Ухвала суду № 34018980, 10.10.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія - 26 Головуючий у 1 інстанції - Лях М.Ю.

Доповідач - Зінов'єва А.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Зінов'євої А.Г.

суддів: Азевича В.Б.

Ларіної Н.О

при секретарі: Федоровій А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Авдіївці Донецької області на рішення Київського районного суду м. Донецька від 30 серпня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Авдіївці Донецької області (далі Фонд) і публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Шахта ім. О.Ф. Засядько» про відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 30 серпня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково: на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнуто грошові компенсації: з Фонду в розмірі 4500 грн. та з ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядько» - 12000 грн. Крім того, з ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядько» в дохід держави стягнуто судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп. В іншій частині вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, Фонд приніс апеляційну скаргу, в якій просили рішення суду в частині задоволених позовних вимог щодо них скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просили в цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову до Фонду відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги Фонд посилався на те, що позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди, встановлення факту наявності якої входить до компетенції МСЕК. Суд не звернув уваги на те, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 р. норму, яка регулює питання відшкодування моральної шкоди Фондом виключено і на сьогодні у них відсутня правова підстава для проведення такої виплати. Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, обов'язок відшкодування шкоди покладається на винну особу, у даному випадку підприємство, яким не забезпечено належних умов праці. Фондом проводяться позивачу всі необхідні страхові виплати, в тому числі виплачена одноразова допомога і тому позивачем не доведено вину Фонду у спричиненні моральної шкоди.

В судовому засіданні представник Фонду апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити у повному обсязі.

Інші сторони до судового засідання не прибули, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідача, представник Фонду, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами, надав їм відповідну оцінку і обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 щодо Фонду.

При розгляді справи судом було встановлено, що ОСОБА_2 тривалий час знаходився у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості. 24.07.2004 р. при виконанні своїх обов'язків, в період знаходження у трудових відносинах з ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядько», з ним стався нещасний випадок. ОСОБА_2 отримав виробничу травму, в результаті якої, на підставі висновку МСЕК від 06.10.2004 р., йому вперше було встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 15%. Крім того, у зв'язку з виконанням трудових обов'язків у шкідливих умовах у позивача було виявлене професійне захворювання - хронічну радикулопатію, за яким на підставі висновку МСЕК від 12.07.2007 р. йому вперше встановлено втрату професійної працездатності 40%, а за сукупністю з травмою - 50%.

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон в редакції за станом на день виникнення правовідносин), при настанні страхового випадку Фонд соціального страхування зобов'язаний у встановленому законом порядку сплатити грошову компенсацію за моральну шкоду при наявності факту її заподіяння.

Згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 р. було виключено норму, яка регулює питання відшкодування моральної шкоди.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про право позивача на отримання відшкодування моральної шкоди від Фонду за травмою, оскільки воно виникло в період дії вищевказаного Закону (в 2004 р.).

В результаті пошкодження здоров'я (руйнування нігтьових і головок середніх фаланг 4 та 5 пальців лівої кісті) позивач відчуває моральні страждання, оскільки вимушений додавати зусиль для влаштування свого життя та побуту. Згідно наданих доказів, враховуючи стан здоров'я потерпілого, суд правильно визначив розмір грошової компенсації, який підлягає стягненню з Фонду і який встановлено в межах діючого законодавства, з урахуванням фактичних обставин справи, з додержанням принципів розумності та справедливості.

Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи Фонду про відсутність у позивача доказів спричинення йому моральної шкоди, яка у даному випадку повинна бути підтверджена висновком МСЕК. Відповідно до діючого законодавства втрата працездатності, яка встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров'я потерпілого погіршено. Обов'язкове ж призначення МСЕК з приводу встановлення факту спричинення моральної шкоди передбачається у випадку відсутності вищевказаних доказів.

Безпідставні доводи Фонду про необхідність покладення обов'язку відшкодування моральної шкоди на підприємство, оскільки з введенням в дію вищевказаного Закону, такий обов'язок був покладений на фонди.

Проведення ж Фондом всіх необхідних страхових виплат, в тому числі і одноразової допомоги не позбавляє позивача права на отримання відшкодування моральної шкоди.

Іншими сторонами рішення суду не оскаржене.

Таким чином, рішення суду в частині задоволених позовних вимог щодо Фонду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування не має. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.1-308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Авдіївці Донецької області відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Донецька від 30 серпня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:

Судді: