Рішення № 34016102, 10.10.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/3852/12-ц Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О.П.

Категорія 27 Доповідач Григорусь Н. Й.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Григорусь Н.Й.

суддів Талько О.В., Зарицької Г.В.

секретаря

судового засідання Трохимчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Корольовського районного суду міста Житомира Житомирської області від 12 березня 2013 року, -

встановила:

У листопаді 2012 року позивач звернувся із позовом до відповідача, в якому просив винести рішення про стягнення зі ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором на загальну суму 32 649 грн. 43 коп. та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначив, що 22.09.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, за яким він отримав кредит в сумі 1 498,75 грн. за умовами щомісячного часткового погашення, сплати відсотків за користування кредитом. Однак, відповідач умови даного договору не виконує, своєчасно кошти не повертає, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира Житомирської області від 12 березня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про залишення позову без розгляду.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що дане рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при постановленні рішення суд неповно з'ясував обставини справи, які мають суттєве значення для справи. Зокрема, суд не витребував у позивача належний розрахунок заборгованості за договором, безпідставно застосував збільшений строк позовної давності.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції правильно встановив, що правовідносини між сторонами регулюються положеннями ст.ст. 525, 526, 612, 1046-1055 ЦК України.

Як видно із матеріалів справи, 22.09.2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір за умовами якого, останньому надано кредит у розмірі 1 498,75 грн. зі сплатою визначених сторонами відсотків за користування кредитними коштами та на умовах повернення у строки, встановлені умовами зобов'язання, з кінцевим терміном повернення 22.03.2009 року (а.с. 7-9).

У зв'язку з тим, що відповідач не здійснює платежі по кредиту виникла загальна заборгованість на суму 32 649,43 грн., позивач у відповідності до вимог договору використовуючи своє право, визнав термін кредиту таким, що настав і вимагає погашення залишку кредиту, тому звернувся до суду із позовними вимогами до відповідача.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивачем у відповідності до вимог ст. 1054 ЦК України належним чином були виконані взяті на себе зобов'язання перед позичальником за кредитним договором.

У той же час, в порушення умов цього договору, позичальник припинив сплачувати кредит та проценти за його користування, внаслідок чого виникла заборгованість, що підтверджується розрахунками, наданими позивачем в обґрунтування своїх вимог.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 належним чином умови кредитного договору не виконував та не сплачував належні платежі вчасно, в наслідок чого станом на 25.10.2012 року виникла заборгованість на загальну суму 32 649,43 грн. Судом правильно встановлено, що позивач згідно умов договору має право вимагати дострокового погашення залишку кредиту, тому наявні підстави для стягнення кредитної заборгованості з відповідача, а доводи апеляційної скарги відносно того, що при ухваленні рішення суд не звернув увагу на те, що на думку апелянта позивачем не надано належні розрахункові документи є безпідставними, оскільки в матеріалах справи наявні належним чином завірені копії заяви ОСОБА_2 про надання йому кредиту з додатком та розрахунок заборгованості за договором від 22.09.2007 року (а.с. 6, 7-9). У встановленому умовами кредитного договору порядку, ОСОБА_2 договір не припиняв, кошти за договором не сплатив. Окремі положення кредитного договору та додатку до нього відповідач не оскаржував.

Разом з тим, п. 5.1., 5.3. зазначених умов передбачено право банку нараховувати пеню в розмірі 0,15% від простроченого платежу за несвоєчасне виконання позивальником зобов'язань за договором. Окрім того, при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань більше ніж на 30 днів, він зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості. Тобто за даними умовами кредитного договору передбачена потрійна відповідальність позичальника перед банком за неналежне виконання зобов'язань перед позивачем. Зокрема, банк, в порушення ст. 61 Конституції України нарахував позичальнику пеню та два види, які в силу ст. 549 ЦПК України є різновидами неустойки. А відтак позовні вимоги в частині стягнення штрафів у сумі 500 грн. та 1530,93 грн. задоволенню не підлягають.

Крім того, поза увагою суду першої інстанції залишилася та обставина, що ст. 258 ч. 2 п. 1 ЦК України передбачена спеціальна позовна давність в один рік щодо стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи вищезазначене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового - про часткове задоволення позовних вимог7 та стягнення зі ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 20 638,89 грн.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Корольовського районного суду міста Житомира Житомирської області від 12 березня 2013 року скасувати, ухваливши нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Стягнути зі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_1) на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 22.09.2007 року в розмірі 20 638,89 грн. (двадцять тисяч шістсот тридцять вісім гривень 89 копійок), а саме:

- заборгованість за кредитом 1 498,80 грн.,

- заборгованість за процентами 11 910,82 грн.,

- комісія 930,07 грн.;

- пені в розмірі 6 299,20 грн.

Стягнути зі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_1) на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судовий збір у розмірі 206,38 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: Судді: