Ухвала суду № 34018911, 10.10.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія - 26 Головуючий у 1 інстанції - Здоровиця О.В.

Доповідач - Зінов'єва А.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Зінов'євої А.Г.

суддів: Азевича В.Б.

Ларіної Н.О.

при секретарі: Федоровій А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «ДТЕК «Добропіллявугілля» на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» (далі Підприємство) про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18 липня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково: на його користь з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнуто грошову компенсацію в розмірі 5000 грн. Крім того з відповідача в дохід держави стягнуто судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач приніс апеляційну скаргу, в якій просили рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просили ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилався на те, що задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції не звернув уваги на відсутність доказів на підтвердження їх вини в спричиненні моральної шкоди. Укладаючи трудовий договір, позивач був повідомлений про характер роботи та умови праці, на виконання якої надав свою згоду. При цьому, позивач усвідомлював наслідки, які можуть мати місце у зв'язку з виконанням тяжкої фізичної роботи у шкідливих умовах. Крім того, суд не звернув уваги на відсутність доказів спричинення моральної шкоди, факт наявності якої повинен бути підтверджений висновком МСЕК.

До судового засідання сторони не прибули, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами, надав їм відповідну оцінку і обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги.

При розгляді справи судом було встановлено, що позивач тривалий час знаходився у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості. 02.09.2011 р. при виконанні своїх обов'язків, в період знаходження у трудових відносинах з СП «Шахта «Піонер», яка входить в склад ДП «ДТЕК «Добропіллявугілля», з ним стався нещасний випадок. ОСОБА_2 отримав виробничу травму, в результаті якої на підставі висновку МСЕК від 02.04.2013 р. йому вперше було встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 15%.

Відповідно до вимог ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконував тяжку фізичну роботу в небезпечних та шкідливих умовах, у зв'язку з виконанням якої отримав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, вестибулопатію.

Виходячи з викладених в акті розслідування нещасного випадку обставин, причинами виникнення травми встановлено невиконання як самим потерпілим, так і посадовою особою вимог Інструкції по охороні праці. Оскільки причиною травми зазначено неуважність позивача до особистої безпеки і на заступника директора підприємства по охороні праці покладено обов'язок проведення інструктажу з вказаного питання. Зазначені обставини свідчать про наявність вини відповідача, на якого згідно вищевказаного діючого законодавства, покладено обов'язок створення безпечних умов праці.

За вказаних обставин, доводи апелянта про відсутність їх вини у заподіянні позивачу моральної шкоди є необґрунтованими. Більш того, наявність винних дій потерпілого в отриманні травми не позбавляє останнього права на відшкодування моральної шкоди.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В результаті пошкодження здоров'я (мав травму голови) позивач дійсно відчуває моральні страждання, оскільки вимушений додавати зусиль для влаштування свого життя та побуту. Згідно наданих доказів, враховуючи стан здоров'я потерпілого, суд правильно визначив розмір грошової компенсації, який підлягає стягненню з підприємства і який встановлено в межах діючого законодавства, з урахуванням фактичних обставин справи, з додержанням принципів розумності та справедливості.

Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи апелянта про відсутність у позивача доказів спричинення моральної шкоди, факт наявності якої повинен бути підтверджений висновком МСЕК. Відповідно до діючого законодавства втрата працездатності, яка встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров'я потерпілого погіршено. Обов'язкове ж призначення МСЕК з приводу встановлення факту спричинення моральної шкоди передбачається у випадку відсутності вищевказаних доказів.

Таким чином, рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування не має. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.1-308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Добропіллявугілля» відхилити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18 липня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:

Судді: