Ухвала суду № 34072767, 09.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2765/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

09 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АВГУСТ І Ко» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВГУСТ І Ко» до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування рішення від 02.11.2012, № 100190000/2012/411528/2, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2013 року позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ "АВГУСТ І КО" (покупець) та ПП "ОСОБА_1" (Грузія) (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт від 25.05.2012 № 7 (далі - Контракт), згідно з яким продавець продавав, а покупець купував продукти харчування для власного споживання, або інші товари народного споживання згідно специфікацій або інвойсу до Контракту, які є його невід'ємною частиною на умовах, зазначених в даному Контракті (пп. 1.1).

На виконання умов зазначеного Контракту до КРМ декларантом позивача подано вантажну митну декларацію (далі - ВМД) № 100190000/2012/413456 від 05.11.2012 та документи з метою здійснення митного контролю та митного оформлення 3 найменувань товарів.

Митна вартість товарів була визначена позивачем за першим методом, тобто за ціною договору товарів, які імпортуються (вартість операції).

У зв'язку з тим, що у наданих декларантом документах містилися розбіжності, відповідачем відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України здійснено коригування митної вартості товару та самостійно визначено митну вартість 3 найменувань товарів за шостим (резервним) методом, про що прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 02.11.2012 № 100190000/2012/411528/2.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як вбачається зі змісту розділу 6 Контракту «Умови оплати», оплата товару здійснювалась покупцем на підставі інвойсу шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок продавця. Продавець передавав товар покупцеві на умовах оплати протягом 5 банківських днів після реалізації товару;

Однак, встановлено, що позивачем не було надано Київській регіональній митниці банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів та виписку з бухгалтерської документації на виконання вимог ч. 3 ст. 53 МК України.

Крім того, в суді першої інстанції вказані документи позивач також не надав.

Відповідно до п. 5 Контракту «Пакування та маркування» на товарі повинна міститися інформація англійською мовою щодо пакування та маркування (найменування товару, маса товару, країна походження товару);

Як було встановлено під час судового розгляду справи, в ході митного огляду, за результатом якого було складено акт митного огляду від 29.10.2012 № 100190000/2012/45560, відповідачем було виявлено, що інформація на товарі щодо пакування та маркування викладена російською та українською мовами, що не заперечувалось позивачем.

Також необхідно зазначити, що суд першої інстанції об'єктивно вказав про відсутність необхідних якісних та вартісних характеристик товару у експертному висновку Київської ТПП від 31.10.2012 року № Ц-811, що був виданий на товар № 1: «чай чорний, байховий, першого сорту, нефасований, в п/п мішках, ГОСТ 1936-85, не призначене для роздрібної торгівлі, без первинної упаковки, кількість мішків - 485. Виробник: ЧП «ОСОБА_1». Торгова марка: ІНФОРМАЦІЯ_1 (графічне зображення)».

Крім того, калькуляція, надана декларантом за власним бажанням, адресована безпосередньо ТОВ «АВГУСТ І Ко» для експорту в Україну, в якій оговорено комерційні умови поставки товару (СРТ). Калькуляція має посилання на поточний контракт, інвойс, специфікацію та не містить всіх статей витрат. Надана за власним бажанням декларанта, калькуляція містить інформацію виключно на ті артикули, що заявляються у митній декларації, а також визначає загальну вартість імпортованих товарів згідно інвойсу від 22.10.2012 № 2. У калькуляції акцентовано увагу на взаємовигідне цінове рішення між імпортером та одержувачем.

Отже, матеріали справи не містять даних щодо вжиття позивачем заходів щодо отримання від спеціалізованих організацій, продавця та/або виробника товарів документів, необхідних для підтвердження заявленої ціни.

Враховуючи в сукупності вищенаведене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість дій відповідача щодо коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за резервним методом визначення митної вартості та прийняття ним оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 02.11.2012 № 100190000/2012/411528/2.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВГУСТ І Ко» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.