Рішення № 3402169, 30.01.2009, Господарський суд Чернігівської області

30.01.09

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"29" січня 2009 року Справа № 21/17/4

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІДІСІ УКРАЇНА",

вул. Радистів, 73-а, м. Київ, 02089

Відповідач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

АДРЕСА_1

Предмет спору: про стягнення 5228,00 грн.

Суддя Белов С.В.

Представники сторін:

Від позивача: Чуйко А.В. довіреність № б/н від 13.10.2008р., представник.

Від відповідача: не з'явився.

Товариством з обмеженою відповідальністю „ТІДІСІ УКРАЇНА” подано позов до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення 5228,00 грн.

Розгляд справи двічі відкладався у зв'язку з неявкою відповідача. Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання не з'явився, ухвала про відкладення розгляду справи від 15 січня 2009 року повернулась на адресу суду з поміткою пошти «Истечение срока хранения».

Відповідач відзив на позов не надав, правом участі в судовому розгляді справи не скористався, тому суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 29 січня 2009 року представник позивача виклав свої позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Розглянувши подані документи та матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив.

26.03.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ТІДІСІ УКРАЇНА” та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір відповідального зберігання № 265/2007, предметом якого є пневматичні шини для вантажного автотранспорту.

Згідно даного договору позивач передав на відповідальне зберігання відповідачеві пневматичні шини для вантажного автотранспорту вартістю 5228,00 грн., а відповідач прийняв зазначений товар та відповідно до п.3.4.2. зазначеного договору, зобов'язався повернути її в дводенний термін за першою вимогою.

Факт передачі на відповідальне зберігання відповідачеві пневматичних шин для вантажного автотранспорту вартістю 5228,00 грн. підтверджується актом приймання-передачі №1 від 26.03.2007 року.

Відповідно п. 3.4. Договору відповідач зобов'язався забезпечити та гарантувати позивачу надалі необхідні умови по доставці Продукції на свій склад та її зберігання та в дводенний термін повернути товар Власнику за першою його вимогою. Відповідач свої обов'язки належним чином не виконав, товар не повернув.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено вимогу №804 від 30.10.2008 року про повернення Продукції в належному стані, або за неможливості такого повернення, сплатити вартість Продукції в розмірі 5228,00 грн., що підтверджується чеком з описом вкладення в матеріалах справи (а.с.13-15), але відповідачем товар не було повернуто, вартість Продукції у сумі 5228,00 грн. не сплачено.

Також, відповідно до інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на зберігання ПП ОСОБА_1, встановлено, що товарно-матеріальні цінності, які передано на склад, по акту приймання-передачі № 1 від 26.03.2007 року, №2 від 22.12.2007 року, №3 від 22.12.2007 року по договору № 265/2007 відсутні (інвентаризаційний опис № 1 станом на 12.11.2007 року /а.с. 11/).

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача про стягнення суми боргу у розмірі 5228,00 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Згідно платіжного доручення №7379 від 20 листопада 2008 року позивачем сплачено держане мито у розмірі 105 грн. 68 коп. У відповідності ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, державне мито підлягає поверненню якщо воно сплачено у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством. Так, згідно платіжного доручення №7379 від 20 листопада 2008 року, позивачем сплачено 105,68 грн., замість 102,00 грн., у зв'язку з чим позивачу підлягає поверненню частина сплаченого державного мита в розмірі 03 грн. 68 коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню держмито в сумі 102 грн. та 118 грн. витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в ОПГРВ філії Чернігівського облуправління ВАТ Державний Ощадний Банк України, МФО 353553) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТІДІСІ УКРАЇНА” (вул. Радистів, 73а, м. Київ, 02089, код ЄДРПОУ 33780248, п/р 26006038671241 в Міжрайонному відділенні Київської міської філії АКБ „Укрсоцбанк” м. Києва, МФО 322012) 5228 грн. 00 коп. основного боргу, 102,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „ТІДІСІ УКРАЇНА” (вул.Радистів, 73а, м. Київ, 02089, код ЄДРПОУ 33780248, п/р 26006038671241 в Міжрайонному відділенні Київської міської філії АКБ „Укрсоцбанк” м. Києва, МФО 322012) з державного бюджету надмірно сплачене державне мито у розмірі 03 грн. 68 коп.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Белов С.В.