Рішення № 34041851, 11.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/1530/13-ц Головуючий у І інстанції Мора О.М.Провадження № 22-ц/780/4148/13 Доповідач у 2 інстанції Березовенко Р.В.Категорія 4 11.10.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

07 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Березовенко Р.В.,

суддів: Воробйової Н.С., Верланова С.М.,

при секретарі: Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 травня 2013 року за позовом ОСОБА_2 до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, третя особа - Обухівська державна нотаріальна контора Київської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

в с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, спадкоємцями за заповітом після смерті матері позивача ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, стали позивач, його брат ОСОБА_4 та сестра ОСОБА_5 Брат і сестра позивача відмовились від своєї частини спадщини на його користь. Він вчасно звернувся з заявою до Обухівської районної державної нотаріальної контори з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, що залишилась після смерті матері. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 позивачу нотаріусом було видано, а у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірну земельну ділянку було відмовлено, оскільки спадкоємцем не надано оригіналу Державного акту про належність майна спадкодавцеві. В зв'язку з чим, позивач просив визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,071 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та прибудинкових споруд, розташовану по АДРЕСА_1, яка належала померлій ОСОБА_3

Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 20 травня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Посилається на те, що судом не враховано, що земельна ділянка передана у приватну власність батьку ОСОБА_6, а після його смерті була успадкована матір'ю ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 20.06.2007 року.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_6. Дана обставина підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого 05 жовтня 2006 року Виконкомом Козинської селищної ради Обухівського району Київської області.

Після смерті ОСОБА_6 залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки розташованої на території Козинської селищної ради, АДРЕСА_1 площею 0,071 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що належало померлому на підставі Державного акту серії Р2 № 359658 (а. с. 6).

20 червня 2007 року Обухівською районною державною нотаріальною конторою на зазначену земельну ділянку було видано свідоцтво про право на спадщину за законом матері позивача ОСОБА_3 (а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого 06 вересня 2012 року Виконкомом Козинської селищної ради Обухівського району Київської області (а.с. 8).

Після смерті ОСОБА_3 майно у вигляді земельної ділянки розташованої на території Козинської селищної ради, АДРЕСА_1 площею 0,071 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та житлового будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до заповіту, складеного 29 жовтня 2009 року, ОСОБА_3 все своє майно заповіла в рівних долях своїм дітям: ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Як вбачається з копії спадкової справи №45, до спадкового майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, позивач ОСОБА_2 вчасно звернувся з заявою до нотаріальної контори про видачу йому свідоцтва про право на спадщину, а спадкоємці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовилися від належної їм частини спадщини за заповітом після померлої ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2

29 березня 2013 року держаним нотаріусом Обухівської районної державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2 (а.с. 10).

Обухівська районна державна нотаріальна контора Київської області в своєму листі від 29 березня 2013 року №147/01-16 повідомила позивача про те, що свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку розташовану на території Козинської селищної ради, АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 не може бути видано позивачу. Свою відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріальна контора мотивувала тим, що після смерті ОСОБА_6 його дружина ОСОБА_3 одержала свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, але не зареєструвала право власності на вказане спадкове майно, і правовстановлюючі документи на право власності на земельну ділянку на ім'я спадкодавця ОСОБА_3 відсутні (а.с. 13).

З матеріалів справи вбачається, що у включенні до свідоцтва про право на спадщину спірної земельної ділянки позивачу було відмовлено, оскільки спадкоємцем не надано оригіналу правовстановлюючого документу, так як за життя спадкодавець його не отримала.

З копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії Р2 № 359658, вбачається, що вказаний акт було виготовлено на ім'я ОСОБА_6 (а.с.6).

З копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 червня 2007 року, виданого держаним нотаріусом Обухівської районної державної нотаріальної контори, вбачається, що ОСОБА_3 успадкувала після смерті ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0, 071 га в АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що належало померлому на підставі Державного акту серії Р2 № 359658 (а.с. 7).

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Колегія суддів не погоджується з думкою суду першої інстанції, що позивачем не надано належних та допустимих доказів для задоволення позову, оскільки померлій ОСОБА_3 за життя не було видано державний акт на її ім»я на успадковану нею земельної ділянки після смерті ОСОБА_6, якому вона належала на праві приватної власності, відповідно до Державного акту серії Р2 № 359658 від 16 травня 2003 року (а.с.6).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, помилково дійшов висновку, що позов є не доведеним та не обгрунтованим, в зв'язку з чим не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а відповідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд першої інстанції встановивши фактичні обставини справи, не дав належну оцінку зібраним доказам, не вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, і дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову, тому за таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, про задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_3 належним чином прийняла спадщину за законом у вигляді земельної ділянки розташованої на території Козинської селищної ради, АДРЕСА_1 площею 0,071 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, отримавши відповідне свідоцтво після смерті ОСОБА_6, якому вона належала на праві приватної власності, відповідно до Державного акту серії Р2 № 359658 від 16 травня 2003 року, і само по собі неотримання нею за життя Державного акту на її ім»я не свідчить про те, що вказаний об»єкт спадщини їй не належить і вона не набула на нього право власності, оскільки факт реєстрації цього права законом не пов»язаний з певним проміжком часу і померла мала право це зробити у будь-який час, і це право перейшло до її спадкоемця.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і не може бути залишене без змін, а підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 травня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,071 га, яка розташована по АДРЕСА_1 і призначена для будівництва, обслуговування житлового будинку та прибудинкових споруд, як спадщину після смерті матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Р.В.Березовенко

Судді: Н.С.Воробйова

С.М.Верланов