Ухвала суду № 34075990, 09.10.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

№ справи:106/2363/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Ружицька Т.В. № провадження:22-ц/190/5248/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Пономаренко А. В. _______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Пономаренко А.В. суддів:Болотова Є.В., Сокола В.С. при секретарі:Урденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом прокурора м.Євпаторії в інтересах ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю,

за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 травня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2013 року прокурор м.Євпаторії звернувся до суду з зазначеним позовом в інтересах ОСОБА_6, посилаючись на те, що позивачці на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 березня 2008 року належить ? частка квартири АДРЕСА_1, власником інших ? часток вказаного майна є відповідач ОСОБА_7 на підставі договору дарування від 18 жовтня 2012 року, який чинить перешкоди у реалізації ОСОБА_6 повноважень власника, у зв'язку з чим прокурор м.Євпаторії просив зобов'язати ОСОБА_7 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_6 належною їй ? часткою квартири АДРЕСА_1 шляхом надання ключів від всіх дверей, що знаходяться у цій квартирі.

Згодом ОСОБА_6 доповнила позовні вимоги прокурора м.Євпаторії в її інтересах і просила вселити її у спірну квартиру .

Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 20 травня 2013 року позовні вимоги прокурора м.Євпаторії в інтересах ОСОБА_6 задоволено: зобов'язано ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_1) усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_2) належною їй ? часткою квартири АДРЕСА_1, шляхом надання ключів від вхідної двері квартири АДРЕСА_1, а також від всіх дверей, які знаходяться у вказаній квартирі. Судом також вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Додатковим рішенням цього суду від 24 липня 2013 року доповнено резолютивну частину рішення наступним змістом: «Вселити ОСОБА_6 у квартиру АДРЕСА_1».

В апеляційній скарзі на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 20 травня 2013 року відповідач ОСОБА_7 просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не з'ясував належним чином правову природу виниклих між сторонами відносин, безпідставно поклавши в основу своїх висновків рішення Апеляційного суду АР Крим від 21 листопада 2012 року за аналогічним позовом ОСОБА_6 до колишнього співвласника квартири - матері відповідача ОСОБА_8 , помилково вважаючи встановлені у цьому рішенні обставини преюдиціальними для даної справи.

Крім того, суд не звернув увагу на порушення прокурором вимог закону щодо представництва інтересів позивачки в суді і розглянув справу за відсутності відповідача, який не був належним чином повідомлений про час та місце її розгляду, чим позбавив його можливості брати безпосередню участь у судовому засідання та давати особисті пояснення, чим порушив принцип змагальності судового процесу і однобічно розглянув справу, що у своїй сукупності, на думку ОСОБА_7 призвело до ухвалення судом першої інстанції незаконного рішення.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав .

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог прокурора м .Євпаторії і наявності правових підстав для судового захисту порушених майнових прав ОСОБА_6 визначеним прокурором способом у зв'язку із доведеністю викладених у позовній заяві обставин існування перешкод з боку відповідача у здійсненні позивачкою своїх повноважень власника щодо користування спірним жилим приміщенням .

Судова колегія погоджується з таким висновком суду .

При апеляційному перегляді справи встановлено, що позовні вимоги прокурора м.Євпаторії в інтересах ОСОБА_6 ґрунтуються на нормах права власності та заявлені у порядку захисту прав позивачки на здійснення повноважень з користування та розпорядження власним майном - 1\4 часткою квартири АДРЕСА_1 шляхом покладення на відповідача ОСОБА_7 як співвласника цієї квартири обов'язку надати позивачці ключі від вхідної двері та інших дверей квартири .

За змістом статті 3 ЦПК України право на звернення до суду закон пов'язує із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав , свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 12 Цивільного кодексу( далі - ЦК) України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд і власник порушеного права має самостійно вирішувати , який саме спосіб захисту порушеного права застосовувати у конкретній ситуації.

Власник порушеного права не обмежений у виборі способу захисту порушеного права і може скористатися цілком конкретним способом захисту свого права , загальний перелік яких дається у статі 16 Цивільного кодексу (далі-ЦК) України, відповідно до якої суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру , за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних)прав та вплив на правопорушника .

Зокрема, гарантуючи захист права власності , закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав , а способи захисту прав власності передбачені нормами статей 16, 386 , 391 ЦК України, якими встановлено право власника звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право .

Права власника житлового будинку (квартири) визначені статтею 383 ЦК України та статтею 150 Житлового кодексу (далі-ЖК) України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Відповідно до наведених норм закону , а також вимог статті 47 Конституції України , статті 9 ЖК України та статті 311 ЦК України право на житло, зокрема, користування житлом і усунення перешкод у користуванні ним підлягає судовому захисту за допомогою негаторного позову у випадку порушення таких прав іншою особою.

Отже у розумінні вищезазначених правових норм вирішення питання щодо судового захисту прав власності на нерухоме майно закон пов'язує з існуванням самого факту порушення права власника на користування та розпорядження своїм майном , або перешкоджання у здійсненні таких повноважень з боку інших осіб.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджено матеріалами справи , що ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 березня 2008 року належить ? частка квартири АДРЕСА_1, власником інших ? часток вказаного майна є відповідач ОСОБА_7 на підставі договору дарування від 18 жовтня 2012 року , укладеним з попереднім співвласником частки квартири - ОСОБА_8, яку рішенням Апеляційного суду АР Крим від 21 листопада 2012 року було зобов'язано не чинити перешкоди позивачці у користуванні спірною квартирою та видати ключі від вхідних дверей , вселено ОСОБА_6 у дану квартиру (а.с. 11-20)

Не зважаючи на примусове виконання вказаного рішення апеляційного суду, новий співвласник квартири - ОСОБА_7 перешкоджає ОСОБА_6 користуватися цим майном , що відповідач підтвердив під час апеляційного перегляду справу, стверджуючи, що він заперечує проти проживання позивачки у спірній квартирі за відсутністю вільної жилої площі , крім того, належна їй частка квартирі в натурі не виділена , вільного доступу в квартиру позивачка не має, оскільки відповідач змінив вхідну двір і замок .

Крім того з письмових пояснень відповідача прокурору м.Євпаторії від 27 березня 2013 року ( а.с. 6) слідує, що він вважає неможливим спільне проживання сторін у спірній квартирі за відсутністю взаєморозуміння між ними з цього приводу.

Таким чином зазначені в позовній заяві прокурора обставини визнані відповідачем і не підлягають доказуванню, у зв'язку з чим судова колегія вважає встановленим факт створення відповідачем ОСОБА_7 перешкод у здійсненні ОСОБА_6 права користування спірним жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1, чим порушується право власності позивачки і за вимогами статей 15, 16, 386, 392 ЦК України підлягає судовому захисту шляхом покладення на відповідача обов'язку надати позивачці ключі від усіх дверей спірної квартири .

З огляду на викладене суд першої інстанції при вирішенні справи дійшов правильного висновку про обґрунтованість позову прокурора м.Євпаторії в інтересах ОСОБА_6, а доводи апеляційної скарги не спростовують такого висновку суду і не заслуговують на увагу .

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи, характер спірних правовідносин , висновки суду відповідають обставинам справи, а оскаржуване рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права .

Відповідно до положень частини 1 статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у день проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді:

Болотов Є.В. Пономаренко А.В. Сокол В.С.