Рішення № 34051999, 07.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15673/13 07.10.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «АХА Страхування»доВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»провідшкодування матеріальної шкоди в сумі 18584,85 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача - Карась В.В. (представник за довіреністю);від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У серпні 2013 року Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «АХА Страхування» (далі - позивач або СК «АХА Страхування») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - відповідач або СК «Оранта») 18584,85 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.07.2012 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) було пошкоджено автомобіль «Даф», державний реєстраційний номер АН 2251 ЕА, який був застрахований у СК «АХА Страхування». Остання виплативши страхове відшкодування, набула прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки шкоду було завдано внаслідок експлуатації автомобіля «Вольво», державний реєстраційний номер ВВ 6230 AT, а цивільно-правова відповідальність осіб, які експлуатують зазначений автомобіль на законних підставах, була застрахована в СК «Оранта», то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів покладається на відповідача.

Відповідач позов не визнав. Свої заперечення проти позову мотивував тим, що позивачем не доведено належними засобами доказування розміру нанесеної шкоди, оскільки не додано відповідний експертний висновок суб'єкта оціночної діяльності. На думку відповідача документи СТО, яка не є суб'єктом оціночної діяльності, не можна вважати належними доказами розміру суми відшкодування, яка має бути стягнута з відповідача.

Відповідач у своєму відзиві клопотав про розгляд справи без участі його представника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09.07.2012 о 13 год. 00 хв. у с. Проліски Київської області на автостоянці біля супермаркету «Fozzy» сталася ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Вольво», державний реєстраційний номер ВВ 6230 AT (далі - автомобіль «Вольво»), яким керував Кузмич Ігор Іванович, із автомобілем «Даф», державний реєстраційний номер АН 2251 ЕА (далі - автомобіль «Даф»).

Причиною ДТП стало те, що водій Кузмич І.І., керуючи автомобілем «Вольво», який належить ТОВ «Кабріолет», перед початком руху, та зміною його напрямку, не впевнився, що це буде безпечно, у наслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Даф». У результаті ДТП зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження. Даними діями водій Кузмич І.І. порушив пункт 10.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до постанови Лисичанського міського суду Луганської області від 15.08.2012 (справа № 3/1214/1705/2012р.) Кузмича Ігоря Івановича визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Даф», який належить ТОВ «Европласт». Згідно з відомістю ВДАІ № 9034853 даний автомобіль отримав наступні механічні пошкодження: передня ліва частина.

Дані обставини підтверджуються відомістю ВДАІ № 9034853 про ДТП та постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 15.08.2012 (справа № 3/1214/1705/2012р.), копії яких містяться у матеріалах справи.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 0017а/11ДАС від 05.08.2011, укладеного між ТОВ «Европласт» та СК «АХА Страхування» (далі - Договір добровільного страхування).

Згідно з рахунком на оплату № 598 від 24.09.2012, виставленим ремонтним СТО - ТОВ «Автомайстер» (на суму 9088 грн.), та рахунком на оплату № 0000000004 від 04.10.2012, виставленим ремонтним СТО - ПП «Мацько Трак Сервіс» (на суму 9496,85 грн.), вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Даф» склала 18584,85 грн. У цих рахунках наведена калькуляція робіт та вартість використаних деталей, які знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, що зазначені у вищевказаній відомості ВДАІ №9034853 про ДТП.

З доданої до матеріалів справи ремонтної калькуляції позивача № 6355 від 09.10.2012 убачається, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Даф» становить 28017 грн., з ПДВ.

Наведені у даній ремонтній калькуляції роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, що зазначені у довідці ВДАІ № 9034853, складеної за обставинами спірної ДТП.

Дослідивши вищезазначену ремонтну калькуляцію, суд встановив, що її зміст не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми «Audatex», яка рекомендована пунктом 59 додатку 8 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за № 1074/8395).

На підставі вищевказаного Договору добровільного страхування, страхових актів №2012/V/OMOD06355/VESKO28342 від 22.10.2012, № 2012/V/OMOD06355/VESKO28336 від 22.10.2012, розрахунку страхового відшкодування, рахунків на оплату № 598 від 24.09.2012 та №0000000004 від 04.10.2012, позивач виплатив страхове відшкодування у сумі 18584,85 грн. шляхом перерахування на рахунки СТО (ТОВ «Автомайстер» та ПП «Мацько Трак Сервіс») вказаної суми коштів. Дана обставина підтверджуються копіями платіжних доручень №ДП00009967 від 23.10.2012 на суму 9496,85 грн. та № ДП00009968 від 23.10.2012 на суму 9088 грн., які міститься у матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відтак, СК «АХА Страхування», здійснивши виплату страхового відшкодування, набула права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 18584,85 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно Кузмичем І.І. внаслідок експлуатації автомобіля «Вольво».

На час скоєння вищевказаної ДТП (09.07.2012) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль «Вольво» на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АВ/5441813 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 510 грн.

Доказів того, що Кузмич І.І. перебував у автомобілі «Вольво» на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотного відповідачем не доведено.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № АВ/5441813 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «Вольво» на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Водночас, Законом України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов'язкового проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності та необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.

При дослідженні наданих позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом автомобіля «Даф» з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля «Даф» (копія якого міститься у матеріалах справи) убачається, що рік випуску автомобіля - 2008, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку не має.

Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог.

Разом з тим, відповідачем у супереч статті 33 ГПК України не доведено суду, що існують обставини, зазначені у пункті 7.39 Методики, які дають підстави для визначення іншого розміру коефіцієнта фізичного зносу.

Отже, документами, які підтверджують дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Даф», є рахунки на оплату № 598 від 24.09.2012 та №0000000004 від 04.10.2012, виставлені ремонтними СТО (ТОВ «Автомайстер» та ПП «Мацько Трак Сервіс»), та платіжні доручення №ДП00009967 від 23.10.2012 та № ДП00009968 від 23.10.2012, якими підтверджується факт оплати позивачем даних рахунків.

Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Даф», склав 18584,85 грн. При цьому, судом враховано, що коефіцієнт фізичного зносу для складових цього автомобіля дорівнює « 0,00».

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АВ/5441813 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статей 993, 1191, 1192 ЦК України, відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, виходячи із розміру реально завданих збитків, і в межах суми, що перейшла до позивача у порядку регресу, та за мінусом встановленої франшизи, тобто у сумі 18074,85 грн. (18584,85 грн. - 510 грн. франшизи).

Тому, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача в частині стягнення зазначеної суми страхового відшкодування, а отже позов підлягає задоволенню саме у цій сумі. У решті суми позову (франшизи) слід відмовити з підстав необґрунтованості та незаконності позовних вимог у цій частині.

Розглядаючи спір по суті, судом враховано, що позивач з метою отримання коштів в порядку регресу в квітні 2013 року звернувся до відповідача із регресною вимогою (вих. № 1115/2 від 11.04.2013) про виплату страхового відшкодування за полісом № АВ/5441813. Дана регресна вимога із доданими до неї документами, які необхідні для виплати страхового відшкодування в порядку регресу, була отримана відповідачем 15.04.2013, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься у матеріалах справи.

Проте, відповідач після отримання зазначеної заяви суми страхового відшкодування позивачу не виплатив.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, Дарницький район, вул. Здолбунівська, будинок 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 20474912) 18074,85 грн. (вісімнадцять тисяч сімдесят чотири гривні 85 копійок) відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1673,28 грн. (одну тисячу шістсот сімдесят три гривні 28 копійок) судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.10.2013

СуддяСташків Р.Б.