АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________
Провадження № 22ц/790/5034/13 Головуючий 1 інст. - Марюхіна Л.А.
Справа № 2/631/106/13 Доповідач - Кісь П.В.
Категорія: договірні
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 вересня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - Кіся П.В.,
суддів: Макарова Г.О.,
Кружиліної О.А.,
при секретарі - Макаренко Ю.В..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 11 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення завдатку в подвійному обсязі, -
ВСТАНОВИв:
04 грудня 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вище зазначеним позовом та просив суд стягнути з ОСОБА_2 завдаток у подвійному розмірі у сумі 16 000 грн. та судові витрати у розмірі 1909 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у 2010 році він дізнався про намір ОСОБА_2 продавати свій будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Оскільки в неї ще не були готові всі довідки, які необхідні для продажу будинку, а він був зацікавлений у купівлі даного будинку, він 01.09.2010 року уклав з ОСОБА_2 договір завдатку з метою подальшого укладення договору купівлі-продажу будинку. Відповідач під розписку отримала від нього завдаток у сумі 8 000 грн., умови договору купівлі-продажу будинку були визначені сторонами в розписках від 01.09.2010 року, якими обмінялись сторони. ОСОБА_2 передала йому оригінали правовстановлюючих документів про право власності на будинок, як гарантію того, що будинок не буде відчужений іншій особі. У договорі завдатку не був точно визначений час, у який угода повинна бути виконана, оскільки ОСОБА_2 не знала коли саме в неї будуть готові всі необхідні довідки для продажу будинку від БТІ та інших установ. Орієнтовано був визначений час у 2 місяці після отримання завдатку. Переданих ОСОБА_2 грошей було достатньо для оформлення документів, однак відповідач протягом двох років ухилялась від укладання договору купівлі-продажу з різних причин. Позивач не одноразово звертався до ОСОБА_2 з пропозицією укласти договір купівлі-продажу або повернути завдаток, однак відповідач ухиляється від укладення договору і від повернення завдатку, мотивуючи це тим, що в неї немає грошей.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник проти позову заперечували, вказуючи, що дійсно у вересні 2010 року вона мала намір продати будинок та переїхати жити до батьків, так як її сина затримали, помістили під варту в СІЗО і їй були потрібні гроші для визволення сина з-під варти. З таким наміром вона почала розпродувати речі, однак ОСОБА_4 будинок не купив, а вона з часом передумала переїжджати та продавати домоволодіння, оскільки змінилися обставини, син звільнився. Вважають, що договір купівлі-продажу не укладений з вини ОСОБА_4, який своєчасно не вжив заходи з метою укладення договору, а тому немає обов'язку у ОСОБА_2 продавати будинок або повертати ОСОБА_4 гроші.
Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 11.06.2013 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено. Суд вирішив стягнути з ОСОБА_2 завдаток у подвійному розмірі у сумі 16 000 грн. та судові витрати у розмірі 1909 грн..
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати вказане рішення, і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вважає рішення суду необґрунтованим та таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 зазначає, що ОСОБА_2 отримала 8 000 грн. від ОСОБА_4, після чого склала власноручну розписку яку в цивільно-правовому розумінні не можна назвати договором завдатку.
Суд припустився порушень в тлумаченні простої письмової розписки і договором про завдаток між фізичними особами. Зазначені документи суттєво відрізняються один від одного як по формі так і по тексту. Також вважає, що ОСОБА_4 в складеній ним розписці дав зобов'язання про викуп даного будинку до 01.11.2010 року, але не виконав його в оговорений термін та не надав суду якихось доказів на виконання своїх зобов'язань з вини ОСОБА_2
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.
Судом встановлено, а сторони, та інші особи, які беруть участь у справі, не заперечують, що ОСОБА_2 з 2005 року є власником житлового будинку АДРЕСА_1, який у 2010 році виявила бажання продати. Реалізуючи цей намір, ОСОБА_2, під час зустрічі з ОСОБА_4, який виявив намір купити вказаний будинок, дійшли попередньої згоди про укладення в майбутньому договору купівлі-продажу будинку за 10.000 доларів США.
В той же день, 01.09.2010 року, ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_2 отримала від нього 8000 грн. за вказаний будинок, склавши власноручно розписку про отримання 8000 грн. у якості завдатку за будинок АДРЕСА_1, в якій (розписці) зазначила договірну вартість будинку у сумі 10000 доларів США та вказавши про надання договору дарування і технічного паспорту, довідки про ідентифікаційним номер платника податків і паспорт.
31 жовтня 2012 року ОСОБА_4 в присутності ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в приміщенні нотаріальної контори в с.м.т. Нова Водолага складено акт, яким засвідчено, що ОСОБА_2 не з'явилася для укладення угоди купівлі-продажу будинку згідно його відповідної письмової пропозиції про явку в нотаріальну контору для укладення договору купівлі-продажу будинку від 29.09.2012 року, направленої ОСОБА_2 рекомендованим листом зі зворотним повідомленням про вручення вказаної кореспонденції.
Відповідач ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції підтвердила факт отримання від ОСОБА_4 01.09.2010 року 8000 грн. в рахунок вартості будинку, який згодилась продати ОСОБА_4, факт власноручного виготовлення розписки від 01.09.2010 року, а також отримання у жовтні 2012 року листа ОСОБА_4 з пропозицією з'явитися до нотаріуса для укладення договору. Однак пояснила, що з укладенням договору ОСОБА_4 необхідно було звертатися на два роки раніше.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 і ОСОБА_2 уклали 01.09.2010 року договір завдатку за яким ОСОБА_4 передав ОСОБА_2 у рахунок належних з нього платежів за договором купівлі-продажу будинку та з метою забезпечення сторонами виконання угоди, а так як укладення договору купівлі-продажу будинку не відбулося з вини ОСОБА_2, то вона, в силу ч.1 ст.571 ЦК України, зобов'язана повернути ОСОБА_4 завдаток 8000 грн. та додатково сплатити суму у розмірі завдатку, а всього 16000 грн.
Однак з таким рішенням колегія суддів погодитися не може у зв'язку з невідповідністю висновку суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ст.570 ЦК України завдаток є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Згідно ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, зокрема, договорів та інших правочинів.
Статтями 628, 639 ЦК України передбачають певні вимоги щодо змісту і форми договору, а ст.657 ЦК України передбачає ще й обов'язковою умовою для договору купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку(квартири) або іншого нерухомого майна необхідність їх укладення в письмовій формі, нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить, що внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише при наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу будинку.
Як правильно зазначив апелянт, розписка ОСОБА_2 від 01.09.2010р. за своєю формою і змістом не є доказом укладення договору купівлі-продажу будинку, який би відповідав вимогам закону, а свідчить лише про наміри сторін у майбутньому укласти такий договір. При цьому в розписці не зазначено строк укладення такого договору та інші істотні умови, які б давали можливість дати правову оцінку щодо виконання сторонам взятих на себе зобов'язань.
Оскільки договір купівлі-продажу будинку, який би за своєю формою і змістом відповідали вимогам закону, між сторонам укладено не було, а сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому, передані 01.09.2010 року ОСОБА_4 відповідачу ОСОБА_2 гроші у сумі 8000 грн. є авансом.
Зважуючи на ту обставину, що ОСОБА_2 на викладену в листі від 29.09.2012 року пропозицію ОСОБА_4 відмовилася укласти договір купівлі-продажу будинку, отримані нею 01.09.2010р. у якості авансу грошові кошти у сумі 8000 грн. підлягають поверненню ОСОБА_4
В зазначеному випадку вказаний аванс виконував платіжну функцію на підтвердження попередньої домовленості сторін про намір укласти договір купівлі-продажу будинку в майбутньому і не може виконувати забезпечувальну функцію.
Отже, відповідач у розписці від 01.09.2010 року помилково визначив отримані у якості авансу 8000 грн. як завдаток, а суд на невідповідність визначення відповідачем характеру цих дій вимогам ст.ст.570, 628, 639, 657, ЦК України увагу не звернув.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, то судові витрати, згідно ст.88 ЦПК України, присуджуються пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.ст.313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 11 червня 2013 року змінити.
Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 8000 грн. у якості повернення авансу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 954 грн.50 коп. у якості компенсації судових витрат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді:
Судове рішення № 34024174, Апеляційний суд Харківської області було прийнято 02.10.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2028/2349/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: