Вирок № 34028106, 03.10.2013, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/2566/13-к р.

Провадження № 1-кп/488/129/2013 р.

В И Р О К

іменем України

03.10.2013 року

Корабельний районний суд міста Миколаєва

у складі: головуючого суддіКороткова Т.В.при секретаріСидоровій Т.А.за участю прокурорів:Титаренка Ю.О., Рябоконь А.В.обвинуваченого:ОСОБА_5потерпілих:ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Миколаєва, громадянин України, українець, освіта середня, не одружений, не працює, раніше не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1;

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 187, частиною 2 статті 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

22.01.2013 року близько 01 години 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_5, знаходячись біля входу до приміщення бару «Південний Корал» («Равшан») по проспекту Жовтневому, 340 в місті Миколаєві, побачив потерпілого ОСОБА_7, який був в стані алкогольного сп'яніння. Керуючись раптово виниклим злочинним наміром, направленим на заволодіння чужим майном, з корисливих намірів, обвинувачений зупинив потерпілого та штовхнув його, внаслідок чого останній впав на землю. Продовжуючи свої протиправні дії, обвинувачений підбіг до потерпілого та наніс йому один удар ногою в обличчя, спричинивши тим самим останньому тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, струсу мозку, рубленої рани голови, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які призвели до короткочасного розладу здоров'я. Використовуючи безпорадний стан потерпілого, обвинувачений обшукав його та заволодів належним останньому майном, а саме мобільним телефоном «LG A-230» імей-1: НОМЕР_1, імей-2: НОМЕР_2, вартістю 300,00 гривень з сім-картами оператора мобільного зв'язку ТОВ «Астеліт» («Лайф»), вартістю 15,00 гривень та ПрАТ «МТС Україна», вартістю 15,00 гривень, гаманцем, вартістю 50,00 гривень та грошовими коштами в сумі 100,00 гривень, двома пластиковими картками банку «Аваль» на ім'я потерпілого.

Після цього, дружина потерпілого, потерпіла ОСОБА_6 підбігла до чоловіка та намагалася зі свого мобільного телефону викликати швидку допомогу. В свою чергу, обвинувачений, керуючись раптово виниклим злочинним умислом, направленим на відкрите викрадення мобільного телефону потерпілої, повторно, шляхом ривку вихопив з її руки мобільний телефон «Нокіа Х1-01» імей-1: НОМЕР_3, імей-2: НОМЕР_4, вартістю 350,00 гривень з сім-картами оператора мобільного зв'язку ТОВ «Астеліт» («Лайф»), вартістю 15,00 гривень.

Заволодівши вказаним майном, обвинувачений скрився з місця події, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши своїми діями шкоду потерпілому - на суму 480,00 гривень, а потерпілій - на суму 365,00 гривень.

Допитаний в ході судового засідання обвинувачений свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною 1 статті 187, частиною 2 статті 186 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно, 22.01.2013 року, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, за описаних вище обставин, вказаним способом, заволодів майном, належним потерпілим. У вчиненому кається, шкоду, заподіяну своїми діями відшкодував потерпілим у повному обсязі.

Винність ОСОБА_5 у скоєні кримінального правопорушення (злочину), окрім визнання вини самим обвинуваченим, також підтверджуються іншими доказами, дослідженими судом.

Так, допитані в ході судового розгляду потерпілі надали суду показання, які повністю підтверджують обставини події, встановлені судом та узгоджуються із показаннями потерпілого, який теж заявив про правдивість показань потерпілих.

Окрім того, із інформації, що міститься у витязі з кримінального провадження № 12013160050000246 від 22.01.2013 року (а.п. 43) вбачається, що в цей же день потерпілий звернувся за наданням медичної допомоги у зв'язку з наявними у нього тілесними ушкодженнями, повідомивши, що ушкодження були йому нанесені біля кафе-бару «Равшан», за адресою: місто Миколаїв, проспект Жовтневий, 314, невідомими особами, що викрали при цьому належне йому майно, завдавши збитки в сумі 1.000,00 гривень. Аналогічна інформація міститься у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.01.2013 року (а.п. 44).

Із інформації, що міститься у витязі з кримінального провадження № 12013160050001761 від 28.05.2013 року (а.п. 64) вбачається, що 22.01.2013 року обвинувачений, знаходячись біля кафе-бару «Равшан», за адресою: місто Миколаїв, проспект Жовтневий, 314, шляхом ривку відкрито викрав майно, належне потерпілій, а саме - телефон «Нокіа Х1-01» із сім-картою «Лайф». Аналогічна інформація міститься у рапорті від 27.05.2013 року (а.п. 65).

Місце події було оглянуте, що зафіксовано у протоколі від 22.01.2013 року (а.п. 45-47), в ході огляду нічого не вилучалося.

Відповідно до відомостей, що містяться у довідці, виданій потерпілому 22.01.2013 року, останній знаходився у Жовтневій ЦРЛ на стаціонарному лікуванні із діагнозом: «Рублена рана голови, струс мозку?, алкогольне сп'яніння» (а.п. 48).

Вартість майна, що стало предметом злочину, не заперечується обвинуваченим та підтверджується інформацією, що міститься у товарному чекові б/н від 31.01.2013 року (а.п. 49), а належність його потерпілим - наданими ними документами - копіями чеків та гарантійних талонів (а.п. 51, 52).

Потерпіла впізнала обвинуваченого по фотознімкам, що зафіксовано протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 31.01.2013 року (а.п. 53-55)

З висновку експерта № 84 від 07.05.2013 року (а.п. 56-57) вбачається, що у потерпілого виявлені тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, рубленої рани голови, що утворилися від одноразової дії тупого предмету за механізмом удару та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я.

Викрадений у потерпілої телефон, що був закладений до ломбарду ОСОБА_10 (а.п. 58), 23.05.2013 року оглянутий (а.п. 59-61), визнаний речовим доказом (а.п. 62) та переданий на зберігання потерпілій (а.п. 63)

Із розписки потерпілих від 24.09.2013 року (а.п. 77) вбачається, що шкода, завдана діями обвинуваченого, відшкодована ним у повному обсязі, претензій до нього вони не мають.

До обвинуваченого в ході досудового розслідування був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (а.п. 66), який був продовжений в ході судового розгляду кримінального провадження до 03.09.2013 року (а.п. 15), але після цього не продовжувався, внаслідок чого на даний час припинений.

Таким чином, проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає доказаною вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів). Дії обвинуваченого по відношенню до потерпілого ОСОБА_7, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством (розбій) судом кваліфікуються за частиною 1 статті 187 КК України, а дії обвинуваченого стосовно потерпілої ОСОБА_6, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно - за частиною 2 статті 186 КК України.

Вивченням особистості обвинуваченого встановлено, що він повнолітній (а.п. 67), раніше не судимий (а.п. 68), не одружений, офіційно не працює, на обліку у лікаря-нарколога (а.п. 72, 73) та лікаря-психіатра (а.п. 70, 71) не перебуває, перебуває на військовому обліку (а.п. 74), за місцем проживання характеризується посередньо (а.п. 75).

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєних обвинуваченим кримінальних правопорушень (злочинів), які відносяться до тяжких злочинів, сукупність усіх обставин, що характеризують дані злочини, які є умисними, особистість обвинуваченого, який раніше не судимий, повнолітній, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає визнання обвинуваченим вини, щире каяття, повне відшкодування шкоди, завданої потерпілим.

Таким чином, суд доходить до висновку про призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі за обидва вчиненні ним злочини (кримінальні правопорушення) та про визначення йому остаточного покарання з урахуванням вимог частини 1 статті 70 КК України. З урахуванням обставин справи, наявності вказаних вище кількох обставин, що пом'якшують покарання, суд доходить висновку про призначення обвинуваченому покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкціями відповідних норм КК України та вважає можливим виправлення обвинуваченого без відбування покарання та звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням в порядку, передбаченому статтею 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених статтею 76 КК України.

Прокурор в інтересах держави в особі Фінансового управління Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області звернувся до суду із позовом (а.п. 10-12), в якому просить стягнути з обвинуваченого на користь Фінансового управління Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області кошти, витрачені Жовтневою центральною районною лікарнею на лікування потерпілого у розмірі 800,56 гривень (вісімсот гривень 56 копійок). В обґрунтування заявленого позову прокурором надана довідка Жовтневої центральної районної лікарні від 26.02.2013 року № 14 (а.п. 76). Вказані позовні вимоги обвинувачений визнав в повному обсязі.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. В ході судового розгляду у повному обсязі знайшли своє підтвердження витрати, понесені на лікування потерпілого Жовтневою ЦРЛ. За таких обставин суд доходить висновку про задоволення позову прокурора.

На підставі викладеного, керуючись статтями 370, 374 Кримінально-процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною 1 статті 187, частиною 2 статті 186 КК України та призначити йому покарання:

- за частиною 1 статті 187 КК України - позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

- за частиною 2 статті 186 КК України - позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі частини 1 статті 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

На підставі пунктів 2, 3, 4 частини 1 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації у кримінально-виконавчій інспекції.

Речовий доказ, а саме мобільний телефон «Нокіа Х1-01» залишити за належністю потерпілій ОСОБА_6 (а.п. 62, 63).

Позов прокурора в інтересах держави в особі Фінансового управління Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області задовольнити, стягнути з ОСОБА_5 на користь Фінансового управління Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області (ідентифікаційний код юридичної особи 37992601, р/р 31418544700172 у ГУ ДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, код платежу 24060300 «Інші надходження») 800,56 гривень (вісімсот гривень 56 копійок).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд міста Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Т.В. Коротков