Ухвала суду № 34067505, 10.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/7911/13-ц Головуючий у І інстанції Рябченко Л.А. Провадження № 22-ц/780/4991/13 Доповідач у 2 інстанції ЯворськийКатегорія 44 10.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

08 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагєєва В.О.,

при секретарі: Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Білоцерківської міської ради Київської області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору оренди землі,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Білоцерківської міської ради Київської області, в якому у відповідності до норм ст.ст. 203, 215 ЦК України просив визнати договір оренди землі № 86 від 04.06.2009 року, укладений між Білоцерківською міськрадою та ОСОБА_2 недійсним.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що право користування земельною ділянкою, наданою в оренду відповідачу, мають жителі прилеглих будинків, проте, відповідачем не було отримано дозволу на будівництво від власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва, чим грубо порушені його права та третіх осіб по справі, тому вважає, що договір укладений з порушенням норм чинного законодавства та суперечить актам цивільного законодавства.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати незаконне і необґрунтоване та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що позивач та треті особи є власниками будівель, що оточують місце будівництва і тому при укладенні Договору мали бути враховані їх інтереси та вимоги згідно норм ст.5 ЗУ «Про основи містобудування» у зв'язку з чим було порушено норми процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач ОСОБА_2 не погоджуючись із доводами апеляційної скарги подав на неї заперечення, в яких зазначив, що позивач та треті особи встановили металеві гаражі на земельній ділянці, наданій відповідачу незаконно, без дозвільних документів на використання цієї землі, у зв'язку з цим їх права не порушені, тому просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції в силі з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції при розгляді вказаної справи встановлено, що рішенням Білоцерківської міськради № 369 від 08.08.2006 р. ОСОБА_2 дозволено провести вишуковування та складання проектно-кошторисної документації на будівництво магазину на місці власного торгового павільйону та павільйону громадського харчування за вищезазначеною адресою (а.с.26).

Рішенням тієї ж міськради № 497 від 25.10.2007 р. ОСОБА_2 затверджено матеріали попереднього погодження місця розташування земельної ділянки та надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.32).

Згідно довідки управління земельних ресурсів у м. Біла Церква №281 від 09.06.2008 р., земельна ділянка, буде надана ОСОБА_2 в оренду за рахунок земель Білоцерківської міськради, обліковується як земля державної власності та знаходиться в зоні житлової та громадської забудови (а.с.38).

04.06.2009 р. між Білоцерківською міською радою та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір оренди №86 земельної ділянки площею 0,0210 га під будівництво магазину продовольчих товарів з кафетерієм по АДРЕСА_1 згідно рішення міськради від 18.02.2009 р. №970 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання в оренду терміном на 5 років» (а.с.5-8).

Судом також встановлено, що згідно відповіді УЖКГ БМР №758 від 23.05.2012 р. та КУ БМР «Інспекція з благоустрою м. Біла Церква» №53 від 26.05.2012 р. за зверненнями ОСОБА_2, вжито заходів щодо демонтажу самовільно встановлених гаражів на земельній ділянці по АДРЕСА_1 у вигляді винесення попередження та приписів щодо знесення гаражів (а.с.40-41).

Відповідно витягу з протоколу №45 постійної комісії у справах забезпечення законності, правопорядку та оборонної роботи Білоцерківської міської ради від 24.05.2012 р., що розглядала звернення громадян, які проживають по АДРЕСА_2, підтверджено факт правомірності виділення земельної ділянки ОСОБА_2 з рекомендацією звернення до прокуратури щодо встановлення оригінальності приписів громадян, які збиралися для виділення земельної ділянки (а.с.42).

Розглядаючи вказаний спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач набув права користування земельною ділянкою на підставі рішення міськради, яке є чинним і ніким не оскаржено, прийнятим із врахуванням вимог законодавства.

Колегія суддів погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюються на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки шляхом укладення договору оренди землі.

Як вбачається з матеріалів справи, даний договір оренди укладений на підставі рішення Білоцерківської міськради №86 від 04.06.2013 р. з недотриманням строку встановленого у рішенні міськради, не може бути підставою визнання його недійсним, так як згідно ст. 627 ЦК України в силу статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього ж Кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності та справедливості, тому не може бути визнаний недійсним на підставі ст. 215 ЦК України.

Також рішенням Білоцерківської міськради №333-12-ІV від 29.09.2011 р., на яке посилається апелянт, встановлена плата за послуги з оформленням документації, пов'язаної із благоустроєм міста, за тимчасове встановлення металевого гаража, проте дане рішення не свідчить про їх право на встановлення та користування металевими гаражами на спірній земельній ділянці, так як гаражі знаходилися на вказаній земельній ділянці до надання її в оренду відповідачу, проте належних відповідних документів у позивача та інших осіб, ні на гаражі, ні на право користування земельною ділянкою останні не мали, орендної плати не сплачували.

В силу вимог ст. 60 ЦПК України позивач не довів суду, що його права чи законні інтереси порушено, тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 набув право користування на земельну ділянку у відповідності до закону, тож визнання недійсними вищевказаного договору оренди немає підстав, оскільки він не суперечить нормам чинного законодавства.

Таким чином, викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Тож, за таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності до норм ст. 308 ЦПК України, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, порушень норм процесуального законодавства при розгляді справи не допустив, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст. 124 ЗК України, ст.ст. 203, 215, 627 ЦК України,ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : М.А.Яворський

судді : Т.Ц.Кашперська

В.О.Фінагєєв