Ухвала суду № 34057559, 08.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2013 року м. Київ К/800/3423/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби

на постанову господарського суду Житомирської області від 26.04.2012 р.

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012 р.

у справі № 11/44«НА»

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз»

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі

про визнання недійсним рішення,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» (далі - позивач, ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі (далі - відповідач, ДПІ у м. Житомирі) про визнання недійсним рішення.

Постановою господарського суду Житомирської області від 26.04.2012 р. позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення Житомирської ОДПІ м. Житомира № 26/2/22060362/48 від 23.12.2003 р.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012 р. постанову господарського суду Житомирської області від 26.04.2012 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Житомирі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Житомирської області від 26.04.2012 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову господарського суду Житомирської області від 26.04.2012 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Державною податковою адміністрацією у Житомирській області проведено комплексну позапланову документальну перевірку фінансово - господарської діяльності Житомирського управління по експлуатації газового господарства ВАТ «Житомиргаз» щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.06.2000 р. по 01.10.2003 р.

В ході перевірки було виявлено, що Житомирським управлінням експлуатації газового господарства ВАТ «Житомиргаз» (далі - ЖУЕГГ) в порушення п.п 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат безпідставно включено суми витрат по придбаних товарно-матеріальних цінностях, які не беруть участь у веденні виробництва, у тому числі: телевізор, відеомагнітофон, холодильник, відеокамеру, відеокасети на загальну суму 17621грн.83коп., що послужило заниженню на вказану суму оподатковуваного прибутку за 1 півріччя 2003 р.

Перевіркою правильності визначення податку на додану вартість за період, що перевірявся, встановлено заниження чистої суми зобов'язань.

Підприємством допущено невідповідність даних по використанню та транспортуванню природного газу по особових рахунках абонентської служби ЖУЕГГ та даних бухгалтерського обліку.

Так, згідно наданих для перевірки первинних бухгалтерських документів за період з 01.12.2000 року по 01.10.2003 року по даних бухгалтерського обліку рахується нарахування використання природного газу по населенню 335619928 куб.м., по даних особових рахунках абонентської служби - 316009682 куб.м.

Тобто, по бухгалтерському обліку не підтверджено первинними документами обсяг використання населенням природного газу в загальній кількості 19610246 куб.м. Різниця в показниках бухгалтерського обліку та по особових рахунках абонентської служби по використанню природного газу свідчить про зменшення реального обсягу відтоків природного газу (комерційних втрат).

В порушення п.п 3.1.1 п. 3.1 ст. З та п.п 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством в періоді з 01.12.2000 р. по 01.01.2003 р. нараховано не в повній мірі податок на додану вартість на відтоки по використаному природному газу в загальній сумі 971349 грн.

Крім того, в порушення п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» Житомирським УЕГГ безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 3524 грн. по придбаних товарно-матеріальних цінностях, які не відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, в тому числі: телевізор, відеомагнітофон, холодильник, відеокамеру, відеокасети.

Таким чином, підприємством не виконані вимоги п.п 7.4.4 п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Всього донараховано перевіркою податку на додану вартість у сумі 1175360 грн.

На підставі акта перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.12.2003 р. № 26/2/22060362/47, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 268 9086 грн., в тому числі основний платіж - 1175360 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1513726 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.1 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платниками податків є юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати або сплачувати податки і збори ( обов'язкові платежі ), пеню та штрафні санкції.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування» платниками податків і зборів ( обов'язкових платежів ) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори ( обов'язкові платежі ).

Статтею 9 цього Закону встановлено, що відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів ( обов'язкових платежів ) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків відповідно до законів України.

Згідно з п.1.3 Закону України «Про податок на додану вартість» платником цього податку, є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Зазначені особи відповідно до ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» зобов'язані зареєструватись як платники податку в органі державної податкової служби за місцем їх знаходження.

Згідно п.1.1 ст.1 Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом ДПА України від 19.02.98 р. № 80 зареєстрованої в МЮ України 16.03.98 № 172/2612, платник податків - це юридична особа або фізична, на яку згідно із законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач є структурним підрозділом ВАТ «Житомиргаз», а тому не є платником податку на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова господарського суду Житомирської області від 26.04.2012 р. та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову господарського суду Житомирської області від 26.04.2012 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов