Ухвала суду № 33998294, 09.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/72401/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лугрембуд»

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01.10.2012 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 року

у справі № 2а/1270/6566/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лугрембуд» (далі - позивач, ТОВ «Лугрембуд»)

до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС)

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Лугрембуд» звернулось у серпні 2012 року о суду з адміністративним позовом до ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС про визнання протиправними дії щодо проведення позапланової виїзної перевірки та складання акту № 350 від 18.08.2012 року, про зобов'язання внести до автоматизованої системи «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України» податкові зобов'язання з ПДВ на 2 334 070,00 гривень за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року та податковий кредит на суму 233 470,00 гривень за період з 01.06.2011 року по 30.07.2011 року з податку на додану вартість.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01.10.2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 року, в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказу № 452 від 01.08.2012 року керівника ДПІ в Артемівському районі м. Луганська у відповідності до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) з 02.08.2012 року по 08.08.2012 року відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Лугрембуд» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Зернова компанія «Агромир», за результатами якої складний акт № 530/22-200/35487758 від 15.08.2012 року. Перевіркою встановлені порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України в частині завищення податкових зобов'язань на 2 334 070,00 гривень; п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України в частині встановлення завищення податкового кредиту на 233 470,00 гривень. Підставою для такого висновку є встановлення в ході перевірки недодержання вимог ст. 207 Господарського кодексу України, ст. ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України при вчиненні правочинів з ТОВ «Зернова компанія «Агромир», які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, суперечать моральним засадам суспільства, а отже, є нікчемними.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позапланова невиїзна документальна перевірка позивача була призначена податковим органом на підставі постанови слідчого та за наслідками перевірки не приймались податкові повідомлення-рішення про збільшення/зменшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, з висновками яких погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступного.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою у відповідності із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і повязані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

У відповідності до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наявності такої обставини як отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що перевірка позивача призначена за постановою слідчого СВ УСБУ в Луганській області в рамках кримінальної справи № 1840, порушеної відносно ОСОБА_4, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

З урахуванням положень пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що відсутні підстави для висновку про протиправність дій органу державної податкової служби щодо відсутності підстав проведення перевірки, оскільки наявність постанови слідчого, прийнятої у процесі розслідування кримінальної справи, є безумовною підставою для проведення документальної позапланової виїзної або невиїзної перевірки.

Також, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що перевірка проведена у відповідності до вимог ПК України, що позивачу до початку проведення перевірки вручений наказ про проведення перевірки та направлення на проведення перевірки, відтак, відсутні підстави для висновку про протиправність дій податкового органу щодо проведення перевірки.

Крім того, суд апеляційної інстанції, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, обґрунтовано не прийняв до уваги доводи позивача стосовно надання на запит податкового органу про надання пояснень та їх документального підтвердження відповідних документів на обґрунтування господарських відносин з ТОВ «Зернова компанія «Агромир», оскільки такі доводи не мають правового значення при вирішенні даного спору. Не направлення платнику податків або неотримання обов'язкового запиту органу державної податкової служби про надання пояснень та їх документального підтвердження має правове значення при визначенні правомірності наказу про призначення документальної позапланової перевірки та проведення такої перевірки з підстав, визначених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, оскільки умовою призначення перевірки за цією підставою є ненадання або надання не в повному обсязі платником податків пояснень та документів на обов'язковий письмовий запит податкового органу. В даному випадку перевірка призначена податковим органом на підставі постанови слідчого, а тому відсутність запиту податкового органу в даному випадку не є підставою для висновку про протиправність дій з проведення перевірки.

Крім того, щодо доводів касатора про те, що перевірка фактично розпочалася 29.05.2012 року (дата запиту), а наказ про її проведення містить підставу проведення постанову слідчого СБУ від 05.06.2012 року, то колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу на те, що запит ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС про надання інформації та її документального підтвердження № 5479/10/22-200 від 29.05.2012 року був направлений позивачу відповідно до постанови слідчого ОВС 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Луганській області капітана юстиції Кормарницького В.В., а наказ ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС № 452 від 01.08.2012 року про проведення документальної позапланової перевірки позивача був виданий на підставі постанови старшого слідчого 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Луганській області старшого лейтенанта Мягкого О.Г. від 05.06.2012 року. Тобто, мова йде про різні запит та наказ, які не пов'язані між собою.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача зі складання акту перевірки, то колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які зазначили наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в обґрунтування своєї правової позиції позивач вказує на відсутність у органу державної податкової служби повноважень з надання правової оцінки договорам, які укладаються платниками податків, та визнання їх як нікчемними.

Суд апеляційної інстанції вірно звернув увагу на те, що дійсно, в акті перевірки відповідачем також зазначається про нікчемність правочинів позивача з його контрагентом, проте, висновки відповідача про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України в частині формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, викладені в акті перевірки, ґрунтуються насамперед на ненаданні позивачем до перевірки первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій.

Відтак, є правильними доводи судів попередніх інстанцій в частині відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача по складанню акту перевірки.

Також, колегія суддів касаційної інстанції, погоджується з судом апеляційної інстанції, який вважає необґрунтованими доводи позивача стосовно не надання судом першої інстанції правової оцінки правомірності змісту та правомірності висновків акту перевірки, оскільки позивачем не заявлялись позовні вимоги в частині оскарження висновків акту перевірки, в обґрунтування позовних вимог позивачем не зазначено, якими саме документами він підтверджує фактичне здійснення господарських операцій, відтак, з урахуванням приписів ст. 11 КАС України, суди не мали підстав для визначення правомірності висновків акту перевірки.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лугрембуд» - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01.10.2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 року у справі № 2а/1270/6566/2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І.О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М.І. КостенкоПомічник судді підпис (підпис) І.В. Приходько З оригіналом згідно З оригіналом згідно