Ухвала суду № 34049324, 02.10.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 року Справа № 9104/108289/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Дяковича В.П., Носа С.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2012 року по справі № 2а-273/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікро-Ф» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мікро-Ф» (далі - ТзОВ «Мікро-Ф») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області (далі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 23 серпня 2011 року № 0002352302/27495, № 0002362302/27489 та № 0002372302/27483, від 17 листопада 2011 року № 0003522302/38600.

Позовні вимоги обґрунтовувало посиланням на безпідставність викладених в акті перевірки від 10 серпня 2011 року № 2081/23-2/23266373 висновків ДПІ у Залізничному районі м. Львова про безтоварність господарських операцій з придбання ТзОВ «Мікто-Ф» товарів у Товариства з обмеженою відповідальністю «Елаком-Інвест» (далі - ТзОВ «Елаком-Інвест»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізумруд» (далі - ТзОВ «Ізумруд») та Товариства з обмеженою відповідальністю «МСПостач» (далі - ТзОВ «МСПостач»).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2012 року вказаний позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 23 серпня 2011 року № 0002352302/27495, № 0002362302/27489 та № 0002372302/27483, від 17 листопада 2011 року № 0003522302/38600.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду ДПІ у Залізничному районі м. Львова подала апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції не звернув увагу на виявлені під час перевірки ТзОВ «Мікро-Ф» факти порушення вимог податкового законодавства, а саме на те, що угоди укладені між ТзОВ «Мікро-Ф» та ТзОВ «Елаком-Інвест», ТзОВ «Ізумруд», ТзОВ «МСПостач» мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача», та не надав належної оцінки обставинам, встановленим за результатами невиїзних документальних перевірок податковими органами вказаних контрагентів.

Учасники судового процесу в судове засідання не з'явились, хоча їх належним чином було повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Мікро-Ф» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТзОВ «Елакон-Інвест» за період з 01 січня 2010 року по 28 лютого 2011 року, ТзОВ «Ізумруд» за період з 01 серпня 2010 року по 31 грудня 2010 року, ТзОВ «МСПостач» за період з 01 серпня 2010 року по 30 листопада 2010 року та з 01 січня 2011 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої складено акт від 10 серпня 2011 року № 2081/23-2/23266373.

Вказаний акт перевірки містить висновки про порушення ТзОВ «Мікро-Ф» вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 78031.00 грн., в тому числі за 3 квартал 2010 року в сумі 15988.00 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 46957.00 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 15086.00 грн.; п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 50355.00 грн., в тому числі за листопад 2010 року в сумі 50355.00 грн., та завищення залишку від'ємного значення (р.24) за березень 2011 року в сумі 130346.00 грн. та від'ємного значення різниці поточного звітного періоду (р.20.2) за березень 2011 року в сумі 8584.00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято три податкові повідомлення-рішення від 23 серпня 2011 року, а саме: № 0002352302/27495, № 0002362302/27489 та № 0002372302/27483.

За результатами адміністративного оскарження ДПА у Львівській області прийнято рішення від 27 жовтня 2011 року № 28520/10/25-005/2289, згідно з яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ в Залізничному районі м. Львова від 23 серпня 2011 року № 0002352302/27495, яким ТзОВ «Мікро-Ф» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на 93768.25 грн., в тому числі за основним платежем на 78031.00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 15737.25 грн., та № 0002362302/27489, яким ТзОВ «Мікро-Ф» збільшено розмір суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 62943.75 грн., в тому числі за основним платежем на 50355.00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 12588.75 грн., а податкове повідомлення-рішення від 23 серпня 2011 року № 0002372302/27483 скасовано в частині 01.00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, в іншій частині залишено без змін.

У зв'язку з частковим скасуванням зазначеного вище податкового повідомлення-рішення, ДПІ в Залізничному районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2011 року № 0003522302/38600, яким ТзОВ «Мікро-Ф»» зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 8584.00 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що викладені в акті перевірки від 10 серпня 2011 року № 2081/23-2/23266373 висновки про порушення ТзОВ «Мікро-Ф» вимог податкового законодавства, а саме завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість, заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а досліджені під час розгляду справи докази доводять реальність господарських операцій позивача з ТзОВ «Елаком-Інвест», ТзОВ «Ізумруд», ТзОВ «МСПостач», що в свою чергу свідчить про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Спірні правовідносини мали місце в період 2010-2011 років, а відповідно врегульовані нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України.

Аналіз норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5), Закону України «Про податок на додану вартість» (п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4), Податкового кодексу України (п.п. 198.2 п.п. 198.3 п.п. 198.6 ст. 198) дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Тобто, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог статті 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В підтвердження факту існування вказаних обставин у даній справі ДПІ у Залізничному районі м. Львова не надано суду жодних належних та допустимих доказів.

Натомість позивачем під час розгляду справи судом першої інстанції було надано суду копію укладеного з контрагентом ТзОВ «Ізумруд» договору поставки товару від 30 серпня 2010 року № 30.8-10.

Крім цього, в підтвердження реальності здійснення господарських операцій з його контрагентами, позивачем надано копії видаткових накладних, податкових накладних, рахунків-фактур, платіжних доручень, банківських виписок, вантажних митних декларацій, журналу-реєстрації довіреностей ТзОВ «Мікро-Ф».

Зазначені документи містять усі необхідні реквізити як того вимагає чинне законодавство України.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти ТзОВ «Елаком-Інвест», ТзОВ «Ізумруд», ТзОВ «МСПостач» були зареєстровані в установлено законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та платники податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

З врахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що господарські операції між ТзОВ «Мікро-Ф» та ТзОВ «Елаком-Інвест», ТзОВ «Ізумруд», ТзОВ «МСПостач» реально проведені, а відповідно вказані у виписаних даними контрагентами податкових накладних відомості відповідають дійсності.

Крім того, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності у них основних фондів та трудових ресурсів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань. А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання незаконної податкової вигоди, позивач не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 197, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 травня 2012 року по справі № 2а-273/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ: А.І. РИБАЧУК

СУДДІ В.П. ДЯКОВИЧ

С.П. НОС