Постанова № 34019777, 02.10.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 року Справа № 906/497/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є. ,

судді Розізнана І.В.

при секретарі: Лелех І.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Бердичівводоканал"

на рішення господарського суду Житомирської області від 30.05.13 р.

у справі № 906/497/13 (суддя Кудряшова Ю.В. )

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

до відповідача Міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" (м. Бердичів)

про стягнення 142540,85 грн.

Розпорядженням Рівненського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року внесено зміни до складу колегії суддів, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Сініциної Л.М. по справі №906/497/13. Визначено колегію у складі: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є., суддя Розізнана І.В.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Житомирської області від 30.05.2013р. у справі №906/497/13 позов публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" до Міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" задоволено.

Стягнуто з Міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" (13300, м.Бердичів, вул. Леніна, 87, ід. код 32569790) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35, ід. код 03344071) 142540,85 грн. заборгованості, з яких 134139,93 грн. - основний борг, 6763,29 грн. - пеня, 1272,66 грн. - 3% річних, 364,97 грн. - інфляційні, а також 2850,82 грн. - сплаченого судового збору.

Рішення місцевого господарського мотивоване тим, що вимога щодо стягнення 134139,93 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає до задоволення.

Перевіривши розрахунки позивача (а.с. 4-5), суд вважає його вірним, а вимогу про стягнення пені в сумі 6763,29 грн. такою, що підлягає до задоволення.

Також, перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних (а.с. 5-6), господарський суд встановив, що вимога щодо стягнення 3% річних в сумі 1272,66 грн. (1205,32 грн. та 67,34 грн.) обґрунтована та підлягає до задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.

Зокрема, скаржник в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що МКП "Бердичівводоканал" здійснює оплату природного газу коштами, що виділяються із державного бюджету України на погашення різниці в тарифах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №167 від 20.03.2013р. шляхом проведення взаєморозрахунків. Протоколом №4 засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Житомирської області від 17 квітня 2013 року узгоджено обсяг заборгованості за різницю в тарифах в розмірі 2128650,00 грн., що шляхом взаєморозрахунку повністю погасить заборгованість перед ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз".

Разом з тим, відповідно до п.6.2.1 Договору при виникненні заборгованості ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" має право припинити (обмежити) постачання газу МКП "Бердичівводоканал" до повного погашення боргу. Однак, всупереч цьому ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" було нараховано пеню, 3% річних та інфляційні, чим грубо порушено умови договору.

У письмовому відзиві за вих. №5280/19 від 16.09.2013р. на апеляційну скаргу позивач заперечив проти її доводів, вважаючи оскаржене рішення суду першої інстанції законним та таким, що відповідає дійсним обставинам справи, з підстав викладених у відзиві.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час, день та місце слухання повідомлялись належним чином.

02.10.13р. на адресу Рівненського апеляційного господарського засобами електронного зв`язку надійшло клопотання позивача, в якому він просить розглянути справу за наявними в ній матеріалами та без участі представника ПАТ "Житомиргаз".

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін та наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

В судовому засіданні 19.09.13р. оголошено перерву до 02.10.13р. у зв'язку з необхідністю перевірки правильності нарахування розрахунків позивача, наведених в позовній заяві.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Житомирської області від 30.05.2013 року у справі №906/497/13 слід скасувати частково, апеляційну скаргу - задоволити частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.11р. між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" та МКП "Бердичівводоканал" укладено договір №3-2011-ТР-425 на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) (а.с. 16-17).

Предметом договору, згідно п.п.1.1. визначено, що газорозподільне підприємство зобов'язується надати замовнику послугу з транспортування природного газу (далі - газ) газорозподільними мережами (далі - ГРМ) до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів (далі - у пункт призначення) відповідно до "Актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін". Пункти призначення з переліком комерційних вузлів обліку газу (далі - вузли обліку) визначаються сторонами в додатку "Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання" до цього договору.

Замовник зобов'язується сплатити газорозподільному підприємству вартість послуги з транспортування газу ГРМ у розмірі, у строки та у порядку, передбаченому умовами цього договору (п.п. 1.2. договору).

Відповідно до п.п. 2.1. договору планові обсяги транспортування газу ГРМ замовника визначаються в додатку "Договірні обсяги транспортування природного газу ГРМ" до цього договору по кожному об'єкту замовника або його споживачу.

Відповідно до останнього договірний обсяг транспортування природного газу ГРМ на 2012 рік складає 11,2 тис. куб.м. (а.с.18).

В пункті 2.6. договору зазначено, що послуги з транспортування газу ГРМ підтверджуються підписаним сторонами актом наданих послуг з транспортування газу ГРМ (надалі - акт наданих послуг), що оформляються за даними вузлів обліку, визначених у додатку "Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживаючого обладнання" до цього договору.

Акт наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків замовника з газорозподільним підприємством (п.п 2.9.).

Згідно п.п.4.1. договору, розрахунки за послуги з транспортування газу ГРМ здійснюються за тарифом на транспортування газу розподільними трубопроводами за 1000 куб. м (далі - тариф), затвердженим для газорозподільного підприємства Національною комісією регулювання електроенергетики України.

В порядку п.п. 4.3. договору, розрахунковий період за цим договором становить один місяць, з 8:00 години першого дня місяця до 8:00 години першого дня наступного місяця включно.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що оплата вартості послуг за транспортування газу ГРМ здійснюється замовником на умовах попередньої оплати авансовими платежами планового обсягу газу на період передоплати, визначений сторонами в цьому Договорі.

Сума платежу попередньої оплати розраховується як добуток тарифу, визначеного на наступний період передоплати, на плановий обсяг газу по кожному об'єкту замовника або його споживача, заявленого на наступний період передоплати. У разі відсутності інформації про тариф на наступний період передоплати до дня здійснення попередньої оплати, замовник розраховує суму платежу за тарифом, що діяв у попередньому місяці.

У випадку недоплати за фактично протранспортований газ ГРМ за розрахунковий період замовник проводить остаточний розрахунок не пізніше 3-го (третього) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.п.4.7. у разі виникнення в замовника заборгованості з оплати послуг за транспортування газу ГРМ сторони за взаємною згодою та у порядку передбаченому законодавством України, укладають графік погашення заборгованості, який є додатком до цього договору.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості газорозподільне підприємство має право грошові кошти, отримані від замовника за послуги з транспортування газу ГРМ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості замовника найдавнішим терміном її виникнення.

В матеріалах справи відсутні графіки погашення заборгованості, як вбачається з поданих позивачем даних, борг боржником сплачувався частинами та не в строки передбачені п.п.4.5. договору.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором і чинним законодавством України (п.п.6.1.).

У разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 4 цього договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.п. 6.2. договору).

Пунктом 10.1. договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 01.01.13р.

Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін.

01.12.11 р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (далі - постачальник) та Міським комунальним підприємством "Бердичівводоканал" (далі - споживач) укладено договір №3-2012-ПП-418 на постачання природного газу за регульованим тарифом (а.с. 11-12).

Предметом договору визначено, що постачальник постачає природний газ (далі - газ) споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п.п. 1.1. договору).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку 2 до договору.

Відповідно до даного додатку договірний обсяг постачання газу на 2012 рік складає 11,2 тис. м куб. (а.с. 13).

В пункті 2.6. договору зазначено, що послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до Договору.

Згідно п.п 2.9. акт приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

В матеріалах справи міститься ряд актів приймання-передачі природного газу, так від 31.01.2012р., згідно якого вбачається, що всього спожито 5538 куб.м. газу (а.с.27), акт від 29.02.2012р. - 8497 куб.м. (а.с.26), акт від 31.03.2012р. - 3505 куб.м. (а.с.25), акт від 31.12.2012р. - 7694 куб.м. (а.с.24), акт від 31.01.2013р. - 6550 куб.м. (а.с.23), акт від 28.02.2013р. - 5000 куб.м. (а.с.22).

Дані акти є підставою для розрахунків за спожитий газ і транспортування.

Відповідно до п.п. 4.1. договору, розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

В порядку п.п. 4.5. договору розрахунковий період за договором становить один місяць - з 8:00 години першого дня місяця до 8:00 години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 договору.

Загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачу.

Відповідно до п.п.4.8. у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати вартості послуг з постачання газу сторони за взаємною згодою та у порядку передбаченому законодавством, укладають графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як зазначено в ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, договору на постачання природного газу №3-2012-ПП-418 від 01.12.2011р. з врахуванням додаткової угоди №1/2012 від 07.12.2012р., договору на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) №3-2011-ТР-425 від 01.10.2011р., договору на розподіл природного газу №Т-ПР-3-2013-425 від 07.12.2012р., розрахунковий період за договорами становить 1 місяць з 08:00 години першого дня місяця до 08:00 години першого дня наступного місяця включно. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу та за фактично протранспортований природний газ ГРМ за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 3-го (третього) числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

Оплата, яка була проведена відповідачем за постачання природного газу 29.02.2012р. в сумі 7932,42 грн., 30.03.2012р. - 2738,08 грн., 25.01.2013р. в сумі 4939,61 грн. та 27.02.2013р. в сумі 5442,26 грн. зараховувалась в рахунок погашення боргу за попередні місяці, тому не може вважатися сплаченою вчасно в поточних місяцях.

Відповідач, у порушення умов договору, за отриманий природний газ розрахувався частково на суму 21052,37 грн., внаслідок чого на момент звернення до суду із позовом утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 134139,33 грн.

Враховуючи наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо стягнення з Міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" 134139,93 грн. основного боргу за постачання природного газу за регульованим тарифом.

Пунктом 6.1. вищевказаного договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України.

У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.п. 6.2.2. договору).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 ГК України).

В порядку ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.6. договору передбачено, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 3 (третього) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Зі змісту зазначеного пункту договору випливає, що момент прострочення відповідачем виконання зобов`язання встановлюється щодо кожного підписаного акту окремо, і як наслідок, пеня також має нараховуватись на суму боргу за кожним актом приймання-передачі природного газу окремо.

Як вбачається з розрахунку ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз», викладеного у позовній заяві, нарахування позивачем пені не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки пеня нарахована на загальну суму боргу, а не по кожному акту приймання-передачі природного газу окремо та з порушенням вимог ст.232 Господарського кодексу України.

Таким чином, колегією суддів апеляційної інстанції здійснено перерахування пені:

- за постачання природного газу:

за січень 2012р.

період нарахування з 04.02.2012р. по 28.02.2012р. 20422,92*15,5/100/366*25=216,23 грн.,

29.02.2012р. по 22.03.2012р. 12490,50*15,5/100/366*23=121,66 грн.,

23.03.2012р. по 29.03.2012р. 12490,50*15/100/366*7=35,83 грн.,

30.03.12р. по 04.08.2012р. 9752,42*15/100/366*6=23,98 грн.;

за лютий 2012р.,

період нарахування з 04.03.2012р. по 22.03.2012р. 31338,75*15,5/100/366*19=252,16 грн.,

23.03.2012р. по 04.09.2012р. 31338,75*15/100/366*166=2132,06 грн.;

за березень 2012р.,

період нарахування з 04.04.2012р. по 04.10.2012р. 12925,67*15/100/366*184=974,72 грн.;

за грудень 2012р.,

період нарахування з 04.01.2013р. по 28.03.2013р. (позивачем виставлена вимога, щодо нарахування пені по 28.03.13р. включно) 36043,75*15/100/365*84=1244,25 грн.;

за січень 2013р.,

період нарахування з 04.02.2013р. по 28.03.2013р. 30884,93*15/100/365*53=672,70 грн.;

за лютий 2013р.,

період нарахування з 04.03.2013р. по 28.03.2013р. 23576,28,50*15/100/365*25=242,22 грн.

Загальна сума пені складає 5915,81 грн.

З позовної заяви вбачається, що пеня за постачання природного газу становить 6421,02грн., здійснивши перерахунок, суд прийшов до висновку, що в стягненні пені в сумі 505,12 грн. слід відмовити (6421,02 грн.-5915,81 грн.=505,12 грн.);

- за транспортування природного газу:

за січень 2012р.

період нарахування з 04.02.2012р. по 28.02.2012р. 1725,86*15,5/100/366*25=18,27 грн.,

з 29.02.2012р. по 22.03.2012р. 1055,52*15,5/100/366*23=10,28 грн.,

23.03.2012р. по 29.03.2012р. 1055,52*15/100/366*7=3,03 грн.,

з 30.03.2012р. по 04.08.2012р. 817,12*15/100/366*128=42,85 грн.;

за лютий 2012р.,

період нарахування з 04.03.2012р. по 04.09.2012р. 2648,32*15/100/366*185=200,79 грн.

за березень 2012р.,

період нарахування з 04.04.2012р. - 04.10.2012р. 1092,30*15/100/366*184=82,37 грн. Загальна сума пені складає 357,60 грн.

Так, в позовній заяві позивачем виставлена вимога про стягнення 342,27 грн. пені за транспортування природного газу, судова колегія при перерахунку розміру пені встановила, що стягненню підлягає 357,60 грн.

Оскільки, суд не наділений правом збільшення розміру пені та враховуючи вимоги ч.3 ст.101 ГПК України, згідно якої, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо стягнення пені за транспортування природного газу в сумі 342,27 грн.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів в частині стягнення пені за постачання природного газу не погоджується з рішенням місцевого господарського суду та скасовує в цій частині рішення, стягненню з Міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" підлягає 5915,81 грн., за транспортування природного газу - 342,27 грн. Отже загальна сума пені, яка підлягає стягненню з МКП "Бердичівводоканал" складає 6258,08 грн. (5915,81 грн.+342,27 грн.=6258,08 грн.).

07.12.12р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1/2012 до договору №3-2012-ПП-418 від 01.12.11р. на постачання природного газу за регульованим тарифом (а.с. 14).

Відповідно до якого, в зв'язку з уніфікацією кодування нумерації договорів, домовилися укласти додаткову угоду про те, що з 01.01.13р. викласти нумерацію договору № 3-2012-ПП-418 на постачання природного газу за регульованим тарифом у наступній редакції: "Договір №П-ПР-3-2013-418 на постачання природного газу за регульованим тарифом"

2. 3 01 січня 2013 року додатки до договору № П-ПР-3-2013-418 викласти в наступній редакції:

№1 "Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання" (додаються)

№2 "Договірні обсяги постачання природного газу на 2013 рік" (додаються)

Розрахунок втрат природного газу в мережі" (додаються)

3. Решта умов договору залишаються незмінними та сторони підтверджують по ним свої зобов'язання.

4. Дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу, і невід'ємною частиною договору.

5. Дана додаткова угода поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.01.13р."

Згідно договірних обсягів постачання природного газу на 2013 рік, постачальник здійснює протягом 2013 року постачання природного газу споживачу для власного споживання в обсязі за січень - 4,2 тис. куб.м., за лютий 2013 року - 6 тис. куб. м. (а.с.15).

07.12.12р. між тими ж сторонами укладено договір №Т-ПР-2013-425 на розподіл природного газу (а.с.19-20).

Відповідно до якого газорозподільне підприємство зобов'язується надати замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів (далі - пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін. Пункти призначення з переліком комерційних вузлів обліку газу (далі - комерційні вузли обліку) визначаються сторонами в додатку до договору за формою, наведеною у додатку 1 до цього договору.

Замовник зобов'язується сплатити газорозподільному підприємству вартість послуги з транспортування природного газу ГРМ у розмірі, строки та у порядку, передбаченому умовами договору (п.п. 2.2.).

В пункті 3.6. договору зазначено, що обсяг протранспортованого природного газу ГРМ підтверджується підписаним сторонами актом наданих послуг з транспортування природного газу ГРМ, що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку, визначених у додатку до Договору.

На підставі результатів вимірювання комерційних вузлів обліку складаються місячні акти наданих послуг (п.п.4.5.).

Відповідно з п.п.5.1. договору, розрахунки за послуги з транспортування природного газу ГРМ здійснюються за тарифом на транспортування природного газу розподільними трубопроводами за 1000 куб.м., встановленими для газорозподільного підприємства Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

В порядку п.п. 5.3. договору, розрахунковий період за договором становить один місяць з 8:00 години першого дня місяця до 8:00 години першого дня наступного місяця включно.

Місячна вартість послуг з транспортування природного газу ГРМ визначається як добуток тарифу на загальний обсяг протранспортованого природного газу, розрахованого на умовах, визначених у розділі 4 договору, та податку на додану вартість.

Пунктом 11.1. договору передбачено, що цей договір набирає чинності з 01.01.13р. та укладається на термін по 31.12.13р.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тривале безпідставне утримання чужих коштів призводить до їх знецінення для власника внаслідок інфляційних процесів.

Інфляція - знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені наказом Держкомстату України від 14.11.2006 № 519).

Тому, при прийнятті рішення про стягнення коштів, не сплачених у строк, обумовлений договором, суд має визначити їх реальну вартість на час відшкодування - з урахуванням індексу інфляції за весь час користування такими коштами.

Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань.

Таким чином, передбачене законом право вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту майнового права та інтересу особи, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки періоди нарахування сум інфляційних витрат визначені позивачем вибірково, що є неправильним нарахуванням. При цьому, судова колегія звертає увагу, що індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Тобто, врахування індексу інфляції можливе лише на суму простроченої заборгованості не менше як на один місяць та у порядку відповідальності боржника за порушення грошового зобов'язання.

Даної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України по справі щодо періоду нарахування інфляційних (постанова Вищого господарського суду України від 20.02.2013р. по справі №16/5025/1011/12).

Крім того, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Така позиція викладена у листі Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997 №62-97р. При цьому індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Аналогічна позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України 17.07.2012р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права».

Неврахування дефляції при визначенні позивачем сум інфляційних втрат є підставою для відмови в позові, що узгоджується із позицією Вищого господарського суду України по аналогічній справі №5023/5287/12 (постанова Вищого господарського суду України від 20.05.2013р.).

Інфляційні втрати повинні бути обраховані за весь час прострочення платежів (по постачанню газу та транспортуванню газу), а саме, за період з лютого 2012 року по січень 2013 року (позивачем виставлена вимога, щодо стягнення інфляційних втрат за вересень 2012р., грудень 2012р. та січень 2013р.), оскільки наданий позивачем розрахунок інфляційних не враховує дефляційні процеси, що мали місце у період прострочення, то з їх урахуванням у позивача відсутні збитки від інфляційних процесів.

В позовній заяві Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" при складанні розрахунку заборгованості по постачанню та транспортуванню газу, щодо стягнення інфляції вибірково зазначило періоди нарахування такої заборгованості, враховуючи даний факт, інфляційні втрати нараховані невірно, тому в цій частині колегія суддів відхиляє позовні вимоги.

Так, колегією суддів здійснено перерахунок інфляції:

- за постачання природного газу:

за січень 2012р.

періоди нарахування за лютий 2012р. 20422,92*100,2/100-20422,92=40,84 грн.,

березень 2012р. 12490,50*100,3/100-12490,50=37,47 грн.,

квітень 2012р. 9752,42*100/100-9752,42=0 грн.,

травень 2012р.9752,42*99,7/100-9752,42=-29,26 грн.,

червень 2012р. 9752,42*99,7/100-9752,42=-29,26 грн.,

липень 2012р. 9752,42*99,8/100-9752,42=-19,50 грн.,

серпень 2012р. 9752,42*99,7/100-9752,42=-29,26 грн.,

вересень 2012р. 9752,42*100,1/100-9752,42=9,75 грн.,

жовтень 2012р. 9752,42*100/100-9752,42=0 грн.,

листопад 2012р. 9752,42*99,9/100-9752,42=-9,75 грн.,

грудень 2012р. 9752,42*100,2/100-9752,42=19,50 грн.,

січень 2013р. 9752,42*100,2/100-9752,42=19,50 грн.;

за лютий 2012р.

періоди нарахування за березень 2012р. 31338,75*100,3/100-31338,75=94,01 грн.,

квітень 2012р. 31338,75*100/100-31338,75=0 грн.,

травень 2012р. 31338,75*99,7/100-31338,75=-94,01 грн.,

червень 2012р. 31338,75*99,7/100-31338,75=-94,01 грн.,

липень 2012р. 31338,75*99,8/100-31338,75=-62,68 грн.,

серпень 2012р. 31338,75*99,7/100-31338,75=-94,01 грн.,

вересень 2012р. 31338,75*100,1/100-31338,75=31,34 грн.,

жовтень 2012р. 31338,75*100/100-31338,75=0 грн.,

листопад 2012р. 31338,75*99,9/100-31338,75=-31,34 грн.,

грудень 2012р. 31338,75*100,2/100-31338,75=62,68 грн.,

січень 2013р. 31338,75*100,2/100-31338,75=62,68 грн.;

за березень 2012р.

періоди нарахування за квітень 2012р. 12925,67*100/100-12925,67=0 грн.,

травень 2012р. 12925,67*99,7/100-12925,67=-38,78 грн.,

червень 2012р. 12925,67*99,7/100-12925,67=-38,78 грн.,

липень 2012р. 12925,67*99,8/100-12925,67=-25,85 грн.,

серпень 2012р. 12925,67*99,7/100-12925,67=-38,78 грн.,

вересень 2012р. 12925,67*100,1/100-12925,67=12,92 грн.,

жовтень 2012р. 12925,67*100/100-12925,67=0 грн.,

листопад 2012р. 12925,67*99,9/100-12925,67=-12,92 грн.,

грудень 2012р. 12925,67*100,2/100-12925,67=25,85 грн.,

січень 2013р. 12925,67*100,2/100-12925,67=25,85 грн.;

за грудень 2012р.

січень 2013р. 36043,75*100,2/100-12925,67=72,09 грн.

Загальна сума інфляційних втрат складає (-133,71 грн.), тобто від`ємне значення.

З позовної заяви вбачається, що розмір інфляції за постачання природного газу становить 342,17 грн., здійснивши перерахунок, суд прийшов до висновку, що в стягненні інфляційних втрат за постачання природного газу слід відмовити.

- транспортування природного газу:

за січень 2012р.

періоди нарахування лютий 2012р. 1725,86*100,2/100-1725,86=3,45 грн.,

березень 2012р. 1055,52*100,3/100-1055,52=3,17 грн.,

квітень 2012р. 817,12*100/100-817,12=0 грн.,

травень 2012р. 817,12*99,7/100-817,12=-2,45 грн.,

червень 2012р. 817,12*99,7/100-817,12=-2,45 грн.,

липень 2012р. 817,12*99,8/100-817,12=-1,63 грн.,

серпень 2012р. 817,12*99,7/100-817,12=-2,45 грн.,

вересень 2012р. 817,12*100,1/100-817,12=0,82 грн.,

жовтень 2012р. 817,12*100/100-817,12=0 грн.,

листопад 2012р. 817,12*99,9/100-817,12=-0,82 грн.,

грудень 2012р. 817,12*100,2/100-817,12=1,63 грн.,

січень 2013р. 817,12*100,2/100-817,12=1,63 грн.;

за лютий 2012р.

періоди нарахування за березень 2012р. 2648,32*100,3/100-2648,32=7,94 грн.,

квітень 2012р. 2648,32*100/100-2648,32=0 грн.,

травень 2012р. 2648,32*99,7/100-2648,32=-7,94 грн.,

червень 2012р. 2648,32*99,7/100-2648,32=-7,94 грн.,

липень 2012р.2648,32*99,8/100-2648,32=-5,30 грн.,

серпень 2012р. 2648,32*99,7/100-2648,32=-7,94 грн.,

вересень 2012р. 2648,32*100,1/100-2648,32=2,65 грн.,

жовтень 2012р. 2648,32*100/100-2648,32=0 грн.,

листопад 2012р. 2648,32*99,9/100-2648,32=-2,65 грн.,

грудень 2012р. 2648,32*100,2/100-2648,32=5,30 грн.,

січень 2013р. 2648,32*100,2/100-2648,32=5,30 грн.;

за березень 2012р.

періоди нарахування за квітень 2012р. 1092,30*100/100-1092,30=0 грн.,

травень 2012р. 1092,30*99,7/100-1092,30=-3,28 грн.,

червень 2012р. 1092,30*99,7/100-1092,30=-3,28 грн.,

липень 2012р. 1092,30*99,8/100-1092,30=-2,18 грн.,

серпень 2012р. 1092,30*99,7/100-1092,30=-3,28 грн.,

вересень 2012р. 1092,30*100,1/100-1092,30=1,09 грн.,

жовтень 2012р. 1092,30*100/100-1092,30=0 грн.,

листопад 2012р. 1092,30*99,9/100-1092,30=-1,09 грн.,

грудень 2012р. 1092,30*100,2/100-1092,30=2,18 грн.,

січень 2013р. 1092,30*100,2/100-1092,30=2,18 грн.

Загальна сума інфляційних втрат складає (-17,34 грн.), тобто від`ємне значення.

В позовній заяві виставлена вимога про стягнення 22,80 грн. інфляційних втрат по транспортуванню природного газу, проте після здійсненого колегією суддів перерахунку розмір інфляційних втрат склав від`ємне значення.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 342,17 грн. інфляційних втрат по постачанню природного газу та 22,80 грн. по транспортуванню природного газу та скасовує в цій частині рішення місцевого господарського суду.

Крім того, судова колегія зазначає, що нарахування позивачем 3% не відповідає вимогам чинного законодавства України. В порядку ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегією суддів апеляційної інстанції здійснено перерахунок 3% річних:

- по постачанню природного газу:

за січень 2012р.

періоди нарахування з 04.02.2012р. по 28.02.2012р. 20422,92*3*25/100/366=41,85 грн.,

з 29.02.2012р. по 29.03.2012р. 12490,50*3*30/100/366=30,71 грн.,

з 30.03.2012р. по 24.01.2013р. 9752,42*3*334/100/366=266,99 грн.,

з 25.01.2013р. по 26.02.2013р. 4812,81*3*35/100/365=13,84 грн.;

за лютий 2012р.

періоди нарахування з 04.03.2012р. по 26.02.2013р.31338,75*3*360/100/366=924,75 грн.,

з 27.02.2013р. по 28.03.2013р. 30709,30*3*30/100/365=75,72 грн.;

за березень 2012р.

періоди нарахування з 04.04.2012р. по 28.03.2013р. 12925,67*3*359/100/366=380,35 грн.;

за грудень 2012р.

періоди нарахування з 04.01.2013р. по 28.03.2013р. 36043,75*3*84/100/365=248,85 грн.;

за січень 2013р.

періоди нарахування з 04.02.2013р. по 28.03.2013р. 30884,93*3*56/100/366=142,15 грн.;

за лютий 2013р.

періоди нарахування з 04.03.2013р. по 28.03.2013р. 23576,28*3*25/100/365=48,44 грн. Загальна сума складає 2173,65 грн.

Як вбачається з вимог позовної заяви, позивач просить стягнути 1205,32 грн. - 3% річних за постачання природного газу, проте судова колегія здійснивши перерахунок, встановила, що розмір 3% річних за постачання природного газу складає 2173,65 грн.;

- транспортування природного газу:

за січень 2012р.

періоди нарахування з 04.02.2012р. по 28.02.2012р. 1725,86*3*25/100/366=3,54 грн.,

з 29.02.2012р. по 29.03.2012р. 1055,52*3*30/100/366=2,59 грн.,

з 30.03.2012р. по 26.02.2013р. 817,12*3*334/100/366=22,37 грн.;

за лютий 2012р.

періоди нарахування з 04.03.2012р. по 26.02.2013р. 2648,32*3*360/100/366=78,15 грн.;

за березень 2012р.

періоди нарахування з 04.04.2012р. по 28.02.2013р. 1092,30*3*329/100/366=29,46 грн. Загальна сума складає 136,11 грн.

Позовна вимога про стягнення 3% річних за транспортування природного газу становить 67,34 грн.

Оскільки, суд не наділений правом збільшення розміру 3% річних та враховуючи вимоги ч.3 ст.101 ГПК України, згідно якої, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо стягнення 3% річних за постачання природного газу 1205,32 грн., за транспортування природного газу в сумі 67,34 грн.

За приписами статті 4 Господарського процесуального кодексу України, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень).

Беручи до уваги все вищенаведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку, що рішення господарського суду Житомирської області підлягає частковому скасуванню як таке, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи.

У зв'язку із частковим скасуванням рішення суду першої інстанції від 30.05.2013 року та прийняттям судовою колегією нового судового рішення по справі №906/497/13, відповідно до ст. 49 ГПК України здійснено перерозподіл судових витрат, зокрема судового збору.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу відповідача Міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 30.05.2013р. по справі №906/497/13 скасувати частково в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 364,97 грн., пені в сумі 6763,29 грн. та судового збору в сумі 2850,82 грн., виклавши його в наступній редакції:

"Позов задоволити частково.

Стягнути з Міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" (13300, м.Бердичів, вул. Леніна, 87, ід. код 32569790) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35, ід. код 03344071) 6258,08 грн. - пені, 2833,72 грн. судового збору за подачу позовної заяви.

Відмовити в стягненні інфляційних втрат в сумі 364,97 грн. та пені в сумі 505,21 грн."

В решті рішення господарського суду залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35, ід. код 03344071) на користь Міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" (13300, м.Бердичів, вул. Леніна, 87, ід. код 32569790) судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 8,55 грн..

3. Доручити видачу наказів господарському суду Житомирської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

5. Справу повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Розізнана І.В.