Постанова № 34058981, 07.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

>

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

07 жовтня 2013 року 15:45 №826/13520/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Кришталь М.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»

pacing=0 px> idth="16 %" >

до

Київської регіональної митниці

про

D>s="tds9">

визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 20.02.2013 №100250000/2013/500074/2, від 20.02.2013 №100250000/2013/500075/2,

R>

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 20.02.2013 №100250000/2013/500074/2, від 20.02.2013 №100250000/2013/500075/2.

Позовні вимоги мотивовано безпідставністю застосування Київською регіональною митницею за результатами здійсненого митного контролю іншого методу визначення митної вартості товарів ніж заявлений позивачем та протиправністю прийняття рішень про коригування заявленої митної вартості товарів від 20.02.2013 №100250000/2013/500074/2, від 20.02.2013 №100250000/2013/500075/2.

Від позивача та відповідача надійшло клопотання про розгляд адміністративної справи в письмовому провадженні.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Через канцелярію суду 24.09.2013 від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, відповідно до яких підставою для прийняття оскаржуваних рішень від 20.02.2013 стало право органів митної служби відкоригувати митну вартість товару через розбіжності в документах, що надались позивачем для митного оформлення вантажу.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» згідно вантажно-митних декларацій від 19.02.2013 №100250000/2013/024519 та від 19.02.2013 №100250000/2013/024520 подало Київській регіональній митниці до митного оформлення товар «риба свіжоморожена морська - скумбрія (400-600 x Scomber Scombrus) ціла, не патрана, не піддана тепловій та кулінарній обробці, без додання харчових добавок та приправ, не консервована, розмірний ряд 400-600 г, упакована в 1625 карт. коробів (по 12 кг нетто у коробі). Чиста вага 19 500 кг. Виробник Iceland Pelagic ehf. Торговельна марка: «Iceland Pelagic». Країна виробництва: Ісландія (IS) (A430 65 Frostfiskur). Дата виготовлення: серпень-вересень 2012 р.». Митна вартість товару була задекларована позивачем із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору), в розмірі 2,0922 доларів США за кг.

В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу відповідні документи.

За результатами перевірки митних декларацій та документів, що підтверджують визначену митну вартість, проведення процедури консультацій, Київською регіональною митницею були винесені рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 20.02.2013 №100250000/2013/500074/2 та від 20.02.2013 №100250000/2013/500075/2, якими було скориговано митну вартість товару «риба свіжоморожена морська - скумбрія (400-600 x Mackerel Scomber Scombrus)...», виробник «Iceland Pelagic ehf», країна виробництва Ісландія (IS) (A430 65 Frostfiskur), з 2,0922 доларів США за кг до 2,4700 доларів США за кг.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно із частиною першою статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до частини шостої статті 264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Так, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За посиланням відповідача, за наслідками подання позивачем вантажних митних декларацій від 19.02.2013 №100250000/2013/024519, 19.02.2013 №100250000/2013/024520, Київською регіональною митницею витребувано з товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» додаткові документи для підтвердження митної вартості ввезеного товару, а саме: виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки щодо якісних та вартісних характеристик товарів, підготовані спеціалізованими експертними організаціями та інші документи для підтвердження митної вартості (за бажанням декларанта).

Суд звертає увагу, що згідно із приписами частини третьої статті 53 Митного кодексу України відповідна вимога митного органу має бути оформлена письмово.

Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів щодо дотримання митним органом зазначеної норми закону.

З матеріалів справи вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» листами від 20.02.2013 №72 та №73 були направлені пояснення та додаткові документи для підтвердження заявленої декларантом митної вартості та правильності застосування методу її визначення. Зокрема, були надані комерційні пропозиції від 09.02.2013, прайс-листи, експортні декларації країни відправлення та проформи-інвойси. Виписки з бухгалтерської документації та висновки щодо якісних та вартісних характеристик товарів, підготовані спеціалізованими експертними організаціями позивач не надав із посиланням на неможливість їх надання станом на 20.02.2013.

Рішеннями про коригування заявленої митної вартості товарів від 20.02.2013 №100250000/2013/500074/2 та від 20.02.2013 №100250000/2013/500075/2 Київською регіональною митницею із застосуванням резервного методу відкориговано митну вартість товару.

P class="ps9">Відповідно до частини восьмої статті 55 Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем для підтвердження заявленої ним митної вартості товару до органу митної служби були надані такі документи:

- по вантажно-митній декларації від 19.02.2013 №100250000/2013/024519: облікова картка зовнішньоекономічної діяльності №125/2012/0000146 від 25.09.2012; накладна CMR №02141 від 14.02.2013; книжка МДП (Carnet TIR) ХХ71928109 від 14.02.2013; довідка про транспортні витрати від 14.02.2013 №34 та від 14.02.2013 №455-6; рахунок-фактура (інвойс) від 09.02.2013 №SR005313; пакувальний лист SR005313 від 09.02.2013; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 29.11.2012 №455; ветеринарні свідоцтва Щ-30 від 19.02.2013 №208689; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 07.02.2013 №05.03.02-03/5626; довідка про проведення декларування валютних цінностей 22201041 К-Св ДПІ від 18.01.2013 №188; сертифікат відповідності від 27.12.2012 №UA1.045.Х014477-12; декларація виробника від 09.02.2013; підтвердження законності вилову від 11.02.2013 №86377; інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 14.02.2013 №2730; інформація про позитивні результати здійснення фіто-санітарного контролю товару від 14.02.2013 №2730; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю від 14.02.2013 №2730; сертифікат про походження товару від 09.02.2013 №SR005313; ветеринарне свідоцтво відправника від 11.02.2013 №2489; комерційна пропозиція від 09.02.2013; прайс-лист від 09.02.2013;

- по вантажно-митній декларації від 19.02.2013 №100250000/2013/024520: облікова картка зовнішньоекономічної діяльності №125/2012/0000146 від 25.09.2012; накладна CMR №02142 від 14.02.2013; книжка МДП (Carnet TIR) АХ71928984 від 14.02.2013; довідка про транспортні витрати від 14.02.2013 №34 та від 14.02.2013 №455-5; рахунок-фактура (інвойс) від 09.02.2013 №SR005315; пакувальний лист SR005315 від 09.02.2013; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 29.11.2012 №455; ветеринарні свідоцтва Щ-30 від 19.02.2013 №208688; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 07.02.2013 №05.03.02-03/5626; довідка про проведення декларування валютних цінностей 22201041 К-Св ДПІ від 18.01.2013 №188; сертифікат відповідності від 27.12.2012 №UA1.045.Х014477-12; декларація виробника від 09.02.2013; підтвердження законності вилову від 11.02.2013 №86378; інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 14.02.2013 №2730; інформація про позитивні результати здійснення фіто-санітарного контролю товару від 14.02.2013 №2730; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю від 14.02.2013 №2730; сертифікат про походження товару від 09.02.2013 №SR005315; ветеринарне свідоцтво відправника від 11.02.2013 №2488; комерційна пропозиція від 09.02.2013; прайс-лист від 09.02.2013.

Проте листом Київської регіональної митниці від 14.05.2013 №14/4-11/6167 відмовлено у перегляді рішень про коригування заявленої митної вартості товарів від 20.02.2013 №100250000/2013/500074/2 та від 20.02.2013 №100250000/2013/500075/2.

Аналізуючи зміст рішень Київської регіональної митниці про коригування заявленої митної вартості товарів від 20.02.2013 №100250000/2013/500074/2 та від 20.02.2013 №100250000/2013/500075/2, суд наголошує на тому, що оскаржувані рішення не містять докладної інформації та джерел, які використовувались митним органом при визначенні митної вартості товару за резервним методом.

Так, відповідно до графи 33 розділу 2 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Також відповідачем не обґрунтовано неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості товару, хоча приписами частини третьої статті 57 Митного кодексу України визначено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З документів, що додані відповідачем до своїх письмових заперечень вбачається, що в розпорядженні Київської регіональної митниці на час прийняття оскаржуваних рішень була інформація щодо ідентичного товару.

Згідно зі статтею 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2)системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем жодними чином не доведено неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості товарів, а також обгрунтування митної вартості за резервним методом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Київською регіональною митницею безпідставно та необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості, а тому рішення про коригування митної вартості товарів від 20.02.2013 №100250000/2013/500074/2, від 20.02.2013 №100250000/2013/500075/2 є протиправними.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів, що оскаржувані рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 20.02.2013 №100250000/2013/500074/2, від 20.02.2013 №100250000/2013/500075/2 про визначення митної вартості товару прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» про визнання протиправними та скасування рішень Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 20.02.2013 №100250000/2013/500074/2, від 20.02.2013 №100250000/2013/500075/2 підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 20.02.2013 №100250000/2013/500074/2, від 20.02.2013 №100250000/2013/500075/2.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.