача, тобто вони не експлуатувалися (не використовувалися у власній господарській діяльності), а тому позивачем правомірно застосовано до основних фондів групи 2, які були придбані після 01.01.2004 року. Крім цього, вважає не вірним розрахунок амортизаційних відрахувань та висновок про заниження розміру амортизації на суму 2756,30 грн., оскільки витрати на поліпшення основних фондів здійснені після 01.01.2004 року, а тому при розрахунку амортизаційних відрахувань слід застосовувати не норму амортизації 1,25%, а норму амортизації 2% і сумі занижених амортизаційних відрахувань становитиме 3778,21 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.10.2012 р. позов задоволено. Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова № 0002742321/1 від 12.11.2010 року, № 0002742321/4 від 13.12.2010 року; визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова №0002052321/0 від 30.08.2010 року, №0002052321/1 від 12.11.2010 року, №0002052321/4 від 13.11.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 56351,32 грн., в тому числі основного платежу в розмірі 37567,55 грн., штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 18783,77 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Віком» 565,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права. Зокрема посилається на невірне трактування судом першої інстанції поняття «нових» основних фондів. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні проведено заміну відповідача Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Державної податкової служби на Державну податкову інспекцію у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного розгляду справи апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. 17.08.2010 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт № 2037/23-209/31363731, яким встановлено порушення п.п. 5.3.2. п. 5.3. ст. 5, п.п. 8.6.1. п. 8.6., п.п. 8.8.1. п. 8.8. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 44108,00 грн., у тому числі по періодах: 2 квартал 2007 року в сумі 3086,00 грн., за 3 квартал 2007 року в сумі 3398,00 грн., за 4 квартал 2008 року в сумі 3057,00 грн., за 1 квартал 2008 року в сумі 3969,00 грн., за 2 квартал 2008 року 3057,00 грн., за 1 квартал 2008 року в сумі 3969,00 грн., за 2 квартал 2008 року в сумі 8593,00 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 5308,00 грн., за 4 квартал 2008 в сумі 427,00 грн., за 1 квартал в сумі 2637,00 грн., за 2 квартал 2009 року в сумі 3391,00 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 3380,00 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 3035,00 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 3827,00 грн.

За період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року ПП «Віком» задекларовано амортизаційні відрахування у сумі 525047,00 грн. Перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року встановлено їх завищення на загальну суму 146491,00 грн., в тому числі по періодах за 2 квартал 2007 року на суму 12347,00 грн., за 3 квартал 2007 року на суму 13589,00 грн., за 4 квартал 2007 року на суму 12230,00 грн., за 1 квартал 2008 року на суму 15878,00 грн., за 2 квартал 2008 року на суму 14036,00 грн., за 3 квартал 2008 року на суму 11626,00 грн., за 4 квартал 2008 року на суму 1709,00 грн., за 1 квартал 2009 року на суму 10552,00 грн., за 2 квартал 2009 року на суму 13560,00 грн., за 3 квартал 2009 року на суму 13520,00 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 12136,00 грн., за 1 квартал 2010 року на 15308,00 грн.

30.08.2010 року ДПІ у Сихівському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002052321/0, яким згідно п. «б» п.п. 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі акта перевірки № 2037/23-209/31363731 від 17.08.2010 року, встановлено порушення п.п. 5.3.2. п. 5.3. ст. 5, п.п. 8.6.1. п. 8.6., п.п. 8.8.1. п. 8.8. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на прибуток в сумі 66162,00 грн., в тому числі за основним платежем -44108,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -22054,00 грн.

12.11.2010 року ДПІ у Сихівському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002742321/1, яким згідно п. «б» п.п. 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі акта перевірки № 2037/23-209/31363731 від 17.08.2010 року, встановлено порушення п.п. 5.3.2. п. 5.3. ст. 5, п.п. 8.6.1. п. 8.6., п.п. 8.8.1. п. 8.8. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на прибуток в сумі 129,00 грн., в тому числі за основним платежем - 86,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -43,00 грн.

Позивач з прийнятим податковим повідомленням - рішенням №0002052321/0 від 30.08.2010 року не погодився, оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку. За результатами оскарження рішеннями ДПІ у Сихівському районі м. Львова та ДПА України, скарги ПП «Віком» залишено без задоволення, податкове повідомлення - рішення №0002052321/0 від 30.08.2010 року - без змін, у зв'язку з чим податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення №0002742321/4 від 13.12.2010 року, №0002052321/1 від 12.11.2010 року, №0002052321/4 від 13.11.2010 року.

Задовольняючи адміністративний позов,суд першої інстанції виходив того, що викладені в акті перевірки висновки не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, зокрема придбані транспортні засоби раніше використовувались у господарській діяльності інших підприємств, однак для позивача вони є новими, а передача орендованих основних засобів на баланс орендаря та за умови, якщо договір оренди передбачає можливість проведення орендарем поліпшень орендованих об'єктів, надає орендару право нараховувати амортизацію на ці основні фонди та зроблені поліпшення, у зв'язку з чим обумовлено право позивача на здійснення спірних амортизаційних донарахувань.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає її вірними з огляду на наступне.

Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року позивач придбав транспортні засоби, які були в експлуатації до 2004 року, а тому амортизацію слід нараховувати за старими нормами амортизації (6,25%), однак позивач застосовував нові норми амортизації 10%, чим порушив п.п. 8.6.1. п. 8.6. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та завищив амортизаційні відрахування за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року на загальну суму 149247,00 грн.

Крім цього, зазначає, що відповідно до договору оренди від 01.01.2008 року за №3 ФОП ОСОБА_3 (як орендодавець) передає позивачу (як орендарем) в тимчасове орендне користування нерухоме майно (об'єкт оренди), складські приміщення загальною площею 908,9 кв.м. Підпунктом 4.5. пункту 4 даного договору передбачено, що орендар має право здійснювати поліпшення об'єкта за власні кошти. Позивач отримав від ТОВ «Українська гірничо-металургійна компанія Львів» відповідно до накладних від 21.04.2008 року за № LV2-002622 будівельні матеріали на загальну суму 24629,63 грн., в тому числі ПДВ 4104,94 грн., та накладної від 24.07.2008 року № LV2-005313 будівельні матеріали на загальну суму 11523,94 грн. в тому числі ПДВ 1920,66 грн. Вказані будівельні матеріали використані для ремонту вищевказаних орендованих складів.

Будівельні матеріали використані для ремонту вищевказаних орендованих складів. Дане проведення відображено в бухгалтерському обліку ДТ205 КТ685, ДТ805 КТ205 -20337,19 грн. (2 квартал 2008 року), ДТ205 КТ685, ДТ805 КТ205 -9603,28 грн.(3 квартал 2008 року), що призвело до завищення валових витрат за 2 квартал 2008 року на загальну суму 20337,00 грн., за 3 квартал 2008 року на загальну суму 9603,00 грн. Витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин в межах 10% за 2008 рік становлять 55723,00 грн. (ремонти сторонніх організацій) - підтверджено перевіркою. Враховуючи, що 1 група основних засобів на підприємстві відсутня, тому підприємство мало створити 1 групу за рахунок проведених ремонтів орендованого складу і амортизувати, згідно законодавства в розмірі 1,25%. Проте підприємство амортизаційні відрахування по 1 групі не проводили, чим занижено амортизаційні відрахування за період з 01.04.2007року по 31.03.2010 року на загальну суму 2412,00 грн., в тому числі по періодах: 2 квартал 2008 року на суму 254,00 грн., 3 квартал 2008 року на суму 371,00 грн., 4 квартал 2009 року на суму 366,00 грн., 1 квартал 2009 року на суму 362,00 грн., 2 квартал 2009року на суму 357,00 грн., 3 квартал 2009 року на суму 353,00 грн., 1 квартал 2009 року на суму 344,00 грн., 4 квартал 2009 року на суму 349,0 грн.

При нарахуванні амортизаційних відрахувань використовувався податковий метод нарахування амортизації. Перевіркою відображених у рядку 07 Декларацій «Сума амортизаційних відрахувань»показників за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року у загальній сумі 525047,00 грн., встановлено, що ПП «Віком» використовувало у господарській діяльності наступні основні фонди: 1) Основні фонди групи 1 з нормою амортизації 2 % - балансова вартість станом на 01.04.2007 року -0,00 грн., балансова вартість станом на 31.03.2010 року -0,00 грн.; 2) Основні фонди групи 2 з нормою амортизації 10% - балансова вартість станом на 01.04.2007 року -356574,06 грн., балансова вартість станом на 31.03.2010 року -384451,94 грн.; 3) Основні фонди групи 2 з нормою амортизації нижче 10% - балансова вартість станом на 01.04.2007 року -155473,42 грн., балансова вартість станом на 31.12.2009 року - 132954,02 грн.; 4) Основні фонди групи 4 з нормою амортизації 15% - балансова вартість станом на 01.04.2007 року -3901,00 грн., балансова вартість станом на 31.12.2009 року -0,00 грн.

Проте, колегія суддів апеляційного суду з такими висновками та доводами відповідача погодитись не може, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам та суперечать нормам матеріального права.

Відповідно до п.п. 5.3.2. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Згідно п. 1 розділу ІІ Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми амортизаційних відрахувань, зазначені у статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»для основних фондів груп 1, 2 і 3, застосовуються щодо витрат, понесених (нарахованих) платником податку після 1 січня 2004 року у зв'язку з придбанням або спорудженням нових основних фондів груп 1, 2 і 3, а також витрат на поліпшення таких нових основних фондів.

Амортизація витрат, понесених (нарахованих) платником податку у зв'язку з придбанням, спорудженням та поліпшенням основних фондів груп 1, 2 і 3 до 1 січня 2004 року, здійснюється за нормами амортизації, що діяли до 1 січня 2004 року. При цьому для цілей податкового обліку платники податку зобов'язані вести окремий облік витрат, понесених у зв'язку з придбанням, спорудженням та/або поліпшенням основних фондів, що здійснюються після 1 січня 2004 року.

Згідно п.п. 8.8.1. п. 8.8. ст. 8 цього ж Закону, у разі коли договір оперативного лізингу (оренди) зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди), частина вартості таких поліпшень у складі витрат, що перевищують суму на поліпшення основних фондів, визначену згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 цієї статті, включається таким орендарем до балансової вартості: відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди); створеної таким орендарем відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря не обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди). При цьому орендарем не враховується балансова вартість об'єкта оперативного лізингу (оренди), за якою він обліковується на балансі орендодавця.

Позивачем представлено вантажно - митні декларації форми МД-2 і зазначенням про здійснення митного оформлення позивачем транспортних засобів; свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, угоди купівлі - продажу від 13.03.2008 року, 13.03.2007 року, 13.10.2006 року, 06.05.2006 року, укладених позивачем на товарній біржі.

Тлумачення відповідачем в контексті ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» поняття «нових основних фондів», (згідно якого до нових основних фондів відносяться лише основні фонди, які взагалі ніколи раніше не експлуатувалися) є помилковим, оскільки придбання або спорудження нових фондів у цій нормі розглядається в контексті понесених платником податку витрат, а не відносно часу існування таких фондів. Відтак, у разі придбання основних фондів після 01.01.2004 року, такі фонди є новими для позивача, незалежно від строку попередньої експлуатації таких фондів.

Подані позивачем копії вантажно - митних декларацій, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та угод купівлі - продажу транспортних засобів, укладених на товарній біржі, свідчать про те, що вказані фонди у 2006-2007 роках для позивача були новими, оскільки придбані ним після 01.01.2004 року. Такі позивачем раніше (до 01.01.2004 року) не використовувалися у власній господарській діяльності, а відтак, ним правомірно застосовано до основних фондів груп 1, 2 і 3 норми амортизації зазначені у новій редакції з 1 січня 2004 року згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Що стосується орендованих основних засобів, то у разі передачі орендованих основних засобів на баланс орендаря та за умови, якщо договір оренди передбачає можливість проведення орендарем поліпшень орендованих об'єктів, такий орендар має право нараховувати амортизацію на ці основні фонди та зроблені поліпшення, у зв'язку з чим обумовлено право позивача на здійснення спірних амортизаційних донарахувань.

Крім цього, абзацом 2 пункту 1 розділу ІІ Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачено нарахування витрат у зв'язку з поліпшеннями, які було проведено після 01.01.2004 року.

Крім цього, вказана позиція по суті узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалах від 07.12.2010 року за №К-31205/10, від 16.02.2012 року за №К-1029/09.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані рішення відповідачем винесені без достатніх правових підстав, тому підлягають скасуванню, погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції суд не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2012 року у адміністративній справі №2а-7708/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 08.10.2013 р.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

С.М. Кузьмич