Постанова № 34024548, 26.09.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 року № 813/4653/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого - судді Сидор Н.Т., суддів Потабенко В.А., Коморного О.І.

за участі секретаря судових засідань Цар Х.М.,

представника позивача Брух Х.І.,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд «Свобода слова» до Міністерства доходів і зборів України про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фонд «Свобода слова» (далі - позивач, ТзОВ «Фонд «Свобода слова») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства доходів і зборів України (далі - відповідач), з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправною відмову Міністерства доходів та зборів України у прийнятті податкових накладних № 98 від 25.04.2013 року, № 103 від 30.04.2013 року, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Фонд «Свобода слова» для реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати Міністерство доходів та зборів України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну № 98 від 25.04.2013 року видану Товариством з обмеженою відповідальністю «Фонд «Свобода слова» датою 8 травня 2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08.05.2013 року позивач надіслав до ЄРПН для реєстрації в електронній формі податкові накладні № 98 від 25.04.2013 року, № 103 від 30.04.2013 року, того ж дня з центрального порталу прийому податкової звітності ДПС України надійшли квитанції про відмову в прийнятті для реєстрації податкових накладних. Підставою неприйняття зазначено помилка - місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Позивач робив багаторазові спроби протягом наступних 15 календарних днів повторно зареєструвати вказані податкові накладні, однак кожного разу отримував відмову з таких же підстав. Просять позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених у позовній заяві. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення поштових відправлень, причини неявки не повідомив. Подали суду письмові заперечення на позовні вимоги ТзОВ «Фонд «Свобода Слова», просять в задоволенні позову відмовити повністю з підстав викладених у запереченнях.

За таких обставин суд на підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалив розглянути справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів, згідно ч.6 ст. 71 КАС України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фонд «Свобода слова», зареєстроване як суб'єкт господарювання виконавчим комітетом Львівської міської ради. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби як платник податку на додану вартість 22.06.2012 року та перебуває на обліку в ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС.

Згідно договору №310520121 про визнання електронних документів від 16.07.2012 року, укладеного між ТзОВ «Фонд «Свобода слова» та ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.05.2013 року на виконання договору про надання послуг від 01.10.2012 року позивачем надіслано до Єдиного реєстру податкових накладних для реєстрації в електронній формі податкові накладні № 98 від 25.04.2013 року та № 103 від 30.04.2013 року.

Згідно квитанцій №1 з Центрального порталу прийому податкової звітності ДПС України 08.05.2013 року ТзОВ «Фонд «Свобода слова» було надіслано відмову у прийнятті для реєстрації даних податкових накладних. Підставою зазначено помилка - місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пункт 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно з п. 201.10. ст. 210 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до абз. 5 п. п. 201.10 ст. 201 ПК України, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року N 1246 (далі - Порядок) передбачає, що подання податкової накладної та/або розрахунку коригування Державній податковій службі в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого Державною податковою службою.

Зокрема, п. 7 Порядку визначає, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до Державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація.

Як вбачається з п. 8. даного Порядку для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Відповідно до п. 9 Порядку причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Пункт 10 даного Порядку передбачає, що датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі Державній податковій службі є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

З наведених вище положень вбачається, що податковим органом може бути відмовлено в прийнятті податкової накладної для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку, якщо в такій накладній допущено помилку, а саме її сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.10 ст. 201 ПК України та/або п. 192.1 ст. 192 ПК України, зокрема, якщо в ній не зазначено адресу місцезнаходження юридичної особи-продавця чи така адреса не відповідає зареєстрованій адресі юридичної особи .

Матеріалами справи підтверджується, що Міністерство доходів і зборів України причиною відмови при прийнятті податкових накладних визнало помилку, яка полягає в тому, що місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане в документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Як вбачається з самих податкових накладних № 103 від 30.04.2013 року та № 98 від 25.04.2013 року, в таких було зазначено наступну адресу місцезнаходження ТзОВ «Фонд «Свобода слова»: 79026, м. Львів, вул. Володимира Великого, 5А.

У зв'язку з відмовою у реєстрації податкових накладних позивач звернувся до Державного реєстратора Виконавчого комітету Львівської міської ради із запитом та отримав витяг з ЄДРПОУ станом на 04.06.2013 року, згідно якого місцезнаходженням ТзОВ «Фонд «Свобода слова» є: 79026, м. Львів, вул. Володимира Великого,5А, що повністю відповідає адресі, зазначеній позивачем у податкових накладних № 103 від 30.04.2013 року та № 98 від 25.04.2013 року.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, наявними у справі доказами повністю спростовується висновок відповідача щодо невідповідності місцезнаходження ТзОВ «Фонд «Свобода слова», зазначеного позивачем у податкових накладних № 103 від 30.04.2013 року та № 98 від 25.04.2013 року, місцезнаходженню ТзОВ «Фонд «Свобода слова», що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, оскільки в обох випадках така юридична адреса позивача є ідентичною, а отже жодних норм законодавства позивачем в даному випадку порушено не було.

Крім того, з приводу зазначеного спору, суд зазначає, що згідно вимог п. 184.5 ст. 184 ПК України, права на виписку податкових накладних особа позбавляється тільки з моменту анулювання реєстрації особи, як платника податку.

Отже, враховуючи те, що реєстрація податкових накладних у випадках, визначених п. 11 підрозділу 2 розділу XX ПК України, є обов'язковою та нерозривно поєднана із їх випискою, то права на реєстрацію податкових накладним особа може бути позбавлена тільки з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, та не було жодними доказами спростовано відповідачем, на момент подання податкових накладних, укладання та виконання Договору надання інформаційних послуг від 01.10.2012 року із ТзОВ «Експрес Мультимедіа Груп», а також станом на 08.05.2013 року, позивач був платником ПДВ та мав чинне свідоцтво платника ПДВ № 200053557, що також є чинним станом на час розгляду даної справи по суті.

Крім того, як вбачається з податкової накладної № 61 від 28.03.2013 року, виданої ТзОВ «Фонд «Свобода слова» на виконання договору про надання інформаційних послуг від 01.10.2012 року, в графі місцезнаходження продавця зазначено адресу: 79026, м. Львів, вул. Володимира Великого, 5А, та згідно квитанції №1 така була прийнята Державною податковою службою України 02.04.2013 року.

Більше того, після 15.05.2013 року відповідачем була зареєстрована в ЄРПН податкова накладна № 103 від 30.04.2013 року, видана ТзОВ «Фонд «Свобода слова» на виконання договору про надання інформаційних послуг від 01.10.2012 року, в графі місцезнаходження продавця такої була зазначена та ж адреса: 79026, м. Львів, вул. Володимира Великого, 5А.

Таким чином, безпідставна та протиправна відмова відповідача у реєстрації податкових накладних позивача № 103 від 30.04.2013 року та № 98 від 25.04.2013 року призводить до виникнення юридичних наслідків для позивача (в т.ч. у вигляді штрафів), та позбавляє контрагентів позивача права на включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, наявні у справі докази, та норми наведеного законодавства, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо неприйняття та відмови у реєстрації в ЄРПН податкових накладних позивача № 103 від 30.04.2013 року та № 98 від 25.04.2013 року, які направлялись позивачем для реєстрації у межах п'ятнадцяти календарних днів з моменту їх складання, тобто у межах строку, визначеного ПК України, оскільки такі вчинені з порушенням вимог п. 201.20 ст. 201 ПК України та п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року та повинні бути зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вирішуючи питання позовних вимог в частині зобов'язання Міністерство доходів і зборів України зареєструвати податкову накладну № 98 від 25.04.2013 року датою 08.05.2013 року, то суд приходить до висновку, що в задоволенні таких вимог слід відмовити, оскільки суд вправі зобов'язати відповідача вчинити дії з моменту проголошення та/або набрання рішенням законної сили.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. ст. 49, 70 КАС України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності вчинених ним дій щодо неприйняття та відмови у реєстрації в ЄРПН податкових накладних позивача № 103 від 30.04.2013 року та № 98 від 25.04.2013 року. Натомість позивач надав суду обґрунтовані пояснення щодо заявлених позовних вимог, що підтверджуються допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи.

З врахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТзОВ «Фонд «Свобода слова» в частині визнання протиправною відмову Міністерство доходів і зборів України у прийнятті податкових накладних № 98 від 25.04.2013 року, № 103 від 30.04.2013 року, виданих ТзОВ «Фонд «Свобода слова» для реєстрації у Єдиному державному реєстрі податкових накладних та зобов'язання Міністерство доходів та зборів України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 98 від 25.04.2013 року, видану ТзОВ «Фонд «Свобода слова», підлягають задоволенню.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 34,41 грн, такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Фонд «Свобода слова».

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Міністерства доходів та зборів України у прийнятті податкових накладних № 98 від 25.04.2013 року, № 103 від 30.04.2013 року, виданих товариством з обмеженою відповідальністю «Фонд «Свобода слова» для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Міністерство доходів та зборів України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 98 від 25.04.2013 року, видану товариством з обмеженою відповідальністю «Фонд «Свобода слова».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд «Свобода слова» (79026, м. Львів, вул. Володимира Великого, 5а, код за ЄДРПОУ 30649575) судові витрати у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 01.10.2013 року.

Головуючий суддя Сидор Н.Т.

Суддя Потабенко В.А.

Суддя Коморний О.І.