Ухвала суду № 34027647, 03.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/56421/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства "Ексімтранссервіс-Південь" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Ексімтранссервіс-Південь" (далі - ПП "Ексімтранссервіс-Південь") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси (далі - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) в якому просить визнати недійсним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 року у задоволенні позову ПП "Ексімтранссервіс-Південь" відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року апеляційну скаргу ПП "Ексімтранссервіс-Південь" задоволено. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ПП "Ексімтранссервіс-Південь" задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ДПІ у Малиновському районі м. Одеси подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 року.

Сторони в судове засідання не з'явились, а тому відповідно до вимог ст. 222 КАС України розгляд справи проведено в письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Малиновському районі м. Одеси з 27.10.2009 року по 09.12.2009 року була проведена планова виїзна перевірка ПП «Ексімтранссервіс-Південь» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року. За наслідками перевірки перевіряючими був складений акт № 461/23-213/33567045 від 16.12.2009 року.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем ст. 1, п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: в акті перевірки було зазначено, що перевіркою встановлено, що ПП «Ексімтранссервіс-Південь» розрахункову операцію від реалізації продукції не власного виробництва (блоків з ніздрюватого пінобетону) на загальну суму 480000, 00 гривень не було проведено через реєстратор розрахункових операцій.

На підставі акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.12.2009 року №0007592301, яким позивачу була визначена сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2400000, 00 грн. за порушення ст. 1, п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Пунктом 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.08.2008 року між ПП «Ексімтранссервіс-Південь та фізичною особою ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу. На виконання вищевказаного договору, 07.08.2008 року ПП «Ексімтранссервіс-Південь» виписало ОСОБА_4 видаткову накладну №РН-0000163 від 07.08.2008 року, в якій зазначена умова продажу безготівковий розрахунок, та вказана адреса постачальника: АДРЕСА_1., але розрахунок за отриманий товар, на підставі вказаної накладної, ОСОБА_4 було сплачено ПП «Ексімтранссервіс-Південь» готівкою грошові кошти в розмірі 480000, 00 грн.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», місце проведення розрахунків це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було вказано, що реалізація товару (блоків з ніздрюватого бетону) на загальну суму 480000, 00 грн. здійснювалась позивачем зі складу, розрахунки за які проводилися готівкою у касу підприємства без застосування реєстратора розрахункових операцій з оформленням прибуткового касового ордеру (факт отримання готівкових коштів у вказаній сумі за реалізовані товари відбувався із оформленням прибуткового касового ордеру), проте, доказів на підтвердження того, що розрахунки у готівковій формі проводились за місцем реалізації товарів позивачем не надано.

Згідно з п. 12. ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операцій з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо), тому в місці отримання готівкових коштів підприємство зобов'язане застосовувати реєстратор розрахункових операцій або проводити розрахунки у безготівковій формі через установи банків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не було доведено та не було надано жодного доказу того, що розрахунки в готівковій формі здійснювалися позивачем не в місці реалізації товарів. Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що позивачем не спростовано факт виявленого податковим органом при перевірці порушення вищенаведених вимог п. 1ст. 3 Закону, а позиція відповідача щодо обов'язку позивача використовувати в підприємницькій діяльності реєстратор розрахункових є обґрунтованою та такою, що ґрунтується на приписах діючого законодавства.

Частиною 1 ст. 250 ГК України, передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Строки застосування даних санкцій суворо обмежені датою виявлення правопорушення (повинно пройти не більше 6 місяців) та датою вчинення правопорушення (повинно пройти не більше року).

Судом апеляційної інстанції зазначено, що відповідачем було порушено строк застосування адміністративно-господарської санкції, передбачений ст. 250 ГК України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог ПП "Ексімтранссервіс-Південь".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року - без змін.

Ухвала є остаточною, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко М. О. Федоров