Рішення № 34051996, 01.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14415/13 01.10.13

За позовомДержавного підприємства Поліграфічний комбінат «України» по виготовленню цінних паперів»До Міністерства оборони України Простягнення 379 400,32 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Лук'яненко Є.В. - по дов.

Від відповідача Кривошей Д.А. - по дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Міністерства оборони України 347 217,19 грн. основного боргу, 31 835,91 грн. пені, 347,22 грн. індексу інфляції, а всього 379 400,32 грн. заборгованості за договором про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби № 286/3/12/29/90/ЦП-12 від 23.08.2012р.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог від 01.10.2013р., в якій просить стягнути з 347 217,19 грн. основного боргу, 347,22 грн., інфляції, 347 564,41 грн. заборгованості за договором про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби № 286/3/12/29/90/ЦП-12 від 23.08.2012р.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 347564,41 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 24.09.2013р.

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.08.2012р. між Державним підприємством «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» та Міністерством оборони України було укладено договір про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби № 286/3/12/29/90/ЦП-12.

Відповідно до п.1.1. договору, позивач зобов'язувався у 2012 році поставити відповідачу продукцію друковану іншу (лот 2 Військовий квиток офіцера запасу), а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити товар в асортиментів, кількості та в строки (терміни), вказані в цьому договорі.

Пунктом 1.2. та 5.2. договору встановлено, що строк поставки товару до 25.12.2012, але не раніше ніж через 90 календарних днів після отримання постачальником документів на замовлення з Держзнаку України та затвердження Замовником пробного зразка.

Процес погодження пробного зразку Товару розпочався між сторонами у листопаді 2012 року, проте остаточно пробний зразок військового квитку офіцера запасу було затверджено Міністерством оборони України лише

24.12.2012, що підтверджується бланком військового квитку офіцера запасу, у зв'язку із цим 90-денний строк поставки Товару за Договором № 286/3/12/29/90/ЦП-12 починається 25.12.2012 та закінчується 24.03.2013.

Тобто, Товар по Договору № 286/3/12/29/90/ЦП-12 мав бути поставлений Позивачем Відповідачу не пізніше 24.03.2013.

На виконання умов Договору № 286/3/12/29/90/ЦП-12 Позивачем 27.12.2012 р. і 29.12.2012р. було поставлено Відповідачу Товар у кількості 90 000 штук на загальну суму 918 000,00 грн., що підтверджується накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 27.12.2012 №813/12 та від 29.12.2012 № 821/12.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2 Договору № 2 8 6/3/12/29/90/ЦП-12 розрахунки за поставлений Товар проводяться протягом 30 робочих днів з дати надання Позивачем Відповідачу належним чином оформленого рахунку на поставлений Товар. До рахунку додаються акт приймального контролю якості, видаткова накладна та повідомлення форми № 280.

Матеріалами справи доведено, що під час поставки Товару Позивачем 27.12.2012р. було надано Відповідачу разом з актом приймального контролю від 27.12.2012р. та повідомленням форми № 280 від 27.12.2012р. належним чином оформлений рахунок від 27.12.2012 № Р-287 на оплату Товару в розмірі 306 000,00 грн. та 29.12.2012р. разом з актом приймального контролю від 29.12.2012р. та повідомленням форми № 280 від 29.12.2012р. надано рахунок від 29.12.2012 № Р-290 на оплату Товару в розмірі 612 000,00 грн.

Таким чином, Відповідач зобов'язаний був сплатити Позивачу суму в розмірі 306 000,00 грн. в строк до 11.02.2013р. та суму в розмірі 612 000,00 грн. в строк до 13.02.2013р., тобто впродовж 30 робочих днів після отримання рахунків на оплату Товару, чого зроблено не було.

З метою сплати заборгованості за Договором № 286/3/12/29/90/ЦП-12 Позивач звертався до Відповідача з претензією від 10.04.2013 № 74000-02/790.

10.04.2013 Відповідачем перераховано Позивачу частину вартості поставленого Товару за Договором № 286/3/12/29/90/ЦП-12 в розмірі 570 782,81 грн., що підтверджується банківською випискою.

У відповідь на претензією Відповідач у листі від 29.04.2013 № 28618/2219 визнав свою заборгованість за Договором № 286/3/12/29/90/ЦП-12 та повідомив, що вказана заборгованість буде погашена ним по мірі надходження коштів.

За розрахунком Позивача, на час звернення до суду, утворилась заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений Товар по Договору № 286/3/12/29/90/ЦП-12 у розмірі 347 217,19 грн., що підтверджується актом звірки.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір від 23.08.2012р. № 286/3/12/29/90/ЦП-12 є договором поставки.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

На виконання вищезазначеного договору Позивач здійснив поставку на адресу Відповідача 27.12.2012 та 29.12.2012 товару у кількості 90 000 штук на загальну суму 918 000,00 грн., що підтверджується відповідними доказами які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, факт передачі товару позивачем та його прийняття відповідачем вважається судом доведеним.

Відповідно до п. 4.1, 4.2. Договору розрахунки за поставлений товар проводяться протягом 30 робочих днів з дати надання постачальником замовнику належним чином оформленого рахунку-фактури на поставлений товар, підписаний керівником та головним бухгалтером постачальника. До рахунку додаються акт приймального контролю якості, видаткова накладна та повідомлення форми № 280.

У строки визначені п. 4.1. Договору Постачальником на адресу Замовника було направлено рахунки на оплату товару на загальну суму 918 000,00 грн.

Проте відповідач частково розрахувався за поставлену продукцію, що підтверджується матеріалами справи та Актом від 30.04.2013р. звіряння розрахунків між сторонами, підписаного уповноваженими представниками сторін. Відповідно до підписаного Акту звіряння розрахунків між сторонами, заборгованість відповідача складає 347217,19 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено, що відповідачем не виконано зобов'язання за договором в частині своєчасної оплати за отриману продукцію в повному обсязі.

Тобто, на виконання умов договору Позивачем по справі поставлено продукцію обумовлену останнім в кількості та якості, що ним передбачена, та підготовлено і передано Відповідачу належним чином оформлені документи, як того вимагають положення (п.4.1.) договору, однак Відповідач порушуючи взяті на себе зобов'язання з позивачем за поставлений товар не розрахувався.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором №286/3/12/29/90/ЦП-12 від 23.08.2012р. у розмірі 347 217,19 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем визнаний, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 347,22 грн. індексу інфляції, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022) на користь Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 38/44, корд ЄДРПОУ 16286441) 347 217 (триста сорок сім тисяч двісті сімнадцять) грн. 19 коп. основного боргу, 347 (триста сорок сім) грн. 22 коп. індексу інфляції, 7588 (сім тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 01 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 07.10.2013р.