Рішення № 34007506, 02.10.2013, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Чалий А.В.

Доповідач - Стахова Н.В.

Справа № 436/1288/13-ц

Провадження № 22ц/782/3880/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі :

Головуючого: Стахової Н.В.

суддів: Орлова І.В., Сергєєвої С.В.

при секретарі : Зеленській К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Кам»янобрідського районного суду міста Луганська від 14 серпня 2013 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА :

У червні 2013 року позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 6975 грн. Позов мотивований тим, що 21.04.2008 року між ТОВ Комерційний Банк «Дельта» правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 001-12109-210408, за умовами якого останній був відкритий картковий рахунок НОМЕР_1 в національній валюті з кредитною лінією на загальну суму 30000 грн. Сторони домовилися, що на день укладання кредитного договору ліміт кредитної лінії на рахунку складає в сумі 3000 грн. Відповідно до укладеного кредитного договору ОСОБА_2 прийняла на себе зобов'язання по поверненню наданого кредиту в розмірі і терміни передбаченими договором, які боржник порушив, у зв'язку з чим станом на 22.04.2013 року виникла заборгованість у сумі 6975 грн. Оскільки відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з нього заборгованості по кредитному договором у сумі 6975 грн. в судовому порядку.

Рішенням Кам»янобрідського районного суду Луганської області від 14 серпня 2013 року позов ПАТ «Дельта -Банк» задоволений. З ОСОБА_2 стягнуто на користь ПАТ «Дельта -Банк» заборгованість за кредитом у сумі 6975 грн., та судові витрати у сумі 229 грн.40 коп.

В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати зазначене рішення, та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Ст. 213 ЦПК встановлено те, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ч. 1 статті 303 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено умови кредитного договору, кредитні кошти не повернуті, що є підставою для їх стягнення на користь позивача.

Проте до вказаного висновку суд першої інстанції прийшов з порушенням норм матеріального права.

Судом встановлено, що 21.04.2008 року між ТОВ «Комерційний Банк «Дельта» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» та відповідачем був укладений кредитний договір № 001-12109-210408, згідно якого банк відкрив картковий рахунок з кредитною лінією на загальну суму 30000 грн.

Відповідно до п.1.4 Договору кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів. Кожна наступна кредитна лінія надається після спливу строку надання попередньої, на умовах, погоджених сторонами у цьому договорі, та не потребує підписання додаткових угод.

Пунктом 5.2 ст. 5 Договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дати його укладання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Отже, умова договору про його дію до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем не може розглядатися як установлення строку дії договору, оскільки це не відповідає вимогам ч. 1 ст. 251 та ст.. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ст.. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові.

Крім того, у кредитному договорі визначено, що кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів. Додаткових угод між сторонами не укладалося.

За таких обставин у ПАТ «Дельта -Банк» виникло право пред'явити вимогу до позичальника про виконання порушеного зобов'язання щодо повернення кредиту, починаючи з 21 квітня 2009 року, протягом наступних трьох років. Таку вимогу до позичальника банк пред'явив лише 04 червня 2013 року, тобто вже після спливу встановленого ст.. 257 ЦК України трирічного строку.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, оскільки у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що при розгляді вказаного позову мало місце порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позову у зв»язку з пропуском строку позовної давності.

На підставі наведеного, керуючись ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Кам»янобрідського районного суду міста Луганська від 14 серпня 2013 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовитиу звязку з пропуском строку позовної давності.

Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржено протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :