Ухвала суду № 34073467, 30.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2013 р.Справа № 818/1297/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.06.2013р. по справі № 818/1297/13-а

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Сумській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду із адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №48 від 26.12.2012 року. В обґрунтування позовних вимог вказує, що по-перше, будівництво здійснювалось позивачем не у 2012 році, а у 2010 році, коли діяв Закон України „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" в редакції від 08.12.2009 року та "Положення про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 року, відповідно до яких штрафи за правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть бути накладені лише на юридичних, а не на фізичних осіб. По-друге, позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил проводилася з порушеннями чинного законодавства. Зокрема, строк проведення позапланової перевірки був перевищений на два робочі дні, що суперечить вимогам п.7 „Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року. У зв'язку з викладеним, на думку позивача, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області не мала відповідних повноважень щодо винесення оскаржуваної постанови.

Постановою Сумського окружного адміністративного від 07.06.2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного від 07.06.2013 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, зокрема на порушення вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України від 23 травня 2011 р. N 553 (далі - Порядок N 553), що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що перевіряючими при проведенні позапланової перевірки було порушено встановлений діючим законодавством порядок, зокрема без повідомлення про її проведення власника приміщення ПП «Лорд» та орендаря ФОП ОСОБА_1 Крім того, надані відповідачем в якості доказів правомірності прийняття спірного рішення фотокартки, не можуть бути належним доказом, оскільки були згорблені незаконно.

Відповідач правом надання письмових заперечень на апеляційну скаргу не скористався.

Представники позивача та відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Частиною 2 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року №439 Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області утворена згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» від 23.05.2011р. №549.

Виходячи зі змісту вищезазначених правових норм, суд зазначає, що відповідач є спеціально уповноваженим органом, який, серед іншого, забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, у т.ч. шляхом проведення відповідних перевірок.

Колегія суддів зазначає, що Порядком № 553 визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Відповідно п. 2 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Інспекціями за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до п. 5 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, серед іншого,виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Згідно з п. 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкти будівництва.

Абзацом 1 п.12 Порядку №553 передбачено, що посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Відповідно до п.16 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Пунктом 17 Порядку №553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Як було встановлено під час розгляду справи, що співробітниками Інспекції ДАБК у Сумській області на підставі звернення Охтирської міжрайонної прокуратури від 28.11.2012 року та згідно направлення від 22.11.2012 року №689 проведено позапланову перевірку ПП «Лорд та ФОП ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з приводу будівництва прибудови до будівлі «Похоронна служба «Траур» за адресою: Сумська обл., м. Охтирка, вул. Менжинського, 6, за наслідками якої складено Акт та Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.12.2012 року.

Під час перевірки встановлені порушення п. 2 ч. 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", зокрема: орендар нежитлового приміщення ФОП ОСОБА_1 в листопаді 2012 року розпочала виконання будівельних робіт по будівництву прибудови до основної будівлі похоронної служби „Траур" (І категорія складності) на земельній ділянці по вул. Менжинського,6, м. Охтирка, що передана Охтирською міською радою в оренду ПП „Лорд", без зареєстрованої в Інспекції ДАБК у Сумській області декларації про початок виконання будівельних робіт.

На підставі зазначеного акту перевірки та протоколу Інспекцією ДАБК у Сумській області винесено постанову №48 від 26.12.2012 року про накладення на позивача штрафу у розмірі 20124 грн.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою звернувся до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що проведена перевіряючими перевірка позивача на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил є законною, встановлені за її наслідками порушення обґрунтованими, та як наслідок прийнята на їх підставі спірна постанова про накладення штрафу правомірною та не підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

В свою чергу, згідно ч. 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

При цьому, реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводять відповідні інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється. Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації (ч.2, ч. 8 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

В свою чергу, згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про основи містобудування" визначено, що особи, винні у виконанні будівельних чи реставраційних робіт без дозволу та затвердженого у встановленому порядку проекту або з відхиленням від нього, несуть відповідальність, передбачену законом.

Як було встановлено під час проведення перевірки та знайшло своє підтвердження під час судового розгляду, що збудована ФОП ОСОБА_1 прибудова не відповідає визначенню „тимчасова споруда", викладеному у п.1.3 „Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності", затвердженого Наказом Мінрегіонбуду та ЖКГ України від 21.10.2011 року №244, відповідно до якого тимчасовою спорудою торгівельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності є одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда встановлюється відповідно до пас порту прив'язки, який у позивача відсутній.

Відповідно до розділу 3 „Терміни та визначення понять" ДБН В.2.2.9-2009 „Будинки і споруди" прибудова - вид реконструкції, при якій збільшується площа будинку шляхом створення нових приміщень, що безпосередньо прилягають до зовнішніх стін будинку.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що визначальною ознакою прибудови є збільшення площі будинку шляхом створення нових приміщень, які безпосередньо прилягають до зовнішніх стін будинку, що й було здійснено позивачем у даному випадку, оскільки матеріалами справи підтверджується збільшення загальної площі будівлі похоронної служби „Траур" на земельній ділянці по вул. Менжинського,6, м. Охтирка внаслідок продовження складського приміщення габаритним розміром 3,75мх4,75м шляхом виконання цегляної кладки суміжних стін до рівня перекриття. Тому посилання представника позивача на відсутність паспорту прив'язки не є належним доказом того, що така споруда є тимчасовою, оскільки встановлення будівлі без улаштування фундаменту безпосередньо не свідчить про її тимчасовий характер та не спростовує факту збільшення площі складського приміщення.

Цей висновок підтверджується також положеннями розділу 3 „Терміни та визначення понять" ДБН А.2.2-3:2012 „Склад та зміст проектної документації на будівництво"", відповідно до якого будівля - це споруда, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також інших предметів.

А тому, беручі до уваги, що ФОП ОСОБА_1 були зведені несучо-огороджувальні конструкції - цегляні стіни, над якими встановлена покрівля, внаслідок чого утворилося нове приміщення площею 18,2м2, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що будівля по вул. Менжинського,6, м. Охтирка є саме прибудовою, а не тимчасовою спорудою чи тимчасовою огорожею, як це стверджує позивач.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на порушення відповідачем встановленої процедури проведення перевірки, зокрема без повідомлення про її проведення власника приміщення ПП «Лорд» та орендаря ФОП ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 9 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками проведення позапланової перевірки ПП «Лорд» на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил з приводу будівництва прибудови до будівлі «Похоронна служба «Траур» за адресою: Сумська обл., м. Охтирка, вул. Менжинського, 6, було складено Акт від 28.11.2012 року.

Разом з тим, у зв'язку з наданням під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ПП «Лорд» додаткових матеріалів, наказом начальника Інспекції ДАБК у Сумській області від 06.12.2012 року №689/2 термін проведення позапланової перевірки було продовжено на 2 робочі дні.

Матеріалами справи підтверджено, що під час проведення перевірки Інспекція ДАБК у Сумській області зверталась до ФОП ОСОБА_1 із листами про надання пояснень та документів, проте, позивач відмовилась від надання відповіді (а.с. 63-64).

В зв'язку з чим, відповідачем за наслідками проведеної позапланової перевірки з урахуванням наданих ПП «Лорд» додаткових матеріалів та на підставі наказу начальника Інспекції ДАБК у Сумській області від 06.12.2012 року №689/2, було складено Акт від 13.12.2012 року, яким було встановлено порушення позивачем вимог діючого законодавства.

Колегія суддів зазначає, що копія вищезазначеного акту та Протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.12.2012 року, яким позивача було повідомлено про розгляд відповідачем 26.12.2012 року справи про адміністративне правопорушення, було направлено засобами поштового зв'язку, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 69).

В свою чергу, колега суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що окремі порушення, допущені, на думку позивача, під час проведення перевірки, не можуть бути самостійною підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки при проведенні перевірки, діями Інспекції ДАБК у Сумській області, які породжують, змінюють, припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин, є винесення відповідного рішення про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Доводи позивача щодо неправомірності прийняття судом першої інстанції в якості доказів надані відповідачем фотокартки, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Поняття доказів закріплено у ст. 69 КАС України, відповідно до частини 1 якою зазначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що оскільки розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, то суд має право використовувати в якості доказів будь-які фактичні дані, які необхідні для прийняття законного та обґрунтованого рішення, та які чітко не заборонені законом.

Таким чином, з урахування того, що надані відповідачем фотокартки не слугували єдиною підставою для винесення судового рішення, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду першої інстанції не спростовують.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують правомірність винесення відповідачем спірної постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Натомість, відповідач, будучі суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правовірність власних дій щодо відмови позивачу у звільненні майна позивача з податкової застави.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного від 07.06.2013 року по справі №818/1297/13-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.06.2013р. по справі № 818/1297/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Калитка О.М. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.