Ухвала суду № 34022058, 09.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Толстолуцька М.М.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 року справа №805/11104/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання Крамська С.О.

за участю представників від:

позивача Пащенко І. В.

відповідача Лисенко Д. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року по адміністративній справі №805/11104/13-а за позовом Державного підприємства «Вугільна компанія Краснолиманська» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 11.07.2013 року про нарахування штрафної санкції, -

В С Т А Н О В И В :

Звертаючись до суду позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем на підставі акту про результати камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток від 14.06.2013 року № 423/15-17-3-31599557 винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 11.07.2013 року № 00001541517/541/10/41-00, яким до підприємства за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість застосовано штраф в сумі 893236, 50 грн.

Податкове повідомлення-рішення вважає неправомірним, оскільки підприємство сплачувало податок за певні періоди, зазначаючи в платіжних дорученнях призначення платежів відповідно до графіків погашення заборгованості, що встановлені судовими рішеннями про розстрочення/відстрочення податкового боргу, однак відповідач зарахував ці кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

У зв'язку з наведеним позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.07.2013 року № 00001541517/541/10/41-00.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року позов Державного підприємства «Вугільна компанія Краснолиманська» задоволено частково (а.с.47, 48-52 т.1).

Скасоване податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 11.07.2013 № 0001541517/541/10/41-00 на суму 893 236,50 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту з порушенням норм матеріального права внаслідок невірного застосування та не врахування-п.п.14.1.152, 14.1.175 п.14.1 ст.14, п.37.3 ст.37, 57.1 ст.57, п.87.9 ст.87, ст.100, 126 ПК України, Інструкції №276 від 18.07.2005 року, Порядку №1261 від 30.11.2012 року, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог (а.с.54-57 т.2). В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що внаслідок наявності податкового боргу, не залежно від порядку його стягнення, в тому числі і внаслідок розстрочення/відстрочення платежу за судовим рішенням, податковий орган має право здійснювати перерозподіл спрямованих підприємством на оплату за таким судом рішенням грошових коштів на погашення іншого податкового зобов'язання, та внаслідок виникнення, у зв'язку з таким перерозподілом коштів, порушення строків сплати, існує правова можливість застосувати до підприємства штрафну санкцію за порушення строків сплати боргу. Вважають податкове повідомлення - рішення законним та таким, що не підлягає скасуванню.

Представник відповідача - апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні вимог у повному обсязі.

Представник позивача - заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» перебуває на обліку в Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів, є платником податку на додану вартість.

З 14.06.2013 по 14.06.2013 відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість по декларації за вересень 2010 року від 20.10.2010 р., жовтень 2010 року від 21.11.2010 р., лютий 2011 року від 21.03.2011 р., квітень 2011 року від 20.05.2011 р., травень 2011 року від 17.06.2011 р., червень 2011 року від 20.07.2011 р., липень 2011 року від 19.08.2011 р., серпень 2011 року від 19.09.2011 р., вересень 2011 року від 20.10.2011 р., по податковому повідомленню-рішенню від 30.06.2011 № 0000721312/26436/10/15-16-23/3, за наслідками якої складено акт від 14.06.2013 № 423/15-17-3-31599557 (арк. справи 9-15).

Згідно висновків акту, перевіркою встановлено порушення пункту 57.1 статті 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4 466 182,44 грн. з затримкою понад 30 календарних днів.

11 липня 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001541517/541/10/41-00, яким до позивача на підставі частини п. 126.1 статті 126 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 20% несвоєчасно сплаченої суми податкових зобов'язань - 893 236,50 гривень (арк. справи 7).

За змістом акту перевірки, порушення виразилось в тому, що позивач здійснював сплату розстрочених податкових зобов'язань за постановами Донецького окружного адміністративного, якими було встановлено порядок виконання рішень для погашення заборгованості.

Так, Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.10.2010 у справі № 2а-22900/10/0570 задоволено позов Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 10324108,66 грн. З мотивувальної частини постанови вбачається, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем сум самостійно узгодженого податкового зобов'язання по податковим деклараціям з податку на додану вартість підприємства за червень 2010 року та за серпень 2010 року (арк. справи 35-37).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2010 у справі № 2а-25881/10/0570 задоволено позов Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 9123134 грн. З мотивувальної частини постанови вбачається, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем сум самостійно узгодженого податкового зобов'язання по податковій декларації з податку на додану вартість підприємства за вересень 2010 року (№ 9004495208 в сумі 9123134 грн.) та за жовтень 2010 року (№ 9005330329 в сумі 7508080 грн) (арк. справи 41-42).

Постанова набрала законної сили 09.03.2011 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2011 року у справі № 2а/0570/9172/2011 задоволено позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 4 773 067,00 грн. З мотивувальної частини постанови вбачається, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем сум самостійно узгодженого податкового зобов'язання по податковій декларації з податку на додану вартість підприємства за квітень 2011 року (№ 9003659369 в сумі 6 273 067,00 грн.) (арк. справи 23-24).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.07.2011 року у справі № 2а/0570/11455/2011 задоволено позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 11062544,50 грн. З мотивувальної частини постанови вбачається, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем сум самостійно узгодженого податкового зобов'язання по податковій декларації з податку на додану вартість підприємства за травень 2011 року (№ 9004151748 в сумі 14 015 962 грн.) (арк. справи 25-26).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.04.2011 року у справі № 2а/0570/5075/2011 задоволено подання Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 8533984 грн. З мотивувальної частини постанови вбачається, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем сум самостійно узгодженого податкового зобов'язання по податковій декларації з податку на додану вартість підприємства за лютий 2011 року (№ 9001542789 в сумі 8 533 984 грн.) (арк. справи 27-28).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2011 року у справі № 2а/0570/13743/2011 задоволено позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 6 915 827,00 грн. З мотивувальної частини постанови вбачається, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем сум самостійно узгодженого податкового зобов'язання по податковій декларації з податку на додану вартість підприємства за червень 2011 року (№ 9005032507 в сумі 9 910 827,00 грн.) (арк. справи 29-30).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.09.2011 року у справі № 2а/0570/15686/2011 задоволено позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 5 201 264,00 грн. З мотивувальної частини постанови вбачається, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем сум самостійно узгодженого податкового зобов'язання по податковій декларації з податку на додану вартість підприємства за липень 2011 року (№ 9007032145 в сумі 5 601 264,00 грн.) (арк. справи 31-32).

Також зазначеною постановою було задоволено заяву відповідача про встановлення порядку та способу виконання рішення, внаслідок чого виконання постанови розстрочене на 5 років починаючи з 01.10.2011 р. до 01.10.2016 року шляхом сплати підприємством по 86687,70 гривень щомісячно, а в вересні 2016 року - 86689,70 грн.

Постанова набрала законної сили 04.10.2011 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.10.2011 року у справі № 2а/0570/17723/2011 задоволено позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 9 945 991,59 грн. З мотивувальної частини постанови вбачається, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем сум самостійно узгодженого податкового зобов'язання по податковій декларації з податку на додану вартість підприємства за серпень 2011 року (№ 9007840164 в сумі 9 764 632,00 грн.) (арк. справи 33-34).

Також зазначеною постановою було задоволено заяву відповідача про встановлення порядку та способу виконання рішення, внаслідок чого виконання постанови розстрочене на 5 років починаючи з 01.11.2011 р. шляхом сплати підприємством по 165766,00 гривень щомісячно, а в жовтні 2016 року - 165797,59 грн.

Постанова набрала законної сили 08.11.2011 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року у справі № 2а/0570/20467/2011 задоволено позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у сумі 17 126 252,00 грн. З мотивувальної частини постанови вбачається, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем сум самостійно узгодженого податкового зобов'язання по податковій декларації з податку на додану вартість підприємства за вересень 2011 року (№ 9009249292 в сумі 17 126 252,00 грн.) (арк. справи 38-40).

Також зазначеною постановою було задоволено заяву відповідача про встановлення порядку та способу виконання рішення, внаслідок чого виконання постанови розстрочене на 5 років починаючи з 01.12.2011 р. до 01.11.2016 року шляхом сплати підприємством по 285 437,50 гривень щомісячно, а в листопаді 2016 року - 285439,50 грн.

Відповідач не заперечує, що виконання вищевказаних судових рішень про стягнення податкового боргу було розстрочене також ухвалами Донецького окружного адміністративного суду по справі №2а/0570/5075/2011 від 12.04.2010р.; по справі №№2а/0570/9172/2011 від 30.06.2011р.; по справі №2а/0570/11455/2011 від 09.08.2011р.; по справі №2а/0570/13743/2011 від 31.08.2011р.; по справі №2а//22900/10/0570 від 26.10.2011р.; по справі №2а//25881/10/0570 від 06.12.2011р. про що зазначено в акті камеральної перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснював сплату вказаного податкового боргу відповідно до встановлених графіків розстрочення, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (арк. справи 68-81 т.1). З цих платіжних доручень, зокрема, вбачається, що позивачем були сплачені кошти за призначенням «сплата частки розстрочки ПДВ».

У акті перевірки вказано, що суму розстрочених податкових зобов'язань з граничним терміном сплати з 30.03.2011 по 06.10.2011 року позивач сплатив у період з 15.03.2013 по 28.04.2013 в загальному розмірі 4 466 182 грн. 44 коп., тобто із затримкою 458 та більше календарних днів.

Орган державної податкової служби зараховував ці кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Підстави виникнення обов'язку сплати, факт здійснених платежів та їх розмір сторонами не оспорюється.

Колегія суддів під час апеляційного перегляду встановила, що суд першої інстанції у повному обсязі встановив фактичні обставини справи, визначив правові норми які підлягають застосуванню.

Так, пунктом 57.1 статті 57 ПК України, порушення якого стало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, зазначене положення Кодексу стосується строків сплати податкових зобов'язань, визначених самостійно платником податку у податковій декларації, а не строків сплати розстрочених податкових зобов'язань, які були стягнуті за постановою суду. Таким чином, відповідач необґрунтовано розповсюджує дію цього положення Кодексу на правовідносини, які нею не регулюються, а також не враховує, що постановою суду встановлені інші строки сплати розстрочених податкових зобов'язань, ніж передбачені законодавством для сплати податкових зобов'язань.

П.87.9 ст.89 ПК України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язанні зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків.

Податковий орган, з урахуванням положень цієї норми вважав, що зміст графи «призначення платежу» у платіжних дорученнях за будь-яких умов не має значення. В той же час відповідач не врахував правові підстави та встановлений порядок здійснення сплати коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Відповідачем не взято до уваги, що відповідно до статті 37 ПК України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виникнення встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Такі обставини перелічені у статті 54 ПК України, зокрема, даною статтею передбачено, що особами, які визначають суми податкових та грошових зобов'язань є платник податку, податковий агент чи контролюючий орган. ПК України не містить випадків, у яких податкові зобов'язання визначаються судом у постановах чи ухвалах. Зважаючи на це, визначення відповідачем у Акті перевірки судових рішень, як підстави для виникнення податкового боргу є неправомірним.

У відповідності до пункту 126.1 статті 126 ПК України, який став підставою для застосування штрафу спірним податковим повідомленням-рішенням, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначене положення Кодексу встановлює відповідальність за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом. У даному ж випадку сплата податкових зобов'язань була розстрочена позивачу та строки сплати податкового зобов'язання були визначені постановою суду.

Відповідач формуючи свої висновки, ототожнює порядок застосування процедур погашення податкового боргу платників податків, передбачених главою 9 Податкового кодексу України, із порядком виконання судових рішень.

Так, відповідно до частини другої статті 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до частин першої-другої статті 257 цього Кодексу, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Таким чином, оскільки вищенаведені судові рішення набули чинності, то вони мають виконуватись позвиачем з урахуванням способу та порядку виконання, встановленого в них.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Однак всупереч зазначеному положенню Основного Закону, Відповідачем при складанні оскарженого ППР було грубо порушено приписи судового рішення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що регулюючи порядок списання податкової заборгованості ПК України визначає як таку, що підлягає списанню, визнану рішенням суду податкову заборгованість. Більш того, заборгованість, яка визнана рішенням суду, має бути списана в обов'язковому порядку. Тобто, строки погашення податкового боргу, стягнутого у судовому порядку, не регулюються положеннями ПК України щодо строків сплати відповідного податку, з якого виник податковий борг, а визначається змістом відповідного судового рішення про стягнення заборгованості.

Відповідачем не було взято до уваги, що розстрочене грошове зобов'язання за визначеним судовим рішенням сплачується позивачем, що безпосередньо відповідає змісту позовних вимог та у відповідності з винесеним судовим рішенням. Дане судове рішення набрало законної сили, тобто граничним терміном сплати є строк, вказаний в рішенні. Вказане виключає можливість застосування штрафних санкцій, як міри відповідальності, передбачених ст.126 Податкового кодексу України, за умови своєчасного виконання платником податків ухвал суду про розстрочення оплати. Тобто, строки погашення податкового боргу, стягнутого в судовому порядку, не регулюються положеннями Податкового кодексу України щодо строків сплати відповідного податку, з якого виник податковий борг, а визначається змістом відповідного судового рішення про стягнення заборгованості.

За даних обставин спірні правовідносини виходять за межі предмету регулювання, оскільки грошові кошти не сплачувались за ініціативою підприємства, а стягнені у примусовому порядку СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку як органом стягнення, за рішеннями суду.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача щодо допущеного порушення строків сплати боргу, який є розстроченим платежем, з огляду на те, що податковий борг не припиняється внаслідок прийняття судового рішення про його розстрочення. В даному випадку змінюється лише порядок його стягнення, а тому застосовувати штрафні санкції, як міру відповідальності за несвоєчасну сплату такого боргу, яке утворилося внаслідок проведеного перерозподілу коштів є безпідставним. Своєчасна сплата розстроченого платежу вказує на відсутність порушення строку такої оплати.

Крім доводи апелянта, що належним розстроченням платежу в межах податкового законодавства відповідно до ст.100 ПК України, є необхідність звернення підприємства до податкового органу за таким розстроченням, є безпідставними, з огляду на різне виникнення способу захисту порушеного права щодо належного справляння податків. В даному випадку податковий борг стягнутий за судовим рішенням за наслідками звернення податкового органу в передбаченому процесуальному порядку. Виконання судового рішення також врегульовано положеннями КАС України, які також є спеціальними нормами в межах відносин що стосуються такого виконання. Податковий кодекс, обмежень або заборони щодо надання розстрочення грошового зобов'язання за стягнутим податковим боргом по судовому рішенні, не містить. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що судове рішення, якою вирішене питання щодо розстрочення платежу є таким, що набрало законної сили, а тому є обов'язковою до виконання усіма органами.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем неправомірно.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятої судом першої інстанції постанови.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року по адміністративній справі №805/11104/13-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 09 жовтня 2013 року. У повному обсязі складена 10 жовтня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В.Гайдар