Постанова № 34019771, 04.10.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2013 року Справа № 922/2660/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Гончар Т.В.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача – не з’явився

відповідача – не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Велтон.Телеком” (вх. №2707Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2013 у справі № 922/2660/13

за позовом Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Сумської філії, м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Велтон.Телеком”, м. Харків

про стягнення 108543,17 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення 108543,17 грн., в зв’язку з неналежним виконанням з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договорами: №29-8 про надання послуги використання місця в каналі кабельної каналізації від 05.01.2010, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача заборгованість за період з березня 2013 року по травень 2013 року в розмірі 107664,79 грн., пеню в розмірі 374,66 грн., індекс інфляції в розмірі 88,72 грн. та 3 % річних в розмірі 415,00 грн. Також до стягнення були заявлені судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.08.2013 у справі №922/2660/13 (суддя Жиляєв Є.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ “Велтон.Телеком” на користь ПАТ “Укртелеком” в особі Сумської філії ПАТ “Укртелеком” 50 585,51 грн. заборгованості за договором №29 від 15.11.2009 та договором №24-8 від 05.01.2010, 640,01 грн. пені, 183,72 грн. 3% річних, 75,96 грн. інфляційних, 1720,50 грн. судового збору. В частині стягнення заборгованості в розмірі 25 378,60 грн. провадження у справі припинено.

Відповідач, ТОВ “Велтон. Телеком”, з рішенням господарського суду частково не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського Харківської області від 08.08.2013 року у справі №922/2660/13, а саме: в абзаці 2 резолютивної частини рішення “1720,50 грн. судового збору” замінити на “1 029,77 грн. судового збору” та доповнити новим абзацом наступного змісту: “розстрочити виконання рішення в частині стягнення заборгованості, пені, 3% річних, інфляційних та судового збору в загальному розмірі 52 514,97 грн. рівними платежами по 17 504,99 грн. щомісячно протягом трьох місяців після набрання цим рішенням законної сили”. В іншій частині залишити рішення без змін.

Позивач не скористався своїм правом брати участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, але надіслав заяву про розгляд справи без його участі. У своєму відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду Харківської області 08.08.2013 року без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ» без задоволення.

Відповідач, заявник апеляційної скарги, в судове засідання суду апеляційної інстанції 01.10.2013 року не з’явився, про причини неявки в суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення представнику відповідача 06.09.2013 року.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає, що справа може бути розглянута без участі представників сторін за наявними матеріалами.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та встановлено господарським судом Харківської області, 15 листопада 2009 року між ВАТ "Укртелеком" в особі Сумської філії ВАТ "Укртелеком" правонаступником якого є ПАТ "Укртелеком" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" було укладено договір № 29 про надання послуг використання місця в каналі кабельної каналізації (а.с. 10 том 1) та договір №24-8 від 05 січня 2010 року про надання послуг використання місця в каналі кабельної каналізації (а.с. 24-27 том 1).

Приписами статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до умов вищевказаних договорів позивач зобов’язується надати відповідачу послугу використання місця в каналі кабельної каналізації у м. Суми. А відповідач в свою чергу зобов’язується оплатити ці послуги відповідно до умов договорів (пункт 1.1.).P>

Пунктом 2.2.1 спірних договорів визначено, що відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати надані позивачем послуги, які визначені умовами договору, на підставі виставлених позивачем рахунків.

Договором передбачено, що оплату вартості послуг з використання місця в каналі кабельної каналізації відповідач повинен здійснювати щомісячно не пізніше 20-го числа поточного місяця на підставі рахунку позивача, виставленого до 10-го числа поточного місяця (пункт 3.4 договорів).

На виконання умов договору позивач в повному обсязі виконав взяті на себе зобов’язання по наданню послуг, що підтверджується рахунками, направленими відповідачу щомісячно (а.с. 40-45 том 1).

На виконання прийнятих на себе зобов’язань, відповідно вищевказаних договорів, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував надання послуг за період з березня 2013 року по травень 2013 року.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем була зменшена заявлена до стягнення сума основного боргу, а саме позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договорами у сумі 75964,11 грн. До того ж, в матеріалах справи міститься платіжне доручення, відповідно до якого відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти у сумі 25378,60 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 25378,60 грн.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не вставлено договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що невиконання з боку відповідача зобов’язань за вказаним договором з оплати виконаних робіт є порушенням умов договору та вимог пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, яким встановлено, що суб’єкти господарювання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; і, відповідно, є порушенням норм пункту 1 статті 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На думку колегії суддів, приймаючи оскаржене рішення, господарським судом дана належна оцінка доказам по справі і заборгованість відповідача повністю підтверджується матеріалами справи.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання .

За порушення строків оплати, передбачених договорами, відповідач сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня від вартості неоплачених послуг за кожен день прострочення (пункт 4.2 договорів).

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що нарахована позивачем сума пені у розмірі 640,01 грн. не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахована вірно та не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем нараховано до стягнення 75,96 грн. інфляційних витрат, три відсотка річних в сумі 183,72 грн.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив, виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Наведені в сукупності вищевказані обставини дають підстави колегії суддів погодитись з висновками суду першої інстанції проте, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 50585,51 грн. основного боргу, 640,01 грн. пені, 183 грн. три відсотки річних та 75,96 грн. інфляційних обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, підстави для скасування рішення суду у даній справі відсутні.

Щодо розстрочки виконання рішення суду, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Положенням статті 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Тобто, зазначена норма процесуального закону надає господарському суду право на розстрочення виконання рішення лише у виняткових випадках. При чому, винятковість таких обставин повинна бути доведена суду належними та допустимими доказами, як цього вимагають приписи ст. ст. 4-3, 32, 33 ГПК України.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд виходить з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання.

Фактично єдиним аргументом відповідача щодо розстрочки виконання рішення є скрутне матеріальне становище та відсутність коштів на рахунках.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, на їх підтвердження не було надано відповідних доказів, а господарський суд Харківської області дав належну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 08 серпня 2013 року у справі № 922/2660/13 відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Велтон.Телеком”, м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 08 серпня 2013 року по справі №922/2660/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 07 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

суддя Барбашова С.В.

суддя Гончар Т.В.