Рішення № 34000021, 20.08.2013, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/405/13-ц

Номер провадження 2/573/166/13

РІШЕННЯ

іменем України

20 серпня 2013 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - Замченко А.О.,

з участю секретаря - Кислої Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія», третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Білопільському районі Сумської області, про встановлення факту каліцтва, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

18 лютого 2013 року ОСОБА_1 здав на пошту позов до ТОВ «АФ «Вікторія», в якому вказує, що з 1994 року перебуває з вказаним товариством у трудових відносинах. 30 грудня 2012 року об 11 год. 35 хв. при виконанні трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок: його ліву руку намотало на кардан, у зв'язку з чим він тривалий час хворів. Зазначає, що розслідування нещасного випадку не проводилося, акт форми Н-1 не складався.

Посилаючись на викладені обставини, просить постановити рішення, яким встановити факт каліцтва, який стався з ним 30 грудня 2012 року об. 11 год. 35 хв. у ТОВ «АФ «Вікторія» під час виконання трудових обов'язків. Зобов'язати відповідача скласти акт форми Н-1.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та уточнив, що нещасний випадок з ним стався 30 грудня 2010 року. Крім того, зазначив, що він не міг впасти з велосипеда, оскільки в нього дома взагалі немає велосипеда.

Представник позивача ОСОБА_2 просив задовольнити позовні вимоги.

Представник ТОВ «АФ «Вікторія» - Якубовський Р.Г. просив відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому пояснив, що 30 грудня 2010 року о 14 год. 30 хв., коли позивач повертався додому, він впав з велосипеду та отримав ушкодження руки. 31 грудня 2010 року ОСОБА_1 особисто написав заяву, з якої вбачається, що травму останній отримав не при виконанні трудових обов'язків. У зв'язку з цією подією на товаристві було створено комісію для розслідування нещасного випадку та складено акт про нещасний випадок невиробничого характеру.

Начальник Фонду - Лебеденко М.Д. також просив відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що за наслідками розслідування нещасного випадку було складено акт про нещасний випадок невиробничого характеру, який на даний час не скасований і ніким не оскаржений. Крім того, пояснив, що наданий момент не втрачена можливість створення спеціальної комісії, до компетенції якої й віднесено розслідування нещасного випадку.

Заслухавши позивача, його представника, представників відповідача та третьої особи, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, з 01 жовтня 2010 року по 30 листопада 2011 року ОСОБА_1 працював у ТОВ «АФ «Вікторія» на посаді тракториста з виконанням обов'язків слюсаря (а. с. 5-8).

Згідно з розпорядженням від 01 листопада 2010 року на ТОВ «АФ «Вікторія» встановлено шестиденний робочий тиждень з 08 до 14 години.

Як вбачається з епікризу від 19 січня 2011 року 30 грудня 2010 року ОСОБА_1 отримав травму на виробництві, у зв'язку з чим йому було встановлено діагноз: закритий перелом н/з лівого передпліччя зі зміщенням та він лікувався з 30 грудня 2010 року по 19 січня 2011 року.

31 грудня 2010 року ОСОБА_1 особисто написав заяву, відповідно до якої 30 грудня 2010 року він взяв велосипед, щоб їхати за покупками. Виїхавши на дорогу впав і отримав травму руки.

Наказом ТОВ «АФ «Вікторія» від 30 грудня 2010 року №148 було створено комісію для розслідування нещасного випадку невиробничого характеру, до складу якої увійшли головний інженер ОСОБА_5, інженер по охороні праці ОСОБА_6 і завідуючий центральним двором Богодушко І.І. За наслідками розслідування було складено акт про нещасний випадок невиробничого характеру, яким встановлено, що травму у вигляді закритого перелому нижньої частини лівого передпліччя зі зміщенням ОСОБА_1 отримав не на виробництві.

Як вбачається з висновку експерта від 22 травня 2013 року №742 утворення закритого перелому кістки нижньої третини лівого передпліччя зі зміщенням неможливо у зв'язку з потраплянням руки у вал, що обертається (при обставинах, зазначених потерпілим), оскільки вал закритий захисним кожухом, який є нерухомою та фіксованою частиною трактора. Відсутність інших обставин, крім особистої вказівки ОСОБА_1 про падіння з велосипеду, дають підстави стверджувати, що механізм утворення перелому кісток може відповідати падінню з велосипеду, а не під час виконання трудових обов'язків 30 грудня 2010 року (а. с. 79-80).

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показав, що станом на 30 грудня 2010 року він працював інженером по водовідведенню у ТОВ «АФ «Вікторія». Зранку вказаного дня він приїхав на роботу, дав наряди своїм підлеглим і поїхав по об'єктах. Назад у товариство повернувся приблизно о 14 годині. У цей час приїхав на тракторі ОСОБА_1, забрав свій велосипед і поїхав додому. Ввечері цього ж дня йому повідомили, хто саме вже не пам'ятає, що позивач впав з велосипеда і поламав руку, про що він повідомив інженеру з техніки безпеки ОСОБА_6 Жодної травми на виробництві ОСОБА_1 не отримував. ОСОБА_9 того дня він сказав промити водостоки, цю роботу останній виконував сам, йому ніхто, у тому числі й ОСОБА_1, не допомагав.

Свідок ОСОБА_9 показав, що 30 грудня 2010 року на роботі з ОСОБА_1 ніяких нещасних випадків не було. Об 11 год. 35 хв. він бачив, як останній працював на своєму тракторі. Після того, як з позивачем стався нещасний випадок, той розповідав, що він впав з велосипеда і поламав руку.

Свідок ОСОБА_5 показав, що він працює на посаді головного інженера у ТОВ «АФ «Вікторія». 30 грудня 2010 року в другий половині дня, приблизно о 15 годині, йому зателефонував ОСОБА_6 і сказав, що ОСОБА_1 впав з велосипеду та поламав руку. 31 грудня 2010 року він з ОСОБА_6 приїхав додому до позивача, щоб з'ясувати, що сталося. ОСОБА_1 їм розповів, що він хотів поїхати в магазин, щоб купити продуктів на новорічний стіл, сів на велосипед, а оскільки було слизько, впав і поламав руку, про що він написав пояснення. Коли він їх писав, то тиску на ОСОБА_1 ніхто не чинив, текст пояснень не диктував. Він лише сказав останньому, щоб той написав усе як було насправді.

Свідок ОСОБА_6 показав, що станом на 30 грудня 2010 року він працював на посаді інженера по охороні праці у ТОВ «АФ «Вікторія». У вказаний день приблизно о 15 годині йому зателефонував ОСОБА_8 і сказав, що з ОСОБА_1 щось сталося. 31 грудня 2010 року він зателефонував ОСОБА_1, той сказав, що його відпустили додому з лікарні на свята, і він разом з ОСОБА_5 поїхав до нього додому. ОСОБА_1 їм розповів, що хотів поїхати на велосипеді в магазин, послизнувся, впав і поламав руку. Тоді він попросив позивача все це написати. На підставі цих пояснень і був складений акт про нещасний випадок невиробничого характеру. ОСОБА_1 пояснення писав сам, тиску на нього ніхто не чинив, текст пояснень не диктував.

Також свідок показав, що коли ОСОБА_1 приніс лікарняний лист, то з'ясувалося, що там відмічена травма на виробництві. Останній сказав, що це помилка, поїхав у лікарню, де йому сказали, що в них перебувало на лікуванні двоє хворих з прізвищем ОСОБА_1. І саме в лікарні й було зроблено виправлення.

Свідок ОСОБА_10 показала, що вона є цивільною дружиною позивача. 30 грудня, року вона не пам'ятає, приблизно рік тому, вона була в Буринському районі в своєї мами. Приблизно в обідній час їй зателефонував ОСОБА_11 і сказав, що з чоловіком щось сталося, подробиць при цьому не розказував. Телефон чоловіка в той час був поза межею досягнення. Наступного дня в першій половині дня вона повернулася додому, її чоловіка також відпустили додому з лікарні на свята. Чоловік сказав, що його руку замотало за рукав у трактор і поламало. 31 грудня чоловік писав пояснювальну в присутності ОСОБА_6 і ОСОБА_5, тиску на нього не чинили. При цьому вони підказували як писати пояснення, але ніхто не заставляв писати саме такі пояснення, не погрожував, чоловік писав добровільно. При цьому свідок не змогла дати однозначної відповіді, чи ОСОБА_6 і ОСОБА_5 диктували саме зміст пояснень, чи допомагали правильно сформулювати речення. Також свідок показала, що в них дома є велосипед.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8, ч. 2 ст. 13, ч. 1 ст. 14 вказаного вище Закону обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Згідно з п.п. 2 п. 2, абз. 1 п. 8, п.п. 2 п. 10, абз. 1, 2 п. 23 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232, дія цього Порядку поширюється на працівників, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично допущені до роботи роботодавцем.

Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити керівника робіт, який безпосереднього здійснює контроль за станом охорони праці на робочому місці (далі - безпосередній керівник робіт), чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку), зобов'язаний протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.

Нещасний випадок, про який своєчасно не повідомлено керівника підприємства чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку настання нещасного випадку).

У разі реорганізації підприємства, на якому стався такий нещасний випадок, розслідування проводиться його правонаступником, а у разі ліквідації підприємства встановлення факту настання нещасного випадку розглядається у судовому порядку.

Таким чином, всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України позивач не надав суду належних і допустимих доказів, що нещасний випадок, який стався з ним 30 грудня 2010 року, відбувся при виконанні останнім трудових обов'язків.

Допитані в судовому засіданні за клопотанням позивача свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6 спростували доводи ОСОБА_1

До пояснень свідка ОСОБА_10 суд відноситься критично, оскільки вона цивільна дружина позивача, а тому є зацікавленою особою. Крім того, остання знає про події 30 грудня 2010 року виключно зі слів ОСОБА_1 До показів цього свідка про те, що 31 грудня чоловік писав пояснювальну в присутності ОСОБА_6 і ОСОБА_5, які підказували як писати пояснення, суд також відносить критично і не бере до уваги, оскільки свідок не змогла дати однозначної відповіді, чи ОСОБА_6 і ОСОБА_5 диктували саме зміст пояснень, чи лише допомагали правильно сформулювати речення. Крім того, свідок спростувала покази ОСОБА_1 про те, що в них дома немає велосипеду.

Доводи позивача про те, що він не довіряє висновку експерта, суд також вважає необґрунтованими, оскільки доказів на підтвердження цього твердження суду надано не було. У той же час суд враховує, що експертиза призначалася за клопотанням представника позивача в експертну установу, яку просили саме позивач і його представник. Недовіряти даному висновку експертизи у суду немає підстав.

Епікриз та повідомлення лікувально-профілактичного закладу про рішення МСЕК від 19 квітня 2011 року, в яких зазначено, що травму ОСОБА_1 отримав на виробництві, суд не може взяти до уваги, оскільки в судовому засіданні останній визнав, що ці дані лікарем були записані з його слів.

Крім того, акт про нещасний випадок невиробничого характеру до цього часу ніким не оскаржений і не скасований, хоча позивачу в судовому засіданні роз'яснювалося таке право.

Таким чином, у судовому засіданні не знайшов підтвердження той факт, що 30 грудня 2010 року з ОСОБА_1 нещасний випадок стався на виробництві.

Крім того, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд враховує, що відповідно до Порядку не втрачена можливість створення спеціальної комісії, а також не втрачені документи та інші докази, на підставі яких ця комісія може перевірити обставини, пов'язані з нещасним випадком, який стався з ОСОБА_1, суд не вправі встановлювати зазначені факти, вирішення цих питань згідно з Порядком відноситься до компетенції спеціальної комісії, а в разі незгоди з рішенням цієї комісії зацікавлена особа може його оскаржити в суді.

У зв'язку з викладеним, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 57, 58, 60, 64, 88, 209, 213, 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія», третя особа: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Білопільському районі Сумської області, про встановлення факту каліцтва, зобов'язання вчинити дії відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя