Постанова № 34042462, 08.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

5.1.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 жовтня 2013 року Справа № 812/8357/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Кисельової Є.О.,

при секретарі судового засідання Гришиній О.Ю.,

за участю сторін

представника позивача - не прибув

відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості прийнятого рішення №000187/2 від 02.10.2013 в частині тимчасової заборони розповсюдження м'якої іграшки «Паук Моріс №1»,-

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості прийнятого рішення №000187/2 від 02.10.2013 в частині тимчасової заборони розповсюдження м'якої іграшки «Паук Моріс №1».

В обґрунтування заявлених вимог з посиланням на норми законів України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позивачем зазначено, що згідно з наказом начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області від 16.09.2013 № 66 та направлення від 16.09.2013 № 000187 спеціалістами відділу ринкового нагляду була проведена планова перевірка дотримання законодавства про ринковий нагляд фізичної особою-підприємцем ОСОБА_1.

В ході перевірки встановлено, що на м'якій іграшці «Паук Моріс№!», дата виготовлення 02.10.2012, виробник ФОП ОСОБА_3, юр. адреса: АДРЕСА_2, адреса підприємства - АДРЕСА_1 - відсутній національний знак відповідності, що є порушенням вимог пункту 32 «Технічного регламенту безпеки іграшок», затвердженого постановою КМУ від 08.10.2008 №901.

За результатами перевірки складено акт від 19.09.2013 № 000187, на підставі якого відповідачу були надані проекти рішень, а 02.10.2013 рішення №000187/1 та №000187/2 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а саме: обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку.

На підставі викладеного позивач просить підтвердити обґрунтованість прийнятого Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області рішення №000187/2 від 02.10.2013 в частині тимчасової заборони розповсюдження м'якої іграшки «Паук Моріс №1».

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, від нього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, причини неприбуття суду не повідомив.

У відповідності до ч. 6 ст. 183-6 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання осіб, яким належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 20.09.2006.(а.с.15).

Позивачем - Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області 19 вересня 2013 року було проведено планову виїзну перевірку дотримання відповідачем законодавства про ринковий нагляд, за результатами якої складено акт перевірки характеристик продукції за № 000187 від 19 вересня 2013 року.

В акті перевірки позивачем встановлено, що м'яка іграшка «Паук Моріс №1», дата виготовлення 02.10.2012, виробник ФОП ОСОБА_3, юр. адреса: АДРЕСА_2, адреса підприємства - АДРЕСА_1, не відповідає вимогам п.32 Технічного регламенту безпеки іграшок, затвердженого постановою КМУ № 901 від 08.10.2008, а саме : на м'яку іграшку «Паук Моріс №1» та (або) її етикетку (пакування) не несений Національний знак відповідності.(а.с.8-9).

Акт перевірки характеристик продукції, підписаний відповідачем без заперечень.

На підставі вказаного акта відповідачу 19.09.2013 були надані проекти рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, саме: обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку та обмеження надання продукції на ринку щляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.

02 жовтня 2013 року позивачем на підставі ст.ст. 22, 28-32 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та ст. 12 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 000187/2 про застосування відносно продукції - м'якої іграшки «Павук Моріс №1», дата виготовлення 02.10.2012, виробник ФОП ОСОБА_3, юр. адреса: АДРЕСА_2, адреса підприємства: АДРЕСА_1, обмежувального (корегувального) заходу - обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007 (далі - Закон №877).

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону № 877 повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.

Особливості провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, визначені статтею 183-6 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої провадження у справах щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування на виявлені під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності порушення вимог законодавства у разі, якщо необхідність такого підтвердження передбачена законом, здійснюється на підставі адміністративного позову суб'єкта владних повноважень, яким ужито відповідних заходів реагування.

Таким чином, як Закон № 877, так і Кодекс адміністративного судочинства України передбачають, що підтвердження обґрунтованості вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду відбувається у разі, якщо необхідність такого підтвердження передбачена законом.

Тобто, підтвердженню в судовому порядку підлягають не всі рішення контролюючих органів про вжиття заходів реагування, а лише ті, щодо яких необхідність такого підтвердження прямо встановлена законом.

За змістом норм Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", що стали підставою для прийнятя позивачем рішення, про підтвердження обґрунтованості якого заявлено вимоги в позові, законів України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а також прав та обов'язків позивача відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України №465/2011 від 13.04.2011, Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №206 від 09.11.2011, не передбачається необхідності підтвердження адміністративним судом обґрунтованості прийнятого позивачем рішення про вжиття заходів реагування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку прийняте позивачем рішення про вжиття заходів реагування не потребує підтвердження його обґрунтованості судом, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2013 року позивачу відстрочено сплату судового збору до винесення судового рішення по суті.

На час розгляду справи судовий збір позивачем не сплачено.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно з ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що його кошторисом не передбачено витрати на сплату судового збору. Вказана обставина не є підтвердженням тяжкого матеріального стану та підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.

Зважаючи, що позивача не звільнено від сплати судового збору, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення з відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 34,41 грн.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 183-6, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості прийнятого рішення №000187/2 від 02.10.2013 в частині тимчасової заборони розповсюдження м'якої іграшки «Паук Моріс №1» - відмовити повністю.

Стягнути з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області (91021, м. Луганськ, вул. Тімірязєва, 50, код ЄДРПОУ 37991168) на користь Державного бюджету України (отримувач УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО 37991503, МФО 804013, банк одержувача ГУДКСУ у Луганській області, рахунок 31213206784006, код класифікації доходів (ККД) 22030001, символ звiтностi банку 206, назва Судовий збір (Державна судова адміністрація, 050) судовий збір за заявлені немайнові вимоги у розмірі 34 грн. 41 коп. (тридцять чотири гривні 41 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 11 статті 183-6 КАС України апеляційні скарги на судові рішення суду першої інстанції подаються протягом трьох днів з дня їх ухвалення.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Є.О. Кисельова