Рішення № 34058537, 07.10.2013, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5432/13-ц

Номер провадження 2/404/2253/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

при секретарі Хинку Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1, до Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" Державного агентства резерву України, про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" на користь ОСОБА_1 заборгованості з заробітної плати в сумі 5000,68 грн. та компенсації за невикористану відпустку; середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день постановлення рішення по справі; компенсації за заподіяну їй моральну шкоду у розмірі 4000,00 грн.

Заяву (вх. № 40458 від 04.10.2013 року, а.с. 34) розмір позовних вимог зменшено та заявлено до стягнення з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 4473,80 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 9489,45 грн.; компенсацію за заподіяну моральну шкоду у розмірі 500,00 грн.

Позивач в судове засідання 07.10.2013 року не з'явилася, надала заяву (вх. № 40455 від 04.10.2013 року) про розгляд даної справи без її участі, позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримала в повному обсязі (а.с. 35).

Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву (вх. № 40453 від 04.10.2013 року) про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала в повному обсязі (а.с. 36).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив наступне.

Позивач працювала на посаді техніка-лаборанта виробничої лабораторії в Державному підприємстві «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» (запис № 1 в трудовій книжці від 25.06.2012 року, зроблений на підставі наказу № 63-к від 21.06.2012 року) (а.с. 9).

Наказом № 31-к від 05.04.2013 року позивача звільнено за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України (а.с.9). Проте, в день звільнення з позивачем не було проведено розрахунку, як того вимагають положення статті Кодексу законів про працю України, внаслідок чого утворилася заборгованість по заробітній платі.

Починаючи з 01.12.2012 року підприємство перестало виплачувати позивачу заробітну плату. За період з 01.12.2012 року по 05.04.2013 року заборгованість Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» перед ОСОБА_1 по заробітній платі становить 5000,68 грн.

Згідно статті 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В силу статті 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до розрахункових листів ОСОБА_1 за грудень 2012 року борг за підприємством на кінець місяця становить 2977,24 грн. (а.с. 4); за січень 2013 року - 3503,86 грн. (а.с. 6); за лютий 2013 року - 4513,88 грн. (а.с. 7); за березень 2013 року - 3763,65 грн. (а.с. 5).

Згідно розрахунку розподілу стягнутих з боржника сум від 02.08.2013 року, ОСОБА_1 виплачено 621,07 грн., в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі (а.с. 28 на звороті). На підставі вище викладеного, позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, а саме сума заявлених позовних вимог щодо заборгованості нарахованої, але не виплаченої заробітної плати становить 4473,80 грн. (а.с. 34).

За вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати", нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" пунктом 20 роз'яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 Кодексу законів про працю України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно довідки про середню заробітну плату від 04.10.2013 року, виданої Державним підприємством «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2», середня заробітна плата ОСОБА_1 за лютий-березень 2013 року становить: (1720,80 + 1365,47) / (20 + 20) = 77,15 грн. За цією ж довідкою середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні станом на 07.10.2013 року становить: 123 р.дн. х 77,15 = 9489,45 грн.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 4473,80 грн. нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 9489,45 грн., оскільки суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є законними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо моральної шкоди, заявленої позивачем слід зазначити на наступне. У трудовому законодавстві право працівника на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням його прав, визначено у статті 237-1 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Зважаючи на визнання позову відповідачем і в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 500,00 грн. суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди на підставі частини 4 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, за якою, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Судом з'ясовано, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до частини 3 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд стягує з відповідача судовий збір в розмірі 344,10 коп. в дохід держави та в порядку статті 367 цього ж Кодексу рішення, в частині присудження позивачу виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню.

На підставі вищевикладеного та керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати", статтями 116, 117, 237-1 Кодексу законів про працю України, статтями 4, 10, 11, 15, 27, 57 - 61, 174, 88, 212 - 215, 292, 294, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» Державного агентства резерву України (що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, просп. Інженерів, 2, ЄДРПОУ 00951862) на користь ОСОБА_1 (що проживає за адресою: АДРЕСА_1) заборгованості по заробітній платі в сумі 4473,80 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 9489,45 грн. та 500,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Державного підприємства «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» Державного агентства резерву України (що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, просп. Інженерів, 2, ЄДРПОУ 00951862) в дохід держави судовий збір в розмірі 344,10 грн.

Рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі підлягає негайному виконанню, але не більше як за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка

районного суду

м.Кіровограда